Експрес-діагностика. Діагностика на підґрунті балансових моделей

 

1.6. Удосконалення  методів діагностики банкрутства

Якість діагностики загрози банкрутства визначається насамперед набором оціночних показників (об'єктів дослідження), що використовуються для отримання експертного висновку. Саме тому розробці переліку таких показників та обґрунтуванню доцільності їх застосування присвячено чимало досліджень іноземних та вітчизняних дослідників.

Оскільки донині не існує єдиного загальновизнаного переліку оціночних коефіцієнтів-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства, кожен дослідник-теоретик та суб'єкт діагностування-практик підходять до вирішення цього завдання індивідуально. Найбільшого поширення набув коефіцієнтний підхід, в перебігу якого об’єктами дослідження виступають різноманітні коефіцієнти — різноманітні відносні показники, що розраховуються шляхом порівняння між собою певних абсолютних показників господарсько-фінансової діяльності підприємств, інформація про які міститься у різноманітних видах звітності та обліку. Формування системи показників-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства повинно базуватися на наступних методологічних принципах [9].

1. Адекватність системи  показників завданням діагностичного  дослідження, тобто можливість за  їх допомогою забезпечити виявлення  й оцінку глибини розвитку  кризи та її окремих фаз, здійснення  діагностики наявності передумов  для її поглиблення або послаблення(переборення).

2. Наявність інформаційного  забезпечення для розрахунку  значення показників, проведення  динамічного та порівняльного  аналізу.

3. Можливість чіткого  визначення алгоритмів розрахунку  показників-індикаторів кризи, що  забезпечує тотожність їх економічного  розуміння та тлумачення при  використанні різними фахівцями-експертами.

4. Можливість накопичення  статистичної бази стосовно рівня  та динаміки зміни показників, що з часом стане інформаційною  передумовою розробки спеціальних  критеріальних моделей (рейтингових  систем) діагностики кризи та  загрози банкрутства.

5. Охоплення показниками  усіх найважливіших напрямів (сфер) оцінки фінансового стану підприємств, в яких можуть знаходити віддзеркалення  кризові явища, що притаманні  їх діяльності, або передумови  для їх появи.

6. Оптимальна чисельність  показників з кожного напряму  дослідження, виключення зі складу  системи показників, що дублюють  один одного (тобто за цими  показниками можна отримати тотожний  за економічним змістом аналітичний  висновок).

7. Можливість чіткого  та однозначного визначення негативного  значення (критеріальної межі) або  негативної динаміки (напряму зміни), які можуть використовуватись  як база для ідентифікації  кризового стану або передумов  для його появи в майбутньому.

Враховуючи визначені методологічні принципи, на рис. 4.2 представлена декомпозиція системи показників-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства за такими класифікаційними ознаками, як інформаційне забезпечення розрахунку, функціональне спрямування, призначення (сфера застосування).

Виходячи з інформаційного забезпечення розрахунку показників-індикаторів, виокремлюються показники експрес- та фундаментальної діагностики. До складу показників експрес-діагностики включають оціночні показники, що розраховуються тільки на підставі затверджених форм фінансової, статистичної та податкової звітності підприємства. Ці показники можуть бути швидко розраховані будь-яким стороннім дослідником (органами державного контролю, кредиторами, господарськими партнерами тощо). Фундаментальна діагностика здійснюється спеціалістами самого підприємства або за його згодою відповідними фахівцями. Тому розрахунок показників фундаментальної діагностики потребує більш складного інформаційного забезпечення у вигляді матеріалів управлінського обліку та результатів спеціальних обстежень. У складі показників експрес-діагностики залежно від виду звітності, що використовуються, можна відокремити наступні аналітичні підсистеми:

1) показники, які розраховуються  щоквартально та за підсумками  року виключно на базі даних  фінансової звітності;

2) показники, розрахунок  яких базується на спільному  використанні форм фінансової  та статистичної звітності, зокрема  ф.№1-Б „ Звіт про фінансові  результати, дебіторську та кредиторську  заборгованість" (місячна), яка містить  інформацію про обсяг простроченої  кредиторської заборгованості підприємства;

3) показники, які розраховуються  на базі податкової звітності; на відміну від 2-х попередніх  підсистем ці показники розраховуються  за матеріалами податкового обліку  та передбачають використання  специфічних показників, перелік  та методика розрахунку яких  визначена відповідними нормативно-інструктивними матеріалами [10].

Виходячи з функціонального спрямування, показники-індикатори кризи традиційно об'єднуються у 4-ти підгрупи:

1) стан ліквідності,

2) структура капіталу,

3) оборотність,

4) рентабельність.

Перелік показників кожної групи є достатньо різноманітним та дискусійним. Більш того, в різних дослідженнях пропонуються різні назви одного показника (за однакового алгоритму) та різні алгоритми розрахунку (за однакової назви). Для підприємств, акції яких котуються на фондовій біржі, з часом (при масових трансакціях з приводу купівлі-продажу акцій) доцільним є використання і 5-ої підгрупи показників за функціональним спрямуванням – "ринкової активності", які базуються на використанні такого специфічного показника як курсова вартість акції та ринкова вартість власного капіталу.

Залежно від призначення (сфери застосування) показників виокремлюються показники поточної і майбутньої загрози банкрутства.

Розрахунок показників поточної загрози банкрутства дає змогу оцінити загрозу порушення передбачених законодавством про банкрутство термінів виконання фінансових зобов'язань (задоволення претензій кредиторів) за рахунок наявних високоліквідних активів або наявність передумов для ініціювання судових процедур (з боку кредиторів - наявність заборгованості, термін сплати якої минув, з боку самого підприємства - поточна збитковість та часткова втрата власного капіталу). До складу цієї групи доцільно включати показники, що мають еталонний мінімум або критичне значення. Якщо рівень цих показників нижчий еталонного (критичного) - поточний стан підприємства діагностується як неблагополучний, а рівень поточної загрози банкрутства - високий. Оцінка рівня майбутньої загрози банкрутства може здійснюватися за допомогою дослідження динаміки показників структури капіталу, оборотності та прибутковості за ряд періодів. Стабільна тенденція до зниження рівня цих показників свідчить про зростаючу загрозу банкрутства підприємства, що може реалізуватися в майбутньому періоді. Порівняння абсолютних значень показників із середньогалузевим дає можливість встановити, як швидко „відкладена загроза банкрутства" може стати наявною [11].

 

 

РОЗДІЛ 2.  ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ ТА СХИЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА  ДО БАНКРУТСТВА

 

 2.1. Експрес-діагностика. Діагностика на підґрунті балансових моделей.

Експрес-діагностика проводиться з метою виявлення тенденцій зміни стану підприємства, оцінки глибини його неплатоспроможності і проведення аналізу фінансового обороту, що забезпечує господарську діяльність. Експрес-діагностика являє собою оцінку наближення стану підприємства до банкрутства на основі розрахунку відповідних коефіцієнтів і даних балансу. На першому етапі аналізується динаміка валюти балансу, структура активів і пасивів. З метою проведення експрес-діагностики фінансового стану підприємства проводиться горизонтальний і вертикальний аналіз балансу. Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї чи декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами росту (зниження). Ціль горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам [12]. Ціль вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. Для проведення цих видів аналізу складена наступна таблиця 2.1.1.

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1.1 - Горизонтальний і вертикальний аналіз балансу

Актив	Код рядка	На початок звітного року	На кінець звітного року	Відносне відхилення (+,-)	Питома вага статі на п. р., %	Питома вага статі на к. р., %
1	2	3	4	5	6	7
1. Необоротні активи
1	2	3	4	5	6	7
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	-	-	-	-	-
первісна вартість	011	-	-	-	-	-
накопичена амортизація	012	-	-	-	-	-
Незавершене будівництво	020	-	-	-	-	-
Основні засоби:
залишкова вартість	030	1535	1633	98	22,63	19,30
первісна вартість	031	1903	2161	258	28,06	23,54
знос	032	368	528	160	5,4	6,3
Довгострокові біологічні активи:
залишкова вартість	035	339	773	434	5	9,13
первісна вартість	036	-	-	-	-	-
накопичена амортизація	037	-	-	-	-	-
Довгострокові фінансові інвестиції:
Які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	-	-	-	-	-
Інші фінансові інвестиції	045	-	-	-	-	-
Довг. дебітор. заборгованість	050	-	-	-	-	-
1	2	3	4	5	6	7
Залишкова вартість інвестиційної нерухомості	055	-	-	-	-	-
Первісна вартість інвестиційної нерухомості	056	-	-	-	-	-
Знос інвестиційної нерухомості	057	-	-	-	-	-
Гудвіл	065	-	-	-	-	-
Відстрочені податкові активи	060	-	-	-	-	-
Інщі необоротні активи	070	-	-	-	-
Усього за розділом 1	080	1874	2406	532	27,63	28,44
2. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	1043	1056	13	15,38	12,48
Поточні біологічні активи	110	627	700	127	9,24	8,27
Незавершене будівництво	120	2367	2901	534	34,9	34,29
Готова продукція	130	622	641	19	9,17	7,58
Товари	140	-	-	-	-	-
Векселі одержані	150	-	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, послуги і роботи:
чиста реалізаційна вартість	160	93	63	30	1,37	0,74
первісна вартість	161	93	63	30	1,37	0,74
резерв сумнівних боргів	162	-	-	-	-	-
Дебіторська заборг. за розрахунками:
1	2	3	4	5	6	7
з бюджетом	170	7	27	20	0,1	0,4
за виданими авансами	180	-	-	-	-	-
з нарах. доходів	190	-	-	-	-	-
із внутрішніх розрахунків	200	-	-	-	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	147	667	520	2,17	7,88
Поточні фінансові інвестиції	220	-	-	-	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	3	-	3	0,044	-
в т.ч. касі	231	1	-	1	0,0147	-
в іноземній валюті	240	-	-	-	-	-
Інші необоротні активи	250	-	-	-	-	-
Усього за розділом 2	260	4910	6055	1145	72,39	64
3. Витрати майбутніх  періодів	270	-	-	-	-	-
4. Необоротні активи  та групи вибуття	275	-	-	-	-	-
Баланс	280	6783	8461	1678	100	100
Пасив	Код рядка	На початок звітного року	на кінець звітного року	Відносне відхилення (+,-)	Питома вага статі на п. р., %	Питома вага статі на к. р., %
1	2	3	4	5	6	7
1. Власний капітал
1	2	3	4	5	6	7
Статутний капітал	300	744	744	0	10,97	8,8
Пайовий капітал	310	-	-	-	-	-
Додатковий вкладений капітал	320	-	-	-	-	-
Інший додатковий капітал	330	-	-	-	-	-
Резервний капітал	340	-	-	-	-	-
Нерозподілений прибуток	350	3856	6152	2296	56,85	72,71
Неоплачений капітал	360	-	-	-	-	-
Вилучений капітал	370	-	-	-	-	-
Усього за розділом 1	380	4600	6896	2296	67,82	81,5
2. Забезпечення  майбутніх платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	-	-	-	-	-
Інше забезпечення	410	-	-	-	-	-
	415	-	-	-	-	-
	416	-	-	-	-	-
	417	-	-	-	-	-
	418	-	-	-	-	-
Цільове фінансування	420	-	-	-	-	-
Усього за розділом 2	430	-	-	-	-
3. Довгострокові  зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440	-	-	-	-	-
Інші довгострокові фінансові зобов’язання	450	395	280	-115	5,82	3,31
Відстрочені податкові платежі	460	-	-	-	-	-
інші довгострокові зобов’язання	470	-	-	-	-	-
1	2	3	4	5	6	7
Усього за розділом 3	480	395	280	-115	5,82	3,31
4. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500	489	500	189	7,21	5,91
поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510	-	-	-	-	-
Векселі видані	520	-	-	-	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	1007	268	-739	14,85	3,17
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	-	-	-	-	-
з бюджетом	550	-	-	-	-	-
з позабюджетних платежів	560	-	-	-	-	-
зі страхування	570	6	9	3	0,088	0,11
з оплати праці	580	24	17	-7	0,35	0,20
з учасниками	590	-	-	-	-	-
із внутрішніх розрахунків	600	-	-	-	-	-
зобов’язання, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття	605	-	-	-	-	-
Інші поточні зобов’язання	610	262	491	229	3,86	5,8
Усього за розділом 4	620	1788	1285	-503	26,36	15,19
1	2	3	4	5	6	7
5. Доходи майбутніх  періодів	630	-	-	-	-	-
Баланс	640	6783	8461	1678	100	100

 

 

Проведений вертикальний і горизонтальний аналіз балансу свідчить, що за розглянутий період стан майна і його джерел змінювалося в такий спосіб: величина активів підприємства зросла протягом звітного періоду на 1678 тис. грн. Далі необхідно проаналізувати за рахунок яких змін відбулася подібна зміна; величина основних засобів підприємства збільшилася на 98тис. грн, це означає, що виробничий потенціал підприємства підвищується; загальна частка необоротних активів збільшилася на 532 тис. грн.. Вартість оборотних активів збільшилась протягом звітного періоду на 1145 тис. грн., що є позитивною тенденцією, оскільки збільшення оборотних активів відбулося не за рахунок збільшення частки сумнівних боргів у загальній структурі дебіторської заборгованості. Власній капітал збільшився на 2296 тис. грн.. Таким чином, у фінансовому стані відбулися  позитивні зміни, виявити масштабність яких допоможе наступний аналіз. На наступному етапі фінансової діагностики розраховується система показників-індикаторів кризового стану підприємства. Розрахунок цих показників представлений у таблиці 2.1.2

Таблиця 2.1.2 – Система показників-індикаторів кризового стану підприємства

Назва показника	Алгоритм розрахунку	Економічна характеристика	Значення
			на п. р.	на к. р.	нормативне
1	2	3	4	5	6
1. Показники платоспроможності
Коефіцієнт абсолютної (негайної) ліквідності	грошові кошти ÷ поточні зобов’язання	Оцінка негайної готовності підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість	0,0022	0	> 0,2, не дотримується, спостерігається  негативна тенденція
Коефіцієнт поточної ліквідності (заг. коефіцієнт покриття)	оборотні активи ÷ поточні зобов’язання	Оцінка достатності всіх обігових коштів для погашення коротк. зобов’язань	2,7461	4,7121	> 1, дотримується;тенденція до збільшення
Проміжний коефіцієнт покриття	(Обігові активи – Товарно-мате-ріальні  запаси) ÷ Поточні пасиви	Оцінка достатності покриття короткострокових зобов’язань за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості	0,4603	1,0879	> 0,5, дотримується;тенденція  до збільшення
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	(Власний капітал –  Необоротні активи) ÷ Оборотні  активи	Оцінка забезпечення підприємства власними коштами	0,5552	0,7415	> 0,1, умова дотримується;тенденція до збільшення
Робочий капітал (власні оборотні кошти)	Оборотні активи – Поточні зобов’язання	Оцінка здатності продовження діяльності та інвестування після сплати поточних боргів	3122	4770	підприємство може сплатити поточні борги
Маневреність робочого капіталу	Запаси ÷ Робочий капітал	Оцінка ступеня матеріалізації робочого капіталу	0,3341	0,2214	зменшення, умова не  дотримується
2. Показники фінансової  стійкості та стабільності
Коефіцієнт автономії (незалежності)	Власний капітал ÷ Загальний обсяг капіталу	Оцінка фінансової незалежності від зовнішніх джерел	0,6782	0,815	> 0,5, умова  дотримується
Коефіцієнт фінансової стабільності (фінансування)	Власний капітал ÷ Позиковий капітал	Оцінка фінансової стійкості	2,1072	4,4064	> 1, умова  дотримується
Показник фінансового лівериджу	Довгострокові зобов’язання ÷ Власний капітал	Оцінка залежності від довгострокових зобов’язань	0,0859	0,0406	зменшення, умова дотримується
3. Показники ділової активності
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	Виручка від реалізації ÷ Середній обсяг обігових активів	Оцінка швидкості обороту оборотних коштів	1,8605	0,7430	зменшення
Час обороту оборотних коштів	Кількість днів у періоді ÷ Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	Оцінка тривалості одного періоду обороту оборотних коштів	196,2	491,3	збільшення
Коефіцієнт оборотності запасів	Собівартість реалізованої продукції ÷ Вартість запасів	Кількість разів поповнення запасів протягом аналізованого періоду	6,6222	3,4602	зменшення
Час обороту запасів	Кількість днів у періоді ÷ Коефіцієнт оборотності запасів	Оцінка тривалості одного періоду обороту запасів	55,12	105,5	збільшення
4. Показники оцінки майнового  стану
1	2	3	4	5	6
Коефіцієнт зносу основних засобів	Знос : Первинна вартість основних засобів	Оцінка частки зношених основних засобів у загальній їх вартості	0,8066	0,7557	зменшення, але умова дотримується
Фондовіддача	Виручка від реалізації : Середня вартість основних фондів	Ефективність використання основних фондів	5,594	2,7551	зменшення