Вплив атомних електростанцій на навколишнє середовіще

Радіоактивні речовини, що містилися у викидах в атмосферу, широко поширилися і випали на поверхню землі, їх можна було вимірювати практично в усій Північній півкулі Землі. Було забруднено близько 150,000 км2 територій України, Росії та Білорусі.

 

"ЧОРНОБИЛЬ": ХРАМ МУЖНОСТІ  І БОЛЮ

25 квітня 1992 року за ініціативою  та допомогою Міністерства внутрішніх  справ України, представників держадміністрацій  Києва та області, громадських  організацій було відкрито музей "Чорнобиль". Розташований він  у спеціально реконструйованому  історичному будинку пожежної  каланчі - пам'ятника архітектури  початку1XX століття - за адресою: м. Київ, пров. Хоровий 1.

Розміщена в кількох залах експозиція розповідає про героїчну, самовіддану працю людей багатьох професій - цивільних і військових спеціалістів - по ліквідації наслідків найбільшої техногенної та радіоекологічної катастрофи сучасності ядерної аварії на Чорнобильській АЕС: відображає постчорнобильську екологічну ситуацію в Україні, міжнародне співробітництво з питань обмеження наслідків Чорнобильської катастрофи.

Музейна експозиція оснащена сучасними аудіовізуальними та інформаційно-довідковими технічними засобами, діючою трьохфазовою діорамою "Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії", діючими макетами, які розширюють хронологічні та тематичні рамки музею, підсилюють достовірність існуючої експозиції. Тут можна побачити унікальні відеоматеріали, комп'ютерні програми про катастрофу та її наслідки. На стелі одного з експозиційних залів працює електронна карта атомних електростанцій, розташованих по всій планеті Земля, там вже відмічено рух радіаційної хмари по земній кулі в квітні-травні 1986р.

У квітні 1998 р. в експозиційному залі для демонстрації відвідувачам встановлена електронна. Книга пам'яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до якої увійдуть імена представників усіх міністерств і відомств України, що брали участь у ліквідації наслідків катастрофи.

Чимало представлених у музеї документів оприлюднені вперше. Вони допомагають по-новому, ширше осягнути планетарний масштаб Чорнобильської біди, яку слід розцінювати як останнє застереження людству, як останній і найпереконливіший заклик до ядерного роззброєння, спільної боротьби за екологічну чистоту планети, пріоритет загальнолюдських цінностей в розвитку світового співтовариства.

Декілька важливих та цікавих експонатів передали музею його відвідувачі з інших країн світу. Так у 1992 році матеріали Міжнародного Чорнобильського проекту передали журналісти з Відня, Австрія. А газету "The New York Times" від 29 квітня 1986 року, яка стала вже раритетом, придбав для музею у Історичному Газетному Архіві США Брайн Томасино. Ця газета з сертифікатом справжності знайшла своє належне місце в експозиції. До 10 річниці Чорнобильської трагедії, в 1996 році, відкрита нова експозиція музею - місце роздумів про минуле та майбутнє людства. Всемогутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль та залишив застереження поколінням наступного тисячоліття. Велика сила людського розуму, але їй повинна відповідати і повнота відповідальності за свої діяння. Est dolendi modus, non est timendi. Є межа у печалі, тривога не має межі. Такий лейтмотив музейної експозиції. Музей "Чорнобиль" став музеєм національної трагедії, музеєм-пам'яттю нездоланності українського народу в найстрашніших випробуваннях. 26 квітня 1996 року Указом Президента України йому надано статус Національного.

Музей підтримує широкі зв'язки з установами та організаціями як у нашій країні, так і за кордоном, які займаються чорнобильськими проблемами. У його виставковій залі постійно проходять презентації творів художників, фотомитців, інших творчих особистостей, присвячених Чорнобильській темі, місцю людини в екології та майбутньому нашої планети.

В 19% році значну увагу відвідувачів привернула спільна виставка з фондом Хіросимського Мирного меморіального музею "Незабутній день. Крики хібакуся з Хіросими. Малюнки постраждалих від атомного бомбардування 1945 року".

Фотовиставка "У зоні зупиненої цивілізації. Культові споруди та некрополі ЗО кілометрової зони" разом з реліквіями Чорнобильської зони, які зберігаються у фондах музею - предметами духовної і матеріальної культури мешканців Полісся, фотографіями з їх родинних архівів - у вересні 1997 року були представлені на виставці під назвою "На цій знедоленій землі" у м. Ерфурті в рамках Днів культури України у Німеччині.

Про дії нашої міліції та пожежних у екстремальній ситуації радіаційної небезпеки довідалися з експозиції музею представники поліції багатьох європейських країн, а також США, Китаю, Ізраїлю, ОАЕ. Міністри внутрішніх справ Ізраїлю, Польщі, В'єтнаму, Хорватії залишили у Книзі відгуків музею співчуття народові України у зв'язку із Чорнобильською трагедією та теплі слова співробітникам музею, які роблять його експозицію цікавішою рік від року.

Музей став справжнім місцем пам'яті, храмом надії й спасіння, куди приходять сотні тисяч людей різного віку, національності, віросповідання, аби пом'янути жертв Чорнобиля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

Очевидно, що всі питання захисту навколишнього середовища складають єдиний науковий, організаційно - технічний комплекс, який варто називати екологічною безпекою. Варто підкреслювати, що мова йде про захист екосистем і людини, як частини екосфери від зовнішніх техногенних небезпек, тобто що екосистеми і люди є суб'єктом захисту. Визначенням екологічної безпеки може бути твердження, що

екологічна безпека - необхідна і достатня захищеність екосистем і людини від шкідливих техногенних впливів

Звичайно виділяють захист навколишнього середовища як захищеність екосистем від впливів АС при їхній нормальній експлуатації і безпека як система захисних мір у випадках аварій на них. Як видно, при такім визначенні поняття "безпека" коло можливих впливів розширений, уведені рамки для необхідної і достатньої захищеності, що розмежовують області незначущих і значимих, припустимих і неприпустимих впливів. Відзначимо, що в основі нормативних матеріалів по радіаційній безпеці (РБ) лежить ідея про те, що слабкішою ланкою біосфери є людина, якого і потрібно захищати всіма можливими способами. Вважається, що якщо людина буде належним образом захищений від шкідливих впливів, навколишнє середовище також буде захищене, оскільки радіорезистентність елементів екосистем як правило істотне вище людини.

Ясно, що це положення не є абсолютно безперечним, оскільки біоценози екосистем не мають таких можливостей, які є в людей - досить швидко й розумно реагувати на радіаційні небезпеки. Тому для людини в нинішніх умовах основна задача - зробити все можливе для відновлення нормального функціонування екологічних систем і не допускати порушень екологічного балансу.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Израэль Ю.А. и др., Атлас загрязнений Европы цезием после Чернобыльской аварии, Подготовлен совместно с Европейской Комиссией, 1998.

2. Абагян А.А., Асмолов В.Г., Гуськова А.К., Демин В.Ф., Ильин Л.А., Израэль Ю.А., Калугин А.К., Конвиз В.С., Кузьмин И.И., Кунцевич А.Д., Легасов В.А., Малкин С.Д., Мысенков А.И., Павловский О.А., Петров В.Н., Пикалов В.К., Проценко А.Н., Рязанцев Е.П., Сивинцев Ю.В., Сухоручкин В.К., Токаренко В.Ф., Хрулев А.А., Шах О.А., Авария на Чернобыльской АЭС и ее последствия, Информация, подготовленная для совещания экспертов МАГАТЭ (25-29 августа 1986 г., г. Вена), ч. 1, Обобщенный материал, ГК ИАЭ СССР, М., 1986.

3. Краткий отчет международной группы по ядерной безопасности на заседании, посвященном рассмотрению причин и последствий Чернобыльской аварии, № 75 - INSAG -1 (1987).

4. Абагян А.А., и др., Информация об аварии..., Атомная энергия, т. 64, выл, 5, с 301-320 (1986).

5. Чернобыль: Пять трудных лет, Сборник материалов о работах по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в 1986-1990 гг., М., ИздАТ, 1992, 381 с.

6. Асмолов В.Г. и др. Авария на Чернобыльской АЭС: год спустя, 1987.

7. Черкашов Ю.М., Новосельский О.Ю., Жуков Н.В., Чечеров КЛ., Киселев А.Н., Сурин А.И., Купный В.И., Состояние 4-го блока ЧАЭС после аварии, Сб, докл. в 2-х т.т. "Уроки Чернобыля. Технические аспекты". Международный семинар 15-19 апреля 1996 г., Десногорск, Смоленская АЭС, т.2, с. 224-251.

8. Тришев В.А., Самохин Л.Ф., Петренко Э.Т., Пряничников В.А., Збаращенко В.Г., Токаревский В.В., Алферова И.И., Ракитян С.Б., Шульгин Б.Н., Хронология процесса развития последствий аварии на 4-ом блоке ЧАЭС и действий персонала по их ликвидации, Отчет ИЯИ АН УССР, Киев, 1990,146 с.

9. Страхов В.Н., Старостенко В.И., Харитонов О.М., Аптикаев Ф.Ф., Барковский Е.В., Кедров О.К., Кендзера А.В., Копничев Ю.Ф., Омельченко В.Д., Палиенко В.П., Сейсмические явления в районе Чернобыльской АЭС, Геофизический журнал НАН Украины, т. 19, №3, 1997, с. 3-15.

10. Копничев Ю.Ф., Кедров О.К., Николаевский В.Н., Павленкова Н.И., Аптикаев Ф.Ф., Заключение экспертной комиссии о сейсмическом событии 26 апреля 1986 г. в районе ЧАЭС, ОИФЗ, М., 01.12.95

11. Копничев Ю,Ф,, Аптикаев Ф.Ф., Кедров О.К., Павленкова Н.И., Харитонов О.М., Кендзера А.В., Омельченко В.Д., Заключение экспертной комиссии о сейсмическом событии 26 апреля 1986 г. в районе ЧАЭС, утв. Страховым В.Н, и Старостенко В.И., Киев, 22.02.96, 4 с.

12. Беляев И.А., Бетон марки "Средмаш", М., ИздАТ, 1996, 292 с.

13. Черноконь В.Я., Баран П.И., Сушко В.Г., Технический отчет по инженерно-геодезическим работам по выполнению инструментальной исполнительной съемки железобетонного каркаса деаэраторной этажерки объекта "Укрытие" ЧАЭС, УКРИНЖГЕОДЕЗИЯ, Киев, 1998.

14. Тараканов Н.Д., Определение оптимального состава эффективности использования технических средств для специальных работ в районах стихийных бедствий и производственных аварий, Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук в форме научного доклада, 03.00.16; 05.26.01, М., 1993.

15. Чечеров К.П., Развитие представлений о причинах и процессах аварии на 4-м блоке ЧАЭС 26.04.86, Международная конференция "Укрьггие-98", 25-27 ноября 1998 г., Славутич, Украина, Укратомиздат, 1998.

16. Покровский Г.И., Взрыв, Недра, М., 1980, 190 с.

17. Сидоренко М.В., Борисова Т.В., К оценке надежности конструкций по ретроспективе взрывного воздействия при аварии, НИИСК, 1995, 80с.

18. Власов В.В., Остовы динамики взрыва, Оборонгиз, М., 1945, 211с.

19. Потапов О.А., Взрывное возбуждение волн, Сейсморазведка, Справочник геофизика, кн. 2, Недра, М., 1990, 400 с.

20. Ядрихинскнй А.А., Ядерная авария на 4-м блоке Чернобыльской АЭС и ядерная опасность реакторов РБМК, Инспекция ГАЭН СССР на Курской АЭС, г. Курчатов, 1989, 55с.

21. Горбачев М.С., Выступление Генерального секретаря ЦК КПСС по Центральному телевидению, 14.05.86 ("Правда", 15.05.86).

22. Вайсберг С.Э., Водород, Краткая химическая энциклопедия, т. 1, с. 619-623.

23. Маленков Г.Г., Яковлев С.В., Гладков В.А., Вода, Химическая энциклопедия, т. 1, с. 763-769.

24. Филимонцев Ю.Н., Иванов В.С., Конвиз В.С., Куклин В.З., Сурба А.С., Мешков А.Г., Будылин Б.В., Черкашов Ю.М., Калугин А.К., Полушкин К.К., Федуленко В.М., Василевский В.П., Сироткин А.П., Сидоренко В.А., Алексеев М.П., Митрофанов Ю.Ф., Акт расследования причин аварии на энергоблоке № 4 Чернобыльской АЭС, происшедшей 26.04.86 г., ЧАЭС, учет. № 97 ПУ, 05.05.86 г.

25. Черкашов Ю.М., Петров А.А., Новосельский О.Ю., Жуков И.В., Жуков П.В., Хандамиров Ю.Э, Чечеров К.П., Экспертный анализ данных масштаба выброса радионуклидов в результате аварии на ЧАЭС в 1986 г., Международная конференция "Укрытие-98", 25-27 ноября 1998 г., Славутич, Украина, Укратомиздат, 1998.

26. Дубовский Б.Г., Причины чернобыльской аварии 1986 г., 10 лет после Чернобыля, Сб. информационных материалов, ЯО Россия, М., 1996, с. 59-60.

27. Израэль Ю.А., Вакуловский С.М., Ветров В.А, Петров В.Н., Ровинский Ф.Я., Стукин Е.Д., Чернобыль: радиоактивное загрязнение природных сред, Гидрометеоиздат, Л., 1990, 296 с.

28. Пахомов С.А., Кривохатский А.С., Соколов И.Л., Оценка величины мгновенного энерговыделения при аварии реактора на ЧАЭС, основанная на определении отношения активностей ксенона-133 и ксенона-133м в воздухе, Радиохимия, т. 33, № 6,1991, с. 125.

29. Киселев А.Н., Ненаглядов А.Ю., Сурин А.И., Чечеров К.П., Экспериментальные исследования лавообразных топяивосодержащих масс на 4-м блоке ЧАЭС (По результатам исследований 1986-1991 гг.), Препринт ИАЭ-5593/3, М., 1992,120 с.; Киселев А.Н., Ненаглядов А.Ю., Сурин А.И., Чечеров К.П., Лавообразные топливосодержащие массы, Сб. докл. в 2-х т.т. "Уроки Чернобыля. Технические аспекты", Международный семинар 15-19 апреля 1996 г., Десногорск, Смоленская АЭС, т. 2, с. 280-292.

30. Киселев А.Н., Сурин А.И., Чечеров К.П., Результаты дополнительных исследований мест скоплений лавообразных топливосодержащих масс на 4-м блоке Чернобыльской АЭС, РНЦ "Курчатовский институт", Препринт ИАЭ - 5783/3, М., 1994, 59 с.; Киселев А.Н., Сурин А.И., Чечеров К.П., Послеаварийное обследование реактора 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС, Атомная энергия, 1996, т. 80, вып. 4, с. 240-247.