Державна політика розвитку підприємництва в процесі модернізації економіки України

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

 

На правах рукопису

 

 

КОВАЛЕНКО Валерій Миколайович

 

ДЕРЖАВНА  ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В  ПРОЦЕСІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ  УКРАЇНИ

 

 

Спеціальність 8.150000 – Державне управління

Магістерська робота на здобуття кваліфікації магістра державного управління

 

 

 

Кафедра управління національним господарством

Науковий керівник – Маслов Анатолій Олександрович;

кандидат економічних  наук, доцент

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2013

Бібліографічний опис та анотація магістерської роботи

Коваленко В.М. Державна політика розвитку підприємництва в процесі модернізації економіки  України: Магістерська робота: (8.150000 “Державне управління”) / НАДУ при Президентові України. Кафедра управління національним господарством; Наук. кер.: А.О. Маслов, к.е.н., доцент –  К., 2013. – 94 с. Зміст роботи: В роботі систематизовано  та узагальнено теоретичні засади, способи та напрями реалізації державної  політики розвитку підприємництва в  умовах модернізації економіки України. Охарактеризовано сутність, основні види та функції підприємництва в Україні, досліджено нормативно-правові засади реалізації держаної політики розвитку підприємництва України; висвітлено особливості державного регулювання розвитку підприємницької діяльності у трансформаційній економіці; проаналізовано стан реалізації державної політики підтримки підприємництва в умовах світової фінансово-економічної кризи; окреслено напрями удосконалення правових інструментів державного регулювання підприємництва України. Ключові слова: підприємництво, державне регулювання економіки, державна політика розвитку підприємництва, державне регулювання підприємницької діяльності, регуляторна політика.

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

Актуальність  теми

Підвищення темпів еволюції світового економічного простору та реалізація досягнень науково-технічного прогресу обумовлюють відповідні зміни  у стратегіях розвитку національних економік. Підприємництво стає однією із структуротворчих ланок, що забезпечує не тільки виробництво життєвих благ, а й економічну безпеку країни, соціальний та культурний рівень життя населення. Такі результати надають суб’єктам підприємництва нові можливості для досягнення конкурентних переваг в умовах ринкового господарювання. Однак, у вітчизняному економічному та управлінському просторі ще не створено сприятливих умов для функціонування підприємницьких структур, а впроваджені заходи його державної підтримки не дали очікуваних результатів.

Важливе значення підприємництва в процесі євроінтеграційних  прагнень нашої країни зумовлює необхідність формування ефективного організаційно-економічного механізму управління його розвитком, що дозволяє виробляти реальні шляхи вдосконалення управління потенціалом та реалізації інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку економіки України.

Об’єктивна  необхідність та доцільність дослідження  особливостей реалізації державної  політики розвитку підприємництва підтверджується світовим досвідом господарювання передусім розвинених країн, які пройшли тривалий шлях з удосконалення форм і методів управління розвитком підприємництва.

Зазначимо, що теорія державного управління розвитком підприємництва ще далеко не завершена, бо досі недостатньо розроблені питання створення ефективних механізмів розвитку підприємництва, в яких враховано особливості сучасного етапу становлення вітчизняної економіки, необхідність удосконалення інфраструктурного забезпечення розвитку підприємництва та потреби і можливості окремих регіонів.

Серед дискусійних питань, що безпосередньо визначають актуальність вибору теми: вдосконалення застосування інструментів та важелів організаційно-економічного механізму управління розвитком  підприємництва, принципи формування інфраструктури управління, розроблення методів стимулювання розвитку інноваційних підприємницьких структур, з позиції спільності інтересів основних суб’єктів економіки.

Недостатня  розробленість питань, пов’язаних з вдосконаленням застосування інструментів та важелів організаційно-економічного механізму управління розвитком підприємництва, розробленням нових концептуальних моделей для побудови сучасного механізму державного управління розвитком підприємництва, та їх актуальність зумовили вибір теми магістерської роботи, визначили мету, завдання та структуру дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Магістерську  роботу виконано на кафедрі управління національним господарством Національної академії державного управління при Президентові України (НАДУ) в межах тематики комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР № 0199U002827).

Мета  і завдання дослідження

Метою дослідження  є поглиблення розуміння, систематизація та узагальнення теоретичних засад, способів та напрямів реалізації державної політики розвитку підприємництва в умовах модернізації економіки України

Досягнення  цієї мети зумовило необхідність вирішення  таких основних завдань:

• охарактеризувати сутність, основні види та функції підприємництва в Україні;
• дослідити нормативно-правові засади реалізації держаної політики розвитку підприємництва України;
• висвітлити особливості державного регулювання розвитку підприємницької діяльності у трансформаційній економіці;
• проаналізувати стан реалізації державної політики підтримки підприємництва в умовах світової фінансово-економічної кризи;
• охарактеризувати процеси реформування механізму державного регулювання розвитку підприємництва як основного напряму вдосконалення реалізації державної політики розвитку підприємництва в Україні;
• окреслити напрями удосконалення правових інструментів державного регулювання підприємництва України.

Об’єктом  дослідження є розвиток підприємництва в Україні.

Предмет дослідження – державна політика розвитку підприємництва в процесі модернізації економіки України.

Методи  дослідження. Для вирішення поставлених завдань у процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Так, системний підхід, методи порівняння, індукції й дедукції були застосовані для з’ясування сутності, основних видів та функцій підприємництва України. Історичний та логічний методи були використані в процесі дослідження нормативно-правових засад реалізації державної політики підтримки розвитку підприємництва України. Для оцінки стану реалізації державної політики підтримки підприємництва в умовах світової фінансово-економічної кризи – економіко-статистичні методи, для виявлення перспективних напрямів реформування механізму державного регулювання розвитку підприємництва України в сучасних умовах господарювання – прогностичні методи (моделювання, узагальнення незалежних характеристик). Достовірність здобутих результатів забезпечувалась завдяки використанню методів наукової ідентифікації, зіставно-порівняльного аналізу наукових джерел тощо.

Інформаційною базою магістерської роботи є основоположні законодавчі й нормативно-правові акти, програмні документи Кабінету Міністрів України, звітні дані Державного комітету статистики України, наукові праці та Iнтернет-ресурси з питань державного управління розвитком підприємництва.

Практичне значення отриманих результатів.

Результати  роботи можуть бути використані органами державної влади, органами місцевого  самоврядування, громадськими організаціями, суб’єктами підприємницької діяльності в процесі удосконалення механізму  управління розвитком підприємництва, побудови стратегії розвитку підприємництва на середньо- та довгострокову перспективу.

На науковому  рівні результати дослідження можуть бути використані науковими установами, аналітичними організаціями для подальшого поглиблення теоретичних уявлень щодо стратегій реалізації державної політики розвитку підприємництва в умовах модернізації економіки України. Крім того, окремі висновки та положення роботи можуть використовуватись при викладанні навчальних курсів у вищих навчальних закладах України.

 

РОЗДІЛ 1. 
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

1.1. Сутність, основні види та  функції підприємництва в Україні

Однією з  вирішальних умов поглиблення проведених в Україні економічних реформ, здатних вивести країну з кризи, забезпечити ослаблення монополізму, домогтися ефективного функціонування виробництва і сфери послуг, є розвиток підприємництва. Цей сектор економіки створює необхідну атмосферу конкуренції, здатний швидко реагувати на будь-які зміни ринкової кон’юнктури, заповнювати ніші, що утворяться, у споживчій сфері, створює додаткові робочі місця, є головним джерелом формування середнього класу, тобто розширює можливості проведення трансформаційних перетворень у державі та її регіонах.

Завдяки детермінуючому впливу на хід економічного прогресу підприємництво виступає одним з ключових інститутів ринкової економіки, а підприємець – головним суб’єктом економічної діяльності й ринкових відносин. Підприємництво – це особлива інноваційна форма бізнесу, яка, маючи на меті отримання надприбутку, забезпечує економічно обґрунтовану динаміку якісного й кількісного зростання для всього суспільного відтворення. Включаючи інноваційний момент, підприємництво завжди породжує невизначеність, тому ризик є невід’ємним елементом.

В Україні існують такі типи підприємств: приватні, державні, колективні, а за характером економічної діяльності вони поділяються на виробничі, торговельні, фінансово-кредитні, посередницькі, науково-виробничі об’єднання та інші.

Характерними  рисами підприємницької діяльності є:

• Зорієнтованість на прибуток, покращення бізнесу;
• динамічність;
• мобільність, гнучкість;
• цілеспрямованість та наполегливість;
• використання правових та нормативно-етичних норм при ведені господарської діяльності;
• пошук нетрадиційних рішень та нових форм ведення бізнесу;
• орієнтація на потреби споживачів, врахування їх потреб через дію ринку;
• ініціативність;
• оперативність дій та рішень;
• творче ставлення до своєї справи;
• комунікативний характер діяльності.

Підприємництво  є сферою реалізації здібностей людини до ініціативної діяльності, прояву потенційних можливостей саморозвитку і самовираження людини. Наукові підходи, які пов’язують сутність підприємництва з окремими характерними рисами діяльності суб’єкта господарювання в умовах ринкової невизначеності (ризиком, інноваційністю, прибутковістю) є спрощеними, недосконалими. Підприємництво як предмет економічного дослідження не тільки є втіленням певних характеристик, а насамперед, сукупністю суспільно-економічних відносин, що забезпечують певні напрями діяльності, визначають їх соціальні та інші характеристики, пов’язані з працею їх учасників.

 Підприємництво  треба розглядати не стільки  на рівні окремого індивіда  або господарської одиниці, скільки  на макрорівні як цілісний  економічний об’єкт, функціональна діяльність якого детермінує загальні соціально-економічні характеристики суспільного відтворення. Таке уявлення підприємництва відкриває можливість здійснення переходу на міждисциплінарний рівень аналізу проблем підприємництва, визначення напрямів переходу на підприємницьку форму організації виробництва в умовах трансформації економіки. Підприємницька активність є ресурсом саморозвитку підприємства, що включає досвід, знання, здібності, вміння підприємця в контексті їх безперервного оновлення і збагачення. Це особливий вид активності, який принципово відрізняється від звичайної трудової активності за способом реалізації, за сферою застосування, за критеріями виміру. Поняття підприємництво слід розглядати в різних значеннях: по-перше, як предмет теоретико-економічного дослідження, представлений специфічною формою економічних відносин з приводу включення індивідуальних робочих сил, здібностей та творчого потенціалу особи, а, по-друге, як об’єкт цілеспрямованої діяльності підприємця. Отже, підприємництво – господарська діяльність підприємця, особливий, творчий тип господарювання, основу якого становить новаторський підхід до організації та ведення бізнесу, безперервний пошук ефективних способів використання можливостей, ініціативність і прагнення до нових перспектив розвитку власної справи, зважений підхід до ризику.

Підприємницьку  діяльність можна класифікувати  за різними ознаками, оскільки вона функціонує в усіх сферах народного  господарства, має розгалужену структуру, використовує різні форми і методи організації та управління. В сучасній літературі нема однозначного погляду на віднесення різних видів підприємницької діяльності до тієї чи іншої сфери діяльності. Наприклад, можна виокремлювати такі види підприємницької діяльності. Перший – здійснення будь-якого виду виробничої діяльності (виробництво товару, продукту, послуг); другий – виконання посередницької функції (переміщення товарів від виробника до споживача, торгівля тощо); третій – підприємництво фінансових інституцій, четвертий – страховий бізнес [57,  
с. 121-122].