Перспективи розвитку аналітичних документів

 

Кушнаренко Н.М. Документознавство: навч. посіб. / Н.М. Кушнаренко- 4-е вид., ред. - К.: Знання, 2003. - 460с. - (Вища освіта ХХІ ст.).

 

Кушнаренко Н. Н. Документоведение: учебн. / Н. Н. Кушнаренко. - К.: Знання, 2006. - 459 с.

 

Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів: навч. посіб. / Н.М. Кушнаренко- К.: Знання, 2005. - 327 с.

 

Мельник Л. Бібліотечне обслуговування сьогодні: тенденції і проблеми / Л. Мельник // Вісник книжкової палати України. -- № 9, 1999. -- С.4-6.

 

Морозюк І. Документознавство та інформаційна діяльність: проблеми спеціалізацій і вимоги практики / І. Морозюк // Вісник Книжкової палати. - 2003. - № 8. - С.18-20.

 

Романюк М. М. Загальна і спеціальна бібліографія: навч. Посіб. для студ. спец. "Видавнича справа та редагування" / М. М. Романюк. - 2-е вид., випр. - Львів: Світ, 2003. - 95 с.

 

Соколов А. В. Інформаційний підхід до документної комунікації: посіб. для вузів / А. В. Соколов. - Львів, 1988. - 85 с.

 

Соляник А.А. Документні потоки та масиви: навч. посіб. / А.А. Соляник-- X.: ХДАК, 2000. -- 112 с.

 

Сошинська В. Основні канали професійної комунікації документно- інформаційній сфері / В. Сошинська // Вісник Книжкової палати. - 2006. -№ 9. - С. 30- 32.

 

Столяров Ю.М. Класифікація документа: рішення і проблеми / Ю.М. Столяров. - М., 1995. - С. 24 - 40.

 

Терминологический словарь по библиографичному делу и смежным отраслям знания. - М., 1995. - 268 с.

 

Типологія видань. - М.: Кн. палата, 1990. - 231с.

 

Швецова-Водка Г.М. Типологія документа: навч. посібник для студентів ін-тів культури / Г. М. Швецова-Водка. -- К.: Кн. палата України, 1998. -- 80 с.

 

Швецова-Водка Г. М. Функції і властивості документа в системі соціальних комунікацій / Г. М. Швецова-Водка. - 1994. - С. 37 - 57.

 

Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства / Г. М. Швецова-Водка. - К.: Кондор, 2004. - 217 с.

 

Страницы: 1 2 3

 

 

_______________

Елементи аналітичної діяльності були відомі ще в сиву давнину. Засновником аналітики вважають знаменитого давньогрецького філософа Сократа (бл. 469 -- 399 до н. е.), який виробив свій власний метод аналітичних роздумів. Суть його - в аналізі ситуації під час полемічного діалог)´, ÿким майстерно володів філософ. Цей спосіб він називав «повивальним мистецтвом» і вважав його подарунком від Бога. Використовуючи полемічний аналіз, Сократ вміло вибудовував діалог таким чином, щоб спростувати аргументи свого співрозмовника і майже завжди досягав мети, бо в основі полеміки завжди посилався на факти життя, логіку міркувань, стичні норми.

 

Вирішальну роль у виникненні аналітики зіграв Арістотель (384 - 322 до н. е.). В своїх книгах «Перша аналітика», «Друга аналітика» він вперше систематизував прийоми міркувань, зробив їх предметом наукових пошуків. Він відкрив закон тотожності, закон суперечності, закон виключення третього, діалектики індукції, дедукції і логічного синтезу, визначив категорії, мету, простір, час, рух, кількість і якість, форму і матерію, можливість і дійсність, необхідність і випадковість, особливе і загальне та інші глобальні питання. Найбільша ж заслуга Арістотеля в тому, то з нього починається системне світобачення і системне дослідження природи.[5, с. 242].

 

Сучасний рівень розвитку інформаційно-аналітичної діяльності у провідних країнах світу є результатом тривалого історичного процесу еволюційних і революційних перетворень. При цьому чітко відслідковується взаємозв´ÿзок між розвитком суспільства, особливо матеріального виробництва, та зростанням потреби суб´єктів в інформації. Прогрес в організації інформаційної діяльності пов´ÿзаний з розвитком двох якісно відмінних між собою типів технологічних процесів: обробкою повідомлень у широкому розумінні цього терміна і передачею повідомлень.

 

Варто нагадати головні етапи технологічної трансформації у сфері оброблення та передавання інформації. Наслідком цих перетворень було набуття людським суспільством нової якості, формування нової соціально- технічної парадигми -- інформаційного суспільства.

 

Перша революція пов´ÿзана із винаходом писемності, що привело до гігантського якісного і кількісного стрибка. З´ÿвилася можливість передавання знань від покоління до покоління.

 

Друга революція (середина XVI ст.) спричинена винаходом з книгодрукування, який радикально змінив індустріальне суспільство, культуру, організацію діяльності.

 

Третя революція (кінець XIX ст.) зумовлена винаходом електрики, завдяки якій з´ÿвилися телеграф, телефон, радіо, які дають змогу оперативно передавати і нагромаджувати інформацію в будь-якому обсязі.

 

Четверта революція (70-і pp. XX ст.) пов´ÿзана з винаходом мікропроцесорної технології і появою персонального комп´ютера. На мікропроцесорах та інтегральних схемах створюються комп´ютери, комп´ютерні мережі, системи передавання даних (інформаційні комунікації). Цей період характеризують три фундаментальні інновації:

 

- перехід від механічних та електричних засобів перетворення інформації до електронних;

 

- мініатюризація всіх вузлів, пристроїв, приладів, машин;

 

- створення програмно-керованих пристроїв і процесів.

 

Остання, інформаційна революція (наприкінці 90-х років) почалась і набула найбільшого розвитку в комерційному підприємництві. Вона зумовила необхідність зміни погляду на сутність і призначення комерційного підприємства -- його почали розглядати як механізм створення вартості та добробуту. У свою чергу, ця концепція висунула інше питання -- для кого комерційне підприємство створює вартість і добробут, чим дала поштовх до розвитку корпоративного управління.

 

Історія формування інформаційно-аналітичних служб (ІАС) починається з середини XX ст. Вперше цей термін think tanks з´ÿвився в США під час Другої

 

Світової війни. Так тоді називали захищене від прослуховування місце (tank), де цивільні та військові експерти розробляли стратегії бойових дій. Вони також використовувались для розробок безпечного середовища для військових стратегічних органів. ´

 

Перші аналітичні структури виникли у США, Великій Британії та Німеччині на початку XX століття як реакція наукових та політичних кіл на зміни у сфері світової економіки та міжнародної безпеки. Провідні позиції США на світовій арені, переконаність політичної еліти цієї країни,..що саме Америка несе відповідальність за міжнародний порядок, спонукали політиків і науковців шукати шляхів мирного розв´ÿзання суперечливих питань у взаємовідносинах різних держав, вироблення стратегій розвитку країни, захисту національних інтересів у світі, що динамічно змінюється.

 

Однією з найстаріших think tanks є американський Фонд імені Р. Сейдлеа (Russell Sage Foundation), заснований 1907 року. Його головним завданням стало проведення наукових досліджень стосовно розвитку індустріального суспільства в США. Як відзначають дослідники, діяльність цієї організації сприяла розвиткові громадянського суспільства в країні. Фонд взяв на себе завдання професійно сприяти подоланню соціальних негараздів у суспільстві.

 

В 1990-і роки відбулися суттєві зміни в діяльності „фабрик думок". Численні інститути, які вивчали проблеми зовнішньої політики, політики безпеки, реорганізували свою діяльність. Збільшення кількості „фабрик думок", проблеми з фінансуванням спонукали їх до запровадження „цільового маркетингу". З широкої сфери політичних досліджень вони обирали вузьку спеціалізацію. До таких «think tanks» належать організації, які проводять численні соціальні, екологічні, технічні дослідження. Та вузька спеціалізація є певним ризиком, оскільки загрожує самому їх існуванню після можливого припинення фінансування фондами чи приватними особами, які можуть втратити інтерес до їх проблематики.

 

Сьогодні, в часи всіляких криз, насамперед, в економіці, керівні представники західних аналітичних шкіл працюють над узагальненням накопиченого за останні десятиліття досвіду (перш за все - негативного досвіду - обумовленого прорахунками аналітичних служб різних рівнів). Чиняться спроби інтеграції цього досвіду в систему поглядів на методи розробки управлінських рішень, що видавалися такими досконалими і перш за все прогностичної діяльності з метою упередження негативних явищ, ризиків і небезпек. Алгоритм прогнозування стає ще більш досконалішим і обачливим: «а що буде після того, як...».

 

___________

3.1. Інформаційно-аналітична діяльність в системі науково-технічної інформації: методичні та організаційні засади

 

В еру інформаційного суспільства можливості кожної країни, в першу чергу, оцінюються через її інтелектуальний потенціал, наявність нових знань і технологій. У зв'язку з цим важливого значення набуває розвиток сфери науково-технічної інформації (далі НТІ).

 

У сучасних умовах науково-технічна інформація в багатьох країнах світу віднесена до основних пріоритетів і знаходиться в полі зору державного управління. У США, Японії, Китаї, Індії, інших країнах існують чіткі схеми державного управління інформаційними системами, збору та розповсюдження наукової і науково-технічної інформації та створення умов для забезпечення зручного доступу до неї. Країни СНД (Росія, Бєларусь, Казахстан) останнім часом також приділяють цій сфері достатньо уваги.

 

В Україні інформаційне забезпечення науково-технічної інформації на загальнодержавному рівні здійснюється Українським інститутом науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ); на регіональному - 13 Центрами науково-технічної інформації, що підпорядковані МОЦ України, ЗАТ "Харківський ЦНТЕІ", Одеським інноваційно-інформаційним центром "ІНВАЦ" та підрозділами п'яти вищих навчальних закладів. На галузевому рівні функціонують Укрмедпатінформ (державна наукова установа), Укрметалургінформ (відкрите акціонерне товариство), НДІТЕХІМ (державний науково дослідний інститут), ДПУкрНДІнафтогазінформ (державне підприємство) тощо [27].

 

Між тим, ефективне задоволення інформаційних потреб користувачів у науково-технічній інформації вимагає системного підходу до функціонування сфери НТІ: від створення інформації, її аналітико-синтетичного опрацювання та формування інформаційних ресурсів до забезпечення оперативного доступу до них, оцінки корисної інформації та інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління у сфері інноваційної діяльності.

 

Таким чином, у сфері науково-технічної інформації функціонує багато організацій, але належної координації їх дій, методичного і організаційного забезпечення діяльності, фінансової підтримки ще немає. В той же час пріоритетним завданням установ інформаційної сфери на сучасному етапі є підвищення якісного рівня інформаційно-аналітичного забезпечення сфери управління.

 

Нещодавно на підприємствах функціонували спеціальні підрозділи НТІ, відділи з патентно-ліцензійної діяльності тощо. Зараз необхідно створювати нову систему інформаційного забезпечення, яка з часом повинна перетворитися на систему інтелектуального управління. Тому сьогодні потрібна інформація консолідована, аналітична, оброблена та підготовлена для споживачів. Бурхливий розквіт науково-технічної діяльності, наявність багатьох інформаційних джерел вимагають належного інформаційно-аналітичного забезпечення управлінців, науковців, виробників.

 

Як аналітика, так і інформація мають глибоке коріння існування і розвиваються й сьогодні бурхливо за своїми правилами і методиками інформаційні й аналітичні процеси, особливо процеси системної аналітики.

 

У 1970-ті роки в науці та техніці спостерігалося стрімке накопичення різноманітних кількісних даних: числових - про властивості речовин та матеріалів, числових та нечислових - про навколишнє середовище, біологічних об'єктах і т.п. У зв'язку з цим пошук інформації, вибір найбільш достовірних відомостей в тих випадках, коли існують протиріччя в результатах, отриманих різними авторами, а також визначення більш доречних напрямків нових досліджень, натикаються на значні перешкоди, що обумовлені використанням різноманітних методів отримання однотипових даних, не завжди забезпечуючи необхідну точність вимірювань [20].

 

Ускладнення функцій управління науково-технічним прогресом, пов'язане з необхідністю обліку його соціальних, економічних та екологічних наслідків та підпорядкування науково-технічних досягнень рішенню народногосподарських задач, потребувало змінення форм та методів інформаційного забезпечення останніх. Поява у зв'язку з цим спеціалізованих міждисциплінарних досліджень, що напрямлені на обґрунтування рішень по управлінню науково-технічним прогресом, як на державному рівні, так і на рівні окремих регіонів, галузей та підприємств, призвело до необхідності формування надійної та постійно поновлюваної бази даних.

 

Окрім того, було встановлено, що в деяких випадках результати аналізу й відбору даних з одних і тих самих джерел інформації в галузевому й державному масштабі в інформаційних системах загального використання не фіксуються й тому при повторному виникненні вже дослідженої один раз проблеми весь цикл робіт по пошуку, відбору й аналізу інформації повторюється.

 

Вказані фактори визначили статус та спеціалізацію інформаційно-аналітичних центрів, які займають проміжне положення між традиційними інформаційними службами та спеціалізованими науковими організаціями. Із спеціалізованими науковими організаціями їх об'єднує те, що, виконується техніко-економічне дослідження, вони у ряді випадків виробляють нову, невідому суспільству інформацію. Основна же відмінність полягає в тому, що предметом вивчення в традиційних дослідженнях виступають самі природні чи соціальні феномени, а результатом - формулювання законів їх існування, в то час як предметом техніко-економічного чи інформаційного дослідження являється відображена в документах інформація про ці феномени, а результатом - визначення інформаційної ситуації та рівня чи перспектив розвитку тієї чи іншої проблеми [18].

 

Ці причини призвели до створення центрів аналізу інформації, задачами яких являлися постійний збір опублікованої та неопублікованої інформації по проблемах, що визнані важливими и довгостроковими в масштабах держави, галузі чи окремої організації, й відбір, аналіз, оцінку й класифікацію даних у відповідності до структури проблеми, забезпечення цими даними зацікавлених користувачів та проведення техніко-економічних досліджень у відповідності до технічних завдань основної фінансуючої організації.