Формування асортименту в магазині

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування асортименту в магазині

курсова робота з економіки підприємства 
ЗМІСТ

 

 

 

Вступ

Актуальність теми дослідження. Формування асортименту – процес підбору груп видів і різновидів товарів у відповідності з попитом населення з метою більш повного його задоволення.

Формування асортименту здійснюється постійно у всіх ланках руху товарів – від виробництва до споживання. У кожній з них асортимент товарів розрізнений. При цьому як цільова установка формування асортименту в усіх ланках руху товарів виступає торговий асортимент роздрібних торгових підприємств.

Асортиментна структура попиту міського і сільського населення, а також населення окремих районів держави володіє особливостями, викликаними географічними, кліматичними, національними та іншими факторами. Навіть у межах одного міста окремі магазини (великі чи малі, у центрі чи на околиці) мають особливості в структурі попиту населення, що ними обслуговується.

Для прийняття управлінських рішень працівникам торгівлі і промисловості потрібна різна інформація про попит і чинники, що його формують, по всьому асортименту товарів. Кожна ланка апарату управління залежно від характеру рішень, що приймаються, висуває особливі вимоги до обсягу, складу і якості інформації, на основі якої приймаються рішення.

У торгових організаціях і підприємствах на основі матеріалів вивчення попиту і прогнозів його розвитку вирішуються три основні завдання:

1) організовується поточне постачання  магазинів товарами відповідно  з попитом;

2) розробляються замовлення на  постачання товарів;

3) вносяться необхідні корективи  в замовлення в ході їх виконання, проводяться рекламні та інші заходи щодо активізації продажу товарів.

Попит на товари може бути стабільним (стійким) або зазнавати певних (в тому числі і різких) коливань. З урахуванням цього товари ділять на наступні групи: стабільного попиту; товари, попит на які схильний до різких коливань; твердо сформульованого попиту; альтернативного попиту; імпульсного попиту.

Для раціонального формування асортименту товарів в роздрібній торговій мережі велике значення має угруповання товарів за комплексністю попиту покупців, коли до складу комплексів входять товари різних груп, призначені для комплексного задоволення попиту. В основу розробки таких комплексів може бути поставлена статево-вікова ознака ("Товари для жінок" і т.д.), особливості образу життя і проведення дозвілля ("Товари для садівника", "Товари для туриста" і т.д.). Споживчі комплекси діляться на мікрокомплекси.

У магазинах відносно вузький виробничий асортимент перетворюється на широкий торговий, що включає товари різних спеціалізованих виробничих підприємств. Випуск виробів в ринковій економіці, з точки зору маркетингу, повинен бути направлений на задоволення різноманітних запитів населення з урахуванням місцевих, національних і кліматичних умов, тому першорядна увага в магазинах повинна бути звернена на формування товарного асортименту як процесу встановлення такої номенклатури, яка задовольняла б потоварну структуру попиту населення.

Все це відіграє чи не найважливішу роль у здійсненні успішної господарської діяльності роздрібного торгового підприємства

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження теми курсової роботи.

Об’єкт дослідження – теоретичне обґрунтування та практичне втілення методів формування асортименту магазину.

Предмет дослідження – формування асортименту в магазині "Троянда".

Метою курсової роботи є дослідження принципів формування асортименту в магазині "Троянда".

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

• охарактеризувати значення раціонального управління асортиментом у ринкових відносинах;
• дослідити формування асортименту на підприємстві "Троянда";
• висвітлити процес планування товарного асортименту і управління товарним асортиментом.

 

 

 

Розділ 1. Значення раціонального управління асортиментом у ринкових відносинах

Стабільність роздрібної торгівлі визначається раціональністю, повнотою і стійкістю асортименту товарів. Від складу й оновлення асортименту безпосередньо залежать зростання товарообігу і швидкість реалізації товарів. Відсутність у торгівлі потрібних товарів, їх вузький, нестабільний чи невідповідний запитам споживачів асортимент породжують незадоволений попит, що негативно позначається на ефективності торгівлі.

Асортимент – (від фр. assortiment) – комплект, сукупність сортів. Однак у сучасній торговельній практиці поняття "асортимент" набуло більш широкого змісту, ніж проста сукупність сортів. Під асортиментом товарів розуміють перелік, номенклатуру товарів, їх різновидів, сортів тощо, об'єднаних або поєднаних за певною ознакою. Основні ознаки класифікації асортименту товарів подано на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Ознаки класифікації асортименту товарів [2, 434]

Розрізняють виробничий і торговий асортимент.

Виробничим асортиментом називають номенклатуру товарів, що випускаються промисловими і сільськогосподарськими підприємствами чи іншими виробниками. Підприємства, що виробляють товари, спеціалізуються на випуску вузького асортименту товарів, що дозволяє їм упроваджувати передову технологію виробництва, вдосконалювати асортимент товарів, поліпшувати їх якість. У роздрібній торговельній мережі повинен бути представлений торговий (широкий) асортимент товарів, який включає асортимент товарів, що випускаються багатьма підприємствами. Тому виникає необхідність перетворення виробничого асортименту в торговий, тобто підсортування товарів з урахуванням вимог торгівлі. Таке підсортування, або перетворення виробничого асортименту в торговий, здійснюється в різних каналах товаропросування. Так, по товарах простого асортименту, до яких належить більшість продовольчих товарів та деякі непродовольчі товари, перетворення виробничого асортименту в торговий здійснюється безпосередньо в роздрібній торговельній мережі. Однак основна маса товарів складного асортименту підлягає підсортуванню переважно на підприємствах оптової торгівлі.

Увесь асортимент товарів народного споживання поділяється на дві товарні галузі: продовольчі і непродовольчі товари, які, своєю чергою, поділяються на товарні групи, до складу яких входять товари, об'єднані за однорідністю сировини (молоко і молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, тканини, вироби зі шкіри), споживчим призначенням (дієтичні продукти, галантерея, спорттовари) тощо.

Товарні групи діляться на товарні підгрупи, в склад яких входять однорідні за ознакою спільності виробничого походження товари. Наприклад, товарна група взуття ділиться на підгрупи шкіряного, текстильного, валяного і гумового взуття; група посуду складається з підгруп металевого, скляного і фарфоро-фаянсового посуду.

Кожна підгрупа складається з товарів різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари різноманітного призначення (верхній одяг – чоловічий, жіночий, дитячий; меблі – для вітальні, спальні тощо). Усередині кожного виду товари можуть відрізнятися один від другого за особливими ознаками (артикулами, сортами тощо), тобто поділяються на окремі різновиди.

З урахуванням поділу товарів на групи, підгрупи та види заведено виділяти груповий і внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент товарів. Груповий асортимент – це перелік товарних груп, включених у номенклатуру. Внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент – це деталізація групового асортименту за конкретними видами і різновидами товарів. Ці два поняття, у свою чергу, тісно пов'язані з поняттям ширини і глибини асортименту. При цьому ширина асортименту товарів визначається кількістю товарних груп і найменувань, а глибина – кількістю різновидів товарів.

В асортименті продовольчих і непродовольчих товарів розрізняють товари простого і складного асортименту. До товарів простого асортименту відносять товари, що складаються з невеликої кількості видів чи сортів (цукор, овочі, сіль, віконне скло, господарське мило і т. д.). Товари, що в межах одного виду мають свою внутрішню класифікацію за різними ознаками (фасон, розмір, забарвлення тощо), належать до товарів складного асортименту (кондитерські вироби, взуття, одяг тощо).

Асортиментна політика підприємств відіграє важливу роль у конкурентній боротьбі між торговельними підприємствами за покупця. Чим більше в продажу товарів різних найменувань, що задовольняють потреби покупців, тим сильніші конкурентні позиції торговельного підприємства на ринку. Торговий асортимент формується на основі попиту і призначення цільових ринків товарів. Попит покупців і асортиментна номенклатура взаємозалежні. Зміни в попиті супроводжуються змінами в асортименті і відбиваються на його збалансованості.

Формування асортименту товарів являє собою процес підбору для продажу різних груп товарів, їх видів, та різновидів за всіма ознаками, що їх відрізняють.

У процесі підбору для магазинів асортименту товарів керуються деякими загальними принципами.

Найважливішим принципом формування асортименту товарів є його відповідність характеру попиту населення району, в якому розміщується даний магазин. Це дозволяє максимально задовольняти попит населення на товари народного споживання.

Раціональна побудова асортименту товарів у магазинах передбачає комплексне задоволення попиту населення, яке передбачає групування асортименту товарів у магазині за відповідними споживчими комплексами. Таке групування асортименту дозволяє створити зручності для покупців, полегшує їм процес ознайомлення з пропонованими товарами, скорочує витрати часу на придбання необхідних виробів і сприяє так званим імпульсним купівлям.

Важливим принципом формування асортименту магазинів є забезпечення достатньої ширини і глибини товарного асортименту. Під шириною асортименту розуміють кількість товарних груп і підгруп, що входять в асортиментний перелік підприємств, а під глибиною – кількість різновидів товарів по артикулах, фасонах, моделях і інших ознаках. Забезпечення достатніх ширини і глибини асортименту товарів у магазині є важливою умовою більш повного задоволення попиту населення, зростання товарообігу й ефективного використання торгової площі. Ширина і глибина асортименту товарів у магазині залежать від низки факторів, найважливішими з яких є спеціалізація підприємства, розмір його торгової площі, характер розміщення на території населеного пункту, наявність підприємств-конкурентів тощо [2, 435].

Одним з важливих принципів формування асортименту товарів є забезпечення його стійкості. При реалізації товарів повсякденного попиту дотримання цього принципу має першорядне значення. Стійкий асортимент товарів у магазині обумовлює скорочення затрат часу населення на здійснення купівель, дозволяє з мінімальними витратами організувати технологічний процес.

І, нарешті, одним із принципів правильного формування асортименту товарів у магазині є забезпечення умов рентабельної діяльності даного підприємства. Рентабельна діяльність є необхідною умовою роботи всіх підприємств торгівлі. У зв'язку з цим при побудові асортименту необхідно враховувати витратність реалізації окремих груп товарів, швидкість реалізації товарів тощо.

В умовах переходу економіки від командно-адміністративних до ринкових методів управління народним господарством проблеми формування асортименту товарів у магазинах різко загострилися. Тепер торговельним підприємствам доводиться формувати асортимент товарів в умовах:

• відсутності централізованого виділення фондів товарів;
• звуження асортименту товарів, що випускаються вітчизняною промисловістю;
• невтручання державних органів управління в діяльність торговельних підприємств;
• важкого фінансового стану більшості торговельних підприємств, відсутності в них достатньої кількості обігових коштів для закупівлі товарів, виходу на зовнішні ринки з метою розширення асортименту товарів [2, 436].

Працюючи в таких умовах, більшість торговельних підприємств не витримує своєї спеціалізації, що утруднює пошук товарів покупцями і призводить до втрат товарообігу та погіршання культури обслуговування покупців.

За даних умов магазини повинні вирішувати проблему, яким шляхом іти: універсалізації (тобто розширення асортименту), чи спеціалізації (поглиблення асортименту). Річ у тім, що немає прямої залежності результатів роботи магазину від розширення асортименту. У цих умовах виникає питання: за яких умов слід віддати перевагу універсалізації, а за яких умов можна йти на вузьку спеціалізацію, що має надзвичайне значення для розвитку фірмової торгівлі.

Залежно від фінансових можливостей і ринкової стратегії існує два підходи до вироблення асортиментної політики підприємств. Перший з них передбачає оптимізацію асортименту способом звуження його ширини і зменшення глибини і зосередження торгівлі на найбільш популярних і ходових товарних групах, а в межах товарних груп – на найпопулярніших товарах з високою товарооборотністю. Логіка такого рішення ясна: не варто вкладати кошти і працю в більшу частину товарної групи, яка дає менше половини обороту, а краще направити вивільнені кошти на організацію торгівлі товарами, що швидко обертаються. Даний підхід дозволяє зменшити грошові кошти, вкладені в товарні запаси, і прискорити товарооборотність. Рішення про звуження асортименту цілком логічне, але це зовсім не єдино можлива комерційна логіка, оскільки в даному разі покупець може віддати перевагу іншому магазину, що пропонує більш широкий вибір товарів, тобто поступово магазин може втратити свою ринкову нішу.

Другий підхід полягає в тому, що магазин, навпаки, обов'язково буде торгувати всіма різновидами товарів, яким би незначним попитом не користувалися деякі з них. Це ті роздрібні підприємства, які домінуючою рисою власного ринкового іміджу зробили власне уявлення про надзвичайну ширину і глибину, вичерпність наявного асортименту: "у нас можна купити все, що взагалі де-небудь можна купити". При цьому звичайно мається на увазі, що низька прибутковість чи навіть збитковість реалізації даних товарів покриватиметься за рахунок збільшення маси прибутку від збільшення обсягів продажу інших товарів, яке може бути досягнуте залученням до магазину ширших кіл покупців.

Ширина і глибина асортименту повинні вибиратися з урахуванням загальних цілей і завдань, що ставлять перед собою роздрібні підприємства, і, природно, вимог покупців.

Проблеми, що належать до збалансованості асортименту, ще значно складніші. Тенденція сьогодення – продавати всі товари під одним дахом. Тому часто приходиться замислюватися не про те, чи відповідає даний товар або товарна група загальній цілеспрямованості асортименту, а про те, чи можна ними торгувати рентабельно. Рентабельність торгівлі можна збільшити не тільки виключенням товарів з асортименту, але й додатковим включенням нових товарів. Практика довела, що при побудові асортименту товарів у магазинах з торгівлі продовольчими товарами найбільш раціонально виходити з поділу всієї номенклатури товарів на товарні групи, підгрупи й окремі найменування. При цьому кожне найменування може бути подане різною кількістю його різновидів залежно від глибини асортименту товарів.