Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2014 в 20:11, курсовая работа
Мета даної курсової роботи: за допомогою порівняльного аналізу розвитку туризму Чехії та Словаччини, показати основні причини р астущей туристичної привабливості цього регіону.
Для досягнення поставленої мети, нами було висунуто ряд завдань:
• дати фізико-географічну характеристику Чехії та Словаччини;
• проаналізувати природні передумови для розвитку туристично-рекреаційної діяльності;
• виявити соціально-економічні та культурно-історичні особливості та передумови для розвитку туристичного напрямку в Чехії та Словаччині.
Введення
Глава 1. Природні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
1.1 Фізико-географічна характеристика Чехії
1.2 Фізико-географічна характеристика Словаччини
1.3 Порівняльний аналіз
Глава 2. Соціально-економічні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
2.1 Соціально-економічні особливості Чехії
2.2 Соціально-економічні особливості Словаччини
2.3 Порівняльний аналіз
Глава 3. Культурно-історичні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
3.1 Культурно-історичні особливості Чехії
3.2 Культурно-історичні особливості Словаччини
3.3 Порівняльна характеристика культурно-історичних особливостей Чехії та Словаччини
Висновок
Програми
Список літератури
ÐÑобливий ÑнÑеÑÐµÑ Ñ ÑÑÑиÑÑÑв Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñа ÑÑÑоÑÑÑ ÐºÑаÑни Ñа пов'ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· Ð½ÐµÑ Ð¼ÑÑÑÑ.
ÐÑÑм велиÑÐµÐ·Ð½Ð¾Ñ ÐºÑлÑкоÑÑÑ Ð¿Ð°Ð¼'ÑÑникÑв пеÑвÑÑÐ½Ð¸Ñ ÑаÑÑв, ÑвÑдÑаÑÑ Ð¿Ñо пÑÐ°Ð³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ обÑазоÑвоÑÑого миÑÑеÑÑва в Ð´Ð°Ð²Ð½Ñ ÑаÑи, на пÑдÑÑÐ°Ð²Ñ Ð·Ð±ÐµÑÐµÐ¶ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð½Ð° ÑеÑиÑоÑÑÑ Ð§ÐµÑ ÑÑ Ð´Ð¾ÐºÑменÑÑв ÑÑÑоÑиÑÐ½Ð¾Ñ ÐµÐ¿Ð¾Ñ Ð¸ можна до найменÑÐ¸Ñ Ð´ÐµÑалей пÑоÑÑежиÑи ÑозвиÑок аÑÑ ÑÑекÑÑÑи, ÑкÑлÑпÑÑÑи, живопиÑÑ Ñа ÑнÑÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð´Ñв Ñ ÑдожнÑÐ¾Ñ ÑвоÑÑоÑÑÑ ÑÑлого ÑиÑÑÑолÑÑÑÑ. ЯкÑо деÑÐºÑ Ð¼ÑÑÑа Ð§ÐµÑ ÑÑ Ð²Ð²Ð°Ð¶Ð°ÑÑÑÑÑ Ð¼ÑÑÑами-мÑзеÑми, Ñо пÑо вÑÑ Ð§ÐµÑ ÑÑ Ð· повним пÑавом можна ÑказаÑи, Ñо ÑÑ ÑеÑиÑоÑÑÑ Ð¿ÑедÑÑавлÑÑ Ñвого ÑÐ¾Ð´Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÑÐµÐ·Ð½Ñ Ñ ÑÐ´Ð¾Ð¶Ð½Ñ Ð²Ð¸ÑÑавкÑ. ÐезважаÑÑи на Ñе, Ñо в минÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑеÑиÑоÑÑÑ ÐºÑаÑни багаÑо ÑазÑв пÑддавалаÑÑ ÑÑйнÑвнÑй ÑÐ¸Ð»Ñ Ð²ÑйÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑаленÑÑв, ÑÑÑ, наÑе на оÑÑÑÑвÑÑÑ ÑÐ¿Ð¾ÐºÐ¾Ñ Ñ Ð¼Ð¸ÑÑ, збеÑÑгÑÑ ÑпÑавжнÑй заповÑдник миÑÑеÑÑва. У Ð§ÐµÑ ÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñо добÑе збеÑÐµÐ¶ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð°Ð¼'ÑÑок аÑÑ ÑÑекÑÑÑного миÑÑеÑÑва. Це пеÑÑ Ð·Ð° вÑе ÑоÑонди, кÑÑÐ³Ð»Ñ ÑеÑÐºÐ¾Ð²Ð½Ñ Ð±Ñдови, ÑозвиÑок ÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð°Ð²ÐµÑÑилоÑÑ ÑамоÑÑÑйним аÑÑ ÑÑекÑонÑÑним Ñипом. ХоÑа вÑд ÑоÑонди, ÑÐºÑ Ð¿ÑийнÑÑо вважаÑи найдавнÑÑÐ¾Ñ Ð· ÑеÑÑÐºÐ¸Ñ Ð±ÑдÑÐ²ÐµÐ»Ñ ÑÑого ÑипÑ, збеÑеглаÑÑ ÑÑлÑки невелика ÑаÑÑина пÑд кам'Ñними плиÑами пÑазÑкого ÑобоÑÑ Ñв. ÐÑÑа, заÑе ÑнÑÑ ÑоÑонди до ÑÐ¸Ñ Ð¿ÑÑ ÑÑоÑÑÑ Ñ ÑÑÐ·Ð½Ð¸Ñ Ð¼ÑÑÑÑÑ Ð§ÐµÑ ÑÑ Ñа ÐоÑавÑÑ. ÐайбÑлÑÑ ÑÑдова в Ñ ÑдожнÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²ÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑоÑонда в Ðноймо, Ñак Ñк в нÑй Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ð¾Ð¿Ð¸Ñ XII ÑÑолÑÑÑÑ. СÑÑÐ½Ð¾Ð¿Ð¸Ñ Ð·Ð¾Ð±ÑажÑÑ ÐºÐ¾ÑолÑв з ââÑÐ¾Ð´Ñ ÐÑÑемиÑловÑев Ñ Ð¿ÐµÑеказ пÑо Ñе, Ñк оÑÐ°Ñ ÐÑÑемиÑл бÑв пÑизваний на кнÑжий пÑеÑÑол.
Ðдин з Ñ Ð°ÑакÑеÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°Ðº Ð§ÐµÑ ÑÑ - Ñе велика кÑлÑкÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð¼ÐºÑв Ñ Ð¿Ð°Ð»Ð°ÑÑв, ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð¾Ð²Ð¸Ñ ÑÑÑоÑÐ½Ñ ÑаÑÑÐ¸Ð½Ñ Ð²ÑÑого багаÑÑÑва пам'ÑÑок ÑÑаÑовини. ÐÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° зÑÑÑÑÑÑи майже на ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð¼Ñ ÐºÑоÑÑ. Ðдже в Ð§ÐµÑ ÑÑ Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ Ð¼Ð°Ð¹Ð¶Ðµ жодного пагоÑба, Ð½Ñ Ð¾Ð´Ð½ÑÑÑ ÑкелÑ, на ÑÐºÐ¸Ñ Ð½Ðµ бÑло б Ð·Ð°Ð¼ÐºÑ Ð°Ð±Ð¾ Ñ Ð¾Ñа б його ÑÑÑн; навÑÑд Ñи можна знайÑи Ñело без великого або маленÑкого замкÑ. ÐÑ Ð½Ðµ ÑÑлÑки надзвиÑайно багаÑо, але найбÑлÑÑ Ð²ÑÐ´Ð¾Ð¼Ñ Ð· Ð½Ð¸Ñ Ð¼Ð°ÑÑÑ Ñакож Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐµ ÑÑÑоÑиÑне Ñ Ñ ÑÐ´Ð¾Ð¶Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°ÑеннÑ.
1.2 ФÑзико-геогÑаÑÑ
C ловакÑÑ, СловаÑÑка РеÑпÑблÑка, деÑжава в ЦенÑÑалÑнÑй ÐвÑопÑ, ÑÑвоÑений 1 ÑÑÑÐ½Ñ 1993 пÑÑÐ»Ñ ÑÐ¾Ð·Ð¿Ð°Ð´Ñ Ð§ÐµÑÑÐºÐ¾Ñ Ñ Ð¡Ð»Ð¾Ð²Ð°ÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¤ÐµÐ´ÐµÑаÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð ÐµÑпÑблÑки (ЧСФР). Ð 1918 по 1992 вклÑÑно - Ñкладова ÑаÑÑина Ð§ÐµÑ Ð¾ÑловаÑÑини; до 1918 - пÑоÑÑгом майже дев'ÑÑи ÑÑолÑÑÑ - ÑаÑÑина УгоÑÑини. ÐлоÑа кÑаÑни 49 035 кв. км, ÑиÑелÑнÑÑÑÑ Ð½Ð°ÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ - 5,34 млн. ÑоловÑк (1995). ÐежÑÑ Ð½Ð° пÑвноÑÑ Ð· ÐолÑÑеÑ, на ÑÑ Ð¾Ð´Ñ - з УкÑаÑни, на пÑÐ²Ð´Ð½Ñ - з УгоÑÑиноÑ, на Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñ - з ÐвÑÑÑÑÑÑ Ñа ЧеÑÑÐºÐ¾Ñ Ð ÐµÑпÑблÑкоÑ. СÑолиÑÑ - мÑÑÑо ÐÑаÑиÑлава 1.
ÐÑиÑода. СловаÑÑина
оÑоÑена з пÑвноÑÑ Ñ
пÑвнÑÑного ÑÑ
Ð¾Ð´Ñ Ð³ÑÑÑÑкими
ланÑÑгами ÐаÑ
ÑдниÑ
ÐаÑпаÑ. ÐайбÑлÑÑÐ¾Ñ Ð²Ð¸ÑоÑи
вони доÑÑгаÑÑÑ Ñ ÐиÑокиÑ
ТаÑÑаÑ
, де знаÑ
одÑÑÑÑÑ
найвиÑа ÑоÑка кÑаÑни
пÑк ÐеÑлаÑ
овÑÑки-ШÑÑÑ
(2655 м), пÑки ÐÑиванÑ, ÐÑмбÑеÑ,
виÑоÑа ÑкиÑ
пеÑевиÑÑÑ
1850 м. Ðа пÑÐ²Ð´ÐµÐ½Ñ Ð²Ñд ÐаÑпаÑ
пеÑеважаÑÑÑ Ð²Ð¸ÑоÑини,
ÑоздÑÐ»ÐµÐ½Ñ ÑодÑÑими
долинами, по ÑкиÑ
Ñ ÐÑнай
впадаÑÑÑ ÑиÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÑки. ÐайбÑлÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ Ð· ниÑ
- Ðаг, ÐÑÑÑа Ñ ÐÑон. ÐлижÑе до ÐÑÐ½Ð°Ñ Ð² ÑайонÑ
ÐÑаÑиÑлави Ñ ÐомаÑно
ÑозÑаÑована СеÑеднÑодÑнайÑÑ
ÐандÑаÑÑ Ð¡Ð»Ð¾Ð²Ð°ÑÑини
ÑоÑмÑÑÑÑÑÑ Ð´Ð²Ð¾Ð¼Ð° геогÑаÑÑÑними
ÑегÑонами - ÐаÑпаÑÑÑкими
гоÑами (2 / 3 ÑеÑиÑоÑÑÑ)
Ñ Ð¡ÐµÑеднÑодÑнайÑÑ
ÐаповÑдник Ñа заповÑÐ´Ð½Ñ Ð·Ð¾Ð½Ð¸. ÐлизÑко 1 / 4 плоÑÑ Ð¡Ð»Ð¾Ð²Ð°ÑÑини ÑоÑÑавÑÐµÑ Ð¾Ñ Ð¾ÑонÑÐ²Ð°Ð½Ñ ÑеÑиÑоÑÑÑ, з Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ñ ÑкладаÑÑÑ Ð½Ð°ÑÑоналÑÐ½Ñ Ð¿Ð°Ñки. ÐеÑÑа ÑеÑиÑоÑÑÑ, Ñо Ð¾Ñ Ð¾ÑонÑÑÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ»Ð° в 1895 ÑоÑÑ - Ñе за ÑаÑÑв ÐвÑÑÑо-УгоÑÑини. ÐеÑÐºÑ Ð¾Ñ Ð¾ÑонÑÐ²Ð°Ð½Ñ ÑеÑиÑоÑÑÑ Ð¼Ð°ÑÑÑ ÑвÑопейÑÑке Ñ Ð¼ÑжнаÑодне знаÑеннÑ, а пеÑеÑи СловаÑÑкого каÑÑÑÑ Ñ Ð½ÐµÐ·Ð°Ð¹Ð¼Ð°Ð½Ñ Ð»ÑÑи ÑÑ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ ÐаÑÐ¿Ð°Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑÑÑ Ð² ÑпиÑÐºÑ Ð¿Ð°Ð¼'ÑÑникÑв ЮÐÐСÐÐ.
ÐÐ¾Ð´Ð½Ñ ÑеÑÑÑÑи. Ð ÑÑка ÐÑнай ÑÑвоÑÑÑ Ð¿Ñвденно-Ð·Ð°Ñ Ñдний коÑдон кÑаÑни. У нÑого впадаÑÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñо каÑпаÑÑÑÐºÑ ÑÑÑки, Ñо ÑеÑÑÑÑ Ñ Ð¿ÑÐ²Ð´ÐµÐ½Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð°Ð¿ÑÑмкÑ. ÐайбÑлÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ Ð· пÑиÑок ÐÑÐ½Ð°Ñ - Ðаг, ÐÑÑÑа Ñ ÐÑон. Ðа ÑÑ Ð¾Ð´Ñ ÐºÐ°ÑпаÑÑÑÐºÑ ÑÑÑки, ÑакÑ, Ñк ÐабоÑеÑÑ, ТоÑÑÑ Ñ Ðндава, вÑдноÑÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾ баÑÐµÐ¹Ð½Ñ ÑÑÑки ТиÑи - найбÑлÑÑÐ¾Ñ Ð¿ÑиÑоки ÐÑнаÑ.
ÐлÑмаÑ. ÐлÑÐ¼Ð°Ñ Ð¡Ð»Ð¾Ð²Ð°ÑÑини Ð¼Ð°Ñ Ð²Ð¸Ñажений конÑиненÑалÑний Ñ Ð°ÑакÑеÑ. Ðима Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð° Ñ ÑÑÑ Ð°; лÑÑо Ñепле Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ðµ. ÐайбÑлÑÑа кÑлÑкÑÑÑÑ Ð¾Ð¿Ð°Ð´Ñв Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´Ð°Ñ Ð² гоÑÐ°Ñ . Ð ÑÑÐ½Ñ ÑÑми опадÑв пеÑевиÑÑÑÑÑ 1000 мм в гоÑÐ°Ñ , а на ÑÑÐ²Ð½Ð¸Ð½Ð°Ñ ÑÑановлÑÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñе 500 мм на ÑÑк. У ÐÑаÑиÑÐ»Ð°Ð²Ñ ÑеÑÐµÐ´Ð½Ñ ÑемпеÑаÑÑÑа ÑÑÑÐ½Ñ -1 ° C, Ð»Ð¸Ð¿Ð½Ñ +21 ° C. У гоÑÐ°Ñ Ð·Ð¸Ð¼Ð° Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½ÑÑе, а лÑÑо пÑÐ¾Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½ÑÑе.
РоÑлинний Ñ ÑваÑинний ÑвÑÑ. ÐÑÑи займаÑÑÑ Ð¼Ð°Ð¹Ð¶Ðµ 40% ÑеÑиÑоÑÑÑ ÐºÑаÑни. ÐÑÐ²Ð´ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑ Ð¸Ð»Ð¸ гÑÑ Ð¿Ð¾ÐºÑиÑÑ ÑиÑоколиÑÑÑними (бÑк Ñ Ð´Ñб) або змÑÑаними лÑÑами, Ñ Ñой ÑÐ°Ñ Ñк на пÑвнÑÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑ Ð¸Ð»Ð°Ñ ÑоÑÑÑÑÑ Ñ Ð²Ð¾Ð¹Ð½Ñ Ð»ÑÑи, Ñо ÑкладаÑÑÑÑÑ Ð² оÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð· Ñлини Ñа ÑлиÑÑ. У кÑаÑÐ½Ñ Ð¿ÐµÑеважаÑÑÑ ÑиÑоколиÑÑÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ñоди (53%), наÑампеÑед бÑк (31%) Ñ Ð´Ñб (10%), а з Ñ Ð²Ð¾Ð¹Ð½Ð¸Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð±ÑлÑÑ Ð¿Ð¾ÑиÑÐµÐ½Ñ Ñлина (29%) Ñа ÑлиÑÑ (9%). ÐиÑе в гоÑÐ°Ñ ÑозÑаÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð°Ð»ÑпÑйÑÑÐºÑ Ð»Ñки.
У гÑÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð»ÑÑÐ°Ñ Ð²Ð¾Ð´ÑÑÑÑÑ Ð¾Ð»ÐµÐ½Ñ Ñ ÑиÑÑ, зÑÑÑÑÑÑаÑÑÑÑÑ Ð²Ð¾Ð²ÐºÐ¸ Ñ Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ´Ñ, з дÑÑÐ±Ð½Ð¸Ñ ÑваÑин - лиÑиÑÑ, бÑлки, лаÑки.
ÐаÑеленнÑ. ÐайбÑлÑÑий
мÑÑÑо СловаÑÑини - ÑÑолиÑÑ
ÐÑаÑиÑлава. ТÑÑ Ð·Ð½Ð°Ñ
одиÑÑÑÑ
найбÑлÑÑий ÑнÑвеÑÑиÑеÑ
Ñм. Я. Ð. ÐоменÑÑкого Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²ÑÑий
ÑÑÑковий поÑÑ Ð½Ð° ÐÑнаÑ. ÐаÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ - 471 ÑиÑ. ÑоловÑк
(1995). ÐÑÑгий за велиÑиноÑ
мÑÑÑо - ÐоÑиÑе налÑÑÑÑ
235 ÑиÑ. ÑоловÑк (1991). ÐаÑеленнÑ
Ñе ÑоÑиÑÑоÑ
мÑÑÑ - ÐÑÑÑи,
ÐÑеÑова, ÐанÑÑка-ÐиÑÑÑиÑ
Ðа 2005 наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð»Ð¾Ð²Ð°ÑÑÐºÐ¾Ñ Ð ÐµÑпÑблÑки ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ñ 5,42 млн. ÑоловÑк. Ð Ð½Ð¸Ñ 85,7% - Ñловаки, 10,6% - ÑгоÑÑÑ, бл. 1,6% Ñигани, Ñ Ñакож ÑÐµÑ Ð¸, ÑкÑаÑнÑÑ, ÑвÑÐµÑ Ñа полÑки. Ðонад 60% вÑÑÑÑÑÐ¸Ñ - каÑолики, бл. 6% вÑдноÑиÑÑÑÑ Ð´Ð¾ СловаÑÑÐºÐ¾Ñ ÑвангелÑÑÑÐºÐ¾Ñ ÑеÑкви; пÑедÑÑÐ°Ð²Ð»ÐµÐ½Ñ Ñакож РеÑоÑмаÑÑÑка Ñ ÐÑавоÑлавна ÑеÑкви.
Ðова. СловаÑÑка мова
належиÑÑ Ð´Ð¾ гÑÑпи заÑ
ÑдноÑлов'ÑнÑÑкиÑ
мов Ñ Ð±Ð»Ð¸Ð·Ñкий до ÑеÑÑкого. У пиÑемноÑÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾ÑиÑÑовÑÑÑÑÑ
ТÑÑизм в ТаÑÑанÑÑÐºÐ¸Ñ Ð³Ð¾ÑÐ°Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð¸Ðº вже близÑко ÑÑолÑÑÑÑ ÑомÑ, майже в Ñой же ÑаÑ, Ñо Ñ Ð² ÑнÑÐ¸Ñ ÐºÑÑоÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð³ÑÑÑÑÐºÐ¸Ñ Ð¼ÑÑÑевоÑÑÑÑ ÐвÑопи. ÐоÑÑÐ¾Ð²Ñ Ð¾Ð¼ до ÑÑого поÑлÑжило вÑдкÑиÑÑÑ Ñ Ð¡ÑаÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¡Ð¼Ð¾ÐºÐ¾Ð²ÑÑ Ð¼ÑнеÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¶ÐµÑел, ÑÑлÑÑÑ, вилÑковÑÑÑÑÑÑ Ð²Ñд безлÑÑÑ Ñ Ð²Ð¾Ñоб. РпоÑÑм - одноÑаÑно з алÑпÑйÑÑкими лижними ÑенÑÑами - ÑÑÑ Ð¿Ð¾Ñав ÑозвиваÑиÑÑ Ð·Ð¸Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Ð¹ ÑÑÑизм.
1.3 ÐоÑÑвнÑлÑний аналÑз
РегÑон |
Ð§ÐµÑ ÑÑ |
СловаÑÑина |
ÐеогÑаÑÑÑÐ½Ñ ÐºÐ¾Ð¾ÑдинаÑи |
Ð§ÐµÑ ÑÑ Ð»ÐµÐ¶Ð¸ÑÑ Ð² ЦенÑÑалÑнÑй ÐвÑÐ¾Ð¿Ñ Ð¼Ñж 51 ° 03'33 "Ñ 48 ° 33'09" пÑвнÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑиÑоÑи Ñ 12 ° 05'33 "Ñ 18 ° 51'40" ÑÑ ÑÐ´Ð½Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð²Ð³Ð¾Ñи. |
СловаÑÑина лежиÑÑ Ð² ЦенÑÑалÑнÑй ÐвÑÐ¾Ð¿Ñ Ð¼Ñж 49 ° 36'48 "Ñ 47 ° 44'21" пÑвнÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑиÑоÑи Ñ 16 ° 50'56 "Ñ 22 ° 33'53" ÑÑ ÑÐ´Ð½Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð²Ð³Ð¾Ñи. |
ÐлоÑа |
78 866 км ² |
48 845 км ² |
СÑолиÑÑ |
ÐÑага (ÐаÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ 1285624 ÑоловÑк) (2010) |
ÐÑаÑиÑлава (наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ 425 459 ÑоловÑк) (2005). |
СÑÑ Ð¾Ð¿ÑÑÐ½Ñ ÐºÐ¾Ñдони |
ÐежÑÑ Ð· ÐолÑÑÐµÑ (довжина коÑÐ´Ð¾Ð½Ñ 658 км) на пÑвноÑÑ, ÐÑмеÑÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ - на пÑвнÑÑно-Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñ Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñ (довжина коÑÐ´Ð¾Ð½Ñ 646 км), ÐвÑÑÑÑÑÑ - на пÑÐ²Ð´Ð½Ñ (довжина коÑÐ´Ð¾Ð½Ñ 362 км) Ñ Ð¡Ð»Ð¾Ð²Ð°ÑÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ - на ÑÑ Ð¾Ð´Ñ (довжина коÑÐ´Ð¾Ð½Ñ 214 км). ÐагалÑна пÑоÑÑжнÑÑÑÑ ÐºÐ¾ÑÐ´Ð¾Ð½Ñ - 1 880 км. |
ÐежÑÑ Ð· УгоÑÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ (669 км), ÐолÑÑÐµÑ (547 км), Ð§ÐµÑ ÑÑÑ (252 км), ÐвÑÑÑÑÑÑ (106 км) Ñ Ð£ÐºÑаÑна (98 км). |
ÐмиваемоÑÑÑ Ð¼Ð¾ÑÑми |
Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ |
Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ |
ÐÐµÐ»Ð¸ÐºÑ Ð¼ÑÑÑа |
ÐÑага, ÐÑно, ÐÑÑÑава, ÐлÑзенÑ. |
ÐÑаÑиÑлава,
ÐоÑиÑе, ÐилÑна, ÐÑÑÑÑв,
ÐанÑÑка-ÐиÑÑÑÐ¸Ñ |
ÐлÑÐ¼Ð°Ñ |
Ð§ÐµÑ ÑÑ ÑозÑаÑована в помÑÑнÑй Ð·Ð¾Ð½Ñ Ð· конÑиненÑалÑним клÑмаÑом з Ñеплим, вÑдноÑно ÑÑÑ Ð¸Ð¼ лÑÑом Ñ Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ, Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð·Ð¸Ð¼Ð¾Ñ. СеÑÐµÐ´Ð½Ñ ÑемпеÑаÑÑÑа ÑÑÑÐ½Ñ - -0,5 ° C, Ð»Ð¸Ð¿Ð½Ñ - +20 ° C. СеÑеднÑоÑÑÑна ÑемпеÑаÑÑÑа на пÑвноÑÑ Ð±Ð»Ð¸Ð·Ñко +5.5 ° C, на пÑÐ²Ð´Ð½Ñ Ð±Ð»Ð¸Ð·Ñко +9 ° C.
Ðпади вÑд 400 мм в Ð½Ð¸Ð·Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ 1700 мм Ñ Ð³Ð¾ÑÐ°Ñ . ÐÐ°Ð¹Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½ÑÑе мÑÑÑе - гоÑа СнÑжка, найÑеплÑÑе - моÑавÑÑкий мÑÑÑо ÐодонÑн.
ÐбÑолÑÑÐ½Ñ ÑекоÑди: +40 ° C (ÐÑага, 1983), -42 ° C (ÐÑÑвÑновÑÑе Ñ Ð§ÐµÑÑÐºÐ¸Ñ ÐÑдейовиÑÑ, 1929) |
СловаÑÑина ÑозÑаÑована в помÑÑнÑй Ð·Ð¾Ð½Ñ Ð· конÑиненÑалÑним клÑмаÑом з Ñеплим, вÑдноÑно ÑÑÑ Ð¸Ð¼ лÑÑом Ñ Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ, Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð·Ð¸Ð¼Ð¾Ñ. СеÑÐµÐ´Ð½Ñ ÑемпеÑаÑÑÑа ÑÑÑÐ½Ñ - 0 ° C, Ð»Ð¸Ð¿Ð½Ñ - +21 ° C. СеÑеднÑоÑÑÑна ÑемпеÑаÑÑÑа на пÑвноÑÑ Ð±Ð»Ð¸Ð·Ñко +6 ° C, на пÑÐ²Ð´Ð½Ñ Ð±Ð»Ð¸Ð·Ñко +11 ° C. Ðпади вÑд 500 м в Ð½Ð¸Ð·Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ 2000 мм Ñ Ð³Ð¾ÑÐ°Ñ . ÐÐ°Ð¹Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½ÑÑе мÑÑÑе - ÐиÑÐ¾ÐºÑ Ð¢Ð°ÑÑи, найÑеплÑÑе - мÑÑÑо ШÑÑÑово.
ÐбÑолÑÑÐ½Ñ ÑекоÑди:
+40 ° C (ÐомаÑно, 1950), -41 ° C (ÐÑглаÑ-ÐÑÑÑÑкÑа |
ÐайвиÑа ÑоÑка |
гоÑа СнÑжка (виÑоÑа 1602 меÑÑÑв над ÑÑвнем моÑÑ) |
гоÑа ÐеÑÐ»Ð°Ñ Ð¾Ð²ÑÑкий Ð©Ð¸Ñ (виÑоÑа 2655 меÑÑÑв над ÑÑвнем моÑÑ) |
ÐайдовÑа ÑÑÑка |
ÐлÑава (пÑиÑока ÐлÑби), 433 км. |
ÐеÑеважна бÑлÑÑÑÑÑÑ ÑÑÑок СловаÑÑини належиÑÑ Ð´Ð¾ баÑÐµÐ¹Ð½Ñ ÐÑÐ½Ð°Ñ (96%), Ñкий Ð²Ð¿Ð°Ð´Ð°Ñ Ñ Ð§Ð¾Ñне моÑе Ñ Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð±ÑлÑÑÐ¾Ñ ÑловаÑÑÐºÐ¾Ñ ÑÑкоÑ. |
ÐайбÑлÑÑе озеÑо |
ÐайбÑлÑÑим озеÑом Ð§ÐµÑ ÑÑ Ñ Ð§Ð¾Ñне озеÑо (18 га), Ñо Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ð½Ð° ШÑмавÑ, найбÑлÑÑим ÑÑавком Ñ ââРожмбеÑк (489 га), найбÑлÑÑим водоÑÑ Ð¾Ð²Ð¸Ñем - Ðипно I (4870 га). |
ÐайбÑлÑÑим озеÑом СловаÑÑини Ñ Ð¢Ð°ÑÑанÑка виÑокогÑÑне озеÑо ÐÑнÑово ÐлеÑо з плоÑÐµÑ 0,2 км ². ÐайбÑлÑÑими ÑÑкоÑвоÑними ÑезеÑвÑаÑами Ñ ÐÑавÑÑÐºÑ Ð²Ð¾Ð´Ð¾ÑÑ Ð¾Ð²Ð¸ÑÑ (35 км ²), ÐемплÑнÑÐºÐ°Ñ Ð¨Ð¸Ñава (33 км ²), ÐÑпÑовÑÑка ÐаÑа (22 км ²) Ñ ÐелÑка ÐомаÑа (14 км ²). |
Ðлава 2. СоÑÑалÑно-еконо
2.1 СоÑÑалÑно-еконо
ÐаÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð§ÐµÑ
ÑÑ Ð¼Ð°Ð¹Ð¶Ðµ
одноÑÑдне за наÑÑоналÑно-еÑн
ЧеÑÑка мова ÑÑоÑмÑвавÑÑ Ð² XIII ÑÑ. на оÑÐ½Ð¾Ð²Ñ Ð»Ð°ÑинÑÑкого алÑавÑÑÑ. ÐÑн належиÑÑ Ð´Ð¾ Ð·Ð°Ñ ÑдноÑлов'ÑнÑÑÐºÐ¸Ñ Ð¼Ð¾Ð² Ñ Ð½Ð°Ð±Ð»Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ð¹ до ÑловаÑÑкого. ÐÑÑм Ñого, поÑиÑÐµÐ½Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ наÑÑоналÑÐ½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÐ½Ñин: ÑгоÑÑÑкÑ, полÑÑÑкÑ, нÑмеÑÑкÑ, ÑоÑÑйÑÑкÑ.
ÐемогÑаÑÑÑÐ½Ñ Ð¾ÑобливоÑÑÑ. ÐÐ»Ñ Ð§ÐµÑ
ÑÑ Ñ
аÑакÑеÑний
пеÑÑий Ñип вÑдÑвоÑеннÑ
наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñа негаÑивний
пÑиÑÑÑÑ (-0,07%). СмеÑÑнÑÑÑÑ
(10,54%) знаÑно пеÑевиÑÑÑ
наÑоджÑванÑÑÑÑ (9,07%), ÑомÑ
з 1994 Ñ. ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ
ÑенденÑÑÑ Ð´Ð¾ депопÑлÑÑÑÑ. У вÑковÑй ÑÑÑÑкÑÑÑÑ
пеÑеважаÑÑÑ Ð¾Ñоби в
поÑÑпÑодÑкÑÑвно
ÐаÑÑоналÑний Ñ ÑелÑгÑйний Ñклад. Ð§ÐµÑ ÑÑ - майже однонаÑÑоналÑна кÑаÑна (94% наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ - ÑÐµÑ Ð¸). ÐаÑÑоналÑна менÑина моÑавÑв (13,2%) оÑÑаннÑм ÑаÑом вÑдокÑемлÑÑ Ñебе вÑд ÑеÑÑÐºÐ¾Ñ Ð½Ð°ÑÑÑ. Ð ÑаÑÑв ÑедеÑаÑÑÑ Ð² кÑаÑÐ½Ñ Ð¿ÑоживаÑÑÑ ÑловаÑÑке ÑÑÑпÑлÑÑÑво (3,1%), полÑÑÑке (0,6%), Ñке пÑÐ¾Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° пÑвнÑÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ ÑÑ Ð¾Ð´Ñ ÐоÑавÑÑ, а на пÑвнÑÑно-Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñ ÐогемÑÑ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑилоÑÑ Ð½ÑмеÑÑке ÑÑÑпÑлÑÑÑво (0,5%).
Ðайже 40% наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑповÑдÑÑÑÑ
каÑолиÑÑÐºÑ Ð²ÑÑÑ, пÑоÑе
Ñ Ñ ÐвангелÑÑÑка, ÐÑавоÑлавна,
ÐÑеко-каÑолиÑÑ