Виробнича потужність підприємства і його підрозділів

Міністерство освіти і науки України

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

з дисципліни «Економіка підприємства»

на тему «Виробнича потужність підприємства і його підрозділів»

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..….3

1 Теоретичні підходи до визначення категорії «виробнича потужність підприємств»…………………………………………………………………......5

  1.1 Поняття та види виробничої потужності………………………….…5

  1.2 Інформаційна база визначення виробничої потужності………….…9

  1.3 Факторні показники виробничої потужності підприємства……….12

2. Методичні основи визначення виробничої потужності підприємств……18

2.1 Проблемні моменти в розрахунку виробничої потужності……….18

2.2 Система показників визначення виробничої потужності підприємств………………………………………………………………………20

2.3 Перспективи вдосконалення методики розрахунку……………..…28

3 Розрахунок виробничої потужності технологічно спеціалізованих

виробничих одиниць на прикладі ТОВ «Фрунзе-Електрод»…………………31

3.1 Загальна характеристика підприємства…………………………….31

3.2 Розрахунок потужності виробничих одиниць підприємства ТОВ«Фрунзе-Електрод» …………………………………………………….…33

3.3  Рекомендації щодо оптимізації  виробничої потужності ТОВ «Фрунзе-Електрод»…………………………………………………………..…36

4 Техніко-економічне  обґрунтування раціонального вибору  технологічного процесу……………………………………………………………………….…..39

Висновки…………………………………………………………………………48

Список використаної літератури…………………………………………….…49

 

Вступ

На сучасному етапі очевидно, що успіху набувають господарські структури, що невпинно вдосконалюють себе, аналізують свій стан та положення, ставлять перед собою цілі, відшукують та примножують резерви і потенціал, оптимально організовують свою господарську діяльність.

Функціонування сучасних промислових  підприємств, що є основою української  економіки та створюють переважну  частку ВВП, прямо пов’язане з мистецтвом управління виробничими потужностями, що є їх основою та забезпечує підприємствам досягнення своїх цілей та виконання місії. Розуміння внутрішніх механізмів управління цим важелем є запорукою вірного та твердого поступу на шляху розвитку не тільки окремого підприємства, але й економіки держави в цілому. 

Управління завантаженням виробничих потужностей підприємства в умовах багатовекторності та варіативності, багатофакторності здійснення господарської  діяльності є дуже складним процесом, що вимагає досконалого розуміння предмету управління, визначальних факторів, причин, наслідків та умов його прояву у контексті економічних законів. Дослідження даної проблеми ведеться досить тривалий час. Особливий внесок належить таким авторам, як Ґ.М. Тарасюк, Л.Г. Шваб, С.Ф.Покропивний.

Актуальність роботи полягає у необхідності науково-методичного дослідження поставленої проблеми, розробки практичних рекомендацій по оптимізації управління виробничими потужностями (на прикладі ТОВ «Фрунзе-Електрод»).

У зв'язку з переходом України  на ринкові форми господарювання продовження досліджень та розширення горизонту науково-методичних підходів до управління виробничими потужностями, особливо у частині їх завантаження, є необхідною та нагальною потребою, оскільки стан більшості основних, виробничих фондів підприємств країни є вкрай незадовільним.

Метою даної роботи є визначення та розробка перспектив вдосконалення  механізму      розрахунків  завантаженням  виробничих

потужностей.

Об’єкт дослідження – виробничі потужності ТОВ «Фрунзе-Електрод»..

 Завданнями роботи є:

• розглянути сучасні наукові підходи щодо визначення виробничої потужності підприємств та систему її показників;
• визначити фактори, що впливають на виробничу потужність;
• розрахувати виробничу потужність виробничих одиниць ТОВ «Фрунзе-Електрод»;
• виявити перспективи вдосконалення методики розрахунку та запропонувати рекомендації щодо оптимізації виробничої потужності ТОВ «Фрунзе-Електрод»;

 

 

1 Теоретичні підходи до визначення категорії «виробнича потужність підприємств».

  1.1 Поняття та види виробничої потужності

 

Виробнича потужність підприємства - це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.[5]

 Виявлення виробничих потужностей, які будуть функціонувати в плановому періоді, - є найважливішим моментом техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції.

 Обґрунтування виробничої  програми виробничою потужністю  проходить два етапи:

1. Визначення максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

2. Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

Існує декілька підходів різних науковців до класифікації виробничої потужності. Розрізняють перспективну, проектну та діючу потужність підприємства (у деяких джерелах можна зустріти назви: проектна, поточна, резервна).

Перспективна виробнича  потужність відбиває очікувані зміни  номенклатури продукції, технології й  організації виробництва, закладені  в плановому періоді.

Проектна виробнича  потужність являє собою величину можливого випуску продукції  умовної номенклатури в одиницю  часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною тому, що розрахована на постійну умовну номенклатуру і постійний режим роботи. За період проектування (1-2 роки), будівництва (2-5 років) і освоєння потужності (1-2 роки) значно змінюється номенклатура продукції, що випускається, а також ряд технологічних характеристик устаткування. Тому проектна потужність перестає відбивати дійсні можливості підприємства. Вона буде оптимальною за умови, що обсяг, склад і структура запроектованої продукції відповідають обсягу, складу та структурі попиту на цю продукцію.

Розрізняють також ефективну  виробничу потужність, яка характеризується тим, що в конкурентних реальних умовах забезпечує отримання максимального прибутку. Вона менша або дорівнює проектній.

Діюча потужність підприємства (цеху, лінії, агрегату) визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників і відбиває його потенційну здатність виробити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбаченої планом. Вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Тому її характеризують кілька показників (рис.1.1)

Рис.1.1 – Показники, що характеризують діючу виробничу  потужність підприємств

При визначенні вхідної виробничої потужності враховуються:

• проведення заходів щодо ліквідації «вузьких місць» протягом планового року;
• збільшення кількості устаткування чи заміна його на більш продуктивне;
• перерозподіл робіт між окремими групами устаткування та між виробничими підрозділами;
• можливість збільшення змінності роботи устаткування чи ділянок, що лімітують випуск продукції.

Під  "вузьким місцем" розуміють невідповідність потужностей  окремих цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів до встановленої потужності усього підприємства, цеху. Тобто такими є підрозділи, пропускна спроможність яких найменша у порівнянні з іншими.[4]

Вихідна потужність підприємства визначається з обліком:

• намічених при визначенні вхідної потужності заходів щодо ліквідації «вузьких місць»;
• запровадження в дію нових потужностей, у тому числі за рахунок розширення, реконструкції, модернізації, автоматизації, а також за рахунок здійснення заходів щодо підвищення ефективності виробництва.

Частина цих заходів  випливає із стратегічного плану розвитку підприємства на рівні поточних завдань, а частина з них передбачається при розробці поточних планів, виходячи з умов функціонування, які змінилися, та організації виробництва.

Вихідна виробнича потужність у  вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) ( , грн), обчислюється за формулою[11]:

 = + -       (1.1)

 

де  - виробнича потужність на початок періоду, грн.;

- введена в плановому періоді  виробнича потужність, грн.;

- виведена за плановий період  виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича  потужність ( ) підприємства, цеху, обчислюється за формулою:

     (1.2)

де к - кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

У загальному вигляді виробнича  потужність провідного цеху, дільниці, або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції може бути визначена за такою формулою:

   (1.3)

де  - потужність виробничого підрозділу підприємства, од.прод.;

продуктивність устаткування у  відповідних од. за годину;

-  ефективний річний фонд  часу роботи од. устаткування, год;

- середньорічна кількість устаткування[11]

Виробнича потужність визначається різними вимірниками:

• натуральними;
• умовно-натуральними;
• вартісним (у багатономенклатурних виробництвах) вимірником.

При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції  використовуються натуральні показники - штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни, погонні метри й інші. Однак натуральні показники не дозволяють при визначенні потужності підприємства порівнювати й аналізувати виробництво продукції за складністю і трудомісткістю виробів. Тому, з метою спрощення розрахунку виробничої потужності при широкій номенклатурі виробів, що випускаються підприємством, продукція різних найменувань поєднується в групи за ознакою конструктивної, технологічної та іншої подібності. Кожна така група приводиться за трудомісткістю до базового виробу-представника. тобто до умовно-натуральних показників. Виріб-представник може мати найбільшу питому вагу по кількості і трудомісткості/Застосування умовно-натуральних показників дозволяє привести усі види однорідної продукції з різними характеристиками до одного виду, прийнятого за базу. Для цього використовуються перевідні коефіцієнти, що відбивають трудомісткість та складність продукції, що випускається: умовна банка (на консервних підприємствах), тонна умовного палива (у видобувній промисловості) та ін. На підприємствах з багатономенклатурним виробництвом для розрахунку потужності використовуються вартісні показники. Так, виробнича потужність верстатобудівного заводу може бути розрахована як сума добутків потужності по кожному виду верстатної продукції в натуральному вимірі (штуках) на його оптову ціну. З цією метою використовуються, як правило, порівнянні оптові ціни.[8]

 

1.2 Інформаційна база визначення виробничої потужності.

 

Розрахунки, за яким визначається виробнича потужність підприємства виконуються технологічними та економічними службами підприємства.

Вихідні дані та послідовність розрахунків  представлена на рис. 1.2.

Для розрахунку виробничої потужності необхідно мати наступні дані:

1. корисний фонд робочого часу одиниці обладнання;
2. кількість одиниць обладнання;
3. продуктивність обладнання;
4. трудомісткість виробничої програми;
5. досягнутий коефіцієнт виконання норми виробітку .[16]

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю провідних цехів, дільниць, поточних ліній, станків (агрегатів) з урахуванням заходів щодо ліквідації "вузьких місць" та можливої кооперації виробництва.

 

 

 

 

Рис. 1.2 – Вихідні дані та послідовність розрахунків виробничої потужності підприємства[17]

До провідних належать ті виробничі підрозділи підприємства, які виконують головні технологічні процеси і мають вирішальне значення для забезпечення випуску профільних видів продукції.

Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою  профільної продукції. При цьому проводять можливе звуження номенклатури, об'єднуючи окремі вироби в групи за конструктивно-технологічною єдністю з визначенням для кожної із них базового представника. Решту виробів даної групи приводять до характеристик трудомісткості.[14]

Якщо підприємство випускає кілька видів продукції, то виробнича потужність визначається окремо для кожного виду виробів.

У розрахунки виробничої потужності підприємства включають:

а) усе діюче  і недіюче внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування основних виробничих цехів;

6)устаткування, що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом  розрахункового періоду;

в) понаднормативне резервне устаткування;

г) понаднормативне устаткування допоміжних цехів, якщо воно аналогічне технологічному устаткуванню основних цехів.

Виробничу потужність підприємства треба обчислювати  за технічними або проектними нормами продуктивності устаткування, використання виробничих площ і трудомісткості виробів, нормами виходу продукції з урахуванням застосування прогресивної технології та досконалої організації виробництва. [19]