Сім чудес України. Рекреаційні ресурси України та нетрадиційні туристичні продукти

Усі організації, які  переймаються проблемою Чорнобильської катастрофи, повинні централізувати та узгоджувати свою діяльність. Це дасть більше можливостей привернути увагу до власне проблеми, до сфери діяльності тієї чи іншої організації. Споживачі послуг даних організацій зможуть обрати ту, яка більше відповідатиме його потребам. Наприклад, турагенції можуть пропонувати перед туром або після нього відвідати музей “Чорнобиль” в Києві.

Варто також скоординувати  діяльність усіх зарубіжних організацій, які працюють у питаннях екології, зокрема у питанні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Це дозволить привернути увагу ще більшої кількості людей, які у майбутньому стануть потенційними туристами Зони.

Варто звернути увагу  на те, що всі екскурсії до Зони є  однотипними. Але відвідувачів цього  місця можна розподілили за категоріями: науковий екологічний туризм, пригодницький, екстремальний туризм, ностальгічний туризм та ін. Тому варто звертати увагу на мотивацію кожної з них, щоб організувати екскурсію найбільш відповідну до потреб окремого споживача (групи споживачів).

Для того, щоб туризм до ЧАЕС розвивався успішно, необхідне висвітлення такої нової та незвичайної тенденції у засобах масової інформації. Реклама у такому випадку не підходить тому, що люди не довіряють рекламі. Краще обирати спеціальні видання із залученням експертів у цій галузі.

Щоб вирішувати питання  ліквідації наслідків аварії потрібна підтримка Держави. Музей “Чорнобиль”  має статус національного, але Держава  погано фінансує його розвиток. Тридцятикілометровій зоні необхідно надати статус заповідної території.

Отже, туристичні подорожі до Чорнобильської зони усе частіше пропонуються турагенціями. Мандрівки до Зони можуть виконуватись з різною метою, наприклад, пізнавальною, науковою, екстремальною, ностальгічною. У більшості випадків кілька цілей переплітаються і важко визначити лише одну. Тому турфірмам варто зважати на це і створювати таки туристичний продукт, який найбільше відповідав би вимогам споживачів.

У Зоні відчуження є певні  визначні місця, які притягують туристів і які мають включатись у програму екскурсії: Чорнобильський реактор, Автомобільний склад, Прип’ять та інші покинуті та заховані поселення. Навколо Зони вирує багато легенд та домислів (про мутантів, про пророцтва аварії та ін.).

Чорнобильська зона відчуження є міфологізованою та демонізованою. Через це Україна сприймається досить негативно провідними державами.

Щоб розвіяти упередженість  щодо нашої держави, необхідно створювати умови, щоб усі зацікавлені у  цьому могли вивчати наслідки катастрофи безпосередньо.

Чорнобильський туризм на сьогодні є незаперечним фактом, який необхідно обернути на позитивний чинник сприяння зацікавленості світу Україною. Трагедію, яку не змінити, треба обернути на користь (економічну, екологічну, пізнавально-наукову) для країни.

 

3. Сім чудес  України

"В житті повинно бути місце для чудес. І оцією "чудесною" складовою ми певним чином компенсуємо непросте наше соціально-економічне життя", - Микола Томенко – організатор загальнонаціональної акції «7 чудес України» [11].

Вже не перший рік  незмінним ініціатором та організатором  всіх акцій «7 чудес України» є  громадський та політичний, заступник Голови Верховної Ради України, Микола Томенко та його Фонд «Рідна країна». Загальнонаціональна акція «7 чудес України» була започаткована  Фондом  у 2007 році. Традиційно  акції «7 чудес України» проходить  в декілька етапів. Перший етап –  оголошення початку акції та прийняття  пропозицій щодо її учасників. Під час  І етапу Оргкомітет акції, до якого  входять відомі громадські діячі, науковці та регіональні представники визначає її учасників та презентує їх широкій громадськості. На другому етапі відбувається представлення своїх номінантів областями, організація прес-турів та визначення 21 півфіналіста акції шляхом опитування 100 експертів у галузі туризму, архітектури, історії і культури. Третій етап – визначення переможців акції шляхом експертного та відкритого Інтернет-голосування (50/50).

Тоді, у 2007 році, за результатами акції  країна визначила «7 історико-архітектурних  чудес України», якими стали: Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», Києво-Печерська Лавра, Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», Національний дендрологічний парк «Софіївка», Херсонес Таврійський, Софія Київська та Національний заповідник-острів «Хортиця». Вже за рік, у 2008 р., відбувся другий етап акції – «7 природних чудес України». Переможцями якого було визнано: Біосферний заповідник «Асканія-Нова», Регіонально-ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», Дністровський каньйон, Мармурову печеру, Національний природний парк «Подільські Товтри», озера Світязь та Синевір. Окрім того, один з переможців акції «7 природних чудес України» – Біосферний заповідник «Асканія-Нова» – взяв участь у всесвітньому конкурсі «7 нових чудес природи» та став одним із 77 чудес світу. 

Обидва етапи акції  під загальною назвою «7 чудес  України» мали великий успіх, тому у 2010 році широкому загалу було презентовано новий проект – «7 чудес України: замки, фортеці, палаци». В результаті його проведення були обрані 7 чудесних замків, фортець та палаців України: Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця в Одеській області, Алупкінський (Воронцовський) палац у Криму, Кам'янець-Подільська фортеця в Хмельницькій області, Луцький Верхній замок (Волинська область), Митрополичий палац у Чернівцях, Палац в Качанівці (Чернігівська обл.), Хотинська фортеця (Чернівецька обл.) [11].

«Акції «7 чудес України» мають  на меті привернути увагу мас-медіа  та громадян до найбільш популярних пам’яток історії та культури України, адже наша земля має чимало визначних місць, які стали легендою певного краю, однак досі є невідомими для широкого загалу», - говорить М.Томенко.

Дані акції пов’язані з необхідністю максимального просування позитивного іміджу сучасної України як країни з унікальною історією, культурою, архітектурою та надзвичайно великими туристичними можливостями.

3.1. 7 історико-архітектурних  чудес України

«Ця акція пов’язана  з необхідністю максимального просування позитивного іміджу сучасної України як країни з унікальною історією, культурою, архітектурою та надзвичайно великими туристичними можливостями», - Микола Томенко [11].

Акція «7 історико-архітектурних  чудес України» відбувалася протягом березня–серпня 2007 року паралельно із Всесвітнім проектом «Вибір нових семи чудес світу», який завершився 7 липня 2007 року.

Для участі в акції  у кожному з регіонів держави були створені обласні оргкомітети, які за результатами висновків експертів, краєзнавців, культурологів та громадських обговорень пропонували до загальноукраїнського списку чудес до трьох історичних та архітектурних пам’яток (будь-якого періоду побудови, призначення та міри збереження) зі свого регіону. Цей етап тривав до 1 травня 2007 року. 

На наступному етапі  акції кожен з експертів, що входили до Ради Загальнонаціональної акції, із запропонованих 100 обєктів списку обрали власні номінації на 7 чудес України. За результатами підрахунку поданих голосів 07.07.07р. під час проведення акції „Етноліто: Івана Купала у „Софіївці” у Національному дендропарку (м. Умань Черкаської області) було оголошено та вручено пам’ятні відзнаки 21 об’єкту-номінанту на звання „7 чудес України”..

Перелік 21 пам’ятки, які візяли участь у фінальному етапі акції (за абеткою):

1. Будинок державної  промисловості (м. Харків)

2. Державний історико-архітектурний  заповідник у м. Святогірськ (Свято-Успенська Святогірська лавра) (Донецька обл.)

3. Державний історико-архітектурний  заповідник „Хотинська фортеця” (м. Хотин Чернівецької обл.)

4. Державний історико-археологічний музей-заповідник „Кам’яна могила” (Запорізька обл.)

5.  Державний музей-заповідник «Олеський замок» (Львівська обл.)

6. Історико-культурний  заповідник „Старе місто”: Луцький замок (Волинська обл.)

7. Комплекс князів  Острозьких: Замок та Острозька  академія (Рівненська обл.)

8. Лівадійський палац-музей (АР Крим)

9. Музей „Писанка” (м. Коломия Івано-Франківської обл.)

10. Мукачівський замок  „Паланок” (Закарпатська обл.)

11. Національний архітектурно-історичний  заповідник «Чернігів стародавній»: Антонієві печери (Чернігівська  обл.) 

12. Національний дендрологічний  парк „Софіївка” (м. Умань Черкаської обл.)

13. Національний заповідник  „Софія Київська” (м. Київ)

14. Національний заповідник  „Херсонес Таврійський” (м. Севастополь)

15. Національний заповідник  „Хортиця” (Запорізька обл.)

16. Національний історико-архітектурний заповідник „Кам’янець” (м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.)

17. Національний історико-етнографічний  заповідник „Переяслав” (м. Переяслав-Хмельницький  Київської обл.)

18. Національний Києво-Печерський  історико-культурний заповідник (Києво-Печерська лавра) (м. Київ)

19. Одеський державний  академічний театр опери та  балету (Одеська обл.)

20. Свято-Успенська Почаївська  лавра (Тернопільська обл.) 

21. Шевченківський національний  заповідник (м. Канів Черкаської  обл.) 

 

Пам’ятні відзнаки керівникам названих пам’яток вручали Микола Томенко, голова Державної служби туризму і курортів Анатолій Пахля, голова Черкаської обласної ради Володимир Гресь, народні артисти України Анатолій Хостікоєв та Наталя Сумська, академік НАНУ Дмитро Гродзинський та інші відомі особистості.  

До переліку з 21 об’єкта  увійшли  пам’ятки, які представляють весь період історії України - від найдавніших часів до ХХ століття. Серед них представлена переважна більшість регіонів України.  

участь пам’яток архітектури у цій акції сприятиме їх популяризації серед вітчизняних туристів. У свою чергу, це має стати і стимулом для місцевої влади - реконструювати туристичні об’єкти та створювати довкола них відповідну інфраструктуру.

На третьому етапі  акції 21 серпня у „Софії Київській” відбулося підведення підсумків та нагородження переможців Всеукраїнської акції «7 Чудес України

В Інтернет-голосуванні, яке проводилося на офіційному сайті  акції www.7chudes.in.ua взяли участь близько 77 тисяч користувачів. Водночас, в рамках акції було проведено всеукраїнське опитування експертів, у якому взяли участь члени Оргкомітету акції, представники обласних оргкомітетів, керівники державних інституцій, що опікуються розвитком культури та туризму та ін.

Сумуючи показники Інтернет- та експертного голосування, Оргкомітетом акції було визначено такі 7 чудес України (див. Додаток) :

• Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»;
• Києво-Печерська Лавра;
• Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця»;
• Національний дендрологічний парк «Софіївка»;
• Херсонес Таврійський;
• Софія Київська;
• Національний заповідник-острів «Хортиця».

 

  Окрім  цього, Оргкомітет вирішив нагородити  спеціальними відзнаками акції такі об’єкти:

- номінація "Визначна  пам'ятка сучасної України" - «Музей  «Писанка»;

- номінація "Визначна  пам'ятка духовної України" - Острозький  замок та Академія;

- номінація "Визначна  пам’ятка новітньої історії"  – Лівадійський палац-музей.  

За підсумками Акції  було видано путівник, буклети, відео- та радіоматеріали, у яких міститься  інформація про всі 21 об’єкт-претендент на звання «7 чудес України» [11]. 

3.2. 7 природних чудес України

Сім природних чудес  України — акція з виборів найвизначніших природних пам'яток України. Ця акція з ініціативи Миколи Томенка 1-го листопада 2007 року.

До лютого 2008 року приймалися пропозиції регіональних оргкомітетів, наукових та громадських організацій щодо претендентів на участь у конкурсі. 28 лютого Оргкомітетом акції була оголошена сотня учасників акції «7 природних чудес України».

 На наступному етапі конкурсу області представляли своїх номінантів, для чого організовувались відповідні прес-тури по Україні. 7 липня за результатами анкетування експертів (науковий та експертний супровід заходу здійснюється Інститутом геологічних наук НАН України та фахівцями біологічних, географічних та геологічних факультетів провідних вузів країни) були оголошені фіналісти акції – 21 об’єкт.

З 7 липня по 26 серпня 2008 року тривало Інтернет-голосування  та паралельне опитування експертів. За результатами цих опитувань Оргкомітетом і було визначено переможців акції. 

       В  Інтернет-голосуванні, яке проводилося на офіційному сайті акції www.7chudes.in.ua, за претендентів на природні чудеса було віддано більше 26 тисяч голосів. До десятки лідерів за версією Інтернет-аудиторії увійшли:

     1. Подільські Товтри (Хмельниччина)

  2. Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл., Чернівецька обл.)

  3. Оптимістична печера (Тернопільщина)

  4. Озеро Синевир (Закарпаття)

  5. Гранітно-степове  Побужжя (Миколаївщина)

  6. Асканія-Нова (Херсонщина)

  7. Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент (Крим)

  8. Мармурова печера (Крим)

  9. Буковинські водоспади  (Чернівецька обл.)

  10. Озеро Світязь  (Волинь)

 

 За підсумками всеукраїнського опитування експертів, у якому взяли участь члени Оргкомітету акції, науковці Інституту геологічних наук НАН України та фахівці біологічних, географічних та геологічних факультетів провідних вузів країни, десятка лідерів виглядає таким чином: