Аналіз руху грошових коштів на підприємстві

Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів інформацією і, як наслідок, створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства. Грошові кошти та їх еквіваленти як найліквідніші активи потребують постійного контролю та повного відображення у фінансовій звітності підприємства. Про взаємозв’язок між прибутком (збитком) від звичайної діяльності й грошовими коштами та іншими їх перетвореннями надає інформацію «Звіт про рух грошових коштів».

«Звіт про рух грошових коштів» – це звіт, який відображає надходження і видавання грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» визначає зміст, структуру і формат Звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей, який складають усі підприємства, крім банків, бюджетних установ, суб’єктів малого підприємництва. Звіт складають за формою № 3.

Звіт входить до складу річної фінансової звітності підприємств та складається за звітний період наростаючим підсумком з початку року в тис. грн. Для порівняння інформації у звіті наводять дані за аналогічний попередній період. Входить до загальнодержавної зовнішньої типової звітності підприємств.

Метою складання «Звіту про рух грошових коштів» є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у грошових коштах та їх еквівалентах за звітний період. Тобто звіт відображає джерела надходження грошових коштів і напрями їх використання, оцінює як здатність суб’єкта генерувати грошові кошти, так і його потреби в них. Разом з «Балансом» та «Звітом про фінансові результати» цей звіт дає можливість оцінити фінансовий стан підприємства, зокрема його ліквідність та платоспроможність, раціональність використання коштів, скласти прогноз на майбутній період. Звіт містить дані про рух грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та надзвичайних подій.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. У результаті основної діяльності грошові кошти одержують від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, від надання активів в оренду, а витрачають – на розрахунки з постачальниками, бюджетом, працівниками тощо. 

Інвестиційна діяльність – це діяльність підприємства, пов’язана з придбанням тих необоротних активів та

фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. У результаті інвестиційної діяльності грошові кошти надходять від продажу фінансових інвестицій та необоротних активів, від дивідендів, відсотків, погашення наданих позик іншим підприємствам. Витрачають їх на придбання фінансових інвестицій, основних засобів і нематеріальних активів, надання позик іншим підприємствам тощо.

Фінансова діяльність – діяльність підприємства, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу. Надходження

грошових коштів у результаті фінансової діяльності відбувається за рахунок випуску акцій власної емісії, отримання позик, а витрачання – на погашення позик, виплату дивідендів, викуп акцій власної емісії.

У світовій практиці «Звіт про рух грошових коштів» складають за двома методами:

1.Прямий - полягає у зіставленні находження та видатків грошових коштів за певними видами активів у межах інвестиційної та фінансової діяльності;           2.Непрямий – передбачає послідовне коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оприбуткування на нараховану амортизацію, зміну забезпечень наступних виплат і платежів, збиток (прибуток) від реалізованих курсових різниць, збиток (прибуток) від фінансової та інвестиційної діяльності, витрати на сплату відсотків та зміну в чистих оборотних активах тощо.

Хочу зазначити, що до змін П(С)БО 4 перший розділ ф. № 3 заповнювався непрямим методом (за винятком статей «Сплачені відсотки» (ряд. 130) та «Сплачені податки на прибуток» (ряд. 140). Його механізм полягав у поетапному коригуванні прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на ряд показників. Отже, перший розділ відображав не напрями руху грошових коштів та їх еквівалентів, а причини зміни їх залишку та перетворення на різні форми активів.

Сьогодні ж розділ I, так само, як і розділи II та III, заповнюють прямим методом.

Структурно звіт складається із трьох розділів:

І. Рух коштів у результаті операційної діяльності (рядки 010 – 170).

ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності (рядки 180 – 300).

ІІІ. Рух коштів у результаті фінансової діяльності (рядки 310 – 390).

У кожному з трьох розділів в окремих рядках (р. 160, 290, 380) вказують чистий рух коштів від надзвичайних подій за видами діяльності, а в р. 170, 300 і 390 – чистий рух грошових коштів за кожним видом діяльності.

Як видно із назви розділу I «Рух коштів у результаті операційної діяльності», у ньому відображають надходження та витрачання коштів у межах операційної діяльності. Важливо пам'ятати, що одна й та сама операція для різних підприємств може зараховуватися до різних видів діяльності.

Так придбання цінних паперів для с/г підприємства – інвестиційна діяльність. А для торговця цінними паперами – операційна. Тож у першому випадку грошові потоки за цією операцією опиняться в другому розділі Звіту. А ось торговець покаже їх у першому розділі. Умовно можна поділити перший розділ на три частини – надходження грошових коштів від операційної діяльності (ряд. 010-080), витрачання грошових коштів у межах операційної діяльності (ряд. 090-145) та рух грошових коштів від надзвичайних подій (ряд. 160). Отже, можна розглянути постатейне заповнення кожної з них. Першу частину розділу I відкриває стаття «Надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (ряд. 010). У ній відображають суму грошових коштів,

отриманих від основної діяльності – від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), з урахуванням непрямих податків (ПДВ, акцизного податку). Водночас у ній не враховують сум авансів, одержаних від покупців (замовників) в оплату продукції (товарів, робіт, послуг), оскільки для них відведено ряд. 020. Зазначаю, що до цього рядка не вносять суми, які отримує комісіонер від реалізації товарів (робіт, послуг) за договором комісії. Адже такі товари (роботи, послуги) та грошові кошти, одержані як плата за них від покупця, – власність комітента (ст. 1018 ЦКУ). Отже, такий продаж не є основною діяльністю комісіонера. Те саме стосується й сум, що надійшли комісіонеру від

комітента за договором комісії на купівлю. Однак рух транзитних сум впливає на залишок грошових коштів комісіонера. Тому такі суми доцільно записати в ряд. 080 «Інші надходження» та в ряд. 145 «Інші витрачання», а сума винагороди посередника відображатиметься в ряд. 010, оскільки це плата за надані ним послуги. «Надходження від погашення векселів одержаних» (ряд. 015). Відповідно до п. 13 П(С)БО 4 у цьому рядку має відображатись сума коштів, що надійшли від: погашення векселів одержаних (причому лише тих, які отримані в межах операційної діяльності); продажу векселів на тих

підприємствах, для яких операції з фінансовими інвестиціями – основна діяльність, зокрема які торгують цінними паперами.

«Надходження від покупців і замовників авансів» (ряд. 020): ця стаття відображає суми, одержані від покупців і замовників як попередню оплату за продукцію ( товари, роботи, послуги).

«Надходження від повернення авансів» (ряд. 030): у цій статті наводять повернені підприємству постачальниками і підрядниками суми попередньої оплати. Але це стосується тієї попередньої оплати, яку підприємство перерахувало в межах операційної діяльності. Для інших повернених авансів призначено ряд. 230 другого розділу або ряд. 360 третього розділу «Звіту про рух грошових коштів». «Надходження від установ банків відсотків за поточними рахунками» (ряд. 035): у цій статті записується сума відсотків, одержаних підприємством, які були нараховані за залишками коштів на його поточних рахунках згідно з умовами договору банківського рахунка.

«Надходження від бюджету податку на додану вартість» (ряд. 040): тут відображають суми грошових коштів, отриманих підприємством як бюджетне відшкодування податкового кредиту з ПДВ. «Надходження від повернення інших податків і зборів (обов’язкових платежів)» (ряд. 045): тут відображають суми одержаних із бюджету сум податків і зборів (обов’язкових платежів), окрім ПДВ. «Надходження від отриманих субсидій, дотацій» (ряд. 050): ця стаття призначена для надходження грошових коштів у вигляді субсидій та дотацій із бюджетів та позабюджетних фондів. «Надходження від цільового фінансування» (ряд. 060): у цій статті показують суми одержаних підприємством інших асигнувань із бюджету, а також цільового фінансування від інших осіб на видатки в межах операційної діяльності. Тож суми цільового фінансування капітальних інвестицій сюди не можуть потрапити. «Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені)» (ряд. 070): тут відображаються суми грошових коштів, одержані підприємством як штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення законодавства та умов договорів. «Інші надходження» (ряд. 080): у цей рядок входить сума грошових коштів, отриманих з інших джерел у межах операційної діяльності, які не потрапили до рядків 010 – 070ф. № 3. До цих сум належать: надходження від реалізації

оборотних активів (зокрема іноземної валюти), від операційної оренди активів.

Рядок 080 завершує статті, в яких відображали суми грошових надходжень від операційної діяльності. Надалі цей розділ звіту продовжуватиме друга частина – витрачання грошових коштів у межах операційної діяльності ( ряд. 090 – 145).

«Витрачання на оплату товарів (робіт, послуг)» (ряд. 090): тут відображається фактичне витрачання грошових коштів від основної операційної діяльності з врахуванням непрямих податків. «Витрачання на оплату авансів» (ряд. 095): у ньому відображають суми попередньої оплати та авансових платежів постачальникам та підрядникам за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), що будуть поставлені (виконані, надані) в майбутньому. “Витрачання на оплату повернення авансів” (ряд.100): у цьому рядку вказують суму повернених грошових коштів попередньої оплати (авансів), яку підприємство повернуло покупцям та замовникам. «Витрачання на оплату працівникам” (ряд. 105): сюди записують суми грошових коштів, витрачені на виплату працівникам основної та додаткової зарплати, премій та інших заохочень, відпускних та лікарняних. «Витрачання на оплату витрат на відрядження» (ряд.110): тут відображається сума грошових коштів, реально виплачених відрядженим працівникам. «Витрачання на оплату зобов’язань з податку на додану вартість» (ряд. 115): тут наводять суму виплаченого до бюджету

ПДВ. «Витрачання на оплату зобов’язань з податку на прибуток» (ряд. 120): відображається сума податку на прибуток, фактично сплаченого до бюджету за податковими деклараціями у звітному році. «Витрачання на оплату відрахувань на соціальні заходи» (ряд. 125): цей рядок призначений для сплаченого єдиного соціального внеску. «Витрачання на оплату зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів)» (ряд.130): у цей рядок записують суми інших податків і зборів (обов’язкових платежів), сплачених до бюджету, окрім відображених у рядках 115 – 125 Звіту. «Витрачання на оплату цільових внесків» (ряд.140): сюди вносять суми сплачених цільових та благодійних внесків. “Інші витрачання» (ряд. 145): відображена сума грошових коштів, використаних на інші напрями операційної діяльності, що не увійшла до попередніх статей звіту, зокрема собівартість реалізованої іноземної валюти.

Наступною, третьою частиною цього розділу є рух грошових коштів від надзвичайних подій (ряд. 160). «Чистий рух грошових коштів до надзвичайних подій» (ряд. 150): відображається чистий рух коштів від операційної діяльності, розраховується як сума показників, що фіксуються у рядках 010 – 080, за вирахуванням суми показників, які відображаються в рядках 090 – 145. «Рух коштів від надзвичайних подій» (ряд. 160): цей рядок призначено для відображення руху грошових коштів, пов’язаного з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності. «Чистий рух коштів від операційної діяльності» (ряд. 170). Це підсумковий рядок першого розділу «Звіту про рух грошових коштів», тут відображається результат руху грошових коштів від операційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій. Дані про рух грошових коштів під час фінансової та інвестиційної діяльності також визначаються вибіркою даних про їх витрачання і надходження безпосередньо за оборотами на рахунках у регістрах бухгалтерського обліку грошових коштів. У рядках 180,190 і 200 наводиться надходження грошових коштів від продажу інвестиційної нерухомості, фінансових інвестицій, необоротних активів, утримуваних для продажу, та інших довгострокових необоротних активів. Показник рядка 280 визначається як різниця між сумою рядків 180 -230 і сумою рядків 240 – 270, а показник рядка 300 – як алгебраїчна сума показників рядків 280 і 290. Показник рядка 370 визначається як різниця між сумою рядків 310 – 330 і сумою рядків 340 -360, а показник рядка 390 – як алгебраїчна сума показників рядків 370 і 380. Показник рядка 400 знаходять як алгебраїчну суму

показників про чистий рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рядки 170, 300 і 390). У статті «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів» (рядок 420) відображається сума збільшення або зменшення (наводиться у дужках) залишку грошових коштів у результаті перерахунку іноземної валюти при зміні валютних курсів протягом звітного періоду. У рядку 430 «Залишок коштів на кінець року» наводять різницю між сумою грошових надходжень і витрат, відображених у рядках 400-420.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ II. АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Рух та аналіз  грошових коштів в результаті  операційної діяльності

Аналіз руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у результаті операційної діяльності підприємства (розділ 1 форми 3). Для цього за даними ф. 1, ф. 2, приміток до балансу та звіту про фінансові результати необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку результатів надзвичайних подій, який відображається в рядку 170 ф. 2). Після цього провадиться його послідовне коригування на:

1.Амортизацію необоротних активів (амортизаційні відрахування щодо матеріальних та нематеріальних необоротних активів, які нараховано протягом звітного періоду). Оскільки нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати його коштів, то сума амортизації додається до прибутку. Ця сума також є у формі 2 в рядку 260.

2.Збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі 
забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю (у графі «надходження» — збільшення, у графі «видаток» — зменшення). Ця сума збільшує витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними 2-го розділу пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного пе 
ріоду (гр. 4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430);

3.Прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на 
прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різниці, які пов'язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду. На цій статті враховуються курсові різниці, пов'язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахунком залишку коштів у іноземній валюті;