Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2014 в 20:11, курсовая работа
Мета даної курсової роботи: за допомогою порівняльного аналізу розвитку туризму Чехії та Словаччини, показати основні причини р астущей туристичної привабливості цього регіону.
Для досягнення поставленої мети, нами було висунуто ряд завдань:
• дати фізико-географічну характеристику Чехії та Словаччини;
• проаналізувати природні передумови для розвитку туристично-рекреаційної діяльності;
• виявити соціально-економічні та культурно-історичні особливості та передумови для розвитку туристичного напрямку в Чехії та Словаччині.
Введення
Глава 1. Природні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
1.1 Фізико-географічна характеристика Чехії
1.2 Фізико-географічна характеристика Словаччини
1.3 Порівняльний аналіз
Глава 2. Соціально-економічні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
2.1 Соціально-економічні особливості Чехії
2.2 Соціально-економічні особливості Словаччини
2.3 Порівняльний аналіз
Глава 3. Культурно-історичні передумови для організації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чехії та Словаччини
3.1 Культурно-історичні особливості Чехії
3.2 Культурно-історичні особливості Словаччини
3.3 Порівняльна характеристика культурно-історичних особливостей Чехії та Словаччини
Висновок
Програми
Список літератури
ÐÑлÑÑÑÑа Ñ Ð¼Ð¸ÑÑеÑÑво. ÐÑаÑна пÑидбала попÑлÑÑнÑÑÑÑ ÑвоÑми 111 ÑоÑÑеÑÑми Ñа замками. СеÑед Ð½Ð¸Ñ ÐаÑлов мÑÑÑо (XIV ÑÑ.) РбагаÑÐ¾Ñ ÐºÐ¾Ð»ÐµÐºÑÑÑÑ ÐºÐ°ÑÑин, на Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñ Ð²Ñд ÐÑаги ÑозÑаÑований ÐÑÑÐ¸Ð²Ð¾ÐºÐ»Ð°Ñ Ñз збоÑами гоÑиÑÐ½Ð¾Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ð¾Ð¿Ð¸ÑÑ Ñа кÑлÑÑÑÑи. ЧеÑÑка мÑзика ÑозвивалаÑÑ Ñе в XIII ÑÑ. пÑд впливом мÑнезÑнгеÑов. У XVIII ÑÑ. ÐÑÐ°Ð³Ñ Ð½Ð°Ð·Ð¸Ð²Ð°Ð»Ð¸ «конÑеÑваÑоÑÑÑÑ ÐвÑопи». ТеаÑÑ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸ вÑдÑгÑавав Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ñ ÑÐ¾Ð»Ñ Ñ ÐºÑлÑÑÑÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ ÐºÑаÑни. ÐайвÑдомÑÑим Ñ ÐаÑÑоналÑний ÑеаÑÑ Ñ ÐÑазÑ, вÑдкÑиÑий Ñе в 1883Ñ. Ðайже Ñ Ð²ÑÑÑ Ð¼ÑÑÑÐ°Ñ ÑÑнкÑÑонÑÑÑÑ Ð¼ÑзеÑ, в Ñ.Ñ. в ÐÑÐ°Ð·Ñ - ÐаÑÑоналÑний мÑзей Ñ ÐаÑÑоналÑна галеÑеÑ. ÐÑобливÑÑÑÑ Ð¼ÑÑÑа Ñ ÐлÑÐ°Ð²Ð¾Ñ ÐÑад (ÐÑадÑани) з гоÑиÑним ÑобоÑом Ñв. ÐÑÑа (XIV-XX ÑÑ.) Та коÑолÑвÑÑким палаÑом (XII-XVIII ÑÑ.) РбагаÑими колекÑÑÑми. ÐÑд ÑаÑÑÑÑ XIV ÑÑ. з вÑдомими кÑÑанÑами ÑеÑез ÐлÑÐ°Ð²Ñ Ð·Ñ Ð¡ÑаÑого мÑÑÑа пÑолÑÐ³Ð°Ñ ÐаÑлÑв мÑÑÑ Ð· Ð²ÐµÐ¶ÐµÑ (1357 - 1378) Ñ ÑÑаÑÑÑми ÑÑÑоÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð´ÑÑÑÑв Ð§ÐµÑ ÑÑ. ÐÑдомий Ñакож Ð¿Ð°Ð»Ð°Ñ ÐелÑÐ²ÐµÐ´ÐµÑ Ñ ÑиÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑдÑÐ²Ð»Ñ Ð² ÑÑÐ¸Ð»Ñ Ð³Ð¾Ñики Ñ Ð±Ð°Ñоко. У ÐаÑÐ»Ð¾Ð²Ð¸Ñ ÐаÑÐ°Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ð¼Ñзей Ñ ÑдожнÑого Ñкла; в ÐоÑÑÐ½Ð½Ð¾Ñ ÐоÑе - гоÑиÑÐ½Ñ ÑобоÑи Ñв. ÐаÑбаÑи Ñ Ñв. ЯкÑба (XIV-XV ÑÑ.) Та ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð»ÐµÐºÑ Ñак званого ÐÑалÑйÑÑкого подвÑÑ'Ñ: ÑаÑÑÑа, коÑолÑвÑÑкий палаÑ, монеÑний двÑÑ, бÑдинки XIV-XV ÑÑ ..; в ÐÑно - замок ШпÑлÑбеÑг (XIII-XVIII ÑÑ.), ÐоÑиÑÐ½Ñ ÑеÑкви, СÑаÑа Ñа Ðова ÑаÑÑÑÑ (XIV-XVIII ÑÑ.)
РекÑеаÑÑÑ Ñ ÑÑÑизм. ЩоÑÑÑно ЧеÑ
ÑÑ Ð²ÑдвÑдÑÑÑÑ
до 10 млн. ÑÑÑиÑÑÑв, завдÑки
Ñким кÑаÑна оÑÑимÑÑ
понад 3,5 млÑд. дол. пÑибÑÑкÑв. ТÑÑизм
поÑиÑений на вÑÑй ÑеÑиÑоÑÑÑ
ЧеÑ
ÑÑ. Ðднак головними
об'ÑкÑами Ñ ÐиÑÐ¾ÐºÑ Ñ
ÐизÑÐºÑ Ð¢Ð°ÑÑи, СÑдеÑи,
ÑиÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑоÑÑи, ÑеÑед
ÑкиÑ
вÑеÑвÑÑнÑо-вÑдо
2.2 СоÑÑалÑно-еконо
СловаÑÑина - деÑжава
в ЦенÑÑалÑнÑй ÐвÑопÑ,
Ñлен ÐвÑопейÑÑкого
СоÑÐ·Ñ (з 01.05.2004). ÐежÑÑ Ð·
4 деÑжавами-Ñлена
СловаÑÑина за конÑÑиÑÑÑÑÑÑ
Ñ Ð¿Ð°ÑламенÑÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÐµÐ¼Ð¾ÐºÑаÑÑÑÑ
на ÑÐ¾Ð»Ñ Ð· пÑезиденÑом,
Ñкий обиÑаÑÑÑÑÑ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ
п'ÑÑÑ ÑокÑв на загалÑниÑ
вибоÑаÑ
. У пÑезиденÑа
Ñ Ð¿Ñаво обиÑаÑи ÑленÑв
конÑÑиÑÑÑÑйного ÑÑдÑ,
ÑозпÑÑкаÑи паÑламенÑ
Ñ Ð½Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ñи веÑо на
закони. ÐÑÐµÐ·Ð¸Ð´ÐµÐ½Ñ Ð¿ÑизнаÑаÑ
пÑем'ÑÑ-мÑнÑÑÑÑа Ñ ÑленÑв
ÑÑÑÐ´Ñ Ð·Ð° ÑекомендаÑÑÑÑ
пÑем'ÑÑ-мÑнÑÑÑÑа
ÐолÑÑиÑÐ½Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑÑ
в ÑÐ²Ð¾Ñ ÑеÑÐ³Ñ Ð²Ð¸ÑÑваÑÑÑ
ÑвоÑÑ
депÑÑаÑÑв до паÑламенÑÑ. ÐаÑÐ»Ð°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ
вÑдпÑавиÑи пÑезиденÑа
Ñ Ð²ÑдÑÑавкÑ, ÑкÑо за
Ñе пÑоголоÑÑÑÑÑ ÑÑи
п'ÑÑиÑ
вÑд ÑÑÑÑÑ ÐºÑлÑкоÑÑÑ
депÑÑаÑÑв. ÐÑÐµÐ·Ð¸Ð´ÐµÐ½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ ÑозпÑÑÑиÑи
паÑламенÑ, ÑкÑо вÑн
ÑÑиÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом мÑÑÑÑÑ
пÑÑÐ»Ñ Ð²Ð¸Ð±Ð¾ÑÑв не ÑÑ
валиÑÑ
пÑогÑÐ°Ð¼Ð½Ñ Ð·Ð°ÑÐ²Ñ ÑÑÑдÑ. ÐайÑилÑнÑÑÑ
позиÑÑÑ Ð² СловаÑÑинÑ
маÑÑÑ Ð»ÑвоÑенÑÑиÑÑÑÑ
ÐиÑий ÑÑдовим оÑганом Ñ 13-Ñленний ÐонÑÑиÑÑÑÑйний СÑд (à stavn ý s ú d), Ñо заÑвеÑджÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑезиденÑом.
СловаÑÑина дÑлиÑÑÑÑ
на 8 кÑаÑв (kraj), ÑÐºÑ Ð½Ð°Ð·Ð¸Ð²Ð°ÑÑÑÑÑ Ð·Ð°
Ð½Ð°Ð·Ð²Ð¾Ñ Ñвого адмÑнÑÑÑÑаÑивно
• ÐанÑкобÑÑÑÑÑÑ
• ÐÑаÑиÑлавÑÑкий кÑай
• ÐилÑнÑÑкий кÑай
• ÐоÑиÑÑкий кÑай
• ÐÑÑÑанÑÑкого кÑай
• ÐÑÑÑÑвÑÑкий кÑай
• ТÑенÑÑнÑкÑй кÑай
• ТÑнавÑÑкий кÑай
ÐÑÐ°Ñ Ð´ÑлÑÑÑÑÑ Ð½Ð° кÑлÑка ÑайонÑв (okres). Ðа даний Ð¼Ð¾Ð¼ÐµÐ½Ñ Ñ Ð¡Ð»Ð¾Ð²Ð°ÑÑÐ¸Ð½Ñ 79 ÑайонÑв.
ÐкономÑка. СловаÑÑина подолала
бÑлÑÑÑ ÑаÑÑÐ¸Ð½Ñ Ñкладного
пеÑеÑ
Ð¾Ð´Ñ Ð²Ñд ÑенÑÑалÑзованоÑ
Ð¿Ð»Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÐµÐºÐ¾Ð½Ð¾Ð¼Ñки
до ÑинковоÑ. УÑÑд кÑаÑни домоглоÑÑ
в 2001 ÑÑÑоÑного пÑогÑеÑÑ
Ñ Ð¼Ð°ÐºÑоекономÑÑнÑ
ÐбÑÑг ÐÐÐ Ñклав в 2009 Ñ. 72 млÑд дол за ÐÐС, на дÑÑÑ Ð½Ð°ÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ - 13420 дол ÐÑоÑова одиниÑÑ - ÑловаÑÑка кÑона.
Темпи економÑÑного зÑоÑÑаннÑ. У 1990-2001 ÑÑ.. ÑеÑеднÑоÑÑÑÐ½Ñ Ñемпи пÑиÑоÑÑÑ ÐÐÐ ÑÑановили 23%, а в дÑÑгÑй Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ñ 90-Ñ ÑÑ.. бÑли одними з найвиÑÐ¸Ñ ÑеÑед кÑаÑн ЦСÐ; в 2003-2008 ÑÑ.. - 5,2%.
ÐкономÑÑна полÑÑика. ТÑÐ¸Ð²Ð°Ñ Ð¿ÐµÑеÑ
Ñд
вÑд ÑенÑÑалÑзовано-
СоÑÑалÑна полÑÑика багаÑо в ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑпÑÑмована на Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð±ÐµÐ·ÑобÑÑÑÑ, Ñкий на кÑнеÑÑ 2008 Ñ. Ñклав 18,5% економÑÑно акÑивного наÑеленнÑ.
ÐалÑзева ÑÑÑÑкÑÑÑа економÑки. ЧаÑÑка ÑÑлÑÑÑкого, лÑÑового гоÑподаÑÑÑва Ñ ÐÐÐ ÑÑановиÑÑ Ð±Ð»Ð¸Ð·Ñко 4%, пÑомиÑловоÑÑÑ Ñа бÑдÑвниÑÑва - 30%, ÑÑеÑи поÑлÑг - 66%.
ÐобÑвна пÑомиÑловÑÑÑÑ. СловаÑÑина Ñодо багаÑа коÑиÑними копалинами, Ñ Ñ ÑозвÑдÑÑÑÑÑÑ ÑодовиÑа кам'Ñного Ñ Ð±ÑÑого вÑгÑллÑ, лÑгнÑÑÑ, в СловаÑÑÐºÐ¸Ñ ÑÑÐ´Ð½Ð¸Ñ Ð³Ð¾ÑÐ°Ñ - залÑÐ·Ð½Ð¸Ñ , маÑганÑÐµÐ²Ð¸Ñ , полÑмеÑÐ°Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ ÑÑд, ÑÑÑми, магнезиÑÑ.
РобÑобнÑй пÑомиÑловоÑÑÑ
видÑлÑÑÑÑÑÑ ÑоÑна Ñ
колÑоÑова меÑалÑÑгÑÑ,
маÑинобÑдÑваннÑ
СÑлÑÑÑке гоÑподаÑÑÑво
ÑпеÑÑалÑзÑÑÑÑÑÑ Ð½Ð°
виÑобниÑÑÐ²Ñ Ð·ÐµÑновиÑ
,
кÑкÑÑÑдзи, пÑениÑÑ,
каÑÑоплÑ, ÑÑменÑ, ÑÑкÑовиÑ
бÑÑÑкÑв, ÑадÑвниÑÑвÑ
Ñа виногÑадаÑÑÑвÑ. ЧаÑÑина ÑÑлÑÑÑкогоÑпода
ТÑанÑпоÑÑ Ñ Ð·Ð²'Ñзок. ÐагалÑна пÑоÑÑжнÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð»ÑзниÑÑ ÑÑановиÑÑ 3668 км, авÑомобÑлÑÐ½Ð¸Ñ - 42717 км.
ÐнÑÑ Ð³Ð°Ð»ÑÐ·Ñ ÑÑеÑи поÑлÑг. Розвинена ÑндÑÑÑÑÑÑ ÑÑÑÐ¸Ð·Ð¼Ñ (Ñ 2008Ñ. ÐÑаÑÐ½Ñ Ð²ÑдвÑдало 1300 ÑиÑÑÑ ÑÐ½Ð¾Ð·ÐµÐ¼Ð½Ð¸Ñ ÑÑÑиÑÑÑв, Ð½Ð°Ð´Ñ Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð´Ð¾Ñ Ð¾Ð´Ð¸ вÑд ÑÑÑÐ¸Ð·Ð¼Ñ Ñклали 0,7 млÑд дол.)
ÐовнÑÑнÑоеконом
ÐовнÑÑнÑоеконом
ÐаÑеленнÑ. ЧиÑелÑнÑÑÑÑ Ð½Ð°ÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ - 5394837 (2009Ñ.) Ñол. Темпи його ÑоÑÑÑного пÑиÑоÑÑÑ Ð² 1990-2003 ÑÑ.. Ñклали 0,1%. У 90-ÑÑ Ð³Ñ. 500 ÑиÑ. Ñол. емÑгÑÑвало за коÑдон, пеÑеважно до кÑаÑн ÐÐ°Ñ ÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÐвÑопи. 85,8% наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑкладаÑÑÑ Ñловаки, знаÑна ÑаÑÑка ÑгоÑÑÑв - 9,7% (вони живÑÑÑ Ð² оÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð° пÑÐ²Ð´Ð½Ñ Ñ Ð¿ÑÐ²Ð´ÐµÐ½Ð½Ð¾Ð¼Ñ ÑÑ Ð¾Ð´Ñ ÐºÑаÑни, ÑкладаÑÑи бÑлÑÑÑÑÑÑ Ð»Ð¸Ñе Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ ÑÐ°Ð¹Ð¾Ð½Ð°Ñ - ÐÑнайÑÑка СÑÑеда Ñ ÐомаÑно), ÑÑмÑн Ñ Ñиган - 1,6% , ÑÐµÑ Ñв - 1,1%. ÐÑÑкÑвана ÑÑивалÑÑÑÑ Ð¶Ð¸ÑÑÑ - 74 Ñоки (ÑоловÑки - 70 ÑокÑв, жÑнки - 78,6 ÑокÑв). 1
СловаÑÑка конÑÑиÑÑÑÑÑ Ð³Ð°ÑанÑÑÑ ÑÐ²Ð¾Ð±Ð¾Ð´Ñ ÑелÑгÑÑ. ÐÑлÑÑÑÑÑÑ Ð³ÑомадÑн СловаÑÑини (69%) каÑолики, дÑÑга за велиÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ Ð³ÑÑпа - пÑоÑеÑÑанÑи (11%, лÑÑеÑани (головним Ñином Ñловаки) Ñ ÑеÑоÑмаÑи (головним Ñином ÑгоÑÑÑ), гÑеко-каÑолики (4%) Ñ Ð¿ÑавоÑÐ»Ð°Ð²Ð½Ñ (1%). ÐлизÑко 2.300 ÑвÑеÑв залиÑилоÑÑ Ð²Ñд довоÑнного наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑÐ°Ñ Ð¾Ð²Ñвало пÑиблизно 120.000.