Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2014 в 20:11, курсовая работа
Мета даної курсової роботи: за допомогою порівняльного аналізу розвитку туризму Чехії та Словаччини, показати основні причини р астущей туристичної привабливості цього регіону.
Для досягнення поставленої мети, нами було висунуто ряд завдань:
• дати фізико-географічну характеристику Чехії та Словаччини;
• проаналізувати природні передумови для розвитку туристично-рекреаційної діяльності;
• виявити соціально-економічні та культурно-історичні особливості та передумови для розвитку туристичного напрямку в Чехії та Словаччині.
Введення
Глава 1. Природні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
1.1 Фізико-географічна характеристика Чехії
1.2 Фізико-географічна характеристика Словаччини
1.3 Порівняльний аналіз
Глава 2. Соціально-економічні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
2.1 Соціально-економічні особливості Чехії
2.2 Соціально-економічні особливості Словаччини
2.3 Порівняльний аналіз
Глава 3. Культурно-історичні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
3.1 Культурно-історичні особливості Чехії
3.2 Культурно-історичні особливості Словаччини
3.3 Порівняльна характеристика культурно-історичних особливостей Чехії та Словаччини
Висновок
Програми
Список літератури
РозмÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑеленнÑ. ÐÑаÑна Ñ Ð³ÑÑÑозаÑеленной
Ñ Ð²Ð¸ÑокоÑÑбанÑзов
У мÑÑÑÐ°Ñ Ð¿ÑоживаÑÑÑ 70% жиÑелÑв. ÐÑобливÑÑÑÑ Ð§ÐµÑ ÑÑ Ñ ÑÑлÑнÑÑÑÑ Ð½Ð°ÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑнкÑÑв Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ²Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð¾ÑÐµÐ»ÐµÐ½Ñ Ð· мÑÑÑÐºÐ¾Ñ Ð·Ð°Ð±ÑдовоÑ, Ñ Ð¾Ñа в Ð½Ð¸Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ пÑоживаÑи менÑе 1 ÑиÑ. жиÑелÑв. ÐÑлÑÑÑÑÑÑ Ð¼ÑÑÑ ÑÑвоÑилиÑÑ Ñе в ÑеÑеднÑовÑÑÑÑ. Ðеликими мÑÑÑами Ñ ÐÑно (391 ÑиÑ. Ñол), ÐÑÑÑава (331 ÑиÑ), ÐлÑÐ·ÐµÐ½Ñ (173 ÑиÑ). СÑлÑÑÑÐºÑ Ð½Ð°ÑÐµÐ»ÐµÐ½Ñ Ð¿ÑнкÑи пеÑеважно маÑÑÑ Ð½ÐµÐ²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ ÑозмÑÑи Ñ ÑеÑÐµÐ´Ð½Ñ ÐºÑлÑкÑÑÑÑ Ð¼ÐµÑканÑÑв до 150-250 Ñол.
ТÑÑÐ´Ð¾Ð²Ñ ÑеÑÑÑÑи. У 2008 Ñ. в Ð§ÐµÑ ÑÑ ÐºÑлÑкÑÑÑÑ Ð¿ÑаÑездаÑного наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑановило до 5,2 млн. Ñол. ЧаÑÑина безÑобÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð±ÑлÑÑилаÑÑ Ð· 4,4% в 1991 Ñ. до 10,6% Ñ 2004 Ñ. ТÑÑÐ´Ð¾Ð²Ñ ÑеÑÑÑÑи кÑаÑни ÑконÑенÑÑовано здебÑлÑÑого Ñ ÑÑеÑÑ Ð¿Ð¾ÑлÑг (58%) Ñ Ð¿ÑомиÑловоÑÑÑ (38%).
ЧеÑ
ÑÑ - кÑаÑна з поÑÑвнÑно
виÑоким ÑÑвнем ÑозвиÑкÑ,
Ñозвинена пÑомиÑловÑÑÑÑ
Ñ ÑнÑенÑивне ÑÑлÑÑÑке
гоÑподаÑÑÑво. Розпад
ЧеÑ
оÑловаÑÑини поÑлабив
можливоÑÑÑ ÐºÐ¾Ð¾Ð¿ÐµÑÑваннÑ
виÑобниÑÑва Ñа ÑозвиÑкÑ
ÑоÑговелÑниÑ
зв'ÑзкÑв
мÑж ЧеÑ
ÑÑÑ Ñ Ð¡Ð»Ð¾Ð²Ð°ÑÑиноÑ. Це пÑизвело до негаÑивниÑ
економÑÑниÑ
наÑлÑдкÑв
Ð´Ð»Ñ ÐºÑаÑни, в Ñ.Ñ. до зменÑеннÑ
обÑÑгÑв ÐÐÐ. ÐÐРна
дÑÑÑ Ð½Ð°ÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑлÑки
в 1997 Ñ. доÑÑг ÑÑвнÑ, ÑÑавнÑвнÑмого
з показниками Ñ 1990 Ñ. У
Ñой же ÑÐ°Ñ ÑпоÑÑеÑÑгалоÑÑ
пÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ
за ÑаÑ
Ñнок ÑеÑÑÑÑкÑÑÑизаÑÑ
ÐÐ»Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð»Ð°Ð½Ð½Ñ ÐµÐºÐ¾Ð½Ð¾Ð¼ÑÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÑизи ÑÑÑдом здÑйÑнÑвалиÑÑ ÑадикалÑÐ½Ñ Ð¿ÐµÑеÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð· меÑÐ¾Ñ Ð¿ÐµÑÐµÑ Ð¾Ð´Ñ Ð´Ð¾ ÑÐ¸Ð½ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ ÐµÐºÐ¾Ð½Ð¾Ð¼Ñки. ÐÑли пÑийнÑÑÑ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ Ñодо пеÑÐµÑ Ð¾Ð´Ñ Ð½Ð° плаваÑÑий кÑÑÑ ÐºÑони, Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸ÑÑÐ°Ñ Ð´ÐµÑжбÑджеÑÑ, пÑдÑÑимки полÑÑики наÑÑоналÑного банкÑ, поÑÐ¸Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑÑÐ¾Ð»Ñ Ð·Ð° опеÑаÑÑÑми на ÑондовÑй бÑÑжÑ, замоÑожÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°ÑобÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñи, Ð¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑмпоÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÑÑаÑанÑ. Також ÑÑÑд ÑпÑиÑв ÑозвиÑÐºÑ ÑÑÑÑкÑÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑеÑоÑми пÑомиÑловоÑÑÑ, завеÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑиваÑизаÑÑÑ Ð´ÐµÑÐ¶Ð°Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÑдпÑиÑмÑÑв, банкÑв, акÑивно пÑдÑÑимÑвало екÑпоÑÑ Ñа пÑдпÑиÑмниÑÑÐºÑ Ð´ÑÑлÑнÑÑÑÑ.
Ð 1999 Ñ. економÑÑне ÑÑановиÑе кÑаÑни ÑÑабÑлÑзÑÑÑÑÑÑ: ÑÑÐ°Ñ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¸Ð¼ кÑÑÑ ÐºÑони, збÑлÑÑивÑÑ ÐÐРдеÑжави (172,2 млÑд. дол., Ðбо 16 800 дол. Ðа дÑÑÑ Ð½Ð°ÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² 2004 Ñ. - найвиÑий показник ÑеÑед кÑаÑн Ð¡Ñ ÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÐвÑопи), зÑоÑÑаÑÑÑ ÑнвеÑÑиÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑбÑÐ¶Ð½Ð¸Ñ Ð´ÐµÑжав. ÐÑновними ÑнвеÑÑоÑами Ñ ÐÑдеÑланди, ÐÑмеÑÑина, ФÑанÑÑÑ, ÐеликобÑиÑанÑÑ Ñ Ð¡Ð¨Ð.
ÐагалÑна Ñ
аÑакÑеÑиÑÑика
пÑомиÑловоÑÑÑ. У ÑÑломÑ
пÑомиÑлова ÑнÑÑаÑÑÑÑкÑÑÑа
кÑаÑни Ñ Ð¼Ð¾ÑалÑно заÑÑаÑÑлоÑ,
але деÑÐºÑ ÑекÑоÑи економÑки,
оÑобливо елекÑÑонне
маÑинобÑдÑваннÑ
Ðаливно-енеÑгеÑ
ÐеÑалÑÑгÑÑ. ЧеÑÑка
меÑалÑÑгÑÑ Ñ Ð¾Ð´Ð½ÑÑÑ
з найпоÑÑжнÑÑиÑ
Ñ Ð¡Ñ
ÑднÑй
ÐвÑÐ¾Ð¿Ñ Ñ Ð±Ð°Ð·ÑÑÑÑÑÑ Ð½Ð°
ÑмпоÑÑованого з УкÑаÑноÑ
ÑиÑовини. ÐеÑалÑÑгÑйнÑ
пÑдпÑиÑмÑÑва ÑозÑаÑованÑ
пеÑеважно в ÑÐ°Ð¹Ð¾Ð½Ñ ÐÑÑÑави,
а Ñакож Ñ Ðладно, ÐлÑзенÑ,
Ñ
омÑÑне. ÐиÑобниÑÑво
ÑÑÐ°Ð»Ñ ÑÑановиÑÑ 6,7 млн.
Ñ. ÐаÑинобÑдÑваннÑ
Ð¥ÑмÑÑна пÑомиÑловÑÑÑÑ. Ðдним з пÑовÑÐ´Ð½Ð¸Ñ ÑекÑоÑÑв наÑÑоналÑÐ½Ð¾Ñ ÐµÐºÐ¾Ð½Ð¾Ð¼Ñки Ñ Ñ ÑмÑÑна пÑомиÑловÑÑÑÑ. ÐалÑÐ·Ñ Ð¿Ð¾ÑÑавлÑÑ Ð½Ð° зовнÑÑнÑй Ñинок оÑганÑÑÐ½Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñива, пеÑÑиÑиди, ÑиÑовина Ð´Ð»Ñ ÑаÑмаÑевÑиÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿ÑомиÑловоÑÑÑ.
Ðегка пÑомиÑловÑÑÑÑ. Ðона належиÑÑ Ð´Ð¾ найдавнÑÑÐ¸Ñ Ð³Ð°Ð»Ñзей гоÑподаÑÑÑва Ñ ÑпеÑÑалÑзÑÑÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑекÑÑилÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð²Ð¸ÑобниÑÑÐ²Ñ (бавовнÑÐ½Ñ Ñ Ð»Ð»ÑÐ½Ñ Ñканини), виÑобниÑÑÐ²Ñ Ð²Ð·ÑÑÑÑ (м. ÐлÑн - пÑдпÑиÑмÑÑво Â«Ð¢Ð¾Ð¼Ð°Ñ ÐаÑÑ»), виÑобÑв Ð·Ñ ÑкÑÑи, кеÑамÑки, Ñкла. Район СÑÐ´ÐµÑ - ÑенÑÑ Ð»ÐµÐ³ÐºÐ¾Ñ Ð¿ÑомиÑловоÑÑÑ ÐºÑаÑни. ХаÑÑова пÑомиÑловÑÑÑÑ. ТÑадиÑÑйними екÑпоÑÑними галÑзÑми кÑаÑни Ñ ÑÑкÑова Ñ Ð¿Ð¸Ð²Ð¾Ð²Ð°Ñна (18,9 млн. л). ЦенÑÑами пивоваÑÑÐ½Ð½Ñ Ð²Ð²Ð°Ð¶Ð°ÑÑÑÑÑ ÐлÑÐ·ÐµÐ½Ñ (завод «ÐÑаздÑой», з 1842Ñ.) Ð ÐÑага.
СÑлÑÑÑке гоÑподаÑÑÑво. Ð¦Ñ Ð³Ð°Ð»ÑÐ·Ñ Ñ Ð¾Ð´Ð½ÑÑÑ Ð·
найбÑлÑÑ ÑозвинениÑ
Ñ Ð¡Ñ
ÑднÑй ÐвÑопÑ. У нÑй ÑиÑоко викоÑиÑÑовÑÑÑÑÑ
РоÑлинниÑÑво. ÐеÑÐ½Ð¾Ð²Ñ (здебÑлÑÑого пÑениÑÑ Ñ ÑÑмÑнÑ) займаÑÑÑ 53% плоÑÑ Ð²ÑÑÑ Ð·ÐµÐ¼ÐµÐ»Ñ Ð¿Ñд полÑовими кÑлÑÑÑÑами. ÐÑкÑÑÑÐ´Ð·Ñ ÐºÑлÑÑивÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑÑÐ²Ð½Ð¸Ð½Ð°Ñ ÐоÑавÑÑ. ÐиÑоÑÑÑÑÑ Ñакож ÑÑкÑовий бÑÑÑк, олÑÐ¹Ð½Ñ ÐºÑлÑÑÑÑи Ñ ÐºÐ°ÑÑоплÑ. Ð Ð¾Ð·Ð²Ð¸Ð½ÐµÐ½Ñ ÑадÑвниÑÑво, овоÑÑвниÑÑво Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ð³ÑадаÑÑÑво. РоÑлинниÑÑво ÑпеÑÑалÑзÑÑÑÑÑÑ Ñакож на виÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾ÑÐ¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ ÑÑав Ñ ÐºÐ¾ÑенеплодÑв. ТваÑинниÑÑво. ÐеÑÐµÐ²Ð°Ð¶Ð°Ñ ÑнÑенÑивне молоÑно-м'ÑÑний напÑÑм, зокÑема ÑÐ¾Ð·Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ñ ÑогаÑÐ¾Ñ Ñ Ñдоби (2 млн. пÑедÑÑавникÑв) Ñа Ñвиней (4 млн.).
ТÑанÑпоÑÑ. ÐÑаÑна
Ð¼Ð°Ñ ÑÐ¾Ð·Ð²Ð¸Ð½ÐµÐ½Ñ ÑÑанÑпоÑÑнÑ
меÑежÑ. ЧаÑÑина залÑзниÑного
ÑÑанÑпоÑÑÑ ÑкладаÑ
понад 60% ÑÑÑого ванÑажообÑгÑ. ÐагалÑна довжина залÑзниÑÑ
- 9520 км., Ð ÑкиÑ
лиÑе 1 / 5 пÑипадаÑ
на двоколÑйнÑй, елекÑÑиÑÑковано
2,8 ÑиÑ. км. ÐагалÑна довжина
авÑоÑлÑÑ
Ñв - 127,2 ÑиÑ. км. ÐвÑопаÑк мÑÑÑиÑÑ 3 млн.
паÑажиÑÑÑкиÑ
Ñ 239 ÑиÑ.
ванÑажниÑ
маÑин. Ðа ÑиÑелÑнÑÑÑÑ Ð¼Ð¾ÑÑÑкого
ÑлоÑÑ Ð§ÐµÑ
ÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑдаÑ
дÑÑге мÑÑÑе пÑÑÐ»Ñ Ð¨Ð²ÐµÐ¹ÑаÑÑÑ
ÑеÑед ÑÑÑ
опÑÑниÑ
кÑаÑн
ÐвÑопи. ЧеÑез нÑмеÑÑкий
поÑÑ ÐамбÑÑг, ÑÑалÑйÑÑкий
ТÑÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð»ÑÑÑÐºÑ Ð¿Ð¾ÑÑи
ÑеÑÑÐºÑ ÑÑдна кÑÑÑÑÑÑÑ
моÑем. РбагаÑÑма кÑаÑнами
ЧеÑ
ÑÑ Ð¿Ð¾Ð²'Ñзана повÑÑÑÑними
меÑежами. ÐайбÑлÑÑ
поÑÑжний вÑзол авÑалÑнÑй
- ÐÑага. ÐовнÑÑÐ½Ñ ÑоÑгÑвлÑ. ÐÑлÑÑÑÑÑÑ Ð¾Ð±ÑÑгÑв
ÑоваÑÑв ЧеÑ
ÑÑ ÐµÐºÑпоÑÑÑÑÑÑÑÑ
в кÑаÑни ÐвÑопейÑÑкого
ÑоÑÐ·Ñ Ñа ÑнÑиÑ
заÑ
ÑдниÑ
деÑжав, а на ÑаÑÑÐºÑ Ð´ÐµÑжав
СÑ
ÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÐвÑопи пÑипадаÑ
лиÑе 20%. ÐÑновними ÑÑаÑÑÑми
екÑпоÑÑÑ (66,5 млÑд. дол.)
РбÑдÑвелÑÐ½Ñ Ð¼Ð°ÑеÑÑали,
лÑÑ Ñ Ð¼ÐµÑаловиÑоби,
ÑÑанÑпоÑÑне обладнаннÑ,
медиÑне обладнаннÑ,
ÑекÑÑилÑÐ½Ñ Ð²Ð¸Ñоби, меблÑ,
ÑÐ²ÐµÐ¹Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñоби Ñа взÑÑÑÑ. ÐмпоÑÑÑÑÑÑÑÑ (68,19 млÑд.
дол.) У пеÑÑÑ ÑеÑÐ³Ñ Ð½Ð°ÑÑÑ,
пÑиÑодний газ, Ñ
ÑмÑÑнÑ
виÑоби, напÑвÑабÑикаÑи
Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑÑоналÑÐ½Ð¾Ñ Ð¿ÑомиÑленноÑÑÑ.
Ð§ÐµÑ ÑÑ Ð²Ñдома ÑвоÑÑ ÐºÑлÑÑÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑпадÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ Ñа давнÑми оÑвÑÑнÑми Ñ ÑекÑеаÑÑйними закладами.
ÐÑвÑÑа. ÐÑдвÑдÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñколи в кÑаÑÐ½Ñ Ð¾Ð±Ð¾Ð²'Ñзкове Ð´Ð»Ñ Ð´ÑÑей вÑд 6 до 14 ÑокÑв (оÑновна Ñкола). У 1348 Ñ. бÑв заÑнований ÐаÑлов ÑнÑвеÑÑиÑÐµÑ Ð² ÐÑÐ°Ð·Ñ (один з найдавнÑÑÐ¸Ñ Ð² ÐвÑопÑ), з 1576 Ñ. дÑÑ ÑнÑвеÑÑиÑÐµÑ Ð² ÐломоÑÑÑ. Рданий ÑÐ°Ñ Ð² кÑаÑÐ½Ñ Ð¿ÑаÑÑÑÑÑ 164 ÐÐÐ, в ÑÐºÐ¸Ñ Ð½Ð°Ð²ÑаÑÑÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ 100 ÑиÑ. ÑÑÑденÑÑв.