Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2014 в 13:33, курсовая работа
Актуальність теми дослідження. Формування асортименту – процес підбору груп видів і різновидів товарів у відповідності з попитом населення з метою більш повного його задоволення.
Формування асортименту здійснюється постійно у всіх ланках руху товарів – від виробництва до споживання. У кожній з них асортимент товарів розрізнений
Вступ 3
Розділ 1. Значення раціонального управління асортиментом у ринкових відносинах 5
Розділ 2. Формування асортименту на підприємстві 13
2.1. Характеристика асортименту (груп, підгруп, видів) 13
2.2. Характеристика чинників формування асортименту 16
2.3. Процес формування асортименту на підприємстві 24
Розділ 3. Планування товарного асортименту і управління товарним асортиментом 29
3.1. Роль товарних запасів у забезпеченні стійкості товарного асортименту 29
3.2. Управління товарними запасами в магазинах 31
Висновки та пропозиції 38
Використана література 40
Додатки 42
Розширення асортименту приводить до зростання товарообігу, але разом з тим воно сприяє вповільненню оборотності товарів за рахунок збільшення розміру товарних запасів, витрат на закупівлю товарів (і вилученню коштів з обігу), збільшенню сплати процентів за користування банківським кредитом (якщо таке має місце).
У таких умовах особливу зацікавленість викликає встановлення функціональних залежностей основних показників роботи підприємств від ширини і глибини асортименту товарів.
Виходячи з викладеної гіпотези розширення асортименту товарів в універсальних магазинах сприятиме покращанню показників діяльності до певної межі, після якої вкладати гроші в закупівлю окремих груп товарів (не кажучи про додаткові витрати на організацію їх продажу) буде недоцільно. Водночас кошти можуть бути спрямовані на значне поглиблення асортименту, що неминуче викликає спеціалізацію торговельної мережі.
Оцінимо вплив глибини асортименту товарів на ефективність їх продажу в універсальних магазинах (товарообіг на 1 м2 торгової площі відділу) і порівняємо їх з аналогічними показниками роботи спеціалізованих магазинів (табл. 1.1. та рис. 1.2).
Таблиця 1.1
Залежність товарообігу на 1 м2 торгової площі від глибини асортименту кондитерських виробів в магазинах "Гастроном" [2, 438]
Кількість різновидностей |
Середня кількість різновидностей |
Товарообіг на 1 м2, |
До |
18 |
2,1 |
20-25 |
23 |
2,7 |
26-30 |
27 |
3,2 |
31-35 |
34 |
3,9 |
36-40 |
38 |
4 |
Понад 40 |
44 |
4,1 |
Рис. 1.2. Залежність товарообігу на 1м2 торгової площі, відведеної під кондитерські вироби, від кількості їх різновидів у магазині [2, 438]
Наведені дані свідчать, що простежується чітка тенденція між поглибленням асортименту кондитерських виробів та товарообігом на 1 м2 площі торговельного залу, відведеної під їх реалізацію, у магазинах "Гастроном".
Дана тенденція описується рівнянням гіперболи
де Yх1 – товарообіг на 1 м2 торгової площі, відведеної під кондитерські вироби, у магазинах "Гастроном";
х1 – кількість різновидів кондитерських виробів у магазині.
Аналогічна тенденція спостерігається й у магазинах "Кондвироби" (табл. 12), і описується рівнянням гіперболи.
Таблиця 1.2
Залежність товарообігу на 1 м2 торгової площі від глибини асортименту кондитерських виробу в магазинах "Кондвироби" [2, 439]
Кількість різновидів |
Середня кількість різновидів |
Товарообіг на 1 м2, тис. грн. |
до 60 |
55 |
3,6 |
60-65 |
62 |
4,5 |
66-70 |
68 |
5,2 |
71-76 |
73 |
5,6 |
76-80 |
77 |
5,8 |
понад 80 |
83 |
5,8 |
де Yх2 – товарообіг на 1 м2 торгової площі в магазинах "Кондвироби";
х2 – кількість різновидів кондитерських виробів у магазині.
Аналіз функцій і їх графіків дозволяє зробити такі висновки:
Формування асортименту електропобутових товарів розглянемо на прикладі магазину "Троянда", що знаходиться в м. Луцьку, по пр. Соборності 14-А.
Магазин розміщений в районі 33 кварталу і обслуговує населення прилеглого району, а також працівників промислових підприємств, які розташовані неподалік магазину.
Площа торгового залу магазину становить 365 кв. м. При формуванні загального асортименту товарів в даному торговому підприємстві велика площа торгового залу дозволила розмістити товари майже всіх промислових груп.
Отже, за своєю спеціалізацією магазин "Троянда" є універсальним є обслуговує населення промисловими товарами таких груп:
При продажі цих товарів використовується традиційний метод. В торговому залі застосовується лінійне планування, тобто обладнання встановлено лініями по периметру стін зала. Слід зазначити, що відділ електропобутових товарів в магазині утворений нещодавно. При розміщенні відділів в торговому залі для торгівлі електропобутовими товарами було виділено окремий відділ, який зайняв кінцеве місце торгового залу.
Крім того відділ має окреме підсобне приміщення для приймання, зберігання та підготовки електропобутових товарів до продажу, в якому дотримані всі умови для зберігання цих товарів.
При формуванні асортименту електропобутових товарів в магазині "Троянда" було враховано його місце розташування відносно "Завокзального" і "Північного" ринків; контингент населення, що обслуговується (жителі даного району, постійні покупці); взаємозв'язок з іншими торговими підприємствами (в районі діяльності магазину працює магазин "Ранет" з аналогічною групою товару); можливості товаропостачання та інші чинники.
На стадії першочергового встановлення асортименту товарів у відділі було вивчено і проаналізовано попит на електропобутові товари. Переважну роль у формуванні асортименту відіграли частота і характер попиту. Асортимент електропобутових товарів сформувався з товарів частого і стійкого попиту. Відділ має в своєму асортименті холодильники, пральні машини, кавомолки, пилососи, електричні чайники, обігрівачі тощо.
Почався безперервний процес поточного формування і регулювання асортименту електропобутових виробів. Працівники відділу постійно в процесі спілкування з покупцями ведуть спостереження, вивчають вимоги покупців до асортименту, якості та упаковки товарів.
В асортименті електропобутових товарів відділу присутня як продукція вітчизняних виробників (холодильники "Норд", наприклад), так і імпортна побутова техніка. Товари для середнього класу в даний момент представлені торговельними марками "Тефаль", "Молінекс", "Ровента", "Бош", "Сіменс" "Філіпс", "Браун" "Арістон Індезіт", "Зануссі", "Ардо", "Електролюкс" та ін. Товари, що розраховані на менш заможного покупця, представлені торговельними марками "Уніт" (Австрія), "Меліса" (Швеція), "Северин" (Німеччина).
Щодо джерел постачання електропобутових товарів, то магазин підписав договір на поставку з Донецьким AT "Норд".
Донецьке AT "Норд" виробляє 16 моделей побутових холодильників об'ємом від 100 до 560 дм3 і дві моделі побутових морозильників на 100 і 200 дм3. Для AT "Норд" характерним є високий ступінь концентрації виробництва (самостійно виготовляє до 90 % комплектуючих), постійне прагнення до модернізації моделей, які виробляються, без зниження обсягів виробництва.
Основу асортименту магазину складає імпортна побутова техніка, договори на поставку якої укладено з провідними дилерами підприємств-виробників в Україні.
В магазині наявні такі електропобутові товари (товари):
Споживчі властивості деяких електротоварів наведено в додатках.
В умовах постійного збільшення виробництва товарів, завезення товарів із ближнього і дальнього зарубіжжя, росту роздрібного товарообігу, а також підвищення вимог покупців до асортименту і якості товарів, важливого значення набуває питання формування асортименту товарів для роздрібної торговельної мережі.
Головне завдання роздрібного торгового підприємства – це задоволення потреб населення в товарах по кількості, асортименту і якості у відповідності з попитом.
При формуванні асортименту товарів для кожного торгового підприємства необхідно керуватись загальними принципами, а саме:
А також функціонально-галузевими принципами:
Електротовари належать до непродовольчих товарів, а отже чинники формування їх споживчих властивостей є характерними для непродовольчих товарів взагалі. На відміну від продовольчих непродовольчі товари мають ряд істотних особливостей.
По-перше, використання непродовольчих товарів при всьому їх різноманітті не може задовольнити потребу людини в продуктах харчування. Деякі з цих товарів лише полегшують приготування їжі і сприяють збереженню і поліпшенню споживчих поживних властивостей продуктів харчування.
По-друге, за допомогою непродовольчих товарів людина має можливість задовольняти свої потреби в різних сферах діяльність (культурна, духовні, в захисті від шкідливого впливу навколишнього середовища, інформаційна, в благоустрої побуту і житла і ін.).
По-третє, непродовольчі товари можна використати тривалий термін, здійснювати їх відновний ремонт, модернізувати в процесі експлуатації.
Деякі групи споживчих товарів по асортименту співпадають з товарами виробничо-технічного призначення. Зростаючі потреби людей, підвищення їх культурного рівня, вплив науково-технічного прогресу, збільшення попиту на товари з новими споживчими властивостями і конкуренція на ринку примушують виробників постійно розробляти і налагоджувати випуск нових товарів з унікальними властивостями.
При оцінюванні якості товарів крім споживчих властивостей враховують також показники технологічності, вдосконалення виконання основної і допоміжних функцій, універсальності, безвідмовності, ремонтопридатності, збереженості, стандартизація і уніфікація, транспортабельності, патентно-правові властивості, інформаційної виразності, раціональності форми, захищеності від підробки, цілісність композиції, хімічної стійкості і стабільності, біологічні, показники економічності і ін. Споживчі властивості товарів характеризуються рядом показників. Наприклад, фізичні властивості електропобутових товарів можна описати показниками щільності, об'ємної маси і маси виробу загалом; механічні – деформацією, міцністю і твердістю; термічні – теплоємністю, термічним розширенням, теплопровідністю, термічною стійкістю, вогнестійкістю і ін.; оптичні – відображенням, пропущенням, поглинанням, кольором і ін.; акустичні – висотою, силою, тембром, ступенем провідності і поглинання звуку; електричні – електропровідністю, електричним питомим опором, електричною міцністю і ін.; сорбційні – адсорбцією і проникністю; біологічні – стійкістю до дії мікроорганізмів, комах, гризунів і т.д.