Ефективність використання трудових ресурсів

- обгрунтування стандартів результативності праці і критеріїв оцінки для кожного робочого місця;

- вироблення процедури  проведення атестації, що встановлює  хто, коли і як її здійснюватиме;

- визначення персональне  відповідальних за проведення  оцінки праці співробітників;

- збір необхідних даних  про результативність праці працівників, що атестовуються;

- розрахунок основних  показників  результативності праці працівників і обгрунтування оцінки;

- обговорення оцінки з  працівник і ухвалення рішення  про результати атестації.

У процесі проведення атестації працівників по критеріях результативності праці виникає необхідність правильного вирішення не лише простих практичних питань: хто, що, де і як оцінювати, але і складніших наукових проблем: які показники вибрати як основних, як виробити вимір витрат і результатів, яким чином відобразити індивідуальні і групові результати? Розглянемо детальніше вживання таких економічних показників, як ефект і ефективність, продуктивність, результативність і методах їх практичного розрахунку.

Всякий ефект показує міру досягнення деякого заданого результату: як виконання робота по виробництву товару і  послуги, чи задовольнить вона споживача і чи буде продана, за якою ціною її модно продати, який можливий прибуток? При оцінки ефекту виконується порівняння фактичних або очікуваних показників зі встановленим стандартом, деяким еталоном, заздалегідь прийнятою метою і  іншими порівняльними показниками. Цілком зрозуміло, що оцінити реальний ефект в різних сферах трудової діяльності людини не завжди можливо практично, так наприклад, в творчих видах праці. Проте в цілому можна сказати,  що ефект в загальному вигляді є різницею між ціною товару і його собівартістю, між плановими (нормативними) і фактичними значеннями показника і так далі

Ефективність характеризує відношення отриманого ефекту і витрат на його досягнення. У звичайній практиці показник ефективності виражає величину доходу (прибули) на одиницю витрат, наприклад, рентабельність виробу, праці і виробництва.

Продуктивність є одним з показників ефективності використання різних ресурсів. Вона визначається відношенням обсягу виробництва продукції до вартості того або іншого вигляду ресурсів. Залежно від використовуваних в розрахунку даних слід розрізняти декілька показників продуктивності: продуктивність праці, трудоотдача, капиталоотдача, материалоотдача, фондовіддача і так далі.

Всі вищеперелічені показники до певної міри виражають ефективність або результативність праці і сповна можуть застосовуватися при оцінці трудової діяльності персоналу. Головне ж завдання при цьому полягає в тому, аби правильно виміряти особисті, групові або усередині фірмові показники результатів і витрат праці.

У вітчизняній і зарубіжному менеджменті великого поширення при оцінці персоналу набули наступні методи (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2.

Методи оцінки використання трудового потенціалу підприємства

№ п/п	Найменування методу	Сутність методу
1.	Бальні методи	Засновані на оцінці заслуг працівника за окремими заздалегідь вибраними показниками, що характеризують результати його діяльності протягом тривалого періоду роботи
2.	Цільові методи	Передбачають оцінку роботи по мірі досягнення  намічених цілей. Заснована на розробці і  обліку виконання індивідуальних цілей працівника, а також планів підвищення кваліфікації і переміщення персоналу, розвитку ініціативи працівника в зростанні і підвищенні результатів роботи
3.	Порівняльні	Передбачають оцінку співробітника, що атестовується, керівнику на основі порівняння його результатів з роботою інших фахівців. Привласнюється ран -  місце за принципом від першого до останнього
4.	Психологічні методи	Полягають у використанні при оцінці персоналу спеціальних тестів, усних співбесід і практичних вправ, за допомогою яких виявляють міру розвитку здібностей співробітника і його схильність до діяльності

 

Останніми роками в зарубіжному менеджменті, окрім традиційних  методів, з'явилися і нові, нетрадиційні способи оцінки персоналу. Вони передбачають проведення атестації працівників не лише керівниками, але і самими співробітниками. У цьому випадку колективна оцінка співробітникові робочої групи або підрозділу підприємства дається з врахуванням його здатності працювати в професійному гурті або трудовому колективі, а також його схильності до творчості, освоєнню нових роботи і практичних навиків і так далі До нових методів належить і так звана всестороння атестація, при якій кожен співробітник  оцінюється одночасно з трьох позицій: своїм керівником, колегами і підлеглими.

Вибір методу атестації співробітників, як і оцінка виконання роботи є для кожної організації вельми складно науковою і практичною проблемою, що передбачає аналіз вмісту роботи, збір інформації про виконання роботи, обгрунтування оцінних показників і тому подібне. Вживана система атестації повинна враховувати цілий ряд таких чинників, як стратегічні цілі підприємства, стан зовнішнього середовища, організаційну структуру і культуру організації, а також відображати традиції персоналу, характеристики робочої сили, найважливіші компоненты трудового потенціалу, якість і рівень життя персоналу.

Таким чином, умови ринку, що формується, висувають підвищені вимоги до вдосконалення процесу оцінки використання трудових ресурсів в діяльності підприємства. Аналіз трудового і технологічного вмісту робіт, виконуваних виробничих функцій і посадових обов'язків, необхідних теоретичних знань і практичних умінь необхідний для вироблення правильних управлінських рішень про професійний відбір персоналу, прийом і розставляння працівників, із закріпленні і переміщенні по робочих місцях

Як основні оцінні критерії ефективності використання трудових ресурсів можуть застосовуватися такі показники як результативність праці, дотримання законодавства, задоволеність працею, наявність прогулів, плинність кадрів, кількість конфліктів і скарг, частота травматизму та інші. Кінцеві результати діяльності підприємства оцінюються показниками конкурентоспроможності продукції і послуг. Особисті якості працівників характеризуються здібностями, образом мислення і схильностями, перевагами і інтересами. У систему управління трудовими ресурсами виділяють 4 групи методів оцінки використання персоналу: бальні методи, цільові методи, порівняльні і психологічні методи.  При оцінці використання трудових ресурсів використовують такі показники, як ефект і ефективність, продуктивність, результативність.

1.3 Формальна  оцінка досконалої трудової діяльності  і методи її проведення

Необхідним і важливим елементом всіх сучасних систем оцінки досконалої роботи є наявність адекватної системи самооцінки. Включення цієї системи в загальний механізм оцінки діяльності співробітника дозволяє здолати ряд «гострих» моментів, які можуть виникнути. Згладжування протиріч між керівництвом і персоналом полегшує процес формальної оцінки.

Формальна оцінка досконалої діяльності (ФОДД) є процесом, що включає визначення наступних моментів, що стосуються відношення співробітника до даної організації:

- оцінка виконання співробітником  своєї роботи;

- комунікативний аспект  з приводу оцінки;

- програма удосконалення  управління.

Об'єктивно проведений процес оцінки діяльності не лише дає можливість співробітникові полити вірне уявлення про те, як былоа оцінена виконана ним робота, але і в значній мірі впливає на його мотивацію при виконанні подальших завдань.

ФОДД переслідує три принципових методи:

- поліпшення виконавської  діяльності;

- визначення винагороди  за виконану роботу;

- міркування, пов'язані з  трудовою кар'єрів співробітника.

Характеризуючи статусно-диференційовану «зрівнялівку», слід сконцентрувати увагу на існуванні різних статусних груп в організації. Всі ці групи диференційовані по розмірах своїх доходів залежно від декількох відносно постійних або таких, що мало змінюються показників. Основними серед них є: рівень освіти (кваліфікація), трудовий стаж (кількість років, що пропрацювали), посада (місце, які займає співробітник в структурі фірми).

В рамках окремих статусних груп повністю або частково відсутня система формальної оцінки досконалої роботи. При цьому існуюча характерна закономірність -  ніж складнішим є той або інший вид діяльності, тим рідше можна зустріти регламентовану систему оцінок. Навіть для робочих місць, де існують об'єктивні критерії (кількостей і якість виготовлених виробів або деталей), система оцінок заснована виключно на деяких кількісних показниках.

Повністю відсутні стандарти (критерії), які б враховували цілісний результат або якість вкладених інтелектуальних і фізичних зусиль. Фактично враховується лише одна усереднена оцінка або норма, згідно якої виробляється оплата всьому персоналу. При такій системі існує деякий мінімальний поріг вимог, якого прагнуть дотримуватися всі учасники трудового процесу. Але відсутність мотивації для досягнення максимальних результатів наводить до того, що статусно-диференційована зрівнялівка перетворюється на серйозну перешкоду для розвитку організації в цілому.

Для створення нової стратегії по управлінню людським чинників, в центрі якої знаходиться вищезазначена система (ФОДД), необхідне проведення наступних заходів:

- проектування і оцінка  робочого місця (ОРМ);

- формування технології  для формальної оцінки досконалої  діяльності, тобто точне визначення  термінів проведення, необхідних структури і вихідного рівня для визначення оцінки;

- створення механізму, зв'язуючого ФОДД з системою винагороди  за працю, тобто включення ФОДД як один з найважливіших елементів в систему  визначення заробітної плати, розмірів премії і деяких інших видів трудової винагороди;

Існують десятки методів (технологій) для ФОДД. Всі вони можуть бути класифіковані по наступних підставах:

 

 1) згідно цілям: прогностичні, практичні;

 

 2)  згідно з результатами: описові (якісні), кількісні, комбіновані;

3) згідно об'єкту: методи  оцінки діяльності керівників; методи  оцінки діяльності виконавського  персоналу.

Визначення робочого стандарту.

Цей підхід, орієнтований головним чином на виконавський персонал у сфері матеріального виробництва, виражається у формуванні виробничих завдань для цієї категорії співробітників. Робочий стандарт визначає результат трудової діяльності і відображає нормальне денне вироблення для середнього виконавця. Існує декілька технологій, які використовуються при створенні робочих стандартів (таблиця 3).

Таблиця 3

Розробка робочого стандарту

Ситуація	Метод
Завдання, що виконуються всіма, одні і ті ж або дуже схожі	Визначення середніх результатів виробництва в робочій групі
Завдання, що виконуються всіма, приблизно одні і ті ж, і немає сенсу змінювати середнє виробництво в цілій групі	Виконання діяльності спеціально підібраним індивідом
Робота складається з рутинних і одноманітних операцій	Зміна часу
Робота нециклічного типа, в її рамках виконуються різні операції, і немає встановленого циклу дій	Робоча модель
Жодні з вищеперелічених методів не може бути використаний	Експертна думка

 

 

Оцінний тест.

Цей метод розглядають як одну їх найпоширеніших технологій формування оцінки досконалої роботи  використовують в різних модифікаціях. Кожен критерій оцінюється відповідями на питання (відповідно певній шкалі), таким чином визначиться рівень виконуваної роботи. Візначаючи недоліки оцінного методу, можна звернути увагу на можливість довільного трактування деяких критеріїв або ж винесення оцінок, що мають непряме відношення до виконуваної діяльності. Необхідно вказати, що подібні недоліки можуть бути усунені при глибшій і серйознішій роботі із створення системи оцінки, що базується на цьому методі. [15, с 12]

Оцінка через целеполагание або управління цілями.

Метод управління цілями використовується перш за все при оцінці діяльності керівників і фахівців. Використовуються і інші найменування: управління результатами, управління виконанням. УЦ полягає їх наступних елементів:

- створення ясних і  добре сформульованих цілей роботи, яку необхідно виконати співробітникові;

- розробка плану дій, в  якому формуються дороги досягнення  цілей;

- виконання плану співробітником;

- оцінка досягнутих результатів;

- коректування діяльності  співробітника;

- створення нових майбутніх  цілей.

Окрім розрахунку конкретних показників використання трудових ресурсів, в економіці праці використовують методи, так званої формальної оцінки досконалої діяльності. Вона передбачає оцінку виконання працівником своєї роботи, комунікативний аспект з приводу оцінки і програму удосконалення управління. Може проводиться у формі атестації.  Основними методами формальної оцінки використання трудових ресурсів є визначення робочого стандарту, оцінний тест і  оцінку через целепологание або управління цілями.

2. АНАЛІЗ ТРУДОВИХ  РЕСУРСІВ НА ВАТ «КАЛАНЧАЦЬКИЙ  КХП»

 

 

2.1. Коротка характеристика  підприємства

 

 

Загальна інформація про підприємство наведена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Коротка характеристика підприємства

Підприємство	Відкрите акціонерне товариство «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»
Код ЄДРПОУ	00952344
Діяльність	Переробна та заготівельна
Юридична адреса	75822, Херсонська область  Каланчацький район селище міського типу Мирне, вул.. Елеваторна,5
Фактична адреса	75822, Херсонська область  Каланчацький район селище міського типу Мирне, вул.. Елеваторна,5
Власність	Колективна
Дата реєстрації	28.09.1998р.
Керівник	Котелевич Олексій Іванович
Головний бухгалтер	Броницька Галина Михайлівна