Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2014 в 20:11, курсовая работа
Мета даної курсової роботи: за допомогою порівняльного аналізу розвитку туризму Чехії та Словаччини, показати основні причини р астущей туристичної привабливості цього регіону.
Для досягнення поставленої мети, нами було висунуто ряд завдань:
• дати фізико-географічну характеристику Чехії та Словаччини;
• проаналізувати природні передумови для розвитку туристично-рекреаційної діяльності;
• виявити соціально-економічні та культурно-історичні особливості та передумови для розвитку туристичного напрямку в Чехії та Словаччині.
Введення
Глава 1. Природні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
1.1 Фізико-географічна характеристика Чехії
1.2 Фізико-географічна характеристика Словаччини
1.3 Порівняльний аналіз
Глава 2. Соціально-економічні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
2.1 Соціально-економічні особливості Чехії
2.2 Соціально-економічні особливості Словаччини
2.3 Порівняльний аналіз
Глава 3. Культурно-історичні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
3.1 Культурно-історичні особливості Чехії
3.2 Культурно-історичні особливості Словаччини
3.3 Порівняльна характеристика культурно-історичних особливостей Чехії та Словаччини
Висновок
Програми
Список літератури
ÐÑÑÑÑйна деÑжавна
мова - ÑловаÑÑка, Ñо належиÑÑ
до гÑÑпи Ñлов'ÑнÑÑкиÑ
мов. ÐеÑкÑ
докÑменÑи, зокÑема,
пам'ÑÑки Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð±Ð¾ÑÑÑв
дÑÑкÑÑÑÑÑÑ Ñакож ÑгоÑÑÑкоÑ,
ÑÑÑинÑÑкоÑ, ÑкÑаÑнÑÑкоÑ
Ñа ÑиганÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð°Ð¼Ð¸. Словаки Ñ Ð·Ð°Ñ
ÑдноÑлов'ÑнÑÑкиÑ
наÑодом, Ñазом Ñз ÑеÑ
ами,
полÑками Ñ Ð»ÑжиÑани. РоÑÐ½Ð¾Ð²Ñ Ð»ÑÑеÑаÑÑÑноÑ
мови в оÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð±Ñв
покладений ÑенÑÑалÑноÑлова
2.3 ÐоÑÑвнÑлÑний аналÑз
РегÑон |
Ð§ÐµÑ ÑÑ |
СловаÑÑина |
ЧиÑелÑнÑÑÑÑ Ð½Ð°ÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ (за оÑÑаннÑм пеÑепиÑом) |
10403100 Ñол. (2008). |
5394837 Ñол. (2009). |
СÑолиÑÑ (ÑиÑелÑнÑÑÑÑ Ð½Ð°ÑеленнÑ) |
ÐÑага (1285624 Ñол.) |
ÐÑаÑиÑлава (425 459 Ñол.). |
ЩÑлÑнÑÑÑÑ Ð½Ð°ÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ |
129 оÑÑб / км ² |
111 оÑÑб / км ² |
ÐолÑÑиÑний ÑÑÑÑÑй |
ÐгÑдно з ÐонÑÑиÑÑÑÑÑÑ, Ð§ÐµÑ ÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑламенÑÑÑÐºÐ¾Ñ ÑеÑпÑблÑÐºÐ¾Ñ |
СловаÑÑина за конÑÑиÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑламенÑÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÐµÐ¼Ð¾ÐºÑаÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑÐ¾Ð»Ñ Ð· пÑезиденÑом. |
ÐаÑÑоналÑний Ñклад |
ÐаÑÑоналÑний Ñклад: ÑÐµÑ Ð¸ ÑÑановлÑÑÑ 90,4% (з Ð½Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð´ÑлÑÑÑÑ Ð¼Ð¾ÑавÑÑ Ñ ÑÑлезÑÑв - 13,6%), Ñловаки - 1,9%, полÑки - 0,6%, нÑмÑÑ - 0,5%, ÑÑмÑни Ñ Ñигани - 0, 3%, ÑгоÑÑÑ - 0,2%, ÑнÑÑ - 0,5%. |
85,8% наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑкладаÑÑÑ Ñловаки, знаÑна ÑаÑÑка ÑгоÑÑÑв - 9,7%, ÑÑмÑнÑв Ñа Ñиган - 1,6%, ÑÐµÑ Ñв - 1,1%. |
СиÑÑема оÑвÑÑи |
• обов'ÑÐ·ÐºÐ¾Ð²Ñ Ð±Ð°Ð·Ð¾Ð²Ñ Ñколи, в ÑÐºÐ¸Ñ Ð½Ð°Ð²ÑаÑÑÑÑÑ Ð· 1 по 9 клаÑ
• гÑмназÑÑ (пÑедвÑзовÑкой ÑÑÑпÑнÑ), ÑÐºÑ Ð±ÑваÑÑÑ ÑÑÑÐ¾Ñ Ð²Ð¸Ð´Ñв:
• воÑÑмиÑÑÑÐ½Ñ (Ð½Ð°Ð´Ñ Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ 5-го клаÑÑ Ñколи за ÑезÑлÑÑаÑами пиÑÑÐ¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ ÑÑпиÑÑв з ÑеÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ Ñа маÑемаÑики)
• ÑеÑÑиÑÑÑÐ½Ñ (Ð½Ð°Ð´Ñ Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ 7-го клаÑÑ Ñколи)
• ÑоÑиÑиÑÑÑÐ½Ñ (Ð½Ð°Ð´Ñ Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ 9-го клаÑÑ)
• ÑеÑÐµÐ´Ð½Ñ Ð¿ÑоÑеÑÑÐ¹Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²ÑалÑÐ½Ñ Ð·Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´Ð¸, пÑÑÐ»Ñ ÑÑ Ð·Ð°ÐºÑнÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñакож можна вÑÑÑпаÑи до виÑого навÑалÑного закладÑ
• виÑÑ Ð½Ð°Ð²ÑалÑÐ½Ñ Ð·Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´Ð¸. |
ÐÑвÑÑа в СловаÑÑинÑ, подÑбно Ñк Ñ Ð² кÑаÑÐ½Ð°Ñ Ð¡ÐÐ, подÑлÑÑÑÑÑÑ Ð½Ð°:
• ÐоÑкÑлÑний
• ÐоÑаÑкове
• СеÑеднÑ
ÐиÑа |
ÐÑкова ÑÑÑÑкÑÑÑа |
Ðелика
ÑаÑÑина наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ -
71,2% - знаÑ
одиÑÑÑÑ Ð² пÑодÑкÑивномÑ
вÑÑÑ (вÑд 15 до 65 ÑокÑв),
пÑи ÑÑÐ¾Ð¼Ñ 14,4% гÑомадÑн
ЧеÑ
ÑÑ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñе 15 ÑокÑв,
а 14,5% - ÑÑаÑÑе 65 ÑокÑв. У
пÑодÑкÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð²ÑÑÑ
ÑиÑелÑнÑÑÑÑ ÑоловÑкÑв
ÑÑоÑ
и пеÑевиÑÑÑ ÑиÑелÑнÑÑÑÑ
жÑнок, пÑоÑе в поÑÑпÑодÑкÑÑвно |
до 14 ÑокÑв: 18,86% (Ñол. 522 563; дÑÑжин. 498832); вÑд 15 до 64 ÑокÑв: 69,6% (Ñол. 1872496; дÑÑжин. 1896249); ÑÑаÑÑе 65 ÑокÑв: 11, 54% (Ñол. 236 996; дÑÑжин. 387801) (2009). |
СеÑÐµÐ´Ð½Ñ ÑÑивалÑÑÑÑ Ð¶Ð¸ÑÑÑ |
75 ÑокÑв (ÑоловÑки - 72 Ñоки, жÑнки - 78 ÑокÑв). |
74 ÑÐ¾ÐºÑ (ÑоловÑки - 70 ÑокÑв, жÑнки - 78,6 ÑокÑв). |
ÐаÑоджÑванÑÑÑÑ (на ÑиÑ. Ñол.) |
9,11 новонаÑÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ñ |
10,05 новонаÑÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ñ |
СмеÑÑнÑÑÑÑ (на ÑиÑ. Ñол.) |
10,81 ÑмеÑÑей |
9,25 ÑмеÑÑей |
ÐеÑÐµÑ Ð¾Ð´Ð¸. пÑиÑодного пÑиÑоÑÑÑ (на ÑиÑ. Ñол.) |
-0,07% |
0,13% |
УÑбанÑзаÑÑÑ |
ÐÑÑÑке наÑеленнÑ: 74,3% |
ÐÑÑÑке наÑеленнÑ: 57,4% |
ÐалÑÑа |
ЧеÑÑка кÑона |
ÐвÑо (EUR) |
Ð ÑÐ²ÐµÐ½Ñ ÐµÐºÐ¾Ð½Ð¾Ð¼ÑÑного ÑозвиÑÐºÑ |
ÐиÑокий (ÑндÑÑÑÑÑалÑна ÑеÑпÑблÑка) |
Розвинена
ÑндÑÑÑÑÑалÑно-а |
ÐбÑÑг ÐÐÐ |
$ 211,698 млÑд. |
$ 119,464 млÑд. |
СÑÑÑкÑÑÑа ÐÐÐ |
ÑÑлÑÑÑке гоÑподаÑÑÑво: 3,7%; пÑомиÑловÑÑÑÑ: 41,8%; ÑÑеÑа поÑлÑг: 54,5% |
ÑÑлÑÑÑке гоÑподаÑÑÑво: 4,5%, пÑомиÑловÑÑÑÑ: 29,3%; ÑÑеÑа поÑлÑг: 66,2% |
ÐкÑпоÑÑ / ÑмпоÑÑ |
$ 28,3 млÑд. / $ 31,4 млÑд. |
понад $ 13 млÑд. / $ 15,4 млÑд. |
Ðлава 3. ÐÑлÑÑÑÑно-ÑÑÑоÑ
3.1 ÐÑлÑÑÑÑно-ÑÑÑоÑ
ÐÑдÑÑи ÑÑадиÑÑйноÑ
кÑаÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑÑизмÑ, ЧеÑ
ÑÑ
пÑоÑÑгом довгиÑ
ÑокÑв
пÑодовжÑÑ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑаÑиÑÑ
пÑивабливим напÑÑмком
завдÑки ÑвоÑÐ¼Ñ ÐºÑлÑÑÑÑно-ÑÑÑоÑ
СÑÐ¾Ð³Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð² Ð§ÐµÑ ÑÑ Ð²ÑдпоÑиваÑÑÐ¸Ñ Ð¿ÑиймаÑÑÑ Ð±Ð»Ð¸Ð·Ñко 130 ÑÑÑоÑиÑÐ½Ð¸Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð»ÐµÐºÑÑв, кожний з ÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð¾-ÑвоÑÐ¼Ñ ÑнÑкалÑний. ÐеÑÐºÑ Ð¾Ð±'ÑкÑи (мÑÑÑа Ñ Ð·Ð°Ð¼ÐºÐ¸ Ð§ÐµÑ ÑÑ) ÑозмÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð½ÐµÑÐµÐ½Ñ Ð´Ð¾ ÑпиÑÐºÑ ÑвÑÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ ÑпадÑини ЮÐÐСÐÐ - ЧеÑÑкий ÐÑÑмлов, ТелÑ, ÐÑомнеÑжÑж, ÐÑÑомиÑлÑ.
ЧеÑ
ÑÑ Ð¼Ð°Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°ÑÑ
ÑÑÑоÑико-кÑлÑÑÑ
⢠ТинÑÑкий Ñ Ñам (Ñ Ñам ÐÑви ÐаÑÑÑ Ð¿ÐµÑед Тином).
⢠СÑаÑомÑÑÑка (СÑаÑомÑÑÑка) ÑаÑÑÑа з Ð²ÐµÐ¶ÐµÑ Ð¿ÑибÑÐ´Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ñ Ð· аÑÑÑономÑÑним годинником.
â¢ Ð¡Ð¾Ð±Ð¾Ñ Ñв. ÐÑÑÑа.
⢠Ðамок - ÐонопÑÑÑ (Konopiste). ÐоÑÑÑ Ð³Ð°Ñний паÑк Ñ Ð¾Ð·ÐµÑо. ÐÑдкÑиÑий з ÑÑÐ°Ð²Ð½Ñ Ð¿Ð¾ ÑеÑпенÑ.
ЧеÑÑкий ÐÑÑмлов - малÑовниÑий пÑвденне мÑÑÑо Ð§ÐµÑ ÑÑ, ÑозÑаÑований Ñ Ð²ÐµÑÑ Ð½Ñй ÑеÑÑÑ ÑÑÑки ÐлÑави з ÑнÑкалÑним анÑамблем ÑпоÑÑд, Ñо Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑÑÑ Ð¿Ñд Ð·Ð°Ñ Ð¸ÑÑом ЮÐÐСÐÐ. У мÑÑÑÑ ÑаÑÑо пÑоводÑÑÑÑÑ Ð¼ÑзиÑÐ½Ñ ÑеÑÑÐ¸Ð²Ð°Ð»Ñ Ñа конÑеÑÑи. Ðам'ÑÑки мÑÑÑа ЧеÑÑкий ÐÑÑмлов:
⢠Ðамок ЧеÑÑкий ÐÑÑмлов. Ðдин з найвÑдомÑÑÐ¸Ñ Ð·Ð°Ð¼ÐºÑв Ð§ÐµÑ ÑÑ. ÐÑобливо видÑлÑÑÑÑÑÑ Ð½Ðµ Ð¼Ð°Ñ Ð°Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð³Ñв в Ð§ÐµÑ ÑÑ ÑÑиÑÑÑÑний мÑÑÑ.
⢠ÐаÑоÑний ÑеаÑÑ. УнÑкалÑний замковий ÑеаÑÑ Ñ ÑÑÐ¸Ð»Ñ Ð±Ð°Ñоко.
⢠ÐамокÐÑаÑÐ¾Ñ Ð²Ñле. ÐÑÑнÑй замок Ñ ÑÑÐ¸Ð»Ñ ÑенеÑанÑ. ÐÑоÑений ÑозкÑÑним Ñадом Ñ ÐºÑÑпаком Ñовом. ÐоÑÑÑйно вÑдкÑиÑа Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ñ ÑÑдкÑÑна колекÑÑÑ Ð¼Ð°ÑÑонеÑок. У ÑÐ°Ð´Ñ Ð¿ÐµÑÑодиÑно пÑоводÑÑÑÑÑ Ð²ÐµÑоÑи поезÑÑ Ñ ÑеаÑÑалÑÐ½Ñ Ð²Ð¸ÑÑави.
⢠Ðамок ÐгоÑожа. ÐиÑливÑÑкий замок, побÑдований в ÑÑÐ¸Ð»Ñ Ð±Ð°Ñоко. У 1842 Ñ. бÑв пеÑеÑвоÑений на мÑзей, пÑиÑвÑÑений полÑваннÑ, ÑибалÑÑÑва Ñ Ð»ÑÑниÑÑва.
ÐлизÑко 60 км на пÑвденний ÑÑ Ñд вÑд ÐÑаги Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ð¼ÑÑÑо ÐÑÑна-ÐоÑа. ÐÑÑна ÐоÑа оÑÑимала вÑд CzechTourism пÑиз, Ñкий в Ð§ÐµÑ ÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð¸Ð²Ð°ÑÑÑÑÑ "ÑÑÑиÑÑиÑним ÐкÑаÑ". ÐÐ¸Ð½Ñ Ñе невелиÑке пÑовÑнÑÑйне мÑÑÑо, але колиÑÑ Ð²Ñн по пÑÐ°Ð²Ñ Ð¾ÑкаÑжÑвав палÑÐ¼Ñ Ð¿ÐµÑÑоÑÑÑ Ñ ÐÑаги. Ðам'ÑÑки мÑÑÑа ÐÑÑна-ÐоÑа:
â¢ Ð¡Ð¾Ð±Ð¾Ñ Ñв. ÐаÑваÑи
⢠ÐлаÑÑÑкий двÑÑ
⢠ЦвинÑаÑний коÑÑел ÐÑÑÑ Ð¡Ð²ÑÑÐ¸Ñ Ð· кÑÑÑкоÑÑ Ð¾Ð²Ð¸Ñе (СÑдлеÑÑ) мабÑÑÑ, Ñаме незвиÑайне Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑаÑно моÑоÑоÑне ÑпоÑÑда з ÑÑÑÑ Ñ ÐвÑопÑ. ÐнÑеÑ'ÑÑ ÐºÐ°Ð¿Ð»Ð¸ÑÑ Ð¾ÑигÑналÑний за ÑвоÑм оÑоÑмленнÑ. ÐÑикÑаÑа ÑкладаÑÑÑÑÑ Ð¼Ð°Ð¹Ð¶Ðµ виклÑÑно з лÑдÑÑÐºÐ¸Ñ ÐºÑÑÑок, ÑпоÑÑÐ´ÐºÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ ÑпоÑаÑÐºÑ Ð½Ð°Ð¿ÑвÑлÑпим ÑенÑем Ñ Ð¿ÑÑамÑди (1511 ÑÑк).
ÐÑÑÑо ÐломоÑÑ Ð·Ð°Ñнований в 1253 Ñ. Свого ÑаÑÑ Ð²Ñн бÑв ÑÑолиÑÐµÑ ÐоÑавÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÐµÑжави. Рданий ÑÐ°Ñ ÐломоÑÑ Ð²Ð²Ð°Ð¶Ð°ÑÑÑÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¼ з найкÑаÑивÑÑÐ¸Ñ ÑÑаÑÐ¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ð¸Ñ Ð¼ÑÑÑ Ð§ÐµÑ ÑÑ Ð· багаÑим кÑлÑÑÑÑним жиÑÑÑм.
Ðам'ÑÑки мÑÑÑа ÐломоÑÑ:
⢠Ðамок ТÑÑебÑÑ. Ðамок збÑдований Ñ ÑÑÐ¸Ð»Ñ ÑенеÑанÑ.
⢠Ðамок ЯÑомеÑжÑÑе над РокиÑне. ÐÑобливий ÑнÑеÑÐµÑ Ð¿ÑедÑÑавлÑÑ Ð¿Ð°Ð»Ð°Ñове Ð¾Ð·Ð´Ð¾Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· багаÑими колекÑÑÑми Ñа ÑÑÑоÑиÑна Ð²Ñ ÑÐ´Ð½Ñ ÐµÐºÑпозиÑÑÑ.
⢠СÑовп СвÑÑÐ¾Ñ Ð¢ÑÑйÑÑ, вклÑÑений до ÑпиÑÐºÑ Ð¿Ð°Ð¼'ÑÑок ЮÐÐСÐÐ, бÑв зведений Ñ 1754 Ñ. У опоÑÐ½Ð¾Ñ ÑаÑÑини колони вÑÑÐ°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ñ 18 ÑÑаÑÑй, а веÑÑ Ð½Ñ ÑаÑÑÐ¸Ð½Ñ ÑÑ Ð¿ÑикÑаÑÐ°Ñ Ð·Ð¾Ð±ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ðога ÐÑÑÑ. Ðолона СвÑÑÐ¾Ñ Ð¢ÑÑйÑÑ Ð²Ð²Ð°Ð¶Ð°ÑÑÑÑÑ Ð½Ð°Ð¹Ð²Ð¸ÑÐ¾Ñ Ð· подÑÐ±Ð½Ð¸Ñ Ñ ÐвÑÐ¾Ð¿Ñ - ÑÑ Ð²Ð¸ÑоÑа 35 меÑÑÑв. ÐобÑдована в 1378 Ñ.
⢠ÐломоÑÑÑкий ÑаÑÑÑа. ÐезвиÑайна Ñим, Ñо на ÑÑ ÑÑÑÐ½Ñ ÑкÑÑÐ¿Ð»ÐµÐ½Ñ 8 ÑÑÐ·Ð½Ð¸Ñ Ð³Ð¾Ð´Ð¸Ð½, Ñо показÑÑ ÑаÑ, Ñази ÐÑÑÑÑÑ, Ð´Ð½Ñ ÑÐ¸Ð¶Ð½Ñ Ñ Ð°ÑÑÑономÑÑний календаÑ.
ÐомÑнÑÑÑим мÑÑÑом вÑÑй ÐÐ°Ñ ÑднÑй ÐогемÑÑ Ñ ÐлÑзенÑ. Це найбÑлÑÑий мÑÑÑо ÑегÑонÑ, його наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ñ 170.000 ÑоловÑк. Ðам'ÑÑки мÑÑÑа ÐлÑзенÑ:
⢠ЦеÑква СвÑÑого ÐаÑÑÐ¾Ð»Ð¾Ð¼ÐµÑ (ÑозÑаÑований на найбÑлÑÑÑй плоÑÑ ÐвÑопи) з найвиÑÐ¾Ñ Ð²ÐµÐ¶ÐµÑ Ñ ÐогемÑÑ (120 м).
⢠ÐÑзей, пÑиÑвÑÑений пивоваÑÑннÑ, ÑÑÑоÑÑÑ Ð²Ð¸ÑобниÑÑва пива Ñ ÐºÑлÑÑÑÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑпоживаннÑ. ТÑÑиÑÑам пÑопонÑÑÑÑÑÑ Ð¾Ð³Ð»Ñд пивоваÑного Ð·Ð°Ð²Ð¾Ð´Ñ "ÐлÑзенÑÑÑкий ÐÑаздÑой".
⢠ÐоологÑÑний Ñ Ð±Ð¾ÑанÑÑний Ñади.
⢠ÐоопаÑк (дÑÑгий за велиÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ Ð² Ð§ÐµÑ ÑÑ) Рна Ñо подивиÑиÑÑ Ñ Ð² пеÑедмÑÑÑÑÑ . Ðедалеко вÑд мÑÑÑа ÑозÑаÑований невеликий миÑливÑÑкий замок Ðозел, з пÑекÑаÑним англÑйÑÑким паÑком Ñ ÑÐºÐ¾Ð»Ð¾Ñ Ð²ÐµÑÑ Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ñзди.
⢠Ðамок ÐебÑловÑ.
ÐÑдома облаÑÑÑ ÑеÑÑкого ÑÑÑÐ¸Ð·Ð¼Ñ - мÑнеÑалÑÐ½Ñ Ð´Ð¶ÐµÑела. ÐайбÑлÑÑий Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð±ÑлÑÑ Ð²Ñдомий ÑеÑÑкий кÑÑоÑÑ - ÐаÑÐ»Ð¾Ð²Ñ ÐаÑи. РозÑаÑоване в ÐÐ°Ñ ÑднÑй ÐогемÑÑ, в 130 км вÑд ÐÑаги й 60 км вÑд коÑÐ´Ð¾Ð½Ñ Ð· ÐÑмеÑÑиноÑ, в ÑоманÑиÑнÑй Ð´Ð¾Ð»Ð¸Ð½Ñ ÑÑÑки Тепла - в мÑÑÑÑ ÑÑ Ð·Ð»Ð¸ÑÑÑ Ð· ÑÑÑÐºÐ¾Ñ ÐгÑже. ÐÑÑÑо оÑоÑене лÑÑиÑÑими пагоÑбами.
ТиÑ
, Ñ
Ñо пÑиÑжджаÑ
в ÐаÑÐ»Ð¾Ð²Ñ ÐаÑи вÑдпоÑиÑи
Ñ Ð¿Ð¾Ð¿ÑавиÑи ÑÐ²Ð¾Ñ Ð·Ð´Ð¾Ñов'Ñ,
ÑекаÑÑÑ Ð½Ðµ ÑÑлÑки виÑококвалÑÑÑко
ÐаÑÑÑпний за ÑвоÑÑ Ð·Ð½Ð°ÑимÑÑÑÑ ÐºÑÑоÑÑ - ÐаÑÑанÑÑÐºÑ ÐазнÑ. ÐÑÑÑо-кÑÑоÑÑ ÐаÑÑанÑÑÐºÑ ÐÐ°Ð·Ð½Ñ ÑозÑаÑований Ñ Ð¼Ð°Ð»ÑовниÑÑй, Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ñ ÑÑÐ´Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð¿Ð°ÑкÑв долинÑ, оÑоÑенÑй лÑÑиÑÑими гоÑами, на виÑоÑÑ 630 меÑÑÑв над ÑÑвнем моÑÑ. ХоÑа ÑÑлÑÑÑ Ð´Ð¶ÐµÑела бÑли вÑдкÑиÑÑ Ñе в XIII ÑÑолÑÑÑÑ, кÑÑоÑÑ ÑÑÑ Ð±Ñв заÑнований ÑÑлÑки на поÑаÑÐºÑ XIX ÑÑолÑÑÑÑ.
ÐаÑÑÑпний кÑÑоÑÑне мÑÑÑо - ÐодебÑади. ÐÑн Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ð²ÑÑого в 50 км на ÑÑ Ñд вÑд ÐÑаги, Ñ Ð¼Ð°Ð»ÑовниÑÑй ÑодÑÑÑй Ð´Ð¾Ð»Ð¸Ð½Ñ ÑÑÑки ÐÐ°Ð±Ñ (ÐлÑби). Ðад ÑÑÑÐºÐ¾Ñ Ð²Ð¸ÑоÑиÑÑ Ð¿ÑекÑаÑний ÑеÑеднÑовÑÑний замок, мÑÑÑеÑко бÑквалÑно поÑÐ¾Ð¿Ð°Ñ Ð² Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ñ Ð¿Ð°ÑкÑв.
Ðдин з найÑÑаÑÑÑÐ¸Ñ ÐºÑÑоÑÑÑв - ТеплÑÑе. РозÑаÑований в Ð´Ð¾Ð»Ð¸Ð½Ñ Ð¼Ñж ÐÑÑÑними гоÑами Ñа ЧеÑÑÐºÐ¾Ñ Ð²Ð¸ÑоÑиноÑ, на виÑоÑÑ 220 м над ÑÑвнем моÑÑ, неподалÑк вÑд коÑÐ´Ð¾Ð½Ñ Ð· ÐÑмеÑÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ Ñ Ð² 90 км вÑд ÐÑаги.
У лÑкÑвалÑниÑ
ÑÑлÑÑ
викоÑиÑÑовÑÑÑÑÑ