Сім чудес України. Рекреаційні ресурси України та нетрадиційні туристичні продукти

        1. Асканія-Нова

        2. Мармурова печера

        3. Озеро Світязь

        4. Озеро Синевир

        5. Гранітно-степове Побужжя

        6. Подільські Товтри

        7. Олешківськім піски

        8. Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент

        9. Дністровський каньйон

       10. Оптимістична  печера 

 

26 серпня 2008 року в  комплексі „Червона калина” відбулося підведення підсумків та нагородження переможців Всеукраїнської акції «7 природних чудес України».

Сумуючи показники Інтернет- та експертного голосування, Оргкомітетом акції було визначено такі 7 природних  чудес України (за абеткою):

• Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)
• Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл., Чернівецька обл.)
• Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина)
• Мармурова печера (АР Крим)
• Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)
• Світязь (озеро, Волинь)
• Синевир (озеро, Закарпаття)

 

Окрім цього, Оргкомітет вирішив нагородити спеціальними відзнаками акції такі унікальні природні об’єкти:

- Балаклавська бухта  з мисами Айя та Фіолент (Крим);

- Олешківські піски  (Херсонщина);

- Оптимістична печера (Тернопільщина).

 

За підсумками Акції  буде видано довідково-туристичну літературу різними мовами, а також підготовлено відео- та радіопрограми, у яких міститиметься  інформація про всі 21 об’єкт-фіналіст акції «7 природних чудес України».

До організаторів акції  неодноразово зверталися стосовно співпраці  у проведенні на місцевому рівні  акцій із визначення 7 чудес певного  регіону, а також щодо пропагування історико-культурних та природних чудес України, які брали та беруть участь у загальнонаціональних акціях. Оргкомітет вітає проведення таких акцій, проте нагадує про необхідність діяти у відповідності до чинного законодавства України стосовно авторського права.

Зважаючи на це та підтримуючи наміри деяких областей долучитися до продовження загальнонаціональної акції „7 чудес України” на регіональному рівні, юридичний департамент акції рекомендує ініціаторам місцевих акцій погоджувати концепцію їх проведення з Оргкомітетом загальнонаціональної акції „7 чудес України”, а також в обов’язковому порядку інформувати про те, що конкретна місцева акція проводиться у рамках всеукраїнської акції „7 чудес України”[11].

 

3.3. 7 чудес України: замки, фортеці, палаци

За словами Миколи Томенка, метою проведення попередніх етапів акції, а також її третього етапу - "7 чудес України: замки, фортеці, палаци" - стало прагнення відкривати та пізнавати природну та рукотворну красу нашої країни, її багату історичну спадщину та великий туристичний потенціал.

Пояснюючи чому було прийнято рішення, що третій етап акції  буде називатися «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», М.Томенко розповів: «Попри достатньо велику увагу до цих об’єктів, ми, на жаль, кожен рік все більше і більше з різних причин їх втрачаємо». Тому, за словами ініціатора ідеї, основною метою проведення акції є своєрідна інвентаризація, опис всіх замків, фортець та палаців України. «Складання своєрідної карти замків, фортець та палаців України, аналіз сучасного стану збереженості цих пам’яток, розкриття їх історико-культурного потенціалу і встановлення перспектив залучення у музейно-екскурсійну, готельну й туристичну сфери», - пояснив він. Кінцевим же результатом проведення акції Микола Томенко визначає розробку комплексної стратегії підтримки, реконструкції та відновлення архітектурно-історичних пам’яток за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів, а також коштів приватних осіб [11].

Під найкращими об'єктами за цими трьома категоріями експерти розглядали як історичну значимість тої чи іншої будівлі, так і її архітектурну привабливість, культурну традицію і туристичну спроможність.

Акція проводилася за ініціативою Фонду Миколи Томенка "Рідна країна" і стартувала в березні 2010 року.

На звання семи чудес  рубрики "замки, фортеці, палаци" претендувало 138 пам'яток з усіх регіонів України. За результатами регіональних презентацій та опитування 100 експертів  в галузі туризму, архітектури, історії  та культури на другому етапі акції  було визначено 21 фіналіста акції, у тому числі 7 кращих замків, 7 фортець і 7 палаців, які з 22 серпня і змагалися за звання семи чудес України.

Переможці конкурсу були оголошені 1 грудня 2011 року.

Чудесами України названо  такі пам'ятники архітектури:

• Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця в Одеській області;
• Алупкінський (Воронцовський) палац у Криму;
• Кам'янець-Подільська фортеця в Хмельницькій області;
• Луцький Верхній замок (Волинська область);
• Митрополичий палац у Чернівцях;
• Палац в Качанівці (Чернігівська обл.);
• Хотинська фортеця (Чернівецька обл.).

Крім цього, спеціальними відзнаками акції були відзначені Бахчисарайський (Ханський) палац у Криму, як унікальний об'єкт культурної спадщини; Олеський замок (Львівська обл.), як видатний об'єкт культурної спадщини; Палац Кирила Розумовського в Батурині (Чернігівська обл.), як пам'ятка української історії; Чигиринська фортеця - резиденція Богдана Хмельницького (Черкаська обл.), як пам'ятка української історії.

За підсумками акції  готується видання брошури "7 чудес України: Україна - країна чудес" українською, російською, англійською та німецькою мовами, а також DVD-диски з програмами про 21 фіналіста.

За словами Томенка, оргкомітет прийняв рішення про  те, що наступний - четвертий етап акції "7 чудес України" буде називатися "7 чудес України: парки України". Він висловив сподівання, що "це дозволить нам простимулювати і місцеве самоврядування, і бізнес активніше вкладати і відроджувати українські парки"[11].

Переконана, що обрані сім чудес України в номінації «замки, фортеці, палаци» стануть новими символами нашої держави та її регіонів.

 

Висновки

 

Україна володіє потужними природнокліматичними, культурно-історичними та національно-етнографічними ресурсами, які створюють передумови для розвитку багатьох видів туризму. Багатий природно-ресурсний комплекс, основу якого складають земельні та мінерально-сировинні ресурси, достатньо високий рівень забезпеченості території країни водними і рекреаційними ресурсами дають Україні можливість стати туристичною державою світового рівня. Розширення міжнародних зв`язків відкриває нові шляхи для просування національного туристичного продукту на світовому ринку, залучення до світового інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності

Рекреаційне господарство займає важливе місце в соціальній інфраструктурі України. Туристична діяльність в Україні має певні особливості, пов'язані з характером праці в туристичній індустрії, видом послуг, структурою продукту, співвідношенням попиту і пропозиції, формами продажу і т. Туристична діяльність в Україні сприяє розвитку тих територій, де є рекреаційні ресурси і немає перспектив для промисловості, створюючи нові робочі місця, підвищуючи рівень доходів населення, водночас забезпечуючи збереження пам'ятників історії, архітектури, культури.

Туризм в Україні є галуззю, яка динамічно розвивається і здійснює прямий та опосередкований вплив на розвиток усієї інфраструктури регіонів країни. В майбутньому його значення як виду економічної діяльності безсумнівно зростатиме.

В Україні туризм визнано однією з галузей, що потребує пріоритетного розвитку. В останні роки помітно підвищився інтерес до розвитку туристичних послуг з боку органів державної влади як до галузі, яка здатна робити суттєвий внесок до доходу бюджету країни.

Також можна зазначити, що поряд з існуючими та широко поширеними в країні видами туризму з'явився менш розвинений нетрадиційний туризм. Він отримав розвиток на території України порівняно недавно. В Україні є всі необхідні умови і фактори для організації нетрадиційних видів туризму, які могли б, з одного боку, згладити прояви сезонності українського туризму, послужити освоєння менш рекреаційно-завантажених територій, а з іншого боку, частково вирішити проблеми зайнятості населення в цілому і в міжсезоння. Однією з таких видів туризму є подорож до Чорнобильської Зони відчуження. Чорнобильська зона відчуження є міфологізованою та демонізованою. Через це Україна сприймається досить негативно провідними державами.

Щоб розвіяти упередженість  щодо нашої держави, необхідно створювати умови, щоб усі зацікавлені у цьому могли вивчати наслідки катастрофи безпосередньо.

 Чорнобильський туризм  на сьогодні є незаперечним  фактом, який необхідно обернути  на позитивний чинник сприяння  зацікавленості світу Україною. Трагедію, яку не змінити, треба обернути на користь (економічну, екологічну, пізнавально-наукову) для країни.

Туризм в Україні може і повинен  стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку й оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

.

 

Використана література

 

1. ЗУ «Про туризм» (15 вересня 1995р.). - К., 1995

2. Постанова КМУ "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки" (від 29.04.2002 № 583) // www.zakon.rada.gov.ua

3. Близнюк А.С. Тенденції розвитку ринку послуг туристичних підприємств Украіни: результати деяких спостережень. – Актуальні проблеми економіки: Наук. економічний журнал. – 2011. - №3. – с.78-87

4. Мельник П.В., Г.Г. Старостенко Напрями удосконалення оподаткування туристично-рекреаційної діяльності // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - №1 – с.102-109.

5. Сіренко К.В. Аналіз туристичного ринку України в сучасних умовах розвитку екрноміки. - Актуальні проблеми економіки: Наук. економічний журнал. – 2010. - №12. – с.70-74

6. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія - К.: Центр навчальної літератури, 2007.      

7. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні - Чернівці: Книги-ХХІ, 2003.

8. Садигова Н. Чорнобиль: туристичні аспекти // www.myslenedrevo.com.ua

9. Державна служба туризму та курортів України // www.tourism.gov.ua

10. Державний комітет статистики України // www.ukrstat.gov.ua.

11. www.7chudes.in.ua.