Формування і використання виробничої потужності підприємства

4. При розрахунку виробничої потужності застосовуються прогресивні норми трудомісткості продукції, окремих вузлів і деталей. При цьому враховується досягнутий і планований відсоток виконання норм виробітку.
5. До виробничих площ, що враховується при розрахунку виробничої потужності, відносять площі, зайняті виробничим устаткуванням, верстатами, складальними стендами, транспортними засобами, запасами деталей і вузлів на робочих місцях, проходами між устаткуванням і робочими місцями (крім магістральних проїздів).

Розмір виробничих площ визначає кількісний склад парку технологічного устаткування в цехах основного виробництва, а також кількість робочих місць (кількість одночасно виготовлюваних виробів) у складальних цехах (дільницях) за умов стендового складання продукції.

6. Величина виробничої потужності знаходиться у прямій залежності від часу роботи підрозділів основного виробництва підприємства і виробничого устаткування. При розрахунку виробничої потужності для окремих виробничих підрозділів підприємства, груп устаткування й окремих верстатів (агрегатів) визначають фонди часу.[3]

Виділяють календарний, режимний, плановий та фактичний фонд часу роботи:

календарний фонд часу - максимально можливий час роботи обладнання, що визначається кількістю робочих днів у плановому році, помножений на 24 год;

 Календарний фонд часу:

а) у днях:       Фк(д) = 365 (366) днів; 

б) у годинах: Фк(г) = 365 *24 = 8760 год. 

режимний фонд часу визначається множенням кількості робочих днів і кількості годин роботи обладнання з урахуванням коефіцієнтів змінності; при безупинному процесі виробництва календарний фонд і режимний фонд часу роботи обладнання тотожні; при переривистому режимі роботи режимний фонд визначається часом роботи підприємства згідно з встановленим режимом);

Для підприємств з безперервним процесом виробництва режимний фонд часу дорівнює календарному, для підприємств із перервним виробництвом він визначається на основі таких формул:

а) у днях:       Фр(д) = Фк(д) - Дп - Дв; (1.1)

б) у годинах: Фр(г) = (Фк(д) - Дп - Дв) * З* t3, (1.2)

де Дп, Дв - кількість святкових і вихідних днів відповідно протягом розрахункового періоду (рік, квартал);

3 -змінність (кількість змін) роботи виробничого підрозділу; tз  - номінальна тривалість зміни в годинах.

плановий фонд часу роботи обладнання визначається, виходячи зі змінності роботи підприємства та з урахуванням зупинок на ремонт і переналагодження обладнання; плановий фонд часу називають також корисним часом роботи обладнання;

фактичний фонд характеризує фактично відпрацьований час роботи обладнання.(обчислюється в днях і часах);

Простої устаткування внаслідок неукомплектованості робітниками, незабезпеченості матеріальними й енергетичними ресурсами, а також через організаційні неполадки при розрахунку ефективного фонду часу до уваги не беруться[19].

Розглянуті вище фактори є факторними показниками або факторами виробничої потужності першого рівня, тому що вони безпосередньо (прямо) враховуються при визначенні її величини.

До найважливіших факторів виробничої потужності другого рівня, що справляють непрямий вплив на величину виробничої потужності підприємства і опосередковано враховуються при визначенні її величини, відносяться:

• спеціалізація і кооперування підприємства (виробництва);
• якість предметів праці;
• рівень організації праці;
• кваліфікація виробничого персоналу та ін.

 1. Виробнича потужність багато в чому визначається рівнем спеціалізації і кооперування підприємства. Розвиток даних форм громадської організації виробництва є необхідною і найважливішою передумовою механізації й автоматизації виробничих процесів, впровадження прогресивного високопродуктивного устаткування, поліпшення виробничої структури підприємства, підвищення уніфікації і стандартизації конструкцій виробів і т.ін.

2. Якість предметів праці (сировини, матеріалів, напівфабрикатів) впливає на часову продуктивність технологічного устаткування і трудомісткість одиниці продукції, а отже, і на величину виробничої потужності. Характер цього впливу полягає в наступному:

• процентний вміст корисної речовини (цукру в цукровому буряку, олії в зернах соняшника) визначає вихід продукту з одиниці перероблюваної сировини, тобто часову продуктивність устаткування в одиницях готової продукції;
• якість заготовок, що характеризується ступенем наближення їх геометричних параметрів до параметрів деталей, що виготовляються (що багато в чому залежить від рівня прогресивності застосовуваної технології), визначає машиномісткість металорізальних операцій і, відповідно, трудомісткість одиниці продукції.

3. Рівень організації праці впливає як на величину норм виробітку, так і на ступінь їх виконання виробничими робітниками, що багато в чому визначає прогресивну трудомісткість одиниці продукції, а отже, і величину виробничої потужності.

4. Кваліфікаційний і культурно-освітній рівень виробничого персоналу багато в чому визначає можливості впровадження сучасних наукомістких технологій і, як наслідок, ступінь прогресивності застосовуваних технологічних процесів.Значний вплив рівень кваліфікації робітників справляє і на ступінь виконання  норм виробітку[14].

Фактори виробничої потужності, що враховуються при проектуванні підприємств. Крім зазначених факторів, у ринковій економіці при обґрунтуванні виробничої потужності проектованим підприємств у процесі бізнес-планування необхідно також врахувати:

• ємність і потенціал ринку збуту;
• прогнозний обсяг продажів продукції підприємства;
• обсяг беззбитковості виробництва (точка беззбитковості);
• необхідність збільшення виробництва в перспективі.

1. Ємність і потенціал  ринку визначає максимально можливий  обсяг продаж на цільовому  ринку, і на цій основі - максимальну  величину обсягу реалізації продукції  проектованим підприємством ( а також і його виробничу потужність) в умовах 100-прооцентного охоплення ним цільового ринку.

2. Прогнозний обсяг  продаж продукції підприємства  визначає граничну величину виробничої  потужності підприємства, що працює  на конкурентному ринку. [5]

3. Обсяг беззбитковості виробництва (точка беззбитковості) є основою визначення мінімально припустимої величини виробничої потужності, що забезпечує прийнятний для підприємства рівень надійності його операційної діяльності.

Точка беззбитковості являє собою такий обсяг виробництва і реалізації продукції ,за якого досягається рівність між виторгом від реалізації продукції і її повною собівартістю, зробивши певні перетворення , маємо: ,(1.3)

де Vб - обсяг беззбитковості виробництва в натуральному вираженні,

 ЗП - річна сума постійних витрат підприємства,

Ц - планова ціна одиниці продукції;

Зпер- питома величина змінних витрат у розрахунку на одиницю продукції,

ПМД - величина питомого (на одиницю продукції) маржинального доходу, яка визначається як різниця між ціною товару і величиною питомих перемінних затрат.

При розрахунку обсягу беззбитковості слід дотримуватися найважливішого припущення (обмеження) - рівність обсягу реалізації продукції і обсягу її виробництва.

До досягнення точки беззбитковості операційна діяльність підприємства є збитковою, тому що повна собівартість продукції перевищує чистий виторг від її реалізації. У точці беззбитковості виробництва дохід від реалізації продукції покриває всі операційні витрати підприємства, і фінансовий результат від операційної діяльності підприємства дорівнює нулю (уже ліквідовані збитки, але прибутку ще немає). Після подолання точки беззбитковості перевищення доходу від реалізації продукції над її собівартістю обумовлює одержання прибутку від операційної діяльності підприємства.[10]

На основі точки беззбитковості розраховується мінімально допустимий обсяг виробництва, що забезпечує прийнятний рівень надійності операційної діяльності підприємства (Qтіп):

,(1.4)

де Кн - коефіцієнт надійності, значення якого відповідає мінімально допустимому рівню надійності операційної діяльності підприємства.

Величина Кн визначається за шкалою надійності, в якій для кожного рівня надійності бізнесу (досить надійний, надійний, високонадійний та ін.) зазначено величину однойменного коефіцієнта (Кн).

На основі Qmin визначається мінімально допустима величина виробничої потужності підприємства (ВПmin) з урахуванням планованого рівня її використання:

,(1.5)

де КПп - планований рівень коефіцієнта використання виробничої потужності.[6]

5. Необхідність збільшення виробництва в перспективі обумовлює необхідність створення резервних виробничих потужностей з урахуванням прогнозних оцінок попиту на продукцію підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Система техніко-економічних показників розрахунку виробничої потужності.

Головною (основною) групою обладнання чи головним виробництвом вважається та частина основних засобів, на яких виконуються основні найбільш трудомісткі технологічні процеси та операції з виробництва продукції та напівфабрикатів. Перелік головних цехів, ланок та агрегатів публікується в галузевих рекомендаціях щодо розрахунку виробничої потужності.

Розрахунок виробничої потужності підприємства проводиться по всіх його підрозділах у такій послідовності :

-по агрегатах і групах технологічного  обладнання;

-по виробничій дільниці;

-по основному цеху та підприємству  в цілому.[4]

Для обґрунтування потужності розробляється діаграма виробничих потужностей. Виробничі потужності окремих суміжних цехів, як правило, різняться. Це свідчить, що деякі цехи є "вузькими місцями" на підприємстві. Наявність таких виробництв призводить до неефективного використання основних фондів, а також робітників інших структурних підрозділів, технологічно пов'язаних з цим цехом; до збільшення тривалості виробничого циклу, накопичення необгрунтованих витрат, зниження прибутковості виробництва .

Виробнича потужність розраховується за прогресивними, технічно обґрунтованим нормами та нормативами, з урахуванням повної ліквідації так званих "вузьких місць" та безперервного постачання матеріалами та сировиною, із залученням робітників відповідної кваліфікації. .[11]

При визначенні виробничої потужності необхідно виходити з наявного обладнання та площ, передової організації виробництва, використання новітніх технологій, найбільш досконалих інструментів і приладів, оптимального режиму роботи підприємства.

Виробничі потужності підприємств обчислюються за відповідними галузевими основними положеннями, що відображають особливості конкретних галузей. Проте існують спільні для більшості галузей економіки методичні принципи розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств.[12]

Основні методичні принципи розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств:

1. Виробничу потужність визначають за всією номенклатурою профільної продукції підприємства.
2. Виробнича потужність підприємства встановлюється, виходячи з потужності провідних цехів (дільниць, технологічних ліній, агрегатів) основного виробництва з урахуванням заходів для ліквідації вузьких місць і можливого внутрішньовиробничого кооперування.
3. Виробничу потужність підприємства необхідно обчислювати за технічними або проектними нормами продуктивності устаткування, використання виробничих площ і трудомісткості виробів, нормами виходу продукції з урахуванням застосування прогресивної технології та досконалої організації виробництва. Для розрахунку виробничої потужності підприємства береться максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування.
4. Виробничу потужність провідного цеху (дільниці) із виготовлення однорідної продукції можна визначити за однією з таких формул:

Ni=aiTpimi  або ,(1.6)

де Nt — потужність і-го виробничого підрозділу підприємства; аі — продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру і-го виду продукції за годину; Тpі — річний фонд часу роботи устаткування; mi — середньорічна кількість фізичних одиниць устаткування; tі — трудомісткість виготовлення одиниці продукції (переробки сировини, час надання послуги в нормо-годинах).[15]

5. У загальному випадку  при розрахунку виробничої потужності  з випуску різноманітної за асортиментом та номенклатурою продукції враховуються властивості самої продукції; предмети праці ; праця робітників; засоби праці. Інтегровано ці фактори визначають фонд робочого часу й зайнятість обладнання випуском виробів визначеного типу .Тому принципова залежність виробничої потужності підприємства (чи провідного підрозділу) від указаних факторів має вигляд:

,(1.7)

де qt — обсяг продукції і-го виду, що виготовляється за один робочий цикл; η— питома вага продукції t-го виду в загальному обсязі; п — кількість видів продукції, що випускається.

6. Виробнича потужність  є моментним показником, внаслідок чого розраховують кілька її величин: вхідну, вихідну і середньорічну виробничу потужність.

Вхідна потужність (Мвх) визначається виходячи з умов виробництва на початок розрахункового року. Вихідна потужність (Мвих) - це потужність на кінець розрахункового року, що розраховується на основі вхідної потужності, вибуття і введення потужності протягом року.