Економічна сутність поняття заробітна плата

 

                                                       ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Проблеми удосконалення організації оплати праці, обґрунтування її встановленого розміру є найбільш актуальними за умов розвитку ринку праці в Україні. Неприпустимо низький рівень заробітної плати, наявність заборгованості з її виплати, відсутність системного підходу до радикального вирішення проблем стимулювання високопродуктивної праці унеможливлює економічне зростання, стабілізацію і підвищення рівня життя населення. Заробітна плата є основним джерелом доходів працівників і найсильнішим мотиватором розвитку трудового потенціалу більшості населення. Вона має зацікавлювати працівників у підвищенні ефективності праці, сприяти розвитку творчої активності. Потрібен новий, ринковий підхід до визначення сутності соціально-економічного значення заробітної плати, її організації, відсутність яких в перехідний період призвела до появи негативних тенденцій в оплаті праці. Ігнорування важливості оптимального відтворення робочої сили та відсутність ефективного стимулюючого механізму зумовили погіршання соціально-економічного стану основної частки населення. Заробітна плата стала своєрідним різновидом соціальної допомоги, не пов’язаної з результатами праці.

Дослідження політики організації заробітної плати, визначення її сутності в умовах формування ринкових відносин здійснюють такі вчені-економісти: В. В. Антропов, А. В. Базилюк, Д. П. Богиня, Є. І. Бойко,  
С. Й. Вовканич, Н. А. Волгін, В. М. Данюк, Г. А. Дмитренко, А. Л. Жуков, Е. І. Капустін, А. В. Калина, М. І. Карлін та інші.

Метою курсової роботи є дослідження шляхів удосконалення організації заробітної плати в ДП ГК «Київ».

Виконання поставленої мети можливо при вирішенні наступних завдань:

• дослідження сутності поняття заробітна плата;
• обґрунтування системи та форми оплати праці персоналу підприємства;
• надати загальну характеристику підприємства;
• провести аналіз форм та систем оплати праці персоналу ДП ГК «Київ»;
• обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення системи оплати праці в ДП ГК «Київ».

           Об’єктом дослідження є організація заробітної плати в ДП ГК «Київ» України.

Предметом дослідження є соціально-економічні відносини, що виникають у процесі організації заробітної плати

Методологічною основою курсової роботи стали теоретичні аспекти дослідження поняття «заробітна плата», наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем організації заробітної плати, законодавчі та нормативні акти.

У процесі дослідження використані такі методи: метод теоретичного узагальнення (для дослідження дефініції поняття «заробітна плата»), метод порівняльного і статистичного аналізу (для виявлення динамічних та структурних змін у системі організації заробітної плати в ДП ГК «Київ» України), методи прогнозування, дедукції, синтезу та ін.

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОПЛАТИ ПРАЦІ, ЯК ОСНОВНОГО ЧИННИКА МАТЕРІАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ПІДРИЄМСТВА

 

1.1. Економічна сутність поняття заробітна плата

 

На сучасному етапі розвитку у здійсненні державної політики соціального захисту працюючих, основним інструментом є методи задоволення матеріальних потреб, раціональна організація заробітної плати. У залежності від зміни соціальних умов змінюється і зміст заробітної плати. У ринкових умовах основними факторами, що визначають зміст заробітної плати, є правила ринку праці: вартість робочої сили як товару, умови її найму, попит та пропозиція, конкуренція на ринку праці, рівень кваліфікації і спеціалізації найманого робітника.

Досвід і практика провідних держав з ринковою економікою показує, що одним із сталих показників соціального та економічного розвитку є заробітна плата. У світовій економічній науці є чимало варіантів визначення поняття заробітної плати. За концепцією В. Петті, Д. Рікардо зарплата є грошовим виразом «мінімуму засобів існування». За А. Смітом, заробітна плата включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла працювати. В. Петті в XVII ст. вважав, що зарплата – це ціна праці. У сучасній економічній теорії праця однозначно вважається фактором виробництва, а заробітна плата ціною використання робітника. Так, А. Сміт зазначає, що «заробітна плата включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла «працювати», а Д. Рікардо вважав, що «заробітна плата є грошовим виразом «мінімуму засобів існування» [14, с. 114].

На думку І. О. Лепьохіна, заробітна плата як показник, залежний безпосередньо від ефективності виробництва, продуктивності праці, конкурентоспроможності продукції, вона є не лише індикатором, що визначає загальний життєвий рівень працівників. Від її стану та форм реалізації, частки у валовому національному продукті багато в чому залежать також можливості розвитку економіки взагалі [35, с. 76].

Група авторів: Г. І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв зазначають, що в умовах сучасного ринкового механізму через формування, сукупного попиту заробітна плата забезпечує не лише основи відтворення робочої сили, вона стає дедалі вагомішим чинником відтворення суспільного виробництва [15, с. 332].

Слід зазначити, що Колот А. М. вважає, що в умовах ринкової економіки заробітна плата – це плата за працю, а її величина – це ціна праці, яка визначається на ринку праці в результаті взаємодії попиту і пропозиції [31, с. 118]. Залежність заробітної плати від виконаного обсягу роботи створює умови для підвищення продуктивності праці, матеріально зацікавлює працівників у результатах як індивідуальної, так і загальної праці.

Вітчизняні економісти досліджуючи поняття «заробітна плата», також пропонують свої визначення поняття «заробітна плата». Зокрема,  
С. Ф. Покропивний вважає, що «заробітна плата як економічна категорія відображає відносини між найманими працівниками і роботодавцями щодо розподілу новоствореної вартості (доходу). Якщо для перших заробітна плата є основною формою доходу, то для інших – елементом витрат на виробництво, чинником конкурентоспроможності продукції, складовою доходу підприємства» [24, с. 409].

Ще одне визначення поняття «заробітна плата» запропоноване  
М. Д. Ведерниковим. З його точки зору, заробітна плата є первинним доходом домашніх господарств, який передбачає винагороду в грошовій або натуральній формі, що має бути виплачена роботодавцем найманому працівнику за роботу, виконану у звітному періоді [19, c. 75].

Проте найбільш повне визначення даного поняття пропонує  
О. А. Грішнова, яка розглядає поняття «заробітна плата» з кількох позицій: з позицій економічної теорії, з позицій ринкової економіки, з позицій економіки праці, з позицій найманого працівника та з позицій підприємця. Так, з позицій економічної теорії, заробітна плата – це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості. В умовах ринкової економіки заробітна плата – це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці. З позицій економіки праці, заробітна плата – це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано. З позиції найманого працівника, заробітна плата – це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об’єктивно необхідне відтворення робочої сили. 3 позицій підприємця, заробітна плата – це елемент витрат виробництва і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці [21, с. 274].

З точки зору відносин розподілу заробітна плата – це грошове вираження частини необхідного продукту, яка надходить в індивідуальне споживання робітниками підприємства у відповідності з кількістю і якістю затраченої ними праці на виробництві.

Речовим, матеріальним змістом заробітної плати є кількість життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили найманого працівника і членів його сім’ї.

Оскільки робоча сила є товаром, то її ціна, як і всіх інших товарів регулюється також співвідношенням між попитом і пропозицією. Із зниженням попиту або збільшенням пропозиції ціна робочої сили, тобто заробітна плата, зменшуватиметься і навпаки [35, с. 77].

Заробітна плата – це об’єктивно необхідний для відтворення робочої сили та ефективного функціонування виробництва обсяг вираженої у грошовій формі основної частини життєвих засобів, що відповідає досягнутому рівню розвитку продуктивних сил і зростає пропорційно підвищенню ефективності праці робітників. Заробітна плата була, є і ще тривалий час буде важливим якісним показником економічного господарювання.

У широкому розумінні праця – це застосування фізичних і розумових здібностей людей у виробництві товарів і послуг [41, с. 182-183]. Існують різні теорії трактування сутності поняття «заробітна плата» (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Підходи до визначення поняття «заробітна плата»

Автор, джерело	Поняття
Закон України «Про оплату праці» [1]	Заробітна плата – це винагорода, розрахована як правило, у грошовому виражені, що відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує за виконану ним роботу.
В. Петті, Д. Рікардо [26, с. 112]	Зарплата є грошовим виразом «мінімуму засобів існування». В. Петті в XVII бґ. вважав, що зарплата – це ціна праці.
А. Сміт [26, с. 112]	Заробітна плата включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла працювати.
І.О. Лепьохіна [35, с. 78]	Заробітна плата як показник, залежний безпосередньо від ефективності виробництва, продуктивності праці, конкурентоспроможності продукції, вона є не лише індикатором, що визначає загальний життєвий рівень працівників.
Колот А.М. [30, с. 118]	Заробітна плата – це плата за працю, а її величина – це ціна праці, яка визначається на ринку праці в результаті взаємодії попиту і пропозиції.
С.Ф. Покропивний [24, с. 409]	Заробітна плата як економічна категорія відображає відносини між найманими працівниками і роботодавцями щодо розподілу новоствореної вартості (доходу). Якщо для перших заробітна плата є основною формою доходу, то для інших – елементом витрат на виробництво, чинником конкурентоспроможності продукції, складовою доходу підприємства.
М.Д. Ведерниковий [19, c.75]	Заробітна плата є первинним доходом домашніх господарств, який передбачає винагороду в грошовій або натуральній формі, що має бути виплачена роботодавцем найманому працівнику за роботу, виконану у звітному періоді.
О.А. Грішнова [19, с.274]	Заробітна плата – це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості.
В.Л. Доблаєв [22, с. 145-147]	Заробітна плата – це встановлена за трудовим договором ставка заробітної плати найманому робітнику, рівень якої диктується умовами ринку праці, вартістю робочої сили, умовами найму, попитом, пропозицією і конкуренцією, рівнем кваліфікації і спеціалізації працівника, системами стимулювання й успішністю самої праці.
В.Я. Горфинкель та В.А. Швандар [14, с. 112]	Заробітна плата – це винагорода, розрахована як правило, у грошовому виражені, що відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує за виконану ним роботу.

  Джерело : сформовано автором на основі дослідження

       Отже, сутність заробітної плати досліджувані автори розглядають в соціально-правовому (нормативному) і економічному аспектах. У соціально-правовому аспекті сутність заробітної плати характеризується тією роллю, що вона повинна виконувати в реалізації соціальних прав людини і, насамперед, її правом на працю. Економічна сутність заробітної плати в різних літературних джерелах трактується по-різному. Існують, однак, три основні точки зору на роль заробітної плати в системі економічних відносин. Заробітна плата представляється як перетворена форма ціни робочої сили, як виділювана державою частина національного доходу і як ціна робочої сили [20].

На основі проведеного аналізу поняття «заробітна плата» у працях економістів можна узагальнити досліджуване визначення: «заробітна плата як економічна категорія є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства».

 

1.2. Система та форми оплати праці персоналу підприємства

 

Головною вимогою до організації заробітної плати на підприємстві є забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зниженні її затрат на одиницю продукції, а також гарантованості виплати заробітної плати за рахунок результатів діяльності підприємства. Актуальним завданням економічної науки в сучасних умовах є всебічне дослідження проблем оплати праці з точки зору подолання кризи і стимулювання економічного зростання в Україні. На наш погляд, необхідно розробити таку концепцію реформи оплати праці, в якій би заробітна плата була науково проаналізована з позицій сучасної перехідної економіки України, тобто була ув’язана з реальним функціонуванням української економіки. Реформа оплати праці в Україні буде успішною тільки в умовах фінансової стабільності, коли підтримується такий рівень інфляції, при якому підприємства (фірми) можуть планувати свою комерційну діяльність.

Більшість проблем механізму реформи оплати праці носить системний характер і потребує повсякденної і наполегливої роботи. Заробітна плата, будучи основним джерелом доходів, є формою винагороди за працю і формою матеріального стимулювання їх праці. Вона спрямована на винагороду працівників за виконану роботу і на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності. Тому правильна організація заробітної плати безпосередньо впливає на темпи зростання продуктивності праці, стимулює підвищення кваліфікації трудящих [41, c. 186].

Оплата праці як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни. Залежно від темпів розвитку країни і швидкості пристосування її до ринкових умов оплата праці в середині цієї країни буде змінюватись і трансформуватись відповідно до ситуацій, які склались в її економічному розвитку.