Перспективи розвитку аналітичних документів

 

Запис у реферативному журналі поєднує бібліографічний опис документа, реферат (замість рефератів можна використовувати авторські резюме та анотації), а також шифр зберігання в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського. Твори друку (документи) можна одержати безпосередньо в бібліотеці, або замовити за допомогою міжбібліотечного абонемента (МБА). Скорочення в бібліографічних описах видань зроблено відповідно до ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація" [4].

 

УРЖ "Джерело" представлене в мережі Internet:

 

-- загальнодержавною реферативною базою даних "Україніка наукова"nbuv.gоv.uа (Web - сервер Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського) та: ірrі.kіеv.uа Web - сервер Інституту проблем реєстрації інформації НАН України);

 

електронною версією журналу hppt://t.kiev/Djerelo/index.html (Web - сервер Інституту проблем реєстрації інформації НАН України). База даних містить бібліографічні описи документів, реферати, індекси Рубрикатора НБУ тощо. Пошук документів можна здійснювати за автором, назвою (чи за словами з назви) видання, назвою журналу, тематичними розділами, роком видання, а також за будь-яким терміном з тексту (крім службових слів). Результати пошуку можна записати у файл або ж роздрукувати у вигляді тексту.

 

Ще одним прикладом реферативного видання є журнал «Агропромисловий комплекс».

 

Реферативний журнал "Агропромисловий комплекс України" засновано Державною науковою сільсько-господарською бібліотекою УААН та Інститутом гідротехніки і меліорації УААН у 1999 році. Свідоцтво про державну реєстрацію КВ 3796 від 29.04.1999 р. Передплатний індекс 99626 з другого півріччя 2008 року. Періодичність видання -- 4 рази за рік. Кожний номер часопису містить до 420 рефератів (≈ 20 ум. друк. аркушів). Видання покликане інформувати вчених-фахівців та інформатиків галузі про основні розробки вітчизняної аграрної науки і технології сучасного виробництва з метою своєчасного, найповнішого застосування інновацій на практиці, слугувати засобом здійснення цільового пошуку науково-технічної інформації, міждержавного обміну інформативними масивами.

 

Основними завданнями реферативного журналу є:

 

оперативне ознайомлення широкого загалу науковців і практиків з новими публікаціями у сфері аграрної науки і техніки;

 

цільовий пошук необхідної інформації з усіх галузей АПК;

 

сприяння інтеграції наук; міжгалузевий та міждержавний обмін інформацією;

 

популяризація найновішого інформаційного продукту, методів і технологій.

 

Підготовка видання РЖ "Агропромисловий комплекс України" передбачає тематичне структурування, планування номерів, підбір першоджерел, їхнє попереднє опрацювання, бібліографічний опис, формалізацію тексту рефератів згідно з положеннями діючих стандартів і відомчих рекомендацій Книжкової палати і Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.

 

РЖ містить реферати монографій, найґрунтовніших статей наукових журналів, збірників наукових праць, матеріалів конференцій і має необхідний довідково-пошуковий апарат, який складається з алфавітно-предметного покажчика, авторського покажчика, покажчика використаних періодичних і продовжуваних видань. В кінці РЖ розміщено перелік виданих ДНСГБ УААН бібліографічних і історико-бібліографічних покажчиків праць відомих вітчизняних учених-аграріїв.

 

Предметна рубрикація РЖ за УДК:

 

історія аграрної науки;

 

економіка сільського господарства, організація та управління сільськогосподарським виробництвом;

 

сільськогосподарські машини, знаряддя та інструменти;

 

ґрунтознавство;

 

агротехніка;

 

сільськогосподарська меліорація;

 

охорона природи, сталий розвиток, сільськогосподарська екологія;

 

хвороби рослин, шкідники рослин, захист рослин;

 

рослинництво;

 

тваринництво;

 

бджільництво;

 

шовківництво;

 

рибне господарство;

 

ветеринарія;

 

харчова і переробна промисловість, продукти твариннитва;

 

лісове господарство.

 

До складу редколегії РЖ входять відомі вчені в галузі АПК, що дає змогу об'єктивно оцінювати рівень реферованих публікацій. На сьогодні реферативний журнал ДНСГБ УААН -- єдине інформаційне видання, що відображає динамічний розвиток агропромислового комплексу України. Читач має можливість передплачувати, замовляти РЖ у друкованій формі, електронною поштою повний випуск або його частину, а також бібліографічні описи без рефератів.

 

Різновидом реферативного документа є експрес-інформація. Експрес-інформація -- це оперативний документ, який висвітлює найважливіші вітчизняні і зарубіжні досягнення у формі розширених статей, описів винаходів, скорочених перекладів і т. ін. Це може бути розширений реферат якого-не-будь виданого за досить короткий термін найціннішого первинного документа, що потребує оперативного оповіщення. За хронологічними ознаками експрес-інформація - це неперіодичне видання. Його цільове призначення - інформування про найбільш актуальних зарубіжних опублікованих і вітчизняних неопублікованих документах, які вимагають оперативного оповіщення [29].

 

Інформаційний листок -- це реферативний документ відомостей про передовий досвід або науково-технічні досягнення. Найсуттєвіше значення має рівень інформативності реферативного документа, тобто кількість та якість інформації, яку отримує з реферату споживач [27].

 

Експрес-інформація і інформаційний листок частіше випускаються без довідникового апарату. Автореферати дисертацій супроводжуються списком опублікованих автором робіт по темі [28].

 

За конструкцією реферативне видання малооб"ємне, видається в обгортці, звичайно без ілюстрацій, але з таблицями, формулами, які допомагають розкрити основний зміст первинного документа.

 

 

2.2 Аналітичні центри в Україні і за кордоном

 

 

Аналітичні (чи «мозкові») центри (англ. think tanks) -- недержавні науково-дослідницькі організації, які, як правило, зосереджують свої зусилля в галузі гуманітарних наук -- політики, економіки, соціології, права тощо [43].

 

«Мозкові центри» реалізують оригінальні дослідження та освітні програми, спрямовані на навчання та здійснення впливу на політиків і осіб, які формують громадську думку з широкого кола економічних, соціальних, політичних, екологічних питань та проблем безпеки. Крім того, вони виступають інструментом суспільного контролю, а відтак, визначають цілі та цінності суспільства.

 

Найбільшого розвитку «мозкові центри» набули в західному світі і, по суті, є однією з ознак західної демократії.

 

За домінантними цільовими галузями діяльності «мозкові центри» можна поділити на [43]:

 

- дослідницько-видавничі;

 

- лоббістські;

 

- правозахисні;

 

- культурологічні;

 

- цільові.

 

За обширом проблем, які вони розглядають і вивчають:

 

- світові (наприклад, так званий «Римський клуб», National Endowment for Democracy в США);

 

- загальнодержавні;

 

- регіональні.

 

За політичними орієнтаціями:

 

- політично заангажовані (це Think Tanks при політичних партіях і рухах);

 

- політично незалежні.

 

На думку Дж. Стеварда, колишнього посла США в Молдові, а нині заступника директора Інституту міжнародної економіки у Вашингтоні (теж Think Tanks), успішні аналітичні центри повинні об'єднати інтелектуальну досконалість з практичною досконалістю. Враховуючи їх вплив на суспільно-політичні, економічні та ін. процеси, Think Tanks зачисляють до «п'ятої влади» (після законодавчої, виконавчої, судової та ЗМІ).

 

За даними інтернет-проекту «Мережа аналітичних центрів України» (intellect) станом на 1 лютого 2002 (2005) р., в Україні діяло близько 60 (115) «мозкових центри». Ядром українських Think Tanks виступає Київ -- 38 (67) центрів. Далі йде Львів -- 14 (32), Донецьк -- 8 (28), Харків -- 10 (23), Закарпаття (15), Волинь, Дніпропетровськ, Тернопіль, Хмельницький, Чернівці -- по 14 на 2005 р., Луганськ, Полтава, Івано-Францівськ, Крим, Вінниця, Херсон, Запоріжжя, Чернігів -- по 13-10 центри на 2005 р. Понад два десятки Think Tanks утворено при вузах України, зокрема, Дніпропетровському, Київському, Львівському, Таврійському, Тернопільському та Чернівецькому національних університетах, УАДУ при Президентові України, Харківській національній юридичній академії та ін. Крім того, в Україні діють аналітичні центри окремих олігархів, бізнесових структур, політичних партій. До найбільш авторитетних неурядових аналітичних структур України можна віднести: Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова (УЦЕПД), Агентство гуманітарних технологій (АГТ), Асоціацію молодих українських політологів і політиків (АМУПП), Атлантичну Раду України (АРУ), Інститут політики (ІП), Академію економічних наук України, Український культурологічний центр (УКЦентр) та аналітично-інформаційний журнал "Схід" (Донецьк), Культурологічний часопис «Ї», Київський центр інституту Схід-Захід (КЦІСЗ), Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД), Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД); Центр європейських та міжнародних досліджень (ЦЄМД), Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України (ЦМКЗПУ), Інститут трансформації суспільства (ІТС), Агентство Стратегічних Досліджень (sd). Потенційно потужними організаціями є Інститут Євро-Атлантичного Співробітництва (ІЄАП), Інститут Європейської Інтеграції (ІЄІ), Товариство зовнішньої політики України (ТЗПУ), Центр стратегічних досліджень (ЦСД). Фінансування просунутих українських Think tanks, як і в Польщі та Чехії в основному зовнішнє. Наведемо деякі приклади окремих українських «мозкових центрів», ÿкі зараз успішно працюють [43].

 

Міжнародний центр перспективних досліджень засновано в 1993 р. Мета діяльності центру -- сприяння розвитку демократичного суспільства та ринкової економіки в Україні, процесам європейської інтеграції України. Здійснює аналітичні дослідження економіки України, прогнози розвитку та оцінку можливих ризиків. На основі опитування 300 промислових підприємств України проводить щоквартальний моніторинг української економіки на мікрорівні. Фінансування в основному міжнародне. Річний бюджет -- 1,2 млн. дол. В центрі на постійній основі працює 45 професійних працівників. E-mail: office@icps.kiev

 

Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова -- неприбуткова громадська організація. Здійснює дослідження в таких сферах: внутрішня політика; соціально-економічний розвиток України; енергетика; державне управління; міжнародна економіка; зовнішня політика; національна безпека і оборона; військове будівництво; міжнародна і регіональна безпека; миротворча діяльність. УЦЕПД об'єднав експертів у галузях історії, політології, філософії, соціології, права, міжнародних відносин, економіки, енергетики та воєнної безпеки. В Центрі на постійній основі працюють 24 чол. Експерти УЦЕПД отримали фахову підготовку у вітчизняних та іноземних університетах, мають вчені ступені і звання, досвід роботи в органах державної влади. Для проведення досліджень Центр залучає широке коло висококваліфікованих експертів на контрактній основі. Цілі УЦЕПД: розробка моделей соціально-економічного розвитку України та механізмів їх реалізації; сприяння конструктивній взаємодії гілок влади; розбудова ефективної, економічно необтяжливої Воєнної організації держави; підвищення ефективності взаємодії держави і суспільства, обґрунтованості державних рішень, результативності власної участі в процесі їх прийняття; налагодження плідної співпраці з міжнародними аналітичними центрами, проведення спільних досліджень з актуальних проблем. УЦЕПД забезпечує високу якість аналітичної продукції. Це одна з найдосвідченіших NGO в Україні, яка виконує: дослідницької роботи в провідних наукових установах держави; практичної роботи в органах державної влади: Адміністрації Президента, Кабінеті Міністрів, Апараті Ради національної безпеки і оборони, Міністерстві оборони та Генеральному штабі Збройних Сил України; бере участіь в підготовці та проведенні виборчих кампаній; участь в розробці законодавчих і нормативних документів: Конституційного договору, Концепції (основ державної політики) національної безпеки України, Стратегії забезпечення економічної безпеки України, Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», нормативних актів, державних і галузевих програм; розробці аналітичних матеріалів з актуальних проблем національної безпеки; здійснює підготовку аналітичних доповідей Президентові України, Прем'єр-міністрові; України, Секретареві Ради національної безпеки і оборони України; надання консультацій парламентським комітетам, Уряду України. Чільні функціонери Центру поповнюють ряди міністрів України (2005 р.). E-mail: info@uceps [43]

 

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика утворений в 1993 р. Основні напрямки діяльності охоплюють широкий спектр проблем: дослідження державного самоуправління та місцевого самоврядування, громадянського суспільства, національної безпеки, прав людини та національних меншин, охорони довкілля. Джерела фінансування -- в основному міжнародне. Має близько 20 постійних професійних працівників та 30 асоційованих.

 

E-мail: orlyk@orlyk.gluk.apc

 

Інститут трансформації суспільства (інститут О.Соскіна) засновано в 1994 р. Провадить дослідження в галузі економічних реформ, політичної трансформації суспільства, соціології, державного управління і національної безпеки, геополітики. Видає журнал «Економічний часопис». Джерела фінансування внутрішньоукраїнські та міжнародні. Має 10 професійних працівників та 50 сумісників. E-mail: ososkin@i.kiev

 

Центр інновацій та розвитку заснований у 1996 р. Напрямки діяльності -- розвиток «третього сектору» в Україні. Видає свій журнал. Річний бюджет -- 25 тис. дол. Має 6 постійних працівників та 20 інших.

 

E-mail: idc@iopa.freenet.kiev

 

Серед регіональних можна виділити Політологічний центр "Генеза" у Львові (E-mail: geneza@geneza.lviv), Український культурологічний центр у Донецьку (E-mail: ukcdb@uvika.dn), Кримський центр незалежних політичних дослідників та журналістів (E-mail: prtl@kcnpdj.crimea).

 

Інтелектуальний продукт вітчизняних аналітичних центрів, як правило, відрізняється високим науковим рівнем, що пояснюється значною часткою професійних науковців в їх штаті. Інколи якість цього продукту навіть вища, ніж це можуть забезпечити іноземні Think tanks, що цілком обумовлено фаховим рівнем вітчизняних спеціалістів [43].

 

Аналітичні центри США. В США працює близько 1200 аналітичних центрів, на яких ми вважаємо необхідним зупинитися більш докладно. Мозкові центри самого уряду США нараховують близько 5000 працівників і мають фінансування близько 1,5 млрд дол. щорічно. При університетах працює майже 600 Think Tanks. Ще 600 є незалежними громадськими організаціями. Більшість найвпливовіших Think Tanks працюють у Вашингтоні. Засновниками і опікунами аналітичних центрів є відомі політики, скажімо, Інституту за підтримку демократії (National Endowment for Democracy), заснованого у 1983 р., -- З.Бзежинський, М.Олбрайт. Найвпливовішими аналітичними центрами США є The Heritage Foundation («Спадщина»), Центр міжнародних приватних підприємств (Center for International Private Enterprise), Інститут Брукінґс: Національний інститут передових досліджень, Інститут міжнародної економіки (Institute for International Economics), САТО-Institute, Інститут міста (The Urban Institute), Центр міжнародного приватного підприємництва (Center for International Private Enterprise (CIPE), Центр фундацій (The Foundation Center), Рада фундацій (Council of Foudations). Зважаючи на ту уніально важливу роль, яку відіграють ці Think tanks США, зупинемося на них докладніше.