Зайнятість населення та ринок робочої сили

Розвиток української економіки потребує значного підвищення ефективності використання людських ресурсів, основним індикатором якої виступає ринок робочої сили. Сучасний ринок робочої сили України характеризується значним напруженням внаслідок зниження попиту на робочу силу, падіння рівня реальної заробітної плати, зростання чисельності вивільнених працівників, збільшення прихованого безробіття.

Роботодавці стикаються з проблемою невідповідності пропозиції робочої сили на промисловому сегменті потребам виробництва. Підприємствам усе більше потрібні працівники робочих спеціальностей та технічні виконавці. Проте задовольнити їх попит дуже важко через невідповідність підготовки кадрів на ринку освітніх послуг в сторону надлишку більш дохідних і престижних професій та нестачі тих, яких потребує промисловість.

Негативні тенденції на ринку робочої сили в період становлення ринкової економіки в Україні дали імпульс формуванню нестандартних, у тому числі незареєстрованих форм зайнятості, поширенню комбінацій її різних форм, збільшенню майнової диференціації населення. У таких умовах неформальна зайнятість стала однією із соціальних проблем економічної лібералізації в Україні і розглядається як прояв механізму саморегуляції економіки, як вимушена форма адаптації населення до сформованої соціально-економічної ситуації.

Сьогодні український ринок робочої сили перебуває в стані глибокої кризи, яка охопила переважну більшість галузей і професій. Відповідно вкрай обмежені можливості збільшення попиту на робочу силу; існуючих вакансій не вистачає для реалізації сукупного трудового потенціалу населення. І хоча динаміка співвідношення зареєстрованих безробітних і зареєстрованих вакансій є позитивною, не слід її надто оптимістично оцінювати.

Також ринок робочої сили України певним чином віддзеркалює наслідки реформування української економіки і його нинішній розвиток все ще знаходиться під негативним впливом соціально-економічної кризи 1990-х років, що обумовила спад як у сільському господарстві, так і у промисловому секторі, зниження попиту на робочу силу, зростання загального і реєстрованого безробіття та неформальної зайнятості.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. Акулов М. Г., Драбаніч А. В., Євась Т. В. та ін. Економіка праці і соціально-трудові відносини: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 328 с.
2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Атака, 2002. – 368 с.
3. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія: Підручник для студентів вузів. – К.: Ніка-Центр Ельга, 2000. – 527 с.
4. Бондарчук В. Заробітчанство в цифрах і фактах //Львівська газета, 2006. – №156.
5. Васильченко В.С., Василенко П.М. Ринок праці: теоретична основа і державна практика: Посібник для працівників державної служби зайнятості. – Т. 1. – К., 2000. – 560 с.
6. Витвицький Я.С. Економіка: Навч. посіб. для загальноосвітніх закладів. – К.: КНЕУ, 2000. – 292 с.
7. Волкова О.В. Ринок праці: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 624 с.
8. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 535 с.
9. Економічна активність населення України 2007: Стат. збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2008. – 224 с.
10. Економічна активність населення України 2008: Стат. збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2009. – 228 с.
11. Економічна активність населення України 2009: Стат. збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2010. – 205 с.
12. Економічна активність населення України 2010: Стат. збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2011. – 205 с.
13. Економічна активність населення України у 2011 році: Експрес-випуск / Державний комітет статистики України. – К., 2012. – 19 с.
14. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України // Офіційний вісник України, 2002. – № 38.
15. Закон України від 01.03.91 р. № 803-XII „Про зайнятість населення”// Вiдомостi ВР України, 1991. – № 14. – с. 170.
16. Запара С. Історія становлення та розвитку Міжнародної організації праці // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – К., 2011. – № 1.
17. Конституція України // Вiдомостi ВР України, 1996. – № 30. – с.141.
18. Купалова Г. І. Соціально-економічна сутність, форми та функції ринку робочої сили // Зайнятість та ринок праці: міжвідомч. зб. наук. праць. –  Вип. 17. – К., 2001. – 84 c.
19. Лібанова Е. М. Ринок праці: Навч. посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.
20. Мазаракі А.А. Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. пр. – К.: КНТЕУ, 2002. – 323 с.
21. Моніторинг соціальних процесів в Україні / За ред. Бондар І.К., Ярошенко Г.В., Науменко В.І., Соколенко В.А. – К.: Знання, 2002. – 260 с.
22. Петюх В.М. Ринок праці та зайнятість. – К., 2002. – 285 с.
23. Пилипенко С.М., Пилипенко А.А. Економіка праці: Навч. Посібник. – Х.: ХДЕУ, 2001. – 228 с.
24. Рофе А.И., Збышко Б.Г., Ишин В.В. Рынок труда, занятость населения, экономика ресурсов для труда: Учебное пособие / Под ред. проф. А.И. Рофе. – М.: МИК, 2008. – 534 с.