Еколого-біологічна характеристика флори рослин, які використовуються в косметології

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.  Господарське значення рослин, які використовуюься в косметології

 

 

 

 

   Аналізуючи рисунок можна  зробити висновок, що рослини, які  використовуються в косметології, найширше застосовуються в харчовій промисловості – 22 види.

3.2. Участь рослин, які  використовуюься в косметології  у складанні фітоценозів

    Наші дослідження проводилися  у травні 2011 року  поблизу смт. Рогань, Харківської області. Вони  спрямовані на визначення участі рослин у складанні фітоценозів степових схилів. Аналізуючи дані можна зробити висновок, що серед дослідженої флори зустрічається 13 видів рослин – 39,4 %, які використовуються в косметології. За спільним проекційним покриттям визначені види займають – 36, 4%. Проекційне покриття досліджених рослин коливається від 9,6% - карагана кущова, до 0,9% - медунка темна. Середнє проекційне покриття становить – 4%. Аналізуючі отриманні дані можна виділити домінантні види : карагана кущова, шавлія поникла, парило лікарське. Рослини під час дослідженя знаходилися у різних фенологічних фазах: від вег.1 до цв.3 (табл. 3).

Таблиця 3

Геоботанічна характеристика степових схилів околиць м.Харків (травень 2011)

 

№ з/п	Вид	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	с.п.п.	к.з.	ф.ф.
		90	80	95	80	90	90	95	90	90	85
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1	Крінітарія волосиста	17	15	20	10	30	10	2	10		10	12,4	90	вег.2
2	Карагана кущова	3	20	30	10	10	4	2		10	7	9,6	90	вег.2
3	Чистець прямий	10	7	2	5	7	2	4	+		4	4,1	90	цв.2
4	Шавлія поникла	10	5	9	20	20	6	1	5	15		9,1	90	цв.2
5	Шавлія дібровна	5	10	3		1	2	3			1	2,5	70	цв.2
6	Подорожник серед.	10	3				1	5	3	5	2	2,9	70	цв.3
7	Парило лікарське	10	10	7	5	2	+	2	2			3,8	80	вег.1
8	Юрінея павутиниста	2			5	6		3				1,6	40	цв.2
9	Пирій середній	5	17	10		7	8	10	25		8	8,2	80	цв.2
10	Залізняк бульбистий	3	4	2	5	1		5	2		5	2,7	80	вег.1
11	Бромус розчепірений	2	4				+	1				0,7	40	цв.1
12	Різак звичайний	1	2				2	1		2		0,8	50	вег.1
13	Залізняк колючий	1				2	6	5		3	5	2,2	60	цв.3
14	Миколайчики польові	5				2	3	2	5		3	2	60	вег.1
15	Перлівка трансільван.	1	3						+	+		0,4	40	цв.2
16	Пирій повзучій	5		15	20	4	3	5	15	10	12	8,9	90	цв.2
17	Осока рання	5				3	10	8	10	8	3	4,7	70	пл.1
18	Еремогоне лучно-степове	3				1	2	1				0,7	40	вег.-цв.
19	Зірочник злаковий		5		5		2	1		2	2	1,7	60	цв.2
20	Горошок мишачій		5				+	5	5	5	4	2,4	60	цв.2
21	Медунка темна			1		2	2				4	0,9	40	цв.2
22	Кипець прямий				5	1	1	2		5	1	1,5	60	цв.2
23	Подорожник ланцет.				5	1	5	1		5	5	2,2	60	цв.2
24	Ловелика				5			3				0,8	20	вег.1
25	Тонконіг вузьколист.		+			+	5	4	10	10	6	3,5	70	цв.2
26	Полин звичайний			+	+		15	7	2		8	3,2	60	вег.1
27	Латук компасний	+					5	3	2		+	1	50	вег.1
28	Жовтець їдкий		+					3			+	0,3	30	цв.2
29	Цикорій дикий			+	+		2	1	2	10	2	1,7	70	вег.2
30	Вероніка австрійська	1					2	2			4	0,9	40	цв.2
31	Осот родовий					+	+	5			+	0,5	40	вег.2
32	Грицики звичайні			1			2	+	2	10	4	1,9	60	цв.3
33	Свербіжниця польова		+				+	2				0,2	30	цв.2
загальна кількість видів		20	17	13	14	19	28	31	17	15	24
кількість видів лікарських рослин		5	5	7	4	5	9	8	5	5	7

 

 

 

 

 

 

 

   Дослідження проводилися  в червні 2011 року в околицях с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. Вони спрямовані на визначення участі рослин у складанні фітоценозів широколистяного лісу. Аналізуючи отриманні дані можна сказати, що серед дослідженої флори зусрічається 8 видів рослин – 26,7 %, які використовуються в косметології. За спільним проекційним покриттям визначені види займають – 21,9 %. Проекційне покриття досліджених рослин коливається від 4,8% - дуб звичайний, до 0,9% - груша дика. Середнє проекційне покриття становить – 2,7%. Аналізуючі отриманні дані можна виділити домінантні види :дуб звичайний, фіалка опушена, липа серцелиста. Рослини під час дослідженя знаходилися у різних фенологічних фазах: від вег.2 до пл.3  (табл. 4).

 

Таблиця 4

Геоботанічна характеристика широколистяного лісу околиць с. Гайдари (червень 2011)

 

№ з/п	Вид	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	с.п.п.	к.з.	ф.ф.
		50	60	60	55	65	60	50	64	70	72
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1	Черешня	2	2	14						7		2,5	40	пл.2
2	Ясен	6	4	5	5	5		5	20	2	5	5,7	90
3	Грястиця збірна	20	15		20	5	10	10	5	3	10	9,8	90	цв.2
4	Тонконіг дібровн.	15	15	20		5	5	5		4	10	7,9	80	цв.3
5	Розхідник	2	5	2	15				5	7	7	4,5	70	вег.1
6	Клен польовий	8	3			5	2	4	3	2	15	4,2	80	вег.1
7	Куцоніжка пухнас.	20	20	7		30		10	10	1		9,8	70	цв.3
8	Кульбаба лікарська	5		5	9	5	6	3	4	10		4,7	80	пл.2
9	Дзвоники широкол.	2								3		0,5	20	вег.2
10	Фіалка опушена	10				10		5		4		2,9	40	вег.2
11	Гравілат міський	5		10			4		8	5		3,2	50	пл.2
12	Осока сусідня	5					15	10		2		3,2	40	цв.2
13	Астрагал солодкол.	+	10	10	5	10						3,5	50	цв.1
14	Дуб звичайний		5	3	13		8			10	9	4,8	60	пл.
15	Підмареник міський		5	10			6		7		12	4	50	вег.2
16	Празелень		15					5		1		2,1	30	вег.2
17	Заяча капуста		1				3		+	2		0,6	40	вег.1
18	Пахучка			14			5		+	3	+	2,2	50	вег.3
19	Зірочник ланцетний	+			15	+		+	10	5		3	60	пл.1
20	Медунка темна		+	+	5		10			7		2,2	50	вег.2
21	Липа серцелиста				5		4		10		7	2,6	40	пл.2
22	Груша дика	+			8			1				0,9	30	пл.1
23	Осока Міккелі					10		15		2		2,7	30	цв.2
24	В’яз	+				10	2	7		4	4	2,7	60	вег.2
25	Перлівка ряба					5				2		0,7	20	пл.2
26	Тонконіг однорічн.							20	10	4		3,4	30	цв.3
27	Латук Ше	+					7	5	1	1	4	1,8	60	вег.3
28	Бутень п’янкий			+			3			3	10	1,6	40	цв.2
29	Суниці лісові						4			2	7	1,3	30	пл.2
30	Очиток Рупректа						6		7	4	10	2,7	40	цв.1
загальна кількість видів		17	13	13	10	13	18	15	15	26	14
кількість видів лікарських рослин		4	3	4	4	1	5	3	2	6	3

 

 

 

 

 

   Дослідження проводилися  в червні 2011 року в поблизу  с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. Вони спрямовані на визначення участі рослин у складанні фітоценозів заплави річки Сіверський Дінець. Аналізуючи отриманні дані можна сказати, що серед дослідженої флори зусрічається 10 видів рослин – 27,8 %, які використовуються в косметології. За спільним проекційним покриттям визначені види займають – 17,3 %. Проекційне покриття досліджених рослин коливається від 4,6% - кульбаба лікарська, до 0,1% - лопух павутинистий. Середнє проекційне покриття становить – 1,7%. Аналізуючі отриманні дані можна виділити домінантні види :кульбаба лікарська, ромашка непахуча, гірчак пташиний. Рослини під час дослідженя знаходилися у різних фенологічних фазах: від вег.1 до пл.1   (табл. 5).

Таблиця 5

Фітоценотична характеристика заплави річки Сіверський Дінець

 

№ з/п	Вид	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	с.п.п .	к.з.	ф.ф.
		95	100	95	100	95	95	90	95	98	100
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1	Костриця лучна	15	15	15	15	5	5	5		20	10	10,5	90
2	Конюшина гібридна	3			+				+			0,3	30
3	Тонконіг одноріч.	20		15		10			10	20		7,5	50
4	Осока опушена	10	10	10		10	15	7	8		5	7,8	80
5	Пирій повзучій	15	15	10	+	10	20	17	12	20	7	11,6	100
6	Тонконіг лучний	8	5	15			15				13	5,6	60
7	Кульбаба лікарська	2	15	5		7	3	9	2	3	4	4,6	90
8	Перстач прямий	7			+							0,7	30
9	Герань лучна	3	+	3		5	3		3		5	2,2	70
10	Миколайчики пол.	1	2	10	5	6	2				6	3,2	70
11	Морква дика	1		2	5	7				3	3	2,1	60
12	Родовий осач пол.	3						3				0,6	20
13	Щавель кінський	3			7	4		5		8		2,7	50
14	Деревій майжезвич.	5		+						3		0,8	30
15	Латук компасний	4							2			0,6	20
16	Коюшина лучна		9	+	10	9	5	8	3	5	8	5,7	90
17	Подорожник велик.					4		5	5		5	1,9	40
18	Груша дика					1						0,1	10
19	Злинка канадська					3		6			8	1,7	30
20	Гірчак пташиний			5		6	5		5		3	2,4	50
21	Ромашка непахуча		2	3	20	5					3	3,3	50
22	Будяк звичайний		+	+	5		+	10	5	1		2,1	70
23	Жовтець багатоквіт.	+					2		5	5		1,7	50
24	Лисехвіст лучний				5				+			0,5	20	пл.1
25	Люцерна хмелевид.			2	5	5	4		10	5	7	3,8	70	вег.1
26	Цикорій			5	5		2			8	5	2,5	50
27	Лядвенець україн.		+	+				2		1		0,3	40	цв.2
28	Пижмо звичайне		6				10		5			2,1	30
29	Стенактис одноріч.	+						7				0,7	20
30	Тонконіг вузьколис.		+		20		5		10			3,5	40	пл.1
31	Конюшина біла		8					8	5			2,1	30
32	Грицики звичайні			+				10	5			1,5	20
33	М’яточник бур’ян.							3				0,3	20
34	Полин гіркий				+	+				5		0,5	30
35	Тонконіг звичайн.		15						+		+	1,5	30
36	Лопух павутинист.			+						1		0,1	20
загальна кількість видів:		17	15	19	15	17	15	15	19	15	16
кількість видів лікарських рслин		2	3	6	2	6	3	3	5	4	4

 

 

 

 

 

 

 

 

   Дослідження проводилися  в червні 2011 року в поблизу  с. Гайдари, Зміївського району, Харківської  області. Вони спрямовані на визначення  участі рослин у складанні  фітоценозів степових схилів. Аналізуючи  отриманні дані можна сказати, що серед дослідженої флори зусрічається 15 видів рослин – 24,1 %, які використовуються в косметології. За спільним проекційним покриттям визначені види займають – 8,5 % Проекційне покриття досліджених рослин коливається від 2,6% - полин звичайний, до 0,2% - хвощ польовий, гірчак пташиний. Середнє проекційне покриття становить – 0,57%. Аналізуючі отриманні дані можна виділити домінантні види :полин звичайний, пижмо звичайне, деревій майжезвичайний. Рослини під час дослідженя знаходилися у різних фенологічних фазах: від вег.1 до пл.2 .  (табл. 6).

 

Таблиця 6

Геоботанічна характеристика степових схилів околиць с. Гайдари

 

№ з/п

Вид

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

с.п.п <sp