Вплив атомних електростанцій на навколишнє середовіще

Україна потерпіла збитків на суму більш ніж 140 мільярдів американських доларів внаслідок Чорнобильської катастрофи. Український уряд вже витратив приблизно 5 мільярдів доларів на ліквідацію негативних наслідків цієї катастрофи. Найбільш серйозні наслідки у здоров'ї 7.1 мільйонів людей що постраждали від катастрофи ще очікуються.

Незважаючи на той факт що все більше і більше країн світу відмовляються від побудови нових атомних реакторів, уряд України продовжую ядерну експансію. Найкращим прикладом цього є намагання уряду України за будь-що знайти гроші іноземних донорів для завершення будівництва двох блоків на Хмельницькій та Рівненській атомних станціях, що відомий під назвою "проект ХАЕС2/РАЕС4".

Україна має великий потенціал до використання енергії з відновлювальних джерел, які можуть слугувати як альтернатива розвитку атомної індустрії. Зараз Україна виробляє приблизно 2% своєї енергії завдяки використанню альтернативних джерел.

Вітрова та сонячна енергетика, енергія з біогазу та гідроенергетика відповідно підрахунків повинні бути достатніми для забезпечення енергетичних потреб країни. Наприклад, якщо 2.700 км. кв. мілководдя Чорного та Азовського морів використати для встановлення вітрових турбін, то це забезпечить всі потреби України в електроенергії.

Одна й з найбільших катастроф в історії атомної індустрії є нагадуванням про небезпеку атомної енергетики та необхідність розвивати більш безпечні, чистіші та доступніші технології стійкого розвитку та альтернативних джерел енергії.

 

 

 

Чорнобильська Програма ООН. Резюме

"Всім нам хотілося б стерти  з пам'яті слово "Чорнобиль". Але більше 7 мільйонів осіб не  можуть собі дозволити таку  розкіш. Кожного дня вони все  ще відчувають на собі результати  трагедії, що сталася". 
Кофі Анан, Генеральний секретар ООН

Аварія, що сталася на Чорнобильській атомній станції в квітні 1986 року залишається найбільш драматичною та важкою за своїми наслідками катастрофою в сучасній історії. Як і п'ятнадцять років тому, вона впливає на життя мільйонів людей.

ООН була першою організацією, що відгукнулась на заклик Урядів України, Росії та Білорусі до Урядів всіх країн та міжнародної спільноти з проханням про надання допомоги в подоланні наслідків аварії. Коли 9 січня 1991 року було підписано Головний договір про створення Програми ЮНЕСКО - Чорнобиль, ЮНЕСКО вважала, що крім значного впливу на здоров'я людей та навколишнє середовище, Чорнобильська катастрофа буде мати трагічні наслідки стосовно економічного, психологічного та соціального стану населення, що проживає на забруднених територіях або поблизу них. Катастрофа неминуче мала призвести до серйозних політичних та економічних проблем в кожній країні, що постраждала внаслідок аварії.

 

 

Чорнобильська Програма ООН базується на Національній Програмі з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

Складові Програми

Чорнобильська Програма ООН складається з трьох підпрограм, які с пріоритетами Уряду України та мають за мету:

• надання соціальне - психологічної допомоги населенню, що постраждало внаслідок авари;

• наукову та фінансову оцінку доцільності спорудження захисної дамби в басейні річки Прип'ять;

• покращення діагностики та лікування карсіноми, лейкемії та лімфоми серед населення забруднених територій

Психологічна підпрограма має на меті подолання соціальне - психологічних проблем, що виникла внаслідок аварії - перш за все синдрому жертви та соціальної пасивності, що сформувалися серед постраждалого населення. З цією метою передбачається подальше розширення мережі Центрів соціальне - психологічної реабілітації та інформування населення. На радіоактивне забруднених територіях буде створено два нових Центри - в Коростені Житомирської області (населення Коростеня складає 67 тисяч жителів) та Боярці Київської області (населення Боярки - 40 тисяч жителів). Боярський Центр, крім населення Боярки, буде працювати з пацієнтами Дитячої лікарні, в якій проходять лікування діти з усіх районів Київської обл., що постраждали внаслідок аварії.

Програма з охорони навколишнього середовища передбачає наукову та фінансову оцінку доцільності спорудження захисної дамби на правому березі Прип'яті в Чорнобильській Зоні Відчуження. Спорудження дамби завершить створення захисних заходів на правому березі річки поблизу ЧАЕС та призведе до зменшення колективної дози населення, що проживає вниз по течії річки Дніпро за середній період життя на 300-400 людино-Зівертів.

Підпрограма у сфері здоров'я спрямована на покрашення діагностики та лікування довготривалих наслідків аварії, таких як рак щитовидної залози, лейкемії та лімфоми у населення, що постраждало внаслідок аварії, включаючи ліквідаторів. Бенефіціарами цієї підпрограми, а саме вдосконалення діагностики та лікування, стануть 2 млн. Осіб, що проживають на територіях з рівнем забруднення, який перевищує 15 Cum2.

Програма фінансується Урядом США, ПРООН в Україні та Урядом України. Кошти на забезпечення Програми було зібрано в результаті заходів, ініційованих Офісом з координації гуманітарних питань у Женеві.

Техногенна катастрофа

Пройшло 15 років з того часу, як вибухнув 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС, випустивши смертоносні радіоактивні хмари, які розповсюдилися над Європою, та викликавши шквал протестів серед світової громадськості проти використання атома як джерела електроенергії.

Вибух призвів до викиду близько 300 млн. Сі радіонуклідів в оточуюче середовище з активної зони станції, та спричинив радіоактивне зараження 53.4 тис. кв. м території України. 189 тис. га орних земель та 157 тис. га лісів стали непридатними для обробки через високий рівень радіоактивного забруднення. Лише прямі втрати, в тому числі вартість основних виробничих активів та оперативних фондів, а також інфраструктури та природних ресурсів, вилучених з використання, складають 10 млрд.$.

Характер та масштаби аварії змусили Україну розв'язувати нові, дуже складні проблеми. Серед них аналіз природи та рівнів радіоактивного забруднення навколишнього середовища та його вплив на екосистеми та здоров'я людини; евакуація населення з найбільш заражених районів та забезпечення його новими місцями проживання; надання постраждалим медичної допомоги; забезпечення стабільності стану "саркофага" (частини зруйнованого реактора, що залишилася), вживання заходів, спрямованих на підтримку його у безпечному стані та на перетворення його на екологічно безпечну систему; знезараження забруднених територій та водних джерел; забезпечення населення чистими продуктами харчування і т. ін.

Згідно зі ступенем забруднення радіонуклідами, територію України поділено на 4 зони: заборонена зона; зона обов'язкової евакуації; зона з правом евакуації; зона підвищеного радіаційного контролю.

Заборонена зона містить 20 млн. Сі аварійних радіоактивних викидів. Таке накопичення радіонуклідів у зоні спричиняє можливість їхнього проникнення за межі зони. Підчас повеней вода, потрапляючи на сильно забруднені території, змиває з верхніх шарів ґрунту значну кількість радіонуклідів і несе їх у Дніпро. Дніпро, разом з водосховищами, є джерелом води приблизно для 30-ти млн. мешканців України; отже він стає для них і джерелом радіоактивного зараження.

 

 

 

 

 

 

Людська трагедія

 

Чорнобиль - не лише технологічна катастрофа. Це і людська катастрофа, вплив якої відчутний і сьогодні. Навіть тепер, коли останній працюючий реактор №3 зачинений, відлуння Чорнобиля стихне ще не скоро.

Від аварії постраждало 7% населення України, що становить 3 361 870 осіб Медичної допомоги потребують у першу чергу 700 тисяч дітей, які мешкали на заражених територіях, які з того часу були евакуйовані і поселені в інших місцях, і у яких щитовидні залози піддалися впливу радіоактивного йоду.

Постраждалих розподіляють на наступні чотири категорії:

• особи, безпосередньо задіяні в ліквідації аварії - 86 775 осіб;

• особи, евакуйовані з уражених районів, в тому числі дорослі, діти та підлітки - 307 982 осіб;

• особи, які і досі проживають на територіях, що знаходяться під посиленим радіаційним контролем - 549 649 осіб;

• діти - 1 264 329 осіб.

Очікується зростання чисельності населення, яке піддалося виливу аварії, внаслідок збільшення кількості дітей, визнаних постраждалими через отримання надлишкової дози опромінення щитовидної залози, а також народжених у евакуйованих батьків та ліквідаторів.

Окрім наслідків впливу радіації, виникли ще й психічні та психосоматичні хвороби; чисельність постраждалих від них важче оцінити; ці хвороби погіршені страхом та непевністю, які заволоділи населенням в цілому.

Позитивні зрушення у розв'язанні проблем

Критерії, за якими можна судити про позитивні зрушення у розв'язанні проблем, можна окреслити наступним чином:

• безпека забороненої зони як такої та споруд, що знаходяться всередині;

• рівень безпеки проживання на заражених територіях;

• рівень захворювань та смертності серед населення, яке постраждало від аварії;

• рівень зайнятості у нових поселеннях та на заражених територіях;

• рівень соціально-психологічної напруги серед населення, яке зазнало впливу аварії;

• рівень соціального тиску на територіях, що піддалися впливу Чорнобильської катастрофи.

Державна Програма Заходів. Мінімізації Наслідків Чорнобильської Катастрофи визначила спеціальні показники ефективності впровадження програми у сферах охорони здоров'я та соціального захисту: медична підтримка та медичне обстеження постраждалих; запровадження нових методів діагностики та лікування захворювань щитовидної залози, ранньої діагностики захворювань крові, нервових та психічних порушень, реабілітації та аналізу її ефективності, діагностики захворювань ендокринної, імунної та серцево-судинної систем; розробка нових ліків, до складу яких входять компоненти, що забезпечують протирадіаційний захист; розширення інформаційної бази щодо динаміки захворювань та смертності серед населення, яке піддалося впливу аварії. Програма Заходів також передбачає придатні з наукової точки зору запобіжні дії, спрямовані на зменшення індивідуальної та колективної доз опромінення людей; розробку посібників для ведення сільськогосподарських робіт на заражених територіях; зниження рівня радіоактивного забруднення угідь та приведення їх у придатний для використання стан; виробництво продуктів для лікувального та профілактичного харчування; створення системи захисту продуктів харчування дня осіб, які працюють на заражених територіях і т.п.

Минулий досвід та висновки

За 15 років, що минули з часу Чорнобильської катастрофи, було докладено грандіозних зусиль для подолання її наслідків, як з боку держави, так і з боку міжнародної громадськості.

Проблема зменшення впливу Чорнобильської аварії на стан здоров'я громадян залишається важливою проблемою державного масштабу. Спостерігаються значні зміни у соціальному та психологічному стані людей, а також погіршення здоров'я населення (особливо дітей), яке проживає на забруднених територіях. Зсув державних пріоритетів, необхідність позитивних зрушень щодо дотримання прав людини в Україні, в тому числі і прав нових поколінь, спричиняє потребу у розробці нової Концепції захисту населення у зв'язку з чорнобильською аварією. У даний момент саме іде розробка нової концепції. Вона базується: (а) на нових наукових даних про вплив іонізуючої радіації на людський організм, висвітлених у джерелах Міжнародної Комісії з Радіаційної Безпеки, Наукового Комітету ООН з впливу атомної радіації; на основних стандартах Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я з радіаційної безпеки, укладених Міжнародним Агентством з Атомної Енергії; на принципах протирадіаційного захисту; (б) на досвіді та знаннях українських та закордонних експертів, накопичених протягом років вивчення та ліквідації впливу Чорнобильської катастрофи на У крани, Роси, Білорусі та в інших країнах.

Ще протягом багатьох років подолання наслідків Чорнобильської аварії лишатиметься одним з найбільш пріоритетних питань в політиці українського уряду, як вимагає ст. 16 Конституції України. У звіті Генерального Секретаря ООН на 54-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН у листопаді 1999 р. було іще раз підкреслено необхідність залучення та підвищення ролі світової громадськості у захисті людей, які постраждали від катастрофи.

Бесіда з головою Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, головою УЕА "Зелений світ" п. Юрієм Самойленком.

Чи достатньою є законодавча щодо подолання аспектів наслідків катастрофи на ЧАЕС у 1986 році?

Було ініційовано зустріч голів комітетів, які очолювали його від початку створення - це п.п. В.Яворівський, В. Яценко. Було проаналізовано законодавчу базу. Дійсно, на рівні законів вирішені практично всі питання. Непорозуміння виникають тоді, коли закони не виконуються, коли КМУ через економічну ситуацію призупиняє дію окремих статей законів. Фінансова ситуація, на жаль, не відповідає тому, що було задеклароване в законі. Який же вихід? Найперший - в адресності допомоги, не зменшувати допомогу дітям та інвалідам, пильно слідкувати, як вона використовується. Впродовж 1995 - 98 років були значні фінансові порушення щодо використання коштів Чорнобильського фонду. З приходом до МНС В. Дурдинця профілактична робота значно поліпшилась. І на сьогоднішній день таких порушень немає, хоча певні недоліки залишились. От, наприклад щодо оздоровлення чорнобильців: на відтинку - від отримання путівки і до прибуття на місце оздоровлення ... десь кошти "пропадають". Комітет звертався з цього приводу до Генеральної прокуратури, до КРУ Мінфіну, МНС - за результатами їх перевірок порушень не було виявлено. Як з'ясувалося, кошти втрачаються, наприклад, на рекламу оздоровчого закладу, в той же час зменшуються кошти, вкладені в харчування - очевидне намагання того чи іншого чиновника повернути таким чином державні гроші, але це важко довести без самих чорнобильців. Є ще випадки, коли чорнобильці, переселені із зони, отримують житло, потім продають його і повертаються знову в зону і знову вимагають житло. Названі випадки, хоча і є, але не хотілося б на них зосереджуватися. Використання коштів із чорнобильського фонду МНС за даними відповідних фінансових і контролюючих органів здійснюється з найменшими правопорушеннями, порівняно із іншими міністерствами, установами та організаціями.