Аналіз оборотних активів підприємства

 

Розрахуємо вплив факторів на зменшення фонду робочого часу у звітному періоді.

Величина фонду робочого часу (Фр.ч) залежить від чисельності робітників ЧР, кількості відпрацьованих одним робітником днів (Д) у середньому за звітний період та середньої тривалості (Т) робочого дня (зміни). Ця залежність виражається формулою:

 

Фр.ч = ЧР ∙ Д ∙ Т,                                                             (2)

 

Методом ланцюгових підстановок встановлюється вплив цих факторів на величину фонду робочого часу:

∆ Фр.ч = (ЧРф – ЧРпл.) ∙ Дпл ∙ Тпл; (990 - 938) ∙ 215 ∙7,200 = 80496 год.

∆ Фр.ч = (Дф – Дпл.) ∙ ЧРф ∙ Тпл;     (205 - 215) ∙ 990 ∙ 7,200 = -71280 год.

∆ Фр.ч = (Тф – Тпл.) ∙ ЧРф ∙ Дф;     (7,100 – 7,200) ∙ 990 ∙ 205 = -20295 год.

Баланс відхилень: 80496 – 71280 – 20295  = -11079

 

 

 

Висновок. Таким чином, фонд робочого часу зменшився проти планового у звітному періоді на 11079 год., у тому числі за рахунок збільшення чисельності робітників на 52 чол., фонд робочого часу збільшився на 80496 год., за рахунок невідпрацьованих днів (цілоденних втрат робочого часу) фонд робочого часу   зменшився на 71280 год., і за рахунок зменшення тривалості робочого дня на 0,1 фонд робочого часу зменшився на 20295 год.

Розрахунок показав, що трудові ресурси підприємства використовуються недостатньо ефективно. У середньому одним робітником відпрацьовано 205 замість 215 днів, у зв’язку з цим втрати робочого часу на одного робітника становили 10 днів, а на всіх робітників 9900 днів (10 ∙ 990), або 71280 годин 
(9900 ∙ 7,2).

Внутрішньозмінні втрати робочого часу на один день (зміну) становили 0,1 год., а за всі відпрацьовані робітниками дні – 20295 год. (-0,1 ∙ 205 ∙ 990). Загальні втрати часу становили 91575 год. (71280 + 20295).

Завдання 3.

Необхідно розрахувати та проаналізувати показники продуктивності праці. Потрібно методом абсолютних різниць визначити вплив на зміну середньорічної продуктивності праці порівняно з планом таких факторів:

• зміни кількості відпрацьованих одним робітником днів;
• зміни тривалості робочого дня;
• зміни середньогодинного  виробітку.

Для розрахунку впливу факторів порівняно з планом у звітному році складаємо таблицю з вихідною інформацією.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6 – Дані для аналізу продуктивності праці

 

№ За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					Абсолютне	%
1	Товарна продукція, тис. грн.	ТП	83305	92710	+9405	+11,3
2	Чисельність робітників, осіб	ЧР	938	990	+52	+5,5
3а	Кількість відпрацьованих робітниками: людино-днів, тис.	ЛДр	201,67	202,95	+1,28	+0,6
3б	людино-годин, тис	ЛГр	1452	1441	-11	-0,8
4	Кількість днів відпрацьованих одним робітником	Д	215	205	-10	-4,7
5	Тривалість робочого дня, год.	Т	7,20	7,10	-0,1	-1,4
6	Середня кількість годин відпрацьованих одним робітником	Г	1548	1456	-92	-5,9
7	Середньорічна продуктивність праці одного робітника, грн.	РВ	88811	93646	+4835	+5,4
8	Середньоденна продуктивність праці одного робітника, грн.	ДВ	413,7	456,8	+43,7	+10,6
9	Середньогодинна продуктивність праці одного робітника, грн.	ГВ	57,373	64,337	+6,964	+12,1

 

Найбільш узагальненим показником продуктивності праці є середньорічна продуктивність праці одного робітника, яка залежить від кількості відпрацьованих днів у звітному періоді, середньої тривалості робочого дня і

 

 

 

середньогодинного виробітку. Отже, середня продуктивність праці одного робітника дорівнюватиме добутку таких факторів:

 

РВ= Д ∙ Т ∙ ГВ                                                               (3)

 

Розрахунок впливу даних факторів на зміну рівня середньої продуктивності праці одного робітника проводиться методом абсолютних різниць:

• зміна кількості відпрацьованих одним робітником днів:

∆РВД = ∆Д ∙ Тпл ∙ ГВпл,  тобто (-10) ∙ 7,20 ∙ 57,373 = -4131 грн.

• зміна тривалості робочого дня:

∆РВТ = ∆Т ∙ Дф ∙ ГВпл,  тобто (-0,1) ∙ 205 ∙ 57,373 = -1176 грн.

• зміна середньогодинного виробітку одного робітника:

∆РВГВ = ∆ГВ ∙ Дф ∙ Тф,  тобто 6,964 ∙ 205 ∙ 7,10 = +10136 грн.

Усього +4829 ≈ +4835

Висновок. Наведені у таблиці 6 дані свідчать про те, що підприємство перевиконало план за всіма показниками продуктивності. Середня продуктивність одного робітника зросла у звітному періоді проти планового на 5,4%. Аналіз також показує, що продуктивність праці зросла за всіма показниками проти планових, але не однаковою мірою.                                                               

Різниця в рівні виконання плану щодо середньої продуктивності праці у звітному періоді та середньоденної продуктивності праці одного робітника в 5,2% (10,6-5,4) виникла у зв’язку з наявністю цілоденних втрат робочого часу, які становили 10 днів або 4,7% на кожного робітника.

Різницю в рівні виконання плану одним робітником щодо  
середньогодинної і середньоденної продуктивності праці в 1,5% (12,1-10,6) пов’язано з наявністю внутрізмінних втрат робочого часу, які становили 0,1  
години (7,10-7,20) за кожну зміну на одного робітника.

Результати факторного аналізу свідчать, що середня продуктивність праці одного робітника зросла:

 

 

• за рахунок зменшення кількості відпрацьованих одним робітником днів за рік на 10 днів продуктивність праці зменшилась на 4131 грн.
• за рахунок зменшення тривалості робочого дня на 0,1 год. продуктивність праці зменшилась на 1176 грн.
• за рахунок збільшення середньогодинного виробітку робітника на 6,964 грн. продуктивність праці збільшилась на 10136 грн.

Завдання 4

Необхідно дослідити зміну товарної продукції під впливом відхилень від плану ряду факторів: чисельності працюючих, кількості відпрацьованих одним робітником днів за рік, тривалості робочого дня, середньогодинного виробітку.

Вхідна чотирьох факторна мультиплікативна модель має вигляд:

 

ТП=ЧР ∙  Д ∙ Т ∙ ГВ,                                                      (4)

 

Для аналізу застосовуємо вхідні данні таблиці 6.

Розрахунок проводиться методом абсолютних різниць:

1. Зміна кількості робітників:

∆ТПЧР = ∆ЧР ∙ Дпл ∙ Тпл ∙ ГВпл., тобто

(52 ∙215 ∙ 7,2 ∙ 57,372)/1000 = 4618 тис. грн.

2. Зміна кількості відпрацьованих одним робітником днів:

∆ТПД = ∆Д ∙ ЧРф ∙ Тпл ∙ ГВпл., тобто

[(-10) ∙ 990 ∙ 7,2 ∙ 57,372)]/1000 = -4089 тис. грн.

3. Зміна тривалості  робочого дня:

∆ТПТ = ∆Т ∙ ЧРф ∙ Дф ∙ ГВпл., тобто

[(-0,1) ∙ 990 ∙ 205 ∙ 57,372]/1000 = -1164 тис. грн.

4. Зміна середньогодинного виробітку одного робітника:

∆ТПГВ = ∆ГВ ∙ ЧРф ∙ Дф ∙ Тф., тобто

(6,968 ∙ 990 ∙ 205 ∙ 7,1)/1000 = 10041 тис. грн.

Баланс відхилень: +9406 тис. грн. ≈ +9405 тис. грн.

 

 

Висновок. Розрахунок свідчить, що на випуск товарної продукції негативно вплинули другий та третій фактори, а за рахунок збільшення кількості робітників та середньогодинного виробітку одного робітника обсяг товарної продукції мав

би збільшитись на 14659 тис. грн.  (4618+10041). Але вплив зміни кількості відпрацьованих одним робітником днів та тривалості робочого дня зменшили цей показник до 9405 тис. грн.

Завдання 5.

Зробити аналіз фонду заробітної плати:

а) Розрахувати вплив факторів чисельності персоналу і середньої заробітної плати на розмір фонду оплати праці;

б) Проаналізувати співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати

Для виконання завдання 5 складемо таблицю 7:

 

Таблиця 7 – Вхідні дані для аналізу фонду оплати праці

 

№ За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					абсолютне	%
1	Фонд оплати праці, тис. грн.	ФОП	24800	25300	+500	+2,0
2	Чисельність робітників, осіб	ЧР	938	990	+52	+5,5
3	Середньорічна заробітна плата 1 робітника, грн.	СРЗ	26439	25556	-883	-3,3

 

Для аналізу загальної суми фонду оплати праці застосовуємо факторну модель:

 

ФОП = ЧР ∙ СРЗ,                                                           (5)

 

 

 

 

Для оцінки впливу факторів на зміну ФОП використовується метод абсолютних різниць.

∆ФОПЧР = ∆ЧР ∙ СРЗпл.

∆ФОПЧР  = 52  ∙ 26439 = 1375 тис. грн.

∆ФОПСРЗ = ∆СРЗ ∙ ЧРф.

∆ФОПСРЗ =  (-883) ∙ 990 = -874 тис. грн.

Баланс відхилень: +501≈ +500

Висновок. Таким чином збільшення чисельності персоналу на 52 чоловік привело до збільшення фонду оплати праці на 1375 тис. грн. (5,5%), зменшення середньої заробітної плати на 883 грн. – до його зменшення на 874 тис. грн. (3,5%). В результаті суми дії двох факторів фонд оплати праці збільшився на 500 тис. грн. (2,0%).

В процесі аналізу ефективності використання засобів на оплату праці необхідно оцінити динаміку середньої заробітної плати і співвідношення темпів її зростання і зростання продуктивності праці. Для забезпечення розширеного виробництва потрібно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Продуктивність праці у порівнянні з планом зросла на 5,4% (див. табл. 6), в той час як темп заробітної плати знизився на 3,3%, що підтверджує наведені вище висновки про ефективність використання фонду оплати праці на підприємстві.

Завдання 6.

Визначити вплив використання робочого часу й середньої годинної оплати праці на середньорічну заробітну плату робітника.

Для виконання завдання 6 складаємо таблицю 8

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 8 – Вихідні данні для аналізу середньорічної заробітної плати 1 робітника

 

№ За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					абсолютне	%
1	Фонд оплати праці, тис. грн.	ФОП	24800	25300	+500	+2,0
2	Чисельність робітників, осіб	ЧР	938	990	+52	+5,5
3	Середньорічна заробітна плата 1 робітника, грн.	СРЗ	26439	25556	-883	-3,3
4	Фонд робочого часу, людино-год.	ФРЧ	1452024	1440945	-11079	-0,8
5	Середня кількість годин, відпрацьованих одним робітником, год.	Г	1548	1456	-92	-5,9
6	Середньогодинна заробітна плата 1 робітника, грн.	СГЗ	17,080	17,558	+0,478	+2,8

 

Для аналізу середньорічної заробітної плати застосовуємо мультиплікативну модель факторних систем:

 

СРЗ = Г ∙ СГЗ,                                                       (6)

 

Для оцінки впливу факторів на зміну СРЗ використовується метод абсолютних різниць:

∆СРЗГ = ∆Г ∙ СГЗпл.

∆СРЗГ = (-92) ∙ 17,080 = -1571 грн.

∆СРЗСГЗ = ∆СГЗ ∙ Гф.

∆СРЗСГЗ = 0,478 ∙ 1456 = 696 грн.

Баланс відхилень: -1571+696= -875 грн. ≈ -883 грн.

 

 

 

Висновок. Середньорічна заробітна плата 1 робітника зменшилась  у порівнянні з планом на 883 грн. (-3,3%). Значний вплив на збільшення середньорічної заробітної плати працівника (на 696 тис. грн.., тобто на 2,6%) робить збільшення його середньогодинної оплати на 2,8%. За рахунок зменшення середньої кількості годин, відпрацьованих 1 робітником, на 92 год., середньорічна заробітна плата 1 робітника знизилась на 1571 грн. (на 5,9%).

Завдання 7.

Визначити вплив на зміну середньогодинної заробітної плати зміни трудомісткості робіт.

 

Таблиця 9 – Вихідні дані для аналізу заробітної плати 1 робітника

 

№ За п.	Показник	Умовні позначення	за планом	фактично	Відхилення від плану (+/-)
					абсолютне	%
1	Фонд оплати праці, тис. грн.	ФОП	24800	25300	+500	+2,0
2	Товарна продукція, тис. грн.	ТП	83305	92710	+9405	+11,3
3	Фонд робочого часу, людино-год.	ФРЧ	1452024	1440945	-11079	-0,8
4	Трудомісткість 1 грн. продукції, год.	ТМ	0,01743	0,01554	-0,00189	-10,8
5	Середньогодинна  заробітна плата 1 робітника, грн.	СГЗ	17,08	17,56	+0,48	+2,8