Формування конкурентних переваг підприємства на ринку з поглибленою диференціацією продукту

3). Стимулювання збуту  й упаковування. Диференціація продукту може також бути результатом - у значній мірі - уявних розходжень, зроблених за допомогою реклами, упаковування і використання торгових знаків і торгових марок. Коли та або інша марка джинсів або духи зв'язується з ім'ям якийсь знаменитості, то це може вплинути на попит на ці продукти з боку покупців. Багато споживачі вважають, що зубна паста, упакована в аерозольний балончик, є більш кращою, чим та ж сама зубна паста у звичайному тюбику[5, c. 315-316].

4). Ціна. Одним із важливих значень диференціації продукту є те, що, незважаючи на наявність щодо великого числа фірм, виробники в умовах монополістичної конкуренції мають обмежений ступінь контролю над цінами на свою продукцію. Споживачі віддають перевагу продукції певних продавців і у відомих межах сплачують більш високу ціну за цю продукцію, щоб задовольнити свої преваги. Продавці і покупці більше не пов'язані стихійно, як на ринку чистої конкуренції.

Диференціація продукту створює додаткові бар'єри для входження в галузь, оскільки створює привабливість конкретної марки продукту для окремої категорії споживачів (так звана « прихильність марці » - brand loyalty), в результаті чого новим фірмам доводиться долати стереотипи поведінки споживачів. Особливо складно доводиться новим фірмам в умовах агресивної реклами вже діючих на ринку компаній: мінімально ефективний обсяг випуску має зрости за рахунок того, що постійні витрати ростуть внаслідок включення до них додаткових витрат на рекламу. Таким чином , в умовах диференціації продуктів фірмам доводиться затрачати додаткові ресурси на створення і підтримку іміджу своєї компанії. Тому чим більше диференційований продукт , тим більшою мірою ринок є недосконалим.

Важливою частиною диференціації продукту служить репутація фірми. З курсу мікроекономіки нам відомо про існування на ринках проблеми асиметричної інформації. На ринку , де гостро стоїть «проблема лимонів » - відома з курсу мікроекономічної теорії проблема вибору покупцем продавця при невідомому якості його продукту, - існування бар'єрів входу і монопольної влади неминуче. Для дозволу «проблеми лимонів » необхідно, щоб покупці на ринку мали можливість відрізнити продавця якісного товару від продавця неякісного товару. Цій меті підпорядкована система сигналів. Одним з найважливішим, хоча і не єдиним, сигналом про сумлінність продавця служить його репутація ( добре ім'я ). Репутація може розглядатися в якості бар'єру входу в галузь, що дає чинним в галузі фірмам можливість здійснювати монопольну владу.

Фірма , яка входить на такий ринок, стоїть перед необхідністю значних інвестицій в репутацію ( добре ім'я ). Для успішної діяльності фірма повинна надати покупцю переконливу інформацію про те , що її продукція є якісною. З метою вирішення цього завдання фірми використовують рекламні кампанії, досить істотні цінові знижки в початковий період діяльності на ринку, надають покупцям більш надійні та тривалі гарантії на продавану продукцію. Все це викликає додаткові витрати для нової на конкретному ринку фірми, які можна розглядати як інвестиції в її добре ім'я.

Будь-який бізнес, навіть такий, що має у своїй основі унікальну ідею, рано, чи пізно натрапить на конкуренцію. Недарма у підприємців існує приказка: "Того, хто сьогодні забуває про конкуренцію, завтра забуде ринок".

Важливо також зазначити, що конкуренти є найкращим, а в багатьох випадках єдиним, джерелом інформації про майбутній власний бізнес. Спостереження за практичною діяльністю конкурентів допомагає з’ясувати свої власні переваги та недоліки.

ВИСНОВКИ

В результаті виконаної роботи можна зробити такі висновки та рекомендації.

В епоху глобалізації і міжнародної інтеграції виробництва основним критерієм його ефективності і привабливості продукції, що випускається, є конкурентоспроможність. Конкурентна перевага являє собою відносну категорію, що проявляється в конкурентному середовищі, має стійкість і високий рівень адаптації до умов, що змінюються, та визначає можливості успішного функціонування підприємства. Класифікація, як угрупування конкурентних переваг за певними ознаками, дозволяє виділити найбільш значущі й менш істотні переваги, їх доцільне сполучення допомагає визначитися підприємству у виборі найбільш прийнятного й правильного шляху досягнення стійких конкурентних позицій. Конкурентні переваги мають чималу кількість характеристик та вимог, аби перевага приносила перемогу у боротьбі з конкурентами. Крім того слід виділяти фактори зовнішнього й внутрішнього середовища, що впливають на конкурентні переваги. Підприємство може оперативно впливати на фактори внутрішнього середовища, що дозволяють зміцнювати свій стратегічний потенціал, підсилюючи й розвиваючи конкурентні переваги, засновані на внутрішніх факторах, і підвищувати рівень конкурентоспроможності. Зовнішні фактори не піддаються прямому впливу з боку підприємства й передбачається адаптація до них. За результатами методу аналізу ієрархій було виявлено найбільш впливові фактори конкурентних переваг.

На реальних ринках на відміну від теоретичної моделі досконалої конкуренції з точки зору споживачів товари різняться між собою. Ця різниця,  звана в теорії диференціацією, є основою для придбання підприємцями тій чи іншій мірі монопольної влади на ринку, тобто здатності впливати на ціну або обсяг продажів товарів. Диференціація товарів має вертикальний, горизонтальний та інформаційний аспекти. Оскільки диференціація продукції підвищує конкурентоспроможність, виробники зацікавлені в її посиленні й вживають активних заходів у цьому напрямі. Існують різні причини, що породжують диференціацію продуктів. Диференціація продукту дає вигоду як для виробника,так і для споживача. На сьогодні диференціація продукту властива не кожному ринку. Виходячи з мікроекономічного аналізу, спостерігаємо диференціацію продукту на ринку з монополістичною конкуренцією та частково з олігополією. На основі цього існує ряд моделей диференціації продукту, які характеризуються своїми конкурентними перевагами підприємства.

Процес формування конкурентних переваг має комплексний характер, тому щоб їх ефективно використовувати слід враховувати ряд можливостей і загроз для підприємства, що існують у його зовнішньому оточенні. Так, як конкурентні переваги формуються залежно від того, на якому ринку підприємство успішно диференціює, слід розробити певні рекомендації щодо їх формування для кожної моделі окремо: підвищувати якість продукції, контролювати ціни, надавати переконливу інформацію та вдало обирати місця збуту продукту тощо.

Щоб досягти бажаних результатів, підприємці, приймаючи рішення, повинні враховувати дії конкурентів та реагувати на їхні рішення. Спостереження за практичною діяльністю конкурентів допомагає з’ясувати свої власні переваги та недоліки.

Наукові та практичні результати виконаного дослідження в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання – розробку теоретичних засад і методичного забезпечення формування конкурентних переваг підприємств на ринку з поглибленою диференціацією продукту, що в свою чергу допомогло вирішити завдання та досягнути мету, що були поставлені перед нами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Балабанова Л.В. Маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств: стратегічний підхід. Моногр. – Д.: ДонДУЕТ,2006. – 294 с.
2. Абалкин Л.Й. Диалектика социалистической экономики: Підручник.– М.: «Наука»,1981. – 25 с.
3. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы: Підручник – М.: ОАО“НОВОСТИ”. – 2000. – 255 с.
4. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия: Підручник. – СПб.: «Питер»,1999. – 416 с.
5. Базилевич В. Мікроекономіка: Підручник. – К. : Знання, 2007. – 677с.
6. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури,2002. – 282 с.
7. Ламбен Жан-Жак. Менеджмент, ориентированный на рынок: Підручник. – СПб.: Питер,2007. – 800 с.
8. Мескон М. Основы менеджмента: Підручник. – М.:«ДЕЛО»,1997. – 440 с.
9. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление: Підручник . – М.: ИНФРА - М , 2000. – 312 с.
10. Мікроекономіка: Навч. посібник для студ. вищих навч. Закл/Базелінська О. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 350с.
11. Экономическая теория: Навч. посібник/Ред. А.Г. Грязнова, Т.В. Чечелова. – М.: Экзамен, 2005. – 592 с.
12. . Мікроекономіка: Навч. посібник для студ. екон. спец./Стасюк І.. – Л.: Афіша, 2004. – 230с.
13. Стратегія підприємства: Навч. посібник./П.Г. Клівець – К.: Академвидав,2007. – 320 с.
14. Теория отраслевых рынков: Навч. посібник/Л.А. Добринін. – СПб: Питер,2004. – 544 с.
15. Теория организации отраслевых рынков: Навч. посібник/С. Б. Авдашева, Н. М. Розанова – М.: ИЧП "Издательство Магистр". – 1998. – 320 с.
16. Управление конкурентоспособностью организации: Навч. посібник/ Р.А.Фатхутдинов М.: Изд-во Эксмо. – 2004. – 544 с.
17. Дойль П. Маркетинг – менеджмент и стратегии. 3-е изд.: Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Кантуревского. – СПб.: Питер. – 2003. – 544 с.
18. Ламбен Жан-Жак. Менеджмент, ориентированный на рынок: Пер. с англ. под ред. В.В. Колганова. – СПб.: Питер. – 2004. – 800 с.
19. Портер М.Е. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов: Пер. с англ. И. Минервина - 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 452 с.
20. Саттон Д., Кляйн Т. Новая наука маркетинга. Маркетинговое управление предприятием: Пер. с англ. – СПб. – 2004. – 240 с.
21. Безсмертний С.Ю. Сутність та класифікація конкурентних переваг підприємства// Экономика и управление. – 2011. – № 8. – С.68-71.
22. Борисенко З. Монопольне становище підприємців на ринку //Статистика України. – 2002. – № 3. – C. 8-11.
23. Войчак А. В., Камишніков Р. В. Конкурентні переваги підприємства: сутність і класифікація// Маркетинг в Україні. – 2005. – № 2 (30). – С. 50-53.
24. Задорожная Н. Предприятие на монопольном рынке/ Н.Задорожная //Экономика предприятия. – 2001. – № 1. – C. 70-96.
25. Йеннер Т. Отраслевая структура, рыночная стратегия и успех предприятия// Проблемы теории и практики управления. – 2000. – №3. – С. 5-7.
26. Саніахметова Н. Дискримінаційні зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб'єкта господарювання на ринку //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 2. – C. 3-5.
27. Саніахметова Н. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб’єкта господарювання на ринку: поняття та види //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 3-5.
28. Харчук Т.В. Підходи до визначення конкурентних переваг підприємства// Экономика и управление. – 2011. – № 6. – С.68-71.
29. Іванова О.Ю. Оцінка та формування конкурентних переваг промислових підприємств: дис.канд. екон. наук: 08.06.01 / О.Ю. Іванова. – Х., 2006. -264с
30. Ніколаєва А.М. Формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємств: дис. канд. наук: 08.00.04/ ЛНТУ. –  Л,2010.–218 с.
31. Полтавська, Є.О. Управління конкурентними перевагами підприємства: автореф. дис. На здоб. наук. ступ. канд. екон. наук.08.06.01/ Є.О. Полтавська.- Харк. держ. екон. ун-т.- Х.,2004. – 20 с.
32. Большой экономический словарь: 19 000 терминов/Под ред. А.Н. Азриэляна. – 6-е изд., доп. – М.: Ин-т новой экономики, 2004. – 1376 с.