Формування і використання виробничої потужності підприємства

При цьому

а) до нового будівництва належить створення зовсім нового підприємства, будівлі (цеху), споруди, що здійснюється на нових площах за проектом, який узгоджений і затверджений інвестором (замовником) у визначеному контрактом та законодавством України порядку;

б) до розширення діючого підприємства відноситься те, що здійснюється згідно із затвердженим інвестором проектом будівництва на території діючого підприємства або на нових територіях, які прилягають до даного підприємства. 
Воно включає:

• будівництво другої та наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв;
• створення нових або розширення існуючих цехів основного виробничого призначення з будівництвом нових чи розширенням (збільшенням пропускної здатності) вже діючих допоміжних й обслуговуючих виробництв, господарств і комунікацій.

Метою розширення діючого підприємства є збільшення його виробничої потужності (продуктивності, пропускної здатності, місткості будівель і споруд) у найбільш стислі строки й за мінімальних питомих затрат порівняно зі створенням аналогічних потужностей шляхом нового будівництва та з одночасним підвищенням технічного рівня та ефективності діяльності підприємства;

в) до реконструкції діючого підприємства належить здійснюване за єдиним проектом повне або часткове переобладнання й переналагодження виробництва (без будівництва нових і розширення діючих цехів основного виробничого призначення, але за необхідності з будівництвом нових та розширенням діючих об'єктів допоміжного та обслуговуючого призначення) із заміною морально застарілого й фізично зношеного обладнання, додаткової механізації та автоматизації виробництва, з усуненням диспропорції в технологічних ланках і допоміжних службах. Усе це в цілому забезпечує збільшення обсягів виробництва на базі нової, більш сучасної технології, розширення асортименту або підвищення якості продукції, а також поліпшення інших техніко-економічних показників при мінімальних затратах і в більш стислі строки порівняно з будівництвом нових або розширенням діючих підприємств. Реконструкція діючого підприємства здійснюється на існуючих виробничих площах;

г) до технічного переозброєння діючого підприємства відноситься відповідний технічний розвиток підприємства за рахунок наближення до сучасних вимог технічного рівня окремих виробничих дільниць, елементів виробництва, агрегатів, устаткування шляхом запровадження нової техніки і технологій, механізації та автоматизації виробничих процесів, модернізації і заміни застарілого й фізично зношеного обладнання на нове, більш ефективне, усунення вузьких місць, поліпшення організації та структури виробництва й загальнозаводського господарства, а також інших інноваційних організаційних і технічних заходів, які спрямовані на забезпечення приросту продукції, підвищення її якості, поліпшення умов та організації праці робітників та покращення інших показників діяльності підприємства.[17]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Оцінка ефективності  використання виробничої потужності

Найоб'єктивнішу аналітичну інформацію про рівень використання виробничих потужностей дає система показників, яка розділяється на три групи:

1. показники, які характеризують рівень освоєння проектної та використання середньорічної виробничої потужності підприємства;
2. показники, які характеризують використання устаткування в часі та в потужності (коефіцієнти екстенсивної та інтенсивної завантаженості);
3. показники використання устаткування та площ у вартісних і натуральних вимірниках.[16]

Показники першої групи:

• коефіцієнт освоєння проектної потужності (КП), який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом. Цей коефіцієнт розраховують за формулою:

,(1.29)

де Вп — випуск продукції, передбаченої проектом у відповідних вимірниках; ПП — проектна потужність у таких самих вимірниках.

Цей коефіцієнт свідчить про рівень освоєння проектних потужностей нормативного строку.

• коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності (Кв), який характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, обчислюють так:

,(1.30)

де В — фактичний або плановий річний випуск товарної продукції; Псер — середньорічна виробнича потужність у таких самих вимірниках, що й випуск продукції

Показники другої групи:

• коефіцієнт екстенсивного навантаження (Ке) визначають за 
формулою:

,(1.31)

де Фф — час фактичної роботи устаткування (у зміну, добу, місяць, рік); Фп — плановий (максимально можливий) фонд часу роботи устаткування за той самий період;

• до екстенсивних показників використання устаткування належить також коефіцієнт змінності його роботи (Кзм):

,(1.32)

де Км.зм— загальна кількість відпрацьованих машино-змін за добу; РМ — кількість встановленого устаткування (діючого та недіючого).

Більш точним методом розрахунку коефіцієнта змінності може бути розрахунок за такими даними: коефіцієнта використання календарного фонду часу й максимальної змінності роботи устаткування, яка дорівнює трьом за восьмигодинної тривалості зміни.

• коефіцієнт інтенсивного завантаження (Kі) визначають за формулою:

,(1.33)

де Вф — фактичний обсяг випуску продукції за одиницю часу; Вн — технічна (паспортна) норма продуктивності устаткування за одиницю часу.

Для устаткування, яке має електропривід, Кі визначають за даними про витрати електроенергії (такий показник називають коефіцієнтом використання устаткування за потужністю):

,(1.34)

де W — витрати електроенергії по даному виду устаткування за конкретний період, кВт/год; tM — машинний час роботи за той же період, год; Nw — потужність встановленого електроприводу на цьому устаткуванні, кВт/год.

Коефіцієнт використання устаткування за потужністю застосовують у багатономенклатурному виробництві, де неможливо розрахувати нормативну продуктивність:

• інтегральний коефіцієнт завантаження (Кінт) устаткування дає сумарну характеристику рівня використання устаткування як за продуктивністю, так і за часом, і визначається так:

.(1.35)

Для перевірки відповідності між потужностями основних цехів, дільниць, допоміжних цехів або дільниць розраховують коефіцієнт сумісності (Кс) за формулою:

, (1.36)

де П1, П2 — потужність цехів або дільниць, між якими обчислюють коефіцієнт сумісності (у прийнятих одиницях вимірювання — шт. тощо); Ny — питомі витрати продукції першого цеху (дільниці) для виробництва продукції другого цеху (дільниці).

Показники третьої групи:

• фондовіддача (Фв), яка характеризує випуск продукції на 1 грн середньої вартості основних виробничих фондів:

,(1.37)

де ТПр — річний обсяг товарної продукції підприємства, тис. грн; Ф — середньорічна балансова вартість основних виробничих фондів, тис. грн;

• для оцінювання рівня використання виробничих потужностей складальних, ливарних та інших цехів використовують показник, який характеризує випуск продукції з 1 м2 площі (Bs):

,(1.38)

де S3 — загальна площа цеху, м2.

Аналіз наведених показників дає змогу отримати інформацію про рівень використання й наявність резервів виробничих потужностей підприємства, його підрозділів і розробити заходи щодо поліпшення їх використання.

Нині в Україні рівень використання виробничих потужностей підприємств у більшості галузей економіки, і передовсім у промисловості, становить менше за 50%, а проектні потужності, як правило, своєчасно не освоюються. [18] 
Способи ефективнішого використання виробничих потужностей такі самі, як і використання основних фондів підприємства . Варто лише наголосити, що для докорінного поліпшення рівня використання наявних потужностей для переважної більшості підприємств потрібно якомога швидше подолати спад виробництва, стабілізувати й поступово нарощувати обсяги виробництва конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на вітчизняному та світовому ринках.[7]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Розділ 2. Аналіз формування та використання виробничих потужностей ЗАТ «Новомиргородський цукор».

  2.1. Організаційно-економічна  характеристика підприємства.

  ЗАТ “Новомиргородський цукор “, в минулому Капітанівський цукровий завод побудований в 1846 році і належав графу Бобринському А.А. Закрите акціонерне товариство “Новомиргородський цукор “ засноване на підставі рішення установчих зборів, протокол №1 від 12 грудня 1999 року. Засновниками товариства є юридичні особи :Приватне підприємство “Агронафтосервіс-СТ”;Приватне підприємство “СП-сервіс”.

  Місцезнаходження  товариства : Україна, Кіровоградська область, Новомиргородський район, смт. Капітанівка, вул. Постишева,6.

   У своїй діяльності підприємство керується вимогами чинного законодавства України, статутом, внутрішніми нормативними актами, а при здійснені зовнішньоекономічної діяльності- актами інших держав.

   Метою діяльності товариства  є : об’єднання матеріальних і  фінансових ресурсів акціонерів, а також юридичних та фізичних  осіб для здійснення економічної, технологічної та постачальницько- збутової політики в розвитку матеріально- технічної бази народного господарства України, її переробної галузі, задоволення потреб підприємств всіх форм власності та громадян в продукції та послугах товариства шляхом здійснення виробничо- господарської та іншої діяльності і реалізації на основі одержаного прибутку інтересів акціонерів, соціальних потреб трудового колективу товариства.

Предметом діяльності підприємства є : - виробництво будівельних матеріалів;

-заготівля, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції як на промисловому рівні так і у населення за готівку;

- виробництво товарів народного споживання продовольчого призначення ;

• громадське харчування;
• будівництво об’єктів цивільного та промислового призначення;
• представницька діяльність;
• управлінська діяльність;
• посередницькі послуги , менеджмент ;
• консультативні послуги;
• експертно - гарантійні послуги;
• торговельна діяльність у сфері оптової , роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• комісійна торгівля;
• ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
• виробництво товарів народного споживання непродовольчого призначення;
• виробництво промислових виробів;
• та інші.

Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, валютні та інші рахунки в установах банку, круглу печатку та штамп зі своїм повним найменуванням  та власною символікою, фірмовий бланк, товарний знак, здійснює свою діяльність на підставі свого Статуту відповідно до чинного законодавства України.

   На підприємстві утворюється  статутний фонд у розмірі 2321985,00 грн, поділений на 2321985 шт. простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 грн.  кожна. 

        ЗАТ “Новомиргородський цукор  “ випускає акції на весь  розмір свого статутного фонду, проводить їх реєстрацію.

      Вищим  органом  підприємства є Збори, які приймають  рішення будь- яких питань діяльності товариства. З числа акціонерів створюється  Рада, яка представляє інтереси акціонерів, в перерві між проведенням Зборів, здійснює контроль за діяльність директора. 

Рада обирається в кількості 2 членів терміном на 5 років. Членами Ради можуть бути директор та члени Ревізійної комісії. Виконавчим органом підприємства- Дирекція, яка здійснює керівництво. Роботою Дирекції керує генеральний директор, який обирається Радою товариства.

 ЗАТ “Новомиргородський цукор “ для досягнення мети своєї Статутної діяльності має право:

• від свого імені укладати угоди, наюувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді;
• випускати цінні папери;
• надавати за рахунок своїх коштів українським та іноземним юридичним і фізичним особам позики на умовах, що визначаються згодою своїх сторін відповідно чинного законодавства;
• проводити операції на товарних та інших біржах;
• проводити аукціони, виставки, ярмарки тощо.

Охорона праці здійснюється через дотримання встановлених правил і норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та гігієни. Товариство гарантує виконання Закону України “Про цивільну оборону України” , гарантує забезпечення пожежної безпеки у відповідності до Закону України    “Про пожежну безпеку”, та інших правових актів. 

 Потужність заводу- переробка  цукрового буряка 2,5 тис.тонн за  добу. Можливість переробки 200 тис.тонн  за сезон. Потенційні споживачі  продукції  ЗАТ “Новомиргородський  цукор “ згідно укладеним угодам  – фірма “Орлан” та “Біола”, населення регіону, торгівля, кондитерські фабрики та інші. Відкрита квота “А” на 8000 тис.тонн цукру. Потенційні конкуренти – Шполянський і Смілянський цукрові заводи Черкаської області, Олександрійський цукровий завод Кіровоградської області.