Вплив атомних електростанцій на навколишнє середовіще

І МАГАТЕ, яка опікувалась Чорнобильською проблемою, хоча й прийняла неправдивий звіт, і російські вчені, і українські вчені, які мужньо, не дивлячись на жодні застереження, допомагають слідчій комісії, надають інформацію, необхідні матеріали для того, щоб робота була завершена, створена модель катастрофи (згодом і комп'ютерна) щоб зрештою про Чорнобиль була сказана вся правда.

Особисті історії

"Коли ми почули, що військових  направляють в Чорнобиль як  ліквідаторів, ми вирішили, що нам  повезло, що ми приймали участь  у війні".

Юрій, ветеран війни в Афганістані

"Ми  прибули в Прип'ять 27 квітня 1986 року  о другій годині дня. Там було  більше тисячі автобусів. О 16.00 20-кілометрова  колона вирушила в дорогу. 29 квітня  місто було пусте".

Сергій, ліквідатор

"Я завжди знав, що ми живемо  на забрудненій території, але  ніхто не міг мені сказати  до яких засобів безпеки я  маю вдаватися. Єдиним місцем, де  мені надали допомогу та відповіли  на мої запитання, був Центр  соціально-психологічної реабілітації. Працівники Центру прийняли мене  до себе в якості добровольця  та вважають мене своїм другом".

Доброволець Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації

"Ми  доїли корю, коли до нас підійшли  представники адміністрації і  сказали: "Не панікуйте, продовжуйте  свою роботу". 2 травня 1986 року  люди почали від'їжджати разом  зі своїми дітьми. Нам сказали  привезти корів до колгоспу. 4 травня о п'ятій ранку до  нашого будинку під'їхав грузовик. Наступного дня опівдні нас  привезли в Бородянку. Ми їхали  всю ніч. С собою в нас було  тільки сало та яйця з розрахунку  на три дні. Ми вимушені були  готувати в полі".

Жінка колгоспника, яка була евакуйована з Чорнобиля до Бородянки.

"Вперше  ми почули про аварію коли  до місцевої лікарні привезли  перших постраждалих. Це було  схоже на війну: танки, машини  швидкої допомоги, БМП проносились  на повному ходу, Від фар було  настільки видно, що вночі можна  було читати газету".

Лікар, Іванків

"Після  переселення до Бородянки я  перебував у стані розгубленості. Я нікого не знав, був безробітним  і не бачив жодних перспектив  на отримання тієї роботи, яку  хотів. До всього ж, я не міг  допомогти своїм батькам, які  на той час, вже були пенсіонерами  і конче потребували моєї підтримки. Одного разу я сидів вдома, згадуючи часи, коли мав пристойну  роботу та слухав радіо. І тут  я почув про Бородянський Центр  соціальне - психологічної реабілітації. Переселенців та евакуйованих  запрошували відвідати Центр, Я  відправився туди. Після цього  я приходив до Центру знову  і знову. Там я зустрів людей, що мали такі ж проблеми, як  і я сам. Годинами ми обговорювали  можливості змінити наше життя  на краще. Врешті-решт ми вирішили  започаткувати свиноферму. Працівники  Центру допомогли нам скласти  бізнес-план. Спочатку ми купили 5 свиней. На сьогоднішній день  у нас їх ЗО. Я дуже щасливий  і вдячний співробітникам Центру  соціально-психологічної реабшітації  за те, що вони допомогли мені  повернутись до життя".

Переселенець, фермер, Бородянка

"Я  приймав участь у війні в  Афганістані. Це було суворим  іспитом для радянських військових  та їх сімей. Але, врешті-решт ми  звикли. Ми розуміли ситуацію, знали  чого робити, а чого - ні... Після  повернення з війні мені та  моїм друзям треба було знову  звикнути до мирного життя. Це  стало справжнім психологічним  випробуванням. На щастя, в Бородянці, місці де я живу, працює Центр  соціальна - психологічної реабілітації. Мені пощастило, що я звернувся  до нього. Дуже скоро я зрозумів, що не можу жити без цього  Центру. Ми створили "Школу безпеки  та виживання" для дітей та  підлітків. Тут вони навчаються  тому, як діяти у випадку надзвичайної  ситуації, як допомагати один одному, включаючи надання психологічної підтримки, т.д. Вже 5 років я працюю в Центрі волонтером. З 1998 року наша команда займає перші місця на Всеукраїнських змаганнях рятівників та змаганнях СНД",

Волонтер, "Школа безпеки та виживання", Бородянка

Стан соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Статистичні дані

В результаті найтяжчої трагедії 20-го століття постраждала 3,278,521 особа, включаючи 340,654 ліквідатори та 1,300,000 дітей.

Чисельність інвалідів досягла 91,200. Витрати на 1 особу, якій встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, в середньому становлять 8 тис. Гривень на рік, тоді як на інваліда по загальному захворюванню - 500-600 гривень.

Станом на 1 січня 2000 із перевірених 397,837 справ учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕСГ перереєстровано 372,178 посвідчень.

Відселення та самостійне переселення

Згідно з Законом України "Про статус ї соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із радіоактивне забруднених територій переселено 27,649 сімей, поліпшено житлові умови 5,129 сім'ям інвалідів.

В період з 1986 по 190 рік евакуйовано 90,784 особи. З 1990 по 2001 рік відселено та самостійно переселились 71,994 особи.

Державний реєстр осіб, які постраждали внаслідок катастрофи 
В Державному реєстрі осіб, що постраждали внаслідок катастрофи, накопичені дані про 1,072,000 особи. Минулого року база Реєстру поповнилась даними на 217 тис. осіб.

Медичне забезпечення та оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 
Медичне забезпечення постраждалого населення здійснюється відповідно до "Програми заходів з організації спеціалізованої медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка щорічно формується на підставі заявок обласних (міських) державних адміністрацій, МОЗ і АМН України. На її фінансування у 1999 році витрачено 26837,2 тис. грн.

Одним із організаційних засобів боротьби із нервово - психічними розладами та хворобами серед постраждалого населення є служба соціальне - психологічної реабілітації - та інформування громадськості, на її діяльність щорічно спрямовується біля 650,0 тис. грн.

В 2000 році на оздоровлення постраждалого населення було витрачено 140,0 млн. гривень. Кошти державного бюджету були спрямовані на санаторно-курортне лікування осіб категорії 1, дітей-інвалідів, дітей-сиріт та напівсиріт, дітей, які проживають на радіоактивне забруднених територіях, дітей з хронічними захворюваннями.

Фінансування заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

Фінансування комплексу заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення в 1999 році, як і в минулі роки, здійснювався в умовах значного дефіциту коштів, що виділяються на ці цілі. Так, у 1996 році вона забезпечена на 53,4%, у 1997 році - 44,2%, у 1998 році на -57,3%, а у 1999 році - на 29,0%.

У зв'язку з нестачею коштів було прийнято рішення щодо фінансування виключно невідкладних заходів та першочергових робіт згідно з визначеними Колегією пріоритетами, пов'язаних з реалізацією положень Законів України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали.

 

Кількість населених пунктів

Рік паспортизації	Дози опромінення, мЗв за рік
	< 0.5	0.5-0.99	> 1.0
1997	1350	359	452
1998	1332	375	447
1999	1375	380	406

 

Радіаційний захист населення

На забруднених територіях проводиться масовий контроль сільськогосподарської продукції на всіх етапах її виробництва. Щорічно за програмою "Система радіаційного контролю" виконується 1.3 -1.5 млн. вимірів вмісту цезію і стронцію. В роботах по радіаційному контролю продуктів харчування на всіх етапах їх виробництва беруть участь близько тисячі лабораторій та радіологічних постів 7 міністерств та відомств.

Основні наслідки аварії

Викид радіонуклідів 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції у колишній Українській Республіці Союзу Радянських Соціалістичних Республік, недалеко від теперішніх кордонів Бєларусі, Російської Федерації й України відбулася найбільш серйозна аварія в історії ядерної промисловості. Реактор був зруйнований. Сумарна активність усього радіоактивного матеріалу, викинутого під час аварії, складає відповідно до оцінок, біля 1,2ґ 1019 Бк. У викидах містилося біля 3% палива, що знаходилося в реакторі під час аварії, а також до 100% інертних газів і 20-60% летучих радіонуклідів.

Особливостями аварії на ЧАЕС є:

• викиди радіоактивних матеріалів продовжувалися на протязі близько 10 доби;

• радіонуклідний склад матеріалу, викинутого під час аварії, був складним.

Найбільше значення з радіологічної точки зору мають радіоактивні ізотопи йоду (131,132,133Ї і цезію (134,137): ізотопи йоду, які мають короткий період напіврозпаду, мали найбільший радіаційний вплив у початковий період аварії; ізотопи цезію-137 і стронцію-90, періоди напіврозпаду яких складають десятки років, будуть робити більший радіаційний вплив у наступний період. Кількісні оцінки активностей основних радіонуклідів, що містяться у викидах такі: 131І ~ 1,3-1,8ґ 1018 Бк; 134Cs ~ 0,05ґ 1018 Бк, 137Cs ~ 0,09ґ 1018 Бк. Ці величини відповідають приблизно 50-60% 131І, що знаходився в активній зоні реактора в момент аварії, і біля 20-60% двох радіоактивних ізотопів цезію.

В довкілля були викинуті крім продуктів ділення матеріали, що діляться (паливо), внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Безперечним пріоритетом у фінансуванні заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, у 2000 році був соціальний захист громадян. Для цієї мети було витрачено 1574,2 млн. грн., що складає 86,8% загального обсягу видатків з Фонду.

Зони радіоактивного забруднення

В 1991 Верховна Рада України затвердила Національну  Конвенцію проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення.

Території України були поділені на Зони в залежності від рівня радіоактивного забруднення:

1. Зона відчуження: 30-км Зона навкруги Чорнобильської атомної станції.

2. Зона безумовного (обов'язкового відселення): рівень забруднення Сs-137 складає 15 Сіkm2 та Рu - 0.1 Сїkm2.

3. Зона гарантованого добровільного відселення: рівень забруднення Сs-137 - 5-5 Сіkm2, Sr-90 - 0.15 - 3 Сіkm2, Рu - 0.01 - 0.1 Сi/km2.

4. Зона посиленого радіаційного контролю: рівень забруднення Сs-137 - 1-5 Сіkm2, Sr-90 - 0.02 - 0.15 Сіkm2, Рu - 0.005 - 0.01 Сіkm2.

Зони радіоактивного забруднення (км2)

	Перша зона	Друга зона	Третя зона	Четверта зона	Всього
Площа (км2)	2122	2003	22619	26710	53454

На сьогоднішній день близько 2,3 млн. осіб проживає на забруднених територіях.

Характеристика радіологічного стану

Протягом 1986-1999 років ретельно і ґрунтовно досліджувався радіологічний стан у зонах радіоактивного забруднення. Вжиті контрзаходи та процеси самоочищення природного середовища призвели до зменшення вмісту радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища, в продукції сільського господарства, що в свою чергу призвело до зменшення формування дозових навантажень зовнішнього та внутрішнього опромінення в 2-3 рази.

Розподіл населених пунктів за розрахунковими дозами опромінення, визначеними за матеріалами дозиметричної паспортизації.

Забруднення навколишнього середовища