Характеристика основних районів та центрів машинобудування в Україні

    Розділ 3. Структура машинобудівного  комплексу

    Сучасні галузева структура і розміщення машинобудування України сформувались за останні десятиліття.

    На  основі особливостей розміщення виробництва  і технологічних процесів машинобудування  можна класифікувати так: важке, загальне, середнє машинобудування; виробництво точних механізмів, приладів та інструментів; виробництво металічних виробів та заготовок; ремонт машин та устаткування. Машинобудування України представлено практично усіма галузями (крім годинникової), але далеко не всіма підгалузями.

    Однак процес розміщення підприємств не міг призвести до формування такого важкого та раціонального (у соціальному відношенні) елементу територіальної структури машинобудівного комплексу, як район машинобудування. 
 
 

 

 3.1. Важке машинобудування 

    Важке машинобудування включає виробництва металургійного гірничо-шахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Підприємства важкого машинобудування мають високу металомісткість, велику габаритність, а звідси низьку транспортабельність. Як правило, вони характеризуються низькою трудомісткістю, мають повний виробничий цикл (заготовка, обробка, складання) і випускають продукцію великими серіями, а частину – індивідуальними.

    Переважна більшість підприємств важкого  машинобудування (крім виробництва  для нафто-, газовидобувної промисловості) розміщується в Донецькому та Придніпровському економічних районах, де є взаємопоєднання сировини і споживача продукції. В цих районах сконцентровано майже повністю виробництво металургійного устаткування. Найбільші центри виробництва цієї продукції є  одними з найбільших в СНД, і зосереджені вони в Донецькому районі. Зокрема, це Краматорськ, в якому діють два заводи: Старо-Краматорський, який виробляє устаткування для металургійної промисловості, Ново-Краматорський машинобудівний завод, який випускає ковальсько-пресове і металургійне устаткування, прокатні мостові стани безперервної дії, слябінги, спеціальні великі важкі металорізальні верстати для металургійної промисловості. Крупними виробниками металургійного устаткування є Дебальцеве, на машинобудівному заводі якого сконцентровано виробництво устаткування для доменних і сталеплавильних печей, запасні частини для коксохімічного устаткування; Кадіївка, де на ливарно-механічному заводі виготовляють доменне і сталеплавильне устаткування, в тому числі для механізації і автоматизації металургійних цехів; Лутугіне Луганської області, де налагоджено виробництво прокатних валків; Маріуполь, де розташований завод важкого машинобудування, який випускає устаткування для металургійної промисловості.

    Виробництво устаткування для металургійної промисловості, зокрема устаткування для безперервного розливу сталі, прокатних станів для прокату труб, електромагнітних листоукладальників, апаратів та устаткування для доменних печей, шлаковозів і чавуновозів та іншої продукції зосереджено у промислових центрах Придніпров’я – Кривому Розі, Дніпропетровську, Марганці. Виробництво гірничо-шахтного устаткування для вугільної промисловості концентрується в таких містах Донбасу: Горлівці, де виробляють врубові машини, компресори, насоси, скіпи для відняття із шахт вугілля, вугільні комбайни, породонавантажувачі; Ясинуватій -  гірничопрохідне устаткування (комбайни і лебідки); Донецьку – бурові установки і потужні підйомні машини; Слов’янську – коксохімічне устаткування; Торезі – породонавантажувачі, рудникові електровози, машини і вагонетки; Харкові і Луганську – металомістке збагачувальне устаткування. Виробництво окремих видів машин для вугільної промисловості розвинуто також у Красному Лучі і Дружківці. Випуск гірничо-шахтного устаткування для залізорудної промисловості, а також виробництво бурових верстатів зосереджено в Кривому Розі. Виробництво устаткування для видобутку нафти і газу сконцентровано на підприємствах Дрогобича, Чернівців, Конотопа і Харкова, відповідно в Прикарпатській і Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній провінціях. Важливе місце в структурі важкого машинобудування займає виробництво підйомно-транспортних машин. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані у Львові (завод «Автонавантажувач»), а також у Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Нікополі, Прилуках, Золотоноші (Черкаська обл.), Ківерцях (Волинська обл..), Слов’янську.

      Динаміка виробництва окремих видів устаткування для важкої промисловості наведена в таблиці

    Енергетичне машинобудування, яке спеціалізується на виробництві устаткування для всіх видів електростанцій, в тому числі парових гідравлічних турбін, атомних реакторів, генераторів, котлів, дизельних моторів, електроапаратури, кабелю та іншої продукції, є однією з найважливіших галузей не лише важкого машинобудування, а й усього машинобудівного комплексу України.

Таблиця № 3.1.1

Динаміка  виробництва окремих видів устаткування для важкої промисловості в Україні за 2003-2009 роки [ 8 ] 

 

    Найбільшим  центром енергетичного машинобудування є Харків, в якому розташовані заводи «Електроважмаш», турбінний ім. С.М.Кірова, «Електромашина» та електромеханічний (ХЕМЗ). Названі заводи дають майже половину вартості продукції енергетичного машинобудування України. Найбільшим гігантом галузі є турбінний завод ім. С.М.Кірова, який  випускає устаткування для всіх видів електростанцій. Його продукція не лише використовується в Україні, а й поступає на експорт. Україна є крупним виробником силових трансформаторів, виробництво яких зосереджене в Запоріжжі, а також енергетичного дизелебудування, центрами якого є Первомайськ (Миколаївська обл.), Токмак (Запорізька обл.), Борислав (Херсонська обл.). Підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості концентруються в багатьох містах України, зокрема в Дніпропетровську, Києві, Львові, Мелітополі, Тернополі, Каховці, Хмельницькому, Рівному, Броварах. Розвиток електроенергетики неможливий без кабелю, виробництво якого розміщено в Харкові, Донецьку, Одесі, Києві, Бердянську, Кам’янець-Подільському. Електроізоляційні матеріали, в тому числі і для кабелю, виробляють у Львові, Луганську, Слов’янську та Первомайську (Житомирська обл.).

Таблиця № 3.1.2

Динаміка  виробництва енергетичного та електротехнічного  устаткування в Україні за 2003-2009 роки [ 8 ]

 

    

Рис. 3.1.1. Динаміка виробництва енергетичного та електротехнічного устаткування в Україні у 2009 році [ 8 ] 

    Базовою галуззю машинобудування є верстатобудування. Центром виробництва важких верстатів є Краматорськ. Іншими центрами верстатобудування є Київ (завод верстатів-автоматів ім. Горького), Харків (завод агрегатних верстатів), Житомир (верстатів-автоматів). Заводи не металомісткого верстатобудування розміщені у Мелітополі, Лубнах, Корсунь-Шевченківському.

 

3.2. Середнє машинобудування 

    Середнє машинобудування охоплює найбільший спектр галузей.

 

 
 
 
 

Рис. 3.2.2.   Галузевий склад середнього машинобудування 

    Для нього характерний високий рівень кооперації виробництва. На його розміщення впливають такі чинники, як населення, трудові ресурси, наявність кваліфікованих кадрів.

    Базовою галуззю середнього машинобудування є верстатобудування, яке зорієнтоване на райони й центри з розвиненим машинобудуванням, науково-дослідницькою та конструкторською базою. Виробництво верстатів зосереджене у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі, Львові, Краматорську, Житомирі. Однак галузь слід розширювати за рахунок виробництва верстатів із числовим програмним керуванням, верстатів-автоматів, шліфувальних, фрезерних та прецесійних.

    Виробництво приладів, точних машин, інструментів та механізмів орієнтується тільки на райони з високою технічною культурою. Галузь характеризується мінімальною металоємністю. Більшість її підприємств займається зборкою виробів з деталей, які приходять з інших регіонів України й інших країн. Найбільшими центрами виробництва телевізорів є Львів, Київ, Харків, Сімферополь; електронно-обчислювальних машин – Київ; центрами приладобудування й інструментів – Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів. Частина приладів та інструментів, виготовлених на підприємствах України, продаються за кордон.

    Розміщення  тракторного машинобудування зорієнтоване переважно на споживача. Динаміка виробництва  тракторів наведена у діаграмі (Рис.3.2.3.).

Рис. 3.2.3. Динаміка виробництва тракторів в Україні за 2003-2009 роки

 [ 8 ] 

   Найважливішим центром тракторобудування є  Харків, де виробляють не тільки різні  модифікації колісних та гусеничних тракторів, а й двигуни до них. Колісні трактори виробляють у Дніпропетровську, тракторні агрегати – у Вінниці (Вінницький завод тракторних агрегатів) , комплектуючі для тракторів – на спеціалізованих підприємствах Сімферополя, Кременчука, Чугуєва, Луганську, Білої Церкви, Одеси. В Україні є можливості для нарощування виробництва тракторів, забезпечення ними власних потреб та експорту в інші країни. Продукція галузі тракторного машинобудування дуже різноманітна. 

   Таблиця № 3.2.4

Види  продукції тракторного машинобудування  й основні центри підприємств  [ 9; с. 283 ]

 

    Автомобілебудування в Україні, як і в усьому колишньому Союзі, ніколи не було розвинене на належному рівні. Це стосується передусім якості й асортименту продукції, що в умовах загальної кризи призвело до значного занепаду галузі. До автомобілебудівного комплексу відносять 4 автомобільні заводи, 94 підприємства, що випускають комплектуючі, 150 заводів колишньої оборонної промисловості та 160 підприємств інших галузей.