Инфляция и безработица

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра економіки

 

 

(№ реєстрації)_____________                           оцінка _____________________

“_____” _____________ 2013р.                       протокол № ________________

 ___________________ підпис                       члени комісії________________

       ___________________________

       ___________________________

 

 

ІНФЛЯЦІЯ  ТА АНТИІНФЛЯЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

 

 

курсова робота

з макроекономіки

 

 

 

 

 

 

студентки 220-Е  групи

економічного  факультету

Малярової Анастасії  Сергіївни  Науковий керівник:

доцент Петренко В.А.

 

 

 

 

 

 

 

Мелітополь – 2013

 

ЗМІСТ

 

 

 

Вступ…………………………………………………………………………...….3

Розділ 1

Теоретичні  аспекти інфляції……………………….……………………….…6  

1.   Сутність інфляції та причини її виникнення.……………………….……6
2.    Види інфляції та її вимірювання…………………...……………………..11
3.    Макроекономічні наслідки інфляції. КриваФіліпса …..……………......13

Розділ 2

Динаміка  інфляційних процесів в Україні  та розвинених країнах світу…………………………….……………………..……………………….…17

2.1    Особливості інфляційних процесів в Україні……..………………….....17

2.2    Інфляція розвинутих у країнах Заходу…………………………………...21

Розділ 3

Антиінфляційні  заходи держави………………….………………..…………25

3.1    Антиінфляційна політика держави…………………………………….…25

3.2    Методи антиінфляційного оподаткування …………………….………..26

Висновки………………………………………………………………………...35

Список  використаних джерел………………………………………………...37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

Актуальність теми. Інфляція є однією з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу негативно впливаючи на всі сторони життя суспільства. Вона знецінює результати праці, знищує заощадження юридичних і фізичних осіб, перешкоджає довгостроковим інвестиціям і економічному зростанню. Висока інфляція руйнує грошову систему, провокує втечу національного капіталу за межі країни, ослабляє національну валюту сприяє її витісненню у внутрішньому обігу іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету. Інфляція є найефективнішим засобом перерозподілу національного багатства – від бідніших шарів суспільства до багатших. У країнах з розвиненою ринковою економікою інфляція може розглядатися як невід'ємний елемент господарського механізму. Проте вона не представляє серйозної загрози, оскільки там відпрацьовані і достатньо широко використовуються методи обмеження і регулювання інфляційних процесів. Останніми роками в США, Японії, країнах Західної Європи переважає тенденція уповільнення темпів інфляції. На відміну від Заходу, в Україні, що здійснює перетворення господарського механізму інфляційний процес розгортається, як правило в зростаючих масштабах. Це вельми незвичайний специфічний тип інфляції, що погано піддається забороні і регулюванню. Цінова нестабільність економічно і психологічно вимотує більшість людей, створює величезну соціальну напруженість в суспільстві підсилюючи тим самим його соціальне розшарування.

Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. Вважається, що її поява пов'язана  мало не з виникненням грошей функціонуванням  яких вона нерозривно зв'язана. Термін інфляція вперше став уживатися в  Північній Америці в період громадянської  війни 1861-1865 рр. і позначав процес розбухання паперовий-грошового звернення. Широке розповсюдження в економічній літературі поняття інфляція отримало в ХХ столітті відразу після Першої світової війни. Вона, як би прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, - циклічним кризам.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їх купівельної  спроможності, дисбаланс попиту і  пропозиції. У буквальному перекладі  термін «інфляція» (від латинського  inflati означає “здуття ”, тобто переповнювання каналів звернення надмірними паперовими грошима, не забезпеченими відповідним зростанням товарної маси. Лаконічно інфляції можна дати ще і таке визначення: інфляція – це підвищення загального рівня цін. Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг і іноземних валют, що зберігають стабільність своєї купівельної спроможності. Деякі учені додають до цього переліку ще і золото, надаючи йому як і раніше значення загального еквівалента. Зазвичай інфляція має в своїй основі не одну, а декілька взаємозв'язаних причин, і виявляється вона не тільки в підвищенні цін. Разом з відкритою ціновою має місце прихована, або пригнічена інфляція, яка виявляється перш за все в дефіциті, погіршенні якості товарів. Але не всяке підвищення цін служить показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися через поліпшення якості продукції, погіршення умов добування паливно-сировинних ресурсів зміни суспільних потреб. Але це буде, як правило не інфляційне, а до певної міри логічне, виправдане зростання цін на окремі товари. Сучасна інфляція має ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний, якщо раніше вона охоплювала більший або менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний.

Мета курсової роботи: Визначити причини виникнення інфляції, види типи, дослідження антиінфляційної політики та напрямів підвищення її ефективності.

Об’єкт курсового дослідження: Інфляція. Антиінфляційна політика в Україні та розвинених країнах світу.

Предмет даної роботи - безпосереднє вивчення особливостей інфляції та антиінфляційних процесів.

Завдання:

1.Узагальнити матеріал з проблеми через дослідження джерел з економічної теорії.

2. Розглянути особливості інфляційних процесів в Україні.

3.Дослідити антиінфляційні заходи держави для стабілізації соціально-економічної ситуації в країні.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ІНФЛЯЦІЇ

 

 

1. Сутність інфляції та причини її виникнення.

 

 

 

Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. Вважається що її поява пов’язана  з виникненням паперових грошей, з функціонуванням яких вона нерозривно пов’язана. 

Інфляція – це знецінення грошей, породжене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.[2, c.24]

Інфляція  виникає тоді, коли в обігу знаходиться  надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище  веде до їх знецінення, гроші “дешевіють”, а ціни набувають тенденції до зростання.

Під час  інфляції має місце:

• знецінювання грошей по відношенню до золота;
• знецінювання грошей по відношенню до товару;
• знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.

Ще одне визначення інфляції ми можемо прочитати  в сучасних американських підручниках:

Інфляція - це підвищення загального рівня цін. Це, зрозуміло, не означає, що підвищуються обов’язково всі ціни. Навіть в періоди досить швидкого зростання інфляції деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші падати. Одне із головних хворих місць - це те, що ціни мають тенденцію підійматися дуже нерівномірно. Перші підстрибують, другі підіймаються понад помірними темпами, а треті зовсім не підіймаються.”

В теоріях, що опрацьовуються західними економiстами, виділяються у вигляді альтернативних концепцій інфляції попиту і інфляції витрат (пропозиції). Ці концепції розглядають  різноманітні причини інфляції.

Інфляція попиту – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних витрат, збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих (зростання заробітної плати). Внаслідок цього виникає надлишок грошей по відношенню до кількості товарів, підвищуються ціни. Таким чином надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.

Традиційно  зміни в рівні цін пояснюються  зайвим сукупним попитом. Економіка  може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей зайвий попит збільшенням  реального обсягу продукції, бо всі  існуючі ресурси уже повністю використані. Тому цей зайвий попит  призводить до завищених цін на постійний  реальний обсяг продукції і викликаю інфляцію попиту. Суть інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: “Надто багато грошей полює за надто малою  кількістю товарів”.

На першому  вiдрiзку сукупнi витрати недостатнi i обсяг валового нацiонального продукту (сукупноi пропозицiї) значно вiдстає  вiд свого потенцiйного рiвня  за умови повноi зайнятостi. У разi збiльшення сукупного попиту рiвень цiн не змiниться, бо буде вiдповiдно  зростати й обсяг виробництва, тобто iнфляцiя поки що буде вiдсутня. Це пояснюсться  тим, що iснує велика кiлькiсть незалучених  у виробництво трудових i матерiальних ресурсiв, якi ще можна залучити за iснуючих  на них цiн.[5, c.87-88]

Поступово зростання попиту пiдштовхує розвиток сукупної пропозицiї до другого вiдрiзку, зображенного на мал.1. Для цього  стану економiки притаманне повнiше використання ресурсiв, а тому їх запаси поступово скорочуються i вони стають дорожчими. Починасться зростання цiн, тобто iнфляцiя. Iнфляцiю, що виникає на другому вiдрiзку кривої сукупної пропозицiї, називають передчасною, тому що вона починається до появи повної зайнятостi i повного використання виробничих потужностей у краiнi.

Подальше  зростання сукупного попиту пiдштовхує сукупну пропозицiю до потенцiйно  можливого обсягу виробництва, зображеного  на мал.1 третiм вiдрiзком. На цьому  вiдрiзку реальний валовий нацiональний продукт досягає свого максимуму, i тому подальше збiльшення сукупного  попиту зумовлює iнфляцiю, яку називають  вже “чистою” на вiдмiну вiд передчасної.

Слiд зазначити, що покриття  дефiциту державного бюджету за рахунок кредитно-грошовоi емiсiї є одним з найважливiших чинникiв iнфляцii попиту, оскiльки зростання пропозицii грошей збiльшус сукупний попит на товари та послуги, який, у свою чергу, пiдвищує рiвень цiн.[5, c.93]

Інфляція пропозиції - зростання цін внаслідок збільшення витрат виробництва чи зменшення сукупної пропозиції.

Iнфляцiя  витрат, або iнфляцiя пропозицiї,  спостерiгається в тому випадку,  коли збiльшуються витрати на  одиницю продукцii, тобто середнi витрати за данного обсягу  виробництва. Збiльшення витрат  на одиницю продукцiї в економiцi  скорочує прибутки й обсяг  продукцiї, який може бути запропонований  за iснуючого рiвня цiн. Внаслiдок  цього зменшусться сукупна пропозицiя  товарiв та послуг, що, в свою  чергу, пiдвищує рiвень цiн.

Таким чином, витрати, а не попит збiльшують  цiни.  Зростання собiвартостi, що призводить до iнфляцiї витрат, може бути викликано рiзними причинами, наприклад, недостачею або подорожчанням сировини, матерiалiв, палива, працi.

Одним iз  джерел iнфляцii витрат c рiзкi порушення (“шоки”) пропозицii. Пiд рiзким порушенням (“шоком”) пропозицii розумiсться подiя, зовнiшня по вiдношенню до функцiонування вiтчизняноi економiчноi системи (скажiмо, пiдвищення цiн на iмпорт або несприятливi погоднi умови), що збiльшус очiкуваний  фiрмами середнiй рiвень цiн на фактори виробництва.

Незалежно від стану грошової сфери, товарні  ціни можуть змінюватися внаслідок  зростання продуктивності праці, циклічних  і сезонних коливань, структурних  зрушень в системі відтворення, монополiзації ринку, державного регулювання  економіки, введення нових ставок податків, девальвації і ревальвації грошової одиниці, зміни кон'юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв'язків, стихійних лих та інше. Очевидно, що не всяке зростання цін - є інфляцією  і тому особливо важливо виділити насправді iнфляційне.[3, c.43]

Таким чином, зростання цін, пов’язане із циклічними коливаннями кон’юнктури, не можна  вважати iнфляційним. По мірі проходження  фаз циклу - особливо при іноді  маючій місце їх "нестандартної" розтягнутостi помітно буде змінюватися  і динаміка цін. Ціни будуть підвищуватися  в фазах бума і падати в фазах  кризи, а після цього знову  зростати в наступних фазах виходу із кризи.

Підвищення  продуктивності праці при інших  рівних умовах призводить до зниження цін. Проте можливі випадки, коли підвищення продуктивності праці призводить до підвищення заробітної плати. В цьому  випадку - інфляція витрат підвищення заробітної плати в будь-якій галузі насправді супроводжується підвищенням  загального рівня цін.

Стихійні  лиха не можна вважати причиною інфляції. Наприклад, внаслідок стихійного лиха на якийсь території зруйновані будинки. Очевидно, що зростає попит на будматеріали, послуги будівників, транспорт і  т. і. Великий попит на послуги  і промислову продукцію буде стимулювати  виробників до збільшення обсягу виробництва  і по мірі насичення ринку ціни будуть опускатися.

Таким чином, до найважливіших iнфляційних причин зростання  цін можна віднести наступні:

1. Диспропорційність  - незбалансованість державних видатків  і прибутку - т. з. дефіцит державного  бюджету. Часто цей дефіцит  покривається за рахунок використання "друкарського верстату", що призводить до збільшення грошової маси і як наслідок - інфляція.