Активные операции комерческого банка

Внутрішньо банківський  контроль здійснюється при відкритті  рахунків, прийомі документів на обробку, здійсненні операцій та відображенні в бухгалтерському обліку.

Діюча система  внутрішньо банківський  контроль включає попередній та послідуючий контроль.

Первинний контроль - це контроль, який здійснюється на етапі оформлення і перевірки документів. Первинний контроль передбачає застосування візуальних, логічних арифметичних, і інших прийомів контролю і покликаний запобігти помилкам при здійсненні організацій.

Основним завданням  подальшого контролю є виявлення  недоліків поточного контролю і  з'ясування причин їх виникнення. За результатами перевірок, отриманими під час наступного контролю, розробляють конкретні  заходи щодо поліпшення ситуації і  недопущення в подальшому таких  недоліків, підвищення фахового рівня  бухгалтерських працівників.

Створення ефективної системи внутрішнього банківського контролю досягається шляхом оптимізації  взаємовідносин та обміну інформацією  між внутрішнім контролем, зовнішніми і внутрішніми аудиторами банку.[ 10 ]

Для цілей здійснення контролю по кожному виду діяльності повинні бути розроблені процедури  їх здійснення, а по операціям –  технологічні карти документообігу.

Технологічна  карта – це внутрішній нормативний  документ, розроблений  відповідно до діючого законодавства, нормативними вимогами Національного банку України та внутрішніх положень банка, регламентуючим операційні етапи по здійсненню, супроводженню, документальному оформленню, відображенню в бухгалтерському обліку, а також розділення функцій, забезпечуючи здійснення зазначеного.

Подальший контроль здійснюється у формі тематичних перевірок і ревізій, може бути вибірковим і суцільним. Тематичним перевіркам підлягає діяльність окремих відповідальних виконавців або окремі види обліково-операційної  роботи.

Беручи участь у процесі кредитування, українські комерційні банки піддаються  внутрішнім і зовнішнім випробуванням. Навіть за найліпшої кредитної політики виникають втрати за кредитами. Репутація банку може бути серйозно підірвана зростанням частки проблемних кредитів, що призводить до погіршення позиції банку на ринку кредитних ресурсів. З метою захисту своїх iнтересiв, зменшення рiвнiв кредитних ризикiв у процесi активної дiяльностi комерцiйний банк керується як нормативними положеннями, показниками ризику, встановленими iнструктивними документами, так i власними критерiями оцiнки ймовiрних ризикiв, методами та заходами щодо їх зниження, котрi вiдображаються у кредитнiй полiтицi банкiв.[17]

Найпростiшим  методом захисту вiд ризику неповернення кредитiв є елементарне нівелювання  ризику, якого може дотримуватись  банк, надаючи позики надiйним та перевiреним  позичальникам. Але повнiстю уникнути ризику у кредитнiй справi, виключити  ймовiрну появу втрат практично  неможливо.

Розгляд методiв  зниження ризику при кредитуваннi, тобто  заходiв, спрямованих на зменшення  ймовiрностi та обсягу втрат i збиткiв  для кожної кредитної операцiї  внаслiдок неповернення позичальником  заборгованостi, почнемо з лiмiтування  кредитiв - нормативно визначених показникiв  максимального ризику.

Найголовнiшим  методом захисту вiд кредитних  ризикiв, визначення необхiдного обсягу позики та можливих шляхiв повернення заборгованостi банку є аналiз  та оцiнка кредитоспроможностi клiєнта, його фiнансового стану, прогнозування  ризику неповернення кредиту.

Ще одним способом зменшення кредитного ризику є порука, страхування кредитів, наявність  застави. Предмет застави повинен  володiти наступними характеристиками:

1. Висока лiквiднiсть.  Пiд лiквiднiстю у даному разi  розумiють здатнiсть заставленого  активу до конвертацiї у грошовi засоби.

2. Здатнiсть до  тривалого зберiгання. (щонайменше, протягом термiну дiї кредитного  договору).

3. Вiдносна стабiльнiсть  ринкових цін на заставлений  предмет та наявнiсть реальної  вартостi предмета застави.

4. Низькi витрати  на зберiгання (утримання) та  можливу реалiзацiю застави.

Предметом застави  можуть бути майно та майновi права, цінні папери тощо. При здійсненні кредитної діяльності банківської  установи важливе значення має розмежування функцій працівників банку з  метою уникнення ситуації, коли одна особа несе відповідальність за кінцевий результат тієї чи іншої банківської  операції.

Кредитний процес банку є багатоетапний і потребує як збору інформації про клієнтів, оцінки відповідної документації, постійного спілкування з клієнтами, так  і підготовки різного роду договорів  та регулярного кредитного моніторингу. Для цього кожен крок кредитного процесу повинен бути добре продуманим і розподілений між кредитними працівниками.

Розподіл функцій  у кредитному процесі і делегування  обов'язків між працівниками банку  може відбуватися за допомогою таких  підрозділів банку, як: фронт-офіс, бек-офіс.

Фронт-офіс - це підрозділи банку або його уповноважені особи, які ініціюють та організовують  банківську операцію (через укладення  відповідних угод). До фронт-офісу  відносять підрозділи, які безпосередньо  обслуговують клієнтів та генерують  грошовий потік. У кредитному процесі фронт-офіс виступає ініціатором, саме тут здійснюються попередній та підготовчий етапи кредитування.

Фронт-офіс здійснює такі функції у процесі кредитування клієнтів:

- пошук та  залучення клієнтів;

- направлення  клієнтів до відповідного працівника  кредитного підрозділу;

- дослідження  можливості розширення споживання  клієнтом послуг банку;

- контроль за  виконанням клієнтом зобов'язань,  що були ним прийняті у зв'язку  з укладанням кредитного договору (перехід на обслуговування, залучення  до банку пов'язаних з клієнтом  структур, партнерів, розширення  споживання послуг банку тощо).

З метою залучення  клієнтів підрозділи фронт-офісу мають  користуватися всіма доступними маркетинговими засобами. .[20]

Діяльність фронт-офісу  банку починається з приходу  клієнта до відділення банку, оброблення кредитної заявки і закінчується формуванням угоди. До функцій кредитного фронт-офісу слід також віднести процеси обслуговування кредитної  угоди в частині взаємодії  з клієнтом такі, як: робота з заявками на підключення послуг, реструктуризацію угоди, дострокове погашення, надання  виписки за рахунком тощо. При цьому  організація роботи фронт-офісу  включає не лише автоматизацію робочого місця операціоніста, а й забезпечення відповідними програмними продуктами всіх підрозділів при прийнятті  рішення за кредитом, включаючи момент формування угоди. Це зумовлено тим, що в межах процесу видачі кредиту  операціоніст, окрім введення заявки і анкети позичальника, здійснює підбір продуктів і послуг, узгодження з  клієнтом умов договору, а також  формування пакета документів. При  цьому паралельно з операціоністом процедурою видачі кредиту займаються й інші підрозділи банку, зокрема, служба безпеки, юридичний відділ, департамент  роздрібного кредитування. Крім того, виконуються такі системні операції, як скорині і перевірка позичальника у різних базах даних

Процеси видачі кредиту відрізняються залежно  від напряму бізнесу, вартості продукту, класу позичальника, локального ринку, стратегії розвитку банківської  установи та інших чинників, а як наслідок відрізняється й підхід до автоматизації різних бізнес-процесів.[14]

Отже, кредитна робота в банку починається у фронт-офісі. Головною мстою діяльності фронт-офісу  є продаж максимального обсягу кредитних  продуктів банку, стимулювання і  продаж інших продуктів банку  при контактах з клієнтами, отримання  прибутків, підтримка ліквідності  та мінімізація ризиків. Підрозділи фронт-офісу взаємодіють з клієнтами  банку.

Бек-офіс - підрозділи банку або окремі відповідальні  особи, які залежно від їх функцій  забезпечують реєстрацію, перевіряння, звіряння, облік операцій та контроль за ними. Бек-офіс здійснює реєстрацію кредитних та інших договорів, введення інформації автоматизовану систему, перевірку, облік та контроль за кредитними операціями банку. Бек-офіс взаємодіє з підрозділами фронт-офісу, податковими, правоохоронними  органами, контрагентами тощо.[18]

Працівники банківської  установи, на яких покладено функції  бек-офісу банку, відповідають за:

- перевіряння  отриманих від фронт-офісу документів  на паперових чи електронних  носіях щодо достовірності наданої  інформації;

- реєстрацію  операцій і введення потрібних  даних до автоматизованої системи  банку;

перевіряння підтверджень про здійснення операцій, що надійшли від контрагентів, та надсилання підтвердження  клієнту про надходження коштів;

- проведення  перевірки лімітів за позичальниками;

- вивіряння залишків  за рахунками клієнтів;

- підготовку  відповідних розпоряджень для  здійснення розрахунків;

- перевірку правильності  відображення операцій;

- зберігання  інформації про операції;

- нарахування  процентів за кредитами, комісійних  тощо;

- контроль за  обробленням даних, здійсненням  розрахунків, виконанням договорів.

Під час контролю за виконанням укладених кредитних  договорів працівники бек-офісу  перевіряють:

- наявність усіх  документів за відповідною кредитною  операцією та своєчасність їх  подання до кредитного підрозділу  банку;

- відповідність  кредитної операції вимогам законодавчих  та нормативно-правових актів  України, а також прийнятим  банком операційним процедурам, установленим лімітам кредитування (будь-які відхилення від установлених  процедур і лімітів мають бути  додатково узгоджені з керівництвом  банку).

Якщо виявлено порушення, результати перевірки мають  бути оформлені відповідним документом (актом, протоколом тощо).

Для мінімізації  ризику здійснення кредитних операцій та з метою уникнення помилок, які можуть бути допущені спеціалістами  банку в процесі аналізу кредитоспроможності  клієнта та експертизи кредитних  проектів, у банку можуть створюватися підрозділи , які контролюватимуть кредитні пропозиції, подані фронт-офісом. Таке розмежування функцій у кредитному процесі підвищить ефективність здійснення кредитної діяльності банку.

Між підрозділами фронт-офісу, бек-офісу та існує чітке  розмежування функцій. Зокрема, фронт-офіс - організовують операцію (шляхом укладення відповідних угод).,а бек-офіс беруть безпосередню участь в операційній роботі, та фінансовий контроль за операціями та контроль за ризиками.

Порядок перерахування  грошових коштів з позичкового рахунку  обумовлюється кредитним договором. Контроль цільового використання кредитних  коштів при їх наданні покладається на працівника підрозділу супроводження  кредитів.

- На працівників бек-офісу покладається відповідальність за своєчасне перенесення кредитної заборгованості на рахунки простроченої та сумнівної заборгованості, відображення відповідних операцій на позабалансових рахунках та в базі даних операційного дня банку.

- Відповідальний працівник кредитної служби контролює сплату процентів позичальником, а також несе відповідальність за своєчасність та правильність підготовки документів для проведення кредитної операції в порядку, передбаченому діючим законодавством України, нормативними актами НБУ та внутрішніми інструктивними матеріалами Банку.

- Відповідальний працівник кредитної служби здійснює контроль виконання позичальником умов кредитного договору, договорів забезпечення (своєчасного та повного погашення кредитної заборгованості тощо), а також своєчасного страхування предмету застави, якщо це передбачено рішеннями Кредитних комітетів, до кінця дії кредитного договору. При цьому, відповідальний працівник кредитної служби; протягом всього строку дії кредитного договору підтримує ділові стосунки з позичальником, перевіряє його фінансовий стан, стан зберігання забезпечення. Крім того, у випадку підписання банком договорів гарантії (поруки), відповідальний працівник кредитної служби контролює виконання умов гарантом (поручителем) зобов'язань перед Банком, проводить перевірки їх фінансового стану.

Отже, чіткий розподіл обов'язків між підрозділами банку  на всіх етапах кредитування має на меті сприяти підвищенню рівня та якості обслуговування клієнтів; створенню  інформаційної клієнтської бази; максимальному врахуванню в роботі з позичальником сукупності чинників, які можуть призвести до невиконання  ним зобов'язань; виявленню проблемних кредитів та мінімізації ризиків  щодо неповернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.

 

2.4 Особливість відображення активних операцій в бухгалтерському обліку

 

Суб'єктом кредитної  операції є банк та його клієнти. Банк виступає як кредитор, тобто він  є юридичною особою, яка надає  або бере на себе зобов'язання надати в майбутньому певну суму грошових коштів у розпорядження позичальника на певний строк. Позичальниками виступають клієнти та партнери банку, які отримують  кошти в позику (у користування) і зобов'язуються повернути їх у  визначений строк. До них належать суб'єкти підприємницької діяльності, органи державного управління, населення, банки. Банк  здійснює  кредитні та вкладні (депозитні) операції відповідно  до  вимог законодавства України   і   відображає   в бухгалтерському обліку  за  відповідними рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків  України,  затвердженого постановою Правління Національного   банку   України від 17.06.2004  N 280,  зі  змінами,  залежно від категорії контрагентів,   виду   кредиту/вкладу  і строків їх використання.

Банк відображає   в  бухгалтерському  обліку  наданий  кредит та отриманий кредит на   міжбанківському   ринку з одним і тим самим контрагентом,  у різних валютах, на еквівалентну суму та однаковий термін    погашення    як   операції   з   похідними   фінансовими інструментами.