Виробнича потужність підприємства і його підрозділів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Января 2014 в 15:41, курсовая работа

Краткое описание

На сучасному етапі очевидно, що успіху набувають господарські структури, що невпинно вдосконалюють себе, аналізують свій стан та положення, ставлять перед собою цілі, відшукують та примножують резерви і потенціал, оптимально організовують свою господарську діяльність. Функціонування сучасних промислових підприємств, що є основою української економіки та створюють переважну частку ВВП, прямо пов’язане з мистецтвом управління виробничими потужностями, що є їх основою та забезпечує підприємствам досягнення своїх цілей та виконання місії.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………..….3
1 Теоретичні підходи до визначення категорії «виробнича потужність підприємств»…………………………………………………………………......5
1.1 Поняття та види виробничої потужності………………………….…5
1.2 Інформаційна база визначення виробничої потужності………….…9
1.3 Факторні показники виробничої потужності підприємства……….12
Методичні основи визначення виробничої потужності підприємств……18
2.1 Проблемні моменти в розрахунку виробничої потужності……….18
2.2 Система показників визначення виробничої потужності підприємств………………………………………………………………………20
2.3 Перспективи вдосконалення методики розрахунку……………..…28
3 Розрахунок виробничої потужності технологічно спеціалізованих
виробничих одиниць на прикладі ТОВ «Фрунзе-Електрод»…………………31
3.1 Загальна характеристика підприємства…………………………….31
3.2 Розрахунок потужності виробничих одиниць підприємства ТОВ«Фрунзе-Електрод» …………………………………………………….…33
3.3 Рекомендації щодо оптимізації виробничої потужності ТОВ «Фрунзе-Електрод»…………………………………………………………..…36
4 Техніко-економічне обґрунтування раціонального вибору технологічного процесу……………………………………………………………………….…..39
Висновки…………………………………………………………………………48
Список використаної літератури…………………………………………….…49

Прикрепленные файлы: 1 файл

методичні основи визначення виробничої потужності на підприємствах промисловості – копія.doc

— 598.00 Кб (Скачать документ)

Наприклад, провідною групою устаткування дільниці металорізальної обробки є одна з груп металорізальних верстатів: токарних, фрезерних, свердлильних, верстатів та ін. В якості провідного агрегату при визначенні виробничої потужності ливарного цеху може прийматися плавильна піч. Якщо в складі парку технологічного устаткування є автоматичні лінії, групи автоматів чи верстатів, то розрахунок виробничої потужності дільниці і цеху повинен виконуватися по цьому прогресивному устаткуванню.

Розрахунок виробничої потужності здійснюється з урахуванням заходів з ліквідації «вузьких місць». Розходження у визначенні поняття «вузьких місць» у виробництві обумовили наявність двох принципово різних підходів до їх виявлення.

Особливості першого підходу полягають у тому, що «вузьке місце» виникає тільки у разі наявності в технологічному ланцюжку виробничої одиниці, потужність якої нижча від потужності провідної ланки. Слід зазначити, що зміна провідної виробничої одиниці (цеху, дільниці і т.д.) може викликати зміну й у складі «вузьких місць» у виробництві (появі нових чи усуненню наявних).

Другий підхід до оцінки «вузького місця» полягає у виявленні виробничої одиниці, що лімітує потужність усієї виробничої системи, тобто такої ланки, яка має мінімальну виробничу потужність серед усіх ланок технологічного ланцюжка. У цьому випадку будь-яка виробнича система з технологічною структурою буде характеризуватися наявністю «вузького місця».

Однак слід зазначити, що розрахована на основі розглянутого вище підходу виробнича потужність виробничої системи (підприємства, цеху, дільниці) з технологічною формою побудови виробничої структури являє собою не реальний максимально можливий випуск продукції, а умовно можливий (гіпотетичний). Останній не може слугувати інформаційною базою для обґрунтування виробничої програми підприємства, тому що недовиконання плану організаційно-технічних заходів щодо ліквідації «вузьких місць» у виробництві неминуче призведе до зриву плану виробництва і постачань продукції з усіма негативними наслідками для фінансового стану підприємства.

Тому, на думку ряду економістів, більш обґрунтовано і коректно виробничу потужність підприємства (цеху, дільниці) з технологічною структурою варто визначати за потужністю виробничої одиниці, що має мінімальну пропускну здатність (потужність), тобто за потужністю «вузького місця» у виробництві.[20]

 

  • 2.2 Система показників визначення виробничої потужності підприємств
  •  

  • При обґрунтуванні виробничої програми виробничою потужністю важливо  мати інформацію про рівень її використання на підприємстві. Тому для оцінки реального стану її використання потрібна система показників.

    Як система показників в цілому, так і окремі з них  повинні відповідати певним вимогам. У першу чергу кожний із показників, який входить до тієї чи іншої групи, має чітко визначене призначення в системі аналізу та використовується для оцінки одного із напрямів використання виробничих потужностей. Розглянемо методи розрахунку і призначення кожного із показників, які входять до тієї чи іншої групи та системи в цілому.

    Існує 3 групи показників: перші – характеризують рівень освоєння проектної та використання виробничої потужності підприємства, друга група – показники, що характеризують використання обладнання, треті – вартісні показники, які характеризують віддачу виробничого апарату.

    Серед показників першої групи слід виділити коефіцієнт використання проектної потужності (Кпп), який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції, не нижчого, ніж передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, передбаченого проектом, до величини проектної потужності в аналогічних одиницях.

    Зовсім інше значення має коефіцієнт використання діючої виробничої потужності (Кдп). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, яка за величиною може значно відрізнятися від проектної. У свою чергу виробнича потужність поділяється на певні види, кожен з яких має різне значення при розв'язанні питань планування та організації виробництва. Рівень використання різних видів потужності необхідно розглядати окремо. Насамперед, потрібно оцінити рівень використання прийнятої середньорічної та фактичної виробничої потужності. Цей коефіцієнт можна отримати шляхом ділення планового або фактичного обсягу валової, товарної, реалізованої або чистої продукції на значення потужності відповідного виду.

    Важливе значення для  характеристики виробничої потужності підприємства має аналіз рівня її використання, а також характеристика його окремих підрозділів. За результатами такого аналізу можна судити про правильність вибору провідної ланки, за якою прийнята потужність підприємства, і про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Рівень використання середньо-розрахункової або нормативної величини виробничої потужності характеризується коефіцієнтом нормативної величини потужності .

    За коефіцієнтом використання того чи іншого виду потужності можна оцінити  резерви її поліпшення, а також ступінь напруженості планових завдань підприємства.

    Об'єктивну оцінку цих  резервів можна отримати за допомогою  групи показників, які характеризують рівень використання обладнання. До них  належать коефіцієнти змінності роботи обладнання, коефіцієнт завантаження обладнання та показник середнього часу роботи однієї машини. Найбільш достовірним методом визначення коефіцієнта змінності роботи обладнання ( Кзм) є ділення планової розрахункової або фактичної машиномісткості продукції, що виготовляється, на дійсний річний фонд часу роботи всього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну:            

       (2.1)

     

               де  - сумарна розрахункова планова або фактична машиномісткість продукції.

    Коефіцієнт  режимної змінності устаткування показує ступінь його зайнятості по змінах:


        (2.2)

     

    де q2- кількість верстатів, що працюють у дві зміни, од.;

    q3 - кількість верстатів, що працюють у три зміни, од.

    Коефіцієнт  завантаження устаткування на виробничу програму (Кзу) характеризує досягнуту пропорційність між структурою трудомісткості продукції і структурою парку устаткування з урахуванням прийнятого режиму роботи.

    Важливим моментом в  аналізі використання обладнання є  визначення середнього часу його роботи. Показник, який характеризує середній час роботи машини (год.), обчислюється як:


                 (2.3)

     

    де Свст - кількість встановленого обладнання.

    За такими показниками  можна оцінити вплив факторів, які характеризують конструктивно-технологічні особливості продукції, що виготовляється, та досягнутий організаційно-технічний рівень виробництва, відображають наявні ресурси та їх використання в часі. Будь-який із показників відображає, насамперед, використання технологічного обладнання, яке визначає величину виробничої потужності. Динаміка цих показників характеризує не тільки рівень використання виробничої потужності, а й резерви поліпшення її використання.

    Важливим етапом в  аналізі використання виробничої потужності є оцінка ступеня рівномірності  завантаження обладнання при заданому обсязі виробництва або при прийнятій потужності. Це завантаження дає уявлення про існуючий рівень пропорційності у виробничій потужності підрозділів та груп взаємозамінного обладнання. Для кількісної характеристики рівномірності завантаження обладнання існує коефіцієнт пропорційності (Кпр), який належить до другої групи показників. Він визначається як відношення кількості обладнання, зайнятого у виготовленні продукції (Спр), до загальної кількості встановленого обладнання (Свст).

    Якщо Спр = Свст, то коефіцієнт пропорційності дорівнює коефіцієнту завантаження обладнання. У всіх інших випадках вони відрізняються за величиною.

    Коефіцієнт пропорційності має деякі особливості. Так, якщо коефіцієнт змінності характеризує використання обладнання в часі, а  коефіцієнт завантаження - ступінь  використання дійсного фонду часу роботи обладнання при заданому обсязі виробництва, то коефіцієнт пропорційності характеризує рівномірність у роботі парку машин. За допомогою цього показника можна визначити, яка кількість встановленого обладнання у виробничому підрозділі може одночасно працювати при повній структурі парку машин та структурі машиномісткості заданої виробничої програми. Водночас він показує, наскільки масштаб роботи відповідає встановленому обладнанню у певний момент.

    Коефіцієнт змінності  роботи обладнання і коефіцієнт завантаження обладнання значною мірою залежать від обсягу виробництва. Коефіцієнт пропорційності залишається незмінним при зміні обсягу виробництва. Не змінюється значення коефіцієнта пропорційності і тоді, коли збільшується загальна кількість обладнання в цехах і на ділянках без зміни його структури.

    Визначивши за допомогою коефіцієнта пропорційності рівень пропорційності у виробничій потужності, можна встановити ту кількість машин, верстатів, які безперервно беруть участь у роботі, а також виявити ту частину обладнання, яка може бути вилучена з виробничого процесу або частково завантажена роботою.

    Найбільш доцільно використовувати  таку формулу визначення коефіцієнта  пропорційності (Кпр):


    (2.4)

     

    де Кзм.вст - коефіцієнт змінності роботи встановленого устаткування;

        Кзм.н - нормативний коефіцієнт змінності.

    Важливе місце в аналізі рівня використання виробничої потужності посідають інтегральні вартісні показники. Вони утворюють третю групу показників і дають змогу оцінити вплив використання виробничої потужності на ефективність виробництва. Одним із таких показників є фондовіддача. Цей показник має прямий зв'язок із показниками, які вказують на рівень завантаження обладнання.

    Фондовіддача визначається за формулою:


              (2.5)

     

     

    де ВП(ТП) - обсяг валової (товарної) продукції підприємства, грн.;

    Scp - середньорічна вартість основних засобів, грн.

    Вплив завантаження обладнання на фондовіддачу можна визначити  за формулою:


    (2.6)

     

    де ΔФв - приріст фондовіддачі за рахунок підвищення завантаження обладнання;

    Кз.з;Кз.б - коефіцієнти завантаження обладнання відповідно у звітному і базовому періодах;

    Фвб - фондовіддача у базовому періоді.

    За показником фондовіддачі оцінюють ступінь відповідності  фактичної та проектної фондовіддачі, а також зіставляють проектну фондовіддачу із прийнятою потужністю. Порівнявши ці два показники, можна визначити резерви підвищення фондовіддачі або величину перекриття проектної фондовіддачі, які в свою чергу характеризують резерви поліпшення використання прийнятої потужності. Резерв підвищення фондовіддачі (Рф) можна обчислити за формулою:


        (2.7)

     

    де Фвпр - проектне значення фондовіддачі;

    Фвп   - фондовіддача, обчислена за прийнятою потужністю.

    Визначаються також  показники фондомісткості та фондоозброєності підприємства.

    Фондомісткість:


       (2.8)

     

    де Scp - середньорічна вартість основних засобів, грн.;

    фв - фондовіддача.

     

    Фондоозброєність:


      (1.29)

    де Ч— середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

    Ефективність використання активної частини основних засобів  характеризує такий вартісний показник як випуск продукції в розрахунку на 1 грн. вартості обладнання. Цей показник може бути доповнений показником випуску продукції на одиницю обладнання. Він обчислюється як у вартісних, так і в натуральних одиницях. Показник у натуральних одиницях застосовується для оцінки використання виробничих потужностей ливарних, кувальних, зварювальних цехів. Особливу роль цей показник відіграє в міжзаводському аналізі, який проводиться з метою виявлення резервів поліпшення використання потужностей.

    Дуже важливим показником є коефіцієнт, який характеризує ефективність використання заводських виробничих площ. Цей показник застосовується при оцінці рівня використання виробничої потужності тих підрозділів, величина потужності яких залежить насамперед від величини виробничих площ.

    Коефіцієнт  екстенсивного використання обладнання (виробничої потужності):

    На робочому місці розраховується за формулою:


    (2.10)

     

    де Nі - кількість і-х деталей;

    Информация о работе Виробнича потужність підприємства і його підрозділів