Нормативно-правовая база України щодо поводження з відходами

Напівфабрикат - предмет  праці, який підлягає подальшому оброблюванню на підприемстві-споживачі.

Комплектувальний виріб - виріб підприємства, який застосовують як складову частину того, що випускають інші підприємства.

Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються  у процесі людської діяльності і  не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має  намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

( Класифікатор  доповнено абзацом згідно з  Документом Державного комітету  України по стандартизації, метрології  та сертифікаціїN 252 від 30.03.2000 )

Небезпечні відходи - відходи, фізичні, хімічні чи біологічні, характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього  природного середовища та здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

( Абзац  в редакції Документа Державного  комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації N 252 від 30.03.2000 )

Процес - сукупність послідовних дій для досягнення будь-якого результату.

Фаза - визначений момент у ході розвитку будь-якого процесу.

Структурно класифікатор відходів складається з двох частин: класифікації відходів (частина 1), у  т. ч. специфічних відходів, утворюваних  у сировинних, видобувних та обробних галузях економіки (розділ А), а також  специфічних відходів, утворюваних  у сфері надання послуг (розділ Б); класифікації послуг, пов'язаних з відходами (частина 2, розділ В).

Структура коду відходів наведена на рисунку 1.

У КВ прийнято 11-знакову структуру  коду відходів, яка складається з  чотирьох частин. Код прийнято цифровий з кількістю знаків у абетці десять.

XXXX.X.X.XX

---- - - --

  |   | | |

  |   | | --- Цифровий  індекс виду відходу 

  |   | ----- Цифровий  індекс   елемента   процесу,   від   якого 

  |   |       утворилися відходи 

  |   |       а) для відходів вхідних компонентів.

  |   |         1 - відходи основних (сировинних) матеріалів

  |   |         2 - відходи допоміжних матеріалів та речовин

  |   |         3 -   відходи   напівфабрикатів,  комплектувальних 

  |   |         виробів 

  |   |         4 - відходи енергоносіїв 

  |   |         9 - відходи  інших компонентів

  |   |       б) для виробниче-технологічних  відходів 

  |   |         1 - відходи гідромеханооброблення 

  |   |         2 -   відходи   термічного   та   термомеханічного 

  |   |         оброблення 

  |   |         3 - відходи фізико-хімічного оброблення 

  |   |         4 - відходи хімічного та фотохімічного оброблення

  |   |         5 - від складальних процесів 

  |   |         6 - відходи від до допоміжних  процесів,  у  т. ч. 

  |   |         промивання   та  очищення, складування,  пакування, 

  |   |         маркування, вантажно-розвантажувальних  робіт

  |   |         7 - відходи біологічного оброблення 

  |   |         8 -  відходи  виробничо-технологічні  інші,  що  є 

  |   |         важливими для даного угруповання 

  |   |         9 -  відходи   виробничо-технологічні   інші,   не 

  |   |         позначені    іншим   способом,   або   відходи від 

  |   |         комбінованих   процесів)   для   відходів кінцевої 

  |   |         продукції (від надання послуги):

  |   |         1 - бракована продукція 

  |   |         2 -  продукція,  -  забруднена  радіонуклідами  та 

  |   |         (або) шкідливими (небезпечними) речовинами 

  |   |         9 -   відходи   кінцевої  продукції (від надання

  |   |         послуги) інші

  |   ------- Цифровий  індекс  фази  процесу,  на якій утворилися

  |           відходи 

  |             1 - відходи відхідних компонентів  для даного  виду 

  |             діяльності 

  |             2 - відходи від процесів виробництва,  оброблення,

  |             перероблення (виробничо-технологічні  відходи) 

  |             3 -   відходи   кінцевої  продукції (від надання

  |             послуги)

  ----------- Цифровий індекс  виду  економічної  діяльності,  з а 

              якої   утворилися   відходи   (гармонізований    або

              пов'язаний  з  кодами угруповань  класифікатора видів

              економічної діяльності - КВЕД ( v0441217-96 )

               Рисунок 1 - Структура коду відходів

У разі відсутності деталізації класифікаційного угруповання за фазами або елементами процесу, від яких утворився відхід у відповідному розряді коду ставиться цифровий індекс "0".

Спеціалізовані послуги щодо поводження з відходами мають код вигляду: XXX9.

Структура коду послуг, пов'язаних з відходами, наведена на рисунку 2.

У КВ прийнято 8-знакову структуру  коду послуг, яка складається з  чотирьох частин. Код прийнято цифровий з кількістю знаків у абетці коду десять.

X.X.X.XX

- - - --

| | | ------ Цифровий індекс  конкретної назви послуги 

| | -------- Цифровий індекс  узагальненої назви послуги 

 | ---------- Цифровий індекс    виду    послуг    (прогнозування,

|            експертиза   тощо;  надання   дозволу,  координування 

 |            тощо; випробування, вимірювання тощо)

------------ Цифровий індекс  групи послуг:

                1 - законодавчі послуги 

                2 -        управлінські          (адміністративні,

              організаційно-економічні, економічні,       правові, 

              соціальні) послуги

                3 - науково-технічні, техніко-методичні послуги

                4 - виробничо-технологічні послуги 

                5 - послуги з  інфраструктурного   забезпечення обслуговування [17]. 

 

                    

 

 

 

                   Розділ 2. Природні умови регіону дослідження

                     2.1.Географічне положення м. Луганська

Луганська область розташована  у південно-західній частині України  у басейні середньої течії  Сіверського Донця на шляхах з  Донбасу в Росію.

Територія області складає 26,7 тис. кв. км (4,4 % території України) і

займає 11-е місто серед  областей України. Протяжність з  півдня на північ більш ніж на 250 км та з заходу на схід - на 190 км. Сіверський Донець розділяє її на дві частини: меншу - правобережну та більшу - лівобережну.

На півночі, сході та півдні межі області співпадають з державним кордоном України. Тут вона межує з Бєлгородською, Воронезькою та Ростовською областями Росії. На південному заході її землі прилягають до Донецької, а на північному заході - до Харківської області України.

Позитивними рисами географічного  положення Луганської області є близькість до важливих сировинних районів та великих промислових районів і центрів; територією області проходять важливі транзитні транспортні магістралі [18].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          2.2. Кліматичні особливості м. Луганська

Клімат Луганської області помірно- континентальний з відчутними посухами. Середня температура найтеплішого місяця червня +21 °C і найхолоднішого січня −7 °C. Вітри переважно східні і південно-східні.

Максимальна середньорічна кількість опадів  (550мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна.

Весна — сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо спекотне, друга половина його — помірно суха.

Осінь сонячна, тепла, суха  [19].

                  

 

 

 

 

                        

 

 

 

 

 

 

 

                                 2.3.  Ґрунти  м. Луганська

Сільськогосподарське освоєння Луганської області значно вище, ніж  в цілому по Україні й складає  більше 80% . Це порушило екологічну рівновагу між окремими видами угідь – лугами та пасовищами, ріллям, лісами болотами та водними екосистемами.

Ґрунти в області схильні до водної та повітряної ерозії. Схили  крутизною більш 3º еродовані  більш ніж на 80%. На зруйнованих  ґрунтах, а таких на Луганщині  більш ніж половина, поступово  знижується врожайність сільськогосподарських  культур від 10% до 50% і більше. Тривале використання цих ґрунтів у сільськогосподарських цілях без належних агротехнічних заходів призвело до фізико-хімічної деградації ґрунтів.

З метою поліпшення стану земель в області розроблена «Програма еколого-ландшафтної системи землеробства в Луганській області на період до 2010 року», згідно з якою передбачається скорочення площі ріллі на 313 тис. га за рахунок земель на схилах більше 5о.

Забруднення ґрунтів м. Луганська  важкими металами знаходиться на критичному рівні, оскільки на територіях паркових зон, що вважаються чистими в міських умовах, спостерігається значне перевищення фону по кадмію, міді, хрому й нікелю. Має місце нерівномірність у їхньому розподілі по території міста.

Значну територію правобережжя Луганської області займають підприємства вугільної промисловості, які представлені 78 діючими шахтами і 28 збагачувальними фабриками. На протязі тривалого часу в процесі виробничої діяльності вони утворюють значну кількість відходів, які складуються у відвалах. За даними лабораторії екології ґрунтів Луганського інституту агропромислового виробництва, на відстані 0,5 км по периметру відвалів чорноземи повністю втрачають свої властивості до глибини 0,6 м; в зоні до 5 км відбувається накопичення важких металів, втрата гумусу, деградація ґрунтів.

Загальна площа відроблених  територій склала 2200 км2. В межах таких площ відбувається перерозподіл напруженого стану вугільних товщ, на поверхні утворюються провали, прогини, змінюється водно-сольовий баланс зони аерації. Після закриття шахт і припинення водовідливу відбувається підйом рівнів шахтної води до поверхні із наступним її виливанням, що призводить до підтоплення, засолення, розвитку ерозійних процесів.

Зарегулювання стоків, зрошення та вплив інших антропогенних  факторів зумовили у деяких районах  підвищення рівня ґрунтових вод, що призвело до заболочування заплавних земель. В процесі використання, а також впливу деяких факторів (технічний стан зрошувальних і колекторно-дренажних систем, способи та норми поливів, якість води тощо), погіршився гідрогеологомеліоративний стан зрошуваних земель, спостерігається збільшення площ з підвищеним рівнем ґрунтових вод.

На території області  широко розвинені зсуви природного й техногенного походження, яких нараховується  понад 1100.

Інтенсивне господарське освоєння заплави й піщаних терас Сіверського Донця на території Рубiжано-Сєверодонецької промислово-мiської агломерації та накладення на природно-iсторичний карстовий процес техногенного впливу, викликали активізацію техногенного карсту. У межах депресійних воронок водозаборів, навколо накопичувачів промстокiв, на промислових майданчиках окремих підприємств почалася активна деформація денної поверхні, утворення суфозiйно-карстових воронок i западин. Радіоекологічна обстановка у гірничопромислових регіонах Луганської області в значній мірі визначається діяльністю саме вугільних шахт, де має місце неминуче опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження й відбувається радіоактивне забруднення довкілля радіонуклідами уранового, торієвого рядів.

Радіоактивне забруднення  земель відбувається за рахунок радіоактивних  шламів, що утворюються в результаті механічної очистки шахтних вод. Слід зазначити, що за своїми радіаційними характеристиками радіоактивні шлами  вугільних шахт мало в чому поступаються радіоактивним відходам підприємств уранової промисловості. Природні водойми забруднюються за рахунок скидання шахтних вод, що містять радiоактивнi речовини, змивання радіоактивних речовин атмосферними опадами із забруднених ділянок земної поверхні. Забруднення атмосферного повітря відбувається за рахунок викидів шахтних вентиляторів, есхаляції радону з поверхні відстійників з радіоактивними шламами та перенесення з частинками пилу радіонуклідів.

Поки що на Луганщині виявлено 3 шахти, діяльність яких суттєво впливає  на загальну радіоекологічну ситуацію в регіонах їх розташування, це –  шахти «Луганська», «Пролетарська» та ім. Г. Капустiна [20].

 

 

 

 

 

 

                    Розділ 3.  Об'єкти та методи дослідження

              3.1.Ваговий метод визначення ТПВ

Визначення складу твердих  побутових відходів можна провести достатньо просто в звичайних  домашніх умовах, без використання якихось дуже особливо складних технічних засобів та пристроїв.

Наприклад, я проводила  даний дослід в своїй родині на протязі одного тижня. Для цього в кухні прикріпила окремі пакети з назвами, які б показували певний категорій твердих побутових відходів.

 

1. На протязі кожного  проміжку часу, а саме щоранку,  визначала масу (окрему кожного виду та загальну) та відсоткову частку розсортованих відходів по таких складових: метали, папір, пластмаси, скло та харчові відходи.

2. Надалі складала перелік основних продуктів та матеріалів, які входили до відходів:

• Харчові відходи: картопля, банан, цибуля, морква, капуста, апельсин, лимон, насінне лушпиння, яєчна шкаралупа тощо;
• Метали: металеві банки та кришки;
• Пластмаси: поліетиленові пакети, кульки, упаковки з-під продуктів (олії, печива, чіпсів, газованих та солодких напоїв, соків тощо);
• Скло: скляні пляшки з-під газованих та солодких напоїв, вина, шампанського;
• Папір: картон, газети, використані аркуші дрібні папірці.

3. Знаходила масу відходів, що накопичувались протягом 24 годин у своїй родині, що ранку. Визначала масу кожної категорії та загальну, зважуючи на терезах.