Нормативно-правовая база України щодо поводження з відходами

 Також можна сказати  що. Малогабаритні тверді побутові  відходи можна представити таким  фракційним складом: Основна маса  ТПВ представлена фракціями до 150 мм (80-90%) та тільки менше 2% (баластні  домішки) представлені фракціями  більше 350мм.

Крім того, можна ще виділити тверді великогабаритні побутові відходи  які представлені в наступній  таблиці. У великих містах за рік на кожну людину накапичується до 40 кг велико- габаритних ТПВ з удільною масою 0,2 т/м3

 

                                                                                             Таблиця 12

Орієнтовний склад  великогабаритних ТПВ

Основний матеріал	Складові
Дерево (до 60%)	Меблі, обрізки дерев та кущів, дошки, ящики, двері, лавочка, фанера, старі рами, драбини
Кераміка, скло (до 18%)	Фаянсові раковини, унітази, листкове скло, лампи денного світла, посуд, пляшки,  скло
Метал (до 9%)	Холодильники, газові плити, пральні машини, пилососи, ліжка, корита, сітки, баки, бідони, раковини, труби, радіатори.
Папір, картон (до 6%) Текстиль (до 1%)	Пакувальні матеріали, шпалери, мішковина  пакувальна, пальто, одіяла, матраци.
Шкіра, резина, змішані матеріали (до 5%)	Шини, чемодани, сумки, дивани, креола, клейонки.
Пластмаса (до 1%)	Дитячі ванни, відра, тази, лінолеум, плівки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    ВИСНОВКИ

       По розглянутим  мною матеріалам з курсової, можна  зробити висновки, що як тільки  людина винайшла так звані  зручні створені нею речі, то  разом з тим вона винайшла  собі нову проблему, серйознішу  за природні катаклізми та  катастрофи. І назва їй побутові  відходи. І як бачимо, рано чи  пізно, все одно, що це, чи поліетиленовий  пакет, чи непотрібний папірець, чи зламані меблі, чи відпрацьована техніка ми їх викинемо в сміттєве відро або на звалище. При цьому, ми реально собі не усвідомлюємо що далі з ними буде.

Хоча відомо, що матеріали  з паперу, дерева, скла та металу можуть піддаватись вторинній переробці  та з них можуть бути виготовлені  нові корисні речі. Проте, як вже  дізнались з попередніх розділів, до твердих побутових відходів ще належать і речі, для створення  їх були потрібні складні технічні операції та хімічні перетворення. Це – пластмаси, поліетилени, складна  електронна техніка, устаткування, транспортні  засоби тощо. І головна проблема в тому, що їх неможливо так просто утилізувати та переробити, як паперові чи скляні матеріали, при цьому не нашкодивши навколишньому природному середовищу.

Природі потрібні будуть роки, навіть сотні років, щоб переробити цю величезну кількість сміття та твердих побутових відходів, яку  ми їй «даруємо» щодня. Але відходи  к кожним роком все накопичуються  і накопичуються, що робить цей процес ще складнішим і набагато довшим.

Тому потрібно вжити, як умова  скоріше,нових дієвих заходів щодо вирішення проблеми ТПВ, з найменш  можливим ризиком для навколишнього  природного середовища, до поки планета  Земля не перетворилась на величезне  звалище сміття та всіх можливих категорій  відходів.

 

                    СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акимова Т. А., Хаскин В. В. Экология: Учеб 1998.
2. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй P. C. Основи загальної екології: Підруч. — К.: Либідь, 1993.
3. В.М.Бровдій, О.Ю. Дмитрук. - “Охорона природи”.
4. Бродский А.К. Общая экология: Учебник для студентов вузов. М.: Изд. Центр «Академия», 2006. - 256 с.
5. Білявський Г.О. та ін. «Основи екології»:Підручник.-К.: Либідь, 2004.
6. Батлук В.А. «Основи екології»: Підручник.-К.:Знання, 2007. 
7. Воронков Н.А. Экология: общая, социальная, прикладная. Учебник для студентов вузов. М.: Агар, 2006. – 424 с.
8. Графкина М.В., Брюхань Ф.Ф., Сдобнякова Е.Е. Промислова экологія.
9. Дерій С. І., Ілюха В. О. Екологія. — К.: Вид-во фітосоціолог. центру, 1998.
10. Іванов В.П., Васильева О.В. Основи екології.
11. Коробкин В.И. Экология: Учебник для студентов вузов/ В.И. Коробкин, Л.В.Передельский. -6-е изд., доп. И перераб.- Ростон н/Д: Феникс, 2007.- 575с.
12. Крисаченко В. С. Людина і біосфера: основи екологічної антропології: Підручник. — К.: Заповіт, 1998.
13. Ласкорін Б.Н., Громов Б.В., Циганков А.П., Сенін В.Н., Безвідходнатехнологія у промисловості, М., Стройиздат, 1986.
14. Нікулін, Утилізація й очищення промислових відходів, Л-д, Суднобудування, 1980.
15. Чернова Н. М., Билова А. М. Экологія.— М.: Просвещеніе, 1988.
16. Чернова Н.М. Общая экология: Учебник для студентов педагогических вузов/ Н.М.Чернова, А.М.Былова. - М.: Дрофа, 2008.-416 с.
17. www.zakon.ua.
18. www.ecolugansk.in.ua.
19. www.wikipedia.org.
20. www.experts.in.ua.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              Додаток А 

   Гігієнічна класифікація  неутилізуючих промислових відходів [16].

Категорія	Характеристика  не утилізованих промислових відходів по вигляду  вмістимих в них забруднень	Рекомендовані методи складання  або обеззаражування
I	Практично інертні	Використання для планувальних робіт або спільне складання  с ТПВ
II	Біологічно легкоокислювальні розкладаючись органічні речовини	Складання або переробка разом с ТПВ
III	Слаботоксичні малорозчинні в воді, в тому числі при взаемодії с органічними кислотами	Складання разом с ТПВ
IV	Нафтомаслоподібні, не підлягаючі регенерації  відповідно с діючими постановами	Спалювання, в тому числі спільно с твердими побутовими відходами
V	Токсичні зі слабким забрудненням повітря (перевищення ПДК в 2-3 рази)	Складування на спеціальному полігоні промислових відходів
VI	Токсичні	Групування або індивідувальне знешкодення на спеціальних територіях

 

 

 

                                    

 

 

                                         

                                             Додаток Б

              Класифікація хімічних відходів [1].

Группа	Вид відходів
Водні розчини та шлами	Кислі, лужні, неорганічні, нейтральні, органічні нейтральні, смішані органічні  та неорганічні
Неводні розчинники и шлами	Органічні розчинники (спалювальні), органічні розчинники (неспалювальні), використанні мастила, використані смоли та жири
Тверді відходи	Огарки, залишки, пилюка, біологічні тверді відходи, відходи здобичи та разработок сировини
Газоподібні відходи	Дими, відхідні гази, газоподібні теплові потоки
Спецефічні відходи (особливо токсичні)	Азбестові, фенолвмістні, миш’яковмістні, ртутновмістні, цинковмістні, хлоровані  дифеніли та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             

 

 

                                            Додаток В

Складові (елементи) потенційно небезпечних твердих побутових  та промислових відходів.

Кодовий номер	Складовi (елементи)(1)
C1	Берилiй, сполуки берилiю [Y20].
C2	Сполуки ванадiю.
C3	Сполуки шестивалентного хрому [Y21].
C4	Сполуки кобальту.
C5	Сполуки нiкелю.
C6	Сполуки мiдi [Y22].
C7	Сполуки цинку [Y23].
C8	Арсен, сполуки арсену [Y24].
C9	Селен, сполуки селену [Y25].
C10	Сполуки срiбла.
C11	Кадмiй, сполуки кадмiю [Y26].
C12	Сполуки олова.
C13	Сурма, сполуки сурми [Y27].
C14	Телур, сполуки телуру [Y28].
C15	Барiй, сполуки барiю, за винятком сульфату барiю.
C16	Ртуть, сполуки ртутi [Y29].
C17	Талiй, сполуки талiю [Y30].
C18	Свинець, сполуки свинцю [Y31].
C19	Неорганiчнi сульфiди.
C20	Неорганiчнi сполуки фтору, за винятком фториду кальцiю [Y32].
C21	Неорганiчнi цiанiди [Y33].
C22	Такi лужнi або лужноземельнi метали: лiтiй, натрiй, калiй, кальцiй, магнiй у незв'язанiй формi.
C23	Розчини кислот або кислоти  у твердому станi [Y34].
C24	Основнi розчини або основи у твердому станi [Y35].
C25	Азбест (пил i волокна) [Y36].
C26	Органiчнi сполуки фосфору [Y37].
C27	Карбонiли металiв [Y19].
C28	Пероксиди.
C29	Солi хлорнуватої кислоти.
C30	Солi хлорної кислоти.
C31	Солi азотної кислоти.
C32	Вiдпрацьованi речовини i вироби, якi мiстять ПХБ та/або ПХТ та/або  полiбромованi бiфенiли (далi - ПББ) чи їх домiшки [Y10].
C33	Фармацевтичнi або ветеринарнi препарати.
C34	Бiоциди i фiтофармацевтичнi речовини.
C35	Речовини, що iнфiкують.
C36	Креозоти.
C37	Iзоцiанати.
C38	Органiчнi цiанiди [Y38].
C39	Феноли, фенольнi сполуки, включно з хлорфенолом [Y39].
C41	Галогенованi органiчнi розчинники [Y41]
C42	Органiчнi розчинники, за винятком галогенованих розчинникiв [Y42].
C43	Галогеноорганiчнi сполуки, за винятком речовин, згаданих у цiй таблицi [Y45].
C44	Ароматичнi сполуки, полiциклiчнi i гетероциклiчнi органiчнi сполуки.
C45	Органiчнi азотнi сполуки, на зразок алiфатичних амiнiв.
C46	Органiчнi азотнi сполуки, на зразок ароматичних амiнiв.
C47	Речовини вибухового характеру.
C48	Органiчнi сполуки сiрки.
C49	Будь-який матерiал, забруднений будь-якою сполукою, на зразок полiхлорованого дибензофурану [Y43].
C50	Будь-який матерiал, забруднений будь-якою сполукою, на зразок полiхлорованого дибензо-п-дiоксину [Y44].
C51	Вуглеводнi та їх кисневi, азотнi i/або сiрчанi сполуки, якнебудь iнакше не врахованi у таблицi 4.

 

___________

[1] У дужках зазначається номер Y згiдно з додатком I до Базельської конвенцiї.