Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2013 в 19:12, курсовая работа
Мета роботи: дослідження збутового потенціалу підприємства.
Управління збутовими процесами впливає на формування та використання збутового потенціалу підприємства, так як існує відповідальність за всі стадії виробничого процесу які концентрують в собі результати виробничо-господарської діяльності, а це вже є збутом.
Збутова діяльність підприємства відіграє важливу роль при формуванні збутової політики підприємства, розподілу ресурсів та отримання стабільних доходів.
В теперішній мінливий час
все частіше необхідно
Для забезпечення найбільшої доходності підприємства необхідно спочатку визначити максимальні показники ефективності роботи, які може виконувати відділ збуту у своїй діяльності. Економічні показники збутової політики впливають на процес функціонування підприємства в цілому, а їх аналіз дозволяє виявити проблеми, що виникають у його діяльності.
Актуальність збутового потенціалу для підприємств є безпосередньою, тому що існує певна обмеженість в кількості покупців, забезпеченості спеціалістами та висококваліфікованими фахівцями, великим об’ємом постачань та замовлень, вибору правильної стратегії просування на ринок (тобто можливість заняття більшої ніші в порівнянні з конкурентами), розширення номенклатури і т.д.
Важливо враховувати при визначення збутового потенціалу підприємства також потенціал галузі, регіону, країни.
Також в діяльності підприємства необхідно враховувати розвиток НТП, виникнення нових видів сировинних ресурсів, можливість розширення та вдосконалення виробничого процесу та розробки нових видів продукції для того щоб максимально забезпечити стабільність та дохідність підприємства та максимально використовувати свої можливості в виробничій, господарській та комерційній діяльності.
Проблема збутової діяльності підприємства також викликана нераціональним вибором каналів розподілу, неефективним стимулюванням продажів та мотивації збутового персоналу.
Мета роботи: дослідження збутового потенціалу підприємства.
Об’єктом дослідження є збутовий потенціал підприємства.
Предметом дослідження є система економічних відносин пов’язаних з формуванням збутового потенціалу підприємства.
Завдання:
Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні і розвитку теоретичних положень збутового потенціалу та обґрунтування системи формування збутового потенціалу підприємства.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Перш ніж визначити поняття економічного та збутового потенціалу доцільно визначити суть слова «потенціал».
В Великій Радянській енциклопедії (1975) приводиться поняття «потенціал» - «це засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізованими, приведеними в дію, використаними для досягнення визначених цілей, виконання плану, вирішення будь-якої задачі, можливості окремої особи, суспільства, держави в конкретній галузі»[1].
Це поняття виділяє широкий спектр характеристик «потенціалу»:
Отже, можна сказати, що поєднання всіх цих характеристик може скласти сутність поняття «економічний потенціал» [2].
Самоукін Л.І. вважає, що економічний потенціал розглядається як взаємозв’язок кожної суспільно-економічної формації системи виробничих відносин, які виникають між окремими працівниками, трудовими колективами, а також апаратом управління підприємства, організації, галузей народного господарства для повного використання їх можливостей для створення благ і послуг[3].
Еволюція трактування науковою думкою терміна «потенціал» в економіці є такою:
1) Воблий К.Г. 1924 рік – Потенціал виробничих сил – потенційна можливість країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення.
2) Вейц В. 1927 рік – Потенційні виробничі сили – не тільки матеріальні елементи, а також ті чи інші матеріальні умови, за яких здійснюється виробничий процес.
3) Струмилін С. Г. 1954 рік – Економічний потенціал – сукупна виробнича сила праці всіх працездатних членів суспільства.
4) Нємчинов В. С. 1967 рік – Потенціал розширеного виробництва – ресурсні можливості національної економіки для здійснення економічного зростання.
5) Анчишкін 0. І. 1973 рік – Виробничий потенціал – сукупність ресурсів, які в процесі виробництва набирають форми факторів виробництва.
7) Абалкін Л. І. 1981 рік – Потенціал – це узагальнена збірна характеристика ресурсів, прив'язана до місця й часу.
8) Архангельський В. М. 1983 рік – Потенціал – засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв'язання певної задачі.
9) Рєпіна І. М. 1998 рік – Підприємницький потенціал – сукупність ресурсів (трудових, матеріальних, технічних, фінансових, інноваційних і т. п.), навичок і можливостей керівників, спеціалістів та інших категорій персоналу щодо виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення сталого функціонування та розвитку підприємства.
10) Олексюк О.І. 2001 рік – Потенціал підприємства – максимально можлива сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив (можливостей) якісного розвитку соціально-економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання (ситуаційно-ринкова складова) з урахуванням ресурсних, структурно-функціональних, часових, соціокультурних та інших обмежень[4].
Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система.
Отже, потенціал підприємства характеризується чотирма основними рисами:
Спираючись на основні характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його модель визначається:
- обсягом та якістю
наявних у нього ресурсів (кількістю
зайнятих працівників,
- можливостями керівників
та інших категорій персоналу
створювати певні види
- можливостями менеджменту оптимально використовувати наявні ресурси підприємства (професійною підготовкою, талантом, умінням створювати й оновлювати організаційні структури підприємства);
- інформаційними можливостями,
тобто можливостями
- інноваційними можливостями
підприємства щодо оновлення
техніко-технологічної бази
- фінансовими можливостями
залучення коштів, що їх бракує
(кредитоспроможністю,
- іншими можливостями[6].
Потенціал, що об’єднує в собі як просторові, так і тимчасові характеристики, концентрує одночасно три рівні зв’язків і відносин:
По-перше, він відображає минуле, тобто сукупність властивостей, нагромаджених системою в процесі її становлення і таких, що зумовлюють можливість до її функціонування та розвитку. У цьому плані поняття “потенціал” фактично набуває значення поняття “ресурс”.
По-друге, він характеризує рівень практичного застосування і використання наявних можливостей. Це забезпечує розмежування реалізованих і нереалізованих можливостей. У цій своїй функції поняття “потенціал” частково збігається з поняттям “резерв”.
По-третє, він орієнтується на розвиток (на майбутнє). Поєднуючи постійні і змінні стани, потенціал містить (як можливі) елементи майбутнього розвитку.
Рівень потенціалу, характеризуючи наявний стан системи, обумовлений тісною взаємодією всіх трьох перелічених станів, що і відрізняє його від таких, на перший погляд близьких, понять, як “ресурс” і “резерв”.
Основний зміст поняття “
Потенціал підприємства можна визначити як можливості системи ресурсів і компетенції підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнес-процесів.
З огляду на зміст наведеного визначення, а також на те, що компетенції та ресурси, зумовлюючи внутрішні можливості підприємства, повинні забезпечити його конкурентні переваги в ринковому середовищі, що визначає можливості попиту, модель потенціалу підприємства може мати таке графічне зображення (рис. 1.1):
Рис. 1.1 - Модель потенціалу підприємства[8].
В рамках кожної галузі формування потенціалу підприємства пов’язано з такими особливостями:
- галузевий розподіл
підприємств, що має
- специфіка технологічних
процесів у рамках кожної
- особливості організації виробництва;
- особливості
у кваліфікаційно-професійній
- відмінності
у характері і структурі
- відмінності у характеристиках кінцевого продукту та ресурсів для його виробництва[8].
Конкурентоспроможність потенціалу підприємства – комплексна порівняльна характеристика, яка відображає рівень переважання сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу стосовно сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів.
Конкурентоспроможність потенціалу підприємства – комплексне, багатопрофільне поняття, оскільки передбачає врахування взаємодії всіх його складових (виробництво, персонал, маркетинг, менеджмент, фінанси та ін.).
Конкурентоспроможність потенціалу підприємства має кілька особливостей, а саме:
1. Конкурентоспроможність
не є іманентною якістю