Документування призначення допомог і пенсій

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ  СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ

 

КАФЕДРА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА 

ТА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

«Документування призначення

допомог і  пенсій»

 

                      Курсова робота з дисципліни  «Кадрове діловодство»

 

_______________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

 

_______________________________________________________________

(шифр та найменування напряму підготовки)

 

 

                    

                                                                    

 

 

 

                                                                   

                                                                   

 

Завідувач кафедри __________________ проф. Ю.І. Палеха

                                           

 

 

 

 

КИЇВ-2013

 

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1.Поняття, предмет  дослідження соціального забезпечення ………

1.1. Теоретичні основи соціального захисту непрацюючих громадян …….

1.2. Основні риси права  соціального забезпечення …………………………

1.3. Основні форми й  ті види соціального забезпечення ……………………

РОЗДІЛ 2. Документування призначення пенсії ………………………….

2.1. Форма і порядок  заповнення подання ……………………………………

2.2. Форма і порядок  заповнення довідки про заробіток  для обчислення пенсії …………………………………………………………………………….

2.3. Порядок призначення  пенсій та допомоги учасникам  бойових дій …

РОЗДІЛ 3. Призначення  всіх видів соціальних допомог та пільг ……………

3.1. Поняття і підстави призначення соціальних пенсій ……………………

3.2. Види допомоги та обставини  їх призначення. ……………………………

3.3. Поняття і загальна  характеристика правового статусу  ветеранів війни, праці та інших осіб похилого віку ………………………………………………….

3.4. Пільги громадянам  з обмеженою працездатністю і  гарантії їх соціального захисту ………………………………………………………………..

3.5. Переліки документів  для отримання пільг та допомог ………………..

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ …………………………………..

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Соціальне забезпечення громадян є складовою держави, що розвивається. У нашій країні таке питання стоїть дуже гостро, оскільки “розбазарювання” грошей на нездійсненні проекти виділяються, а допомоги людям, які потребують соціальний захист грошей завжди бракує.

Найбільш масштабним завданням соціально орієнтованої економіки держави, що складається у ринковому народному господарстві України є діяльність із соціальний захист усіх верств суспільства і з виробленні стратегії ефективної соціальної політики. Формою його реалізації виступає фактичний образ дій держави, втілений у соціальну політику, що охоплює всі сфери економічних взаємин у країні.

У цій роботі розглянуті такі немалозначні проблеми, як нестабільність ринку праці і неспроможність охопити соціальний захист усі верстви населення, зумовлені відсутністю нормативно-законодавчої бази й іншими труднощами, які ґрунтуються на сформованій політико-соціальній атмосфері нашого несформованого в зароджуваних ринкових відносин і криміногенної ситуації суспільства, яка погіршилася з кризою у структурі державної влади.

Основною метою соціальної політики найближчим часом є неприпустимість подальшого збідніння більшості населення за умов кризового стану економіки. І тому необхідно, насамперед, знайти діючі стимули активізації працездатних людей виробництва, створити їм умови, що дозволяють своєю працею і підприємництвом забезпечити добробут сім'ї.

Обєктом курсового дослідження являється документація при оформленні пенсій та допомог.

Предметом курсового дослідження виступає процес документування при оформленні пенсій та допомог громадянам України.

Методи дослідження покликані вирішити наступні завдання, поставлені до курсового дослідження:

• проаналізувати систему пенсійного забезпечення громадян України;
• ознайомитися із процесом документування призначення пенсій і допомог;
• охарактеризувати основні документи, що необхідні для отримання пенсійного забезпечення та для виплати допомог;
• зробити висновки щодо процедури отримання пенсійного забезпечення.

У ході виконання курсового дослідження  була зясована наукова новизна, яка визначає аналіз документування пенсійного забезпечення та отримання допомог.

Практичне значення дослідження – представлені матеріали можна використати для інформування населення щодо пенсійного забезпечення та щодо виплати допомог.

Курсова робота складається  зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

 

РОЗДІЛ 1. Поняття, предмет дослідження соціального забезпечення

1.1. Теоретичні  основи соціального захисту непрацюючих громадян

Соціальна захищеність  громадянина – це система норм права, державних пільг і гарантій, які забезпечують здійснення найважливіших  права і свободи, ступінь задоволення  матеріальних й духовних потреб людини. Теоретичне обґрунтування необхідності соціальної допомоги та захисту громадян розроблено майже в усіх країнах наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, під час інтенсивного процесу індустріалізації і збільшення чисельності найманих працівників. Це збільшення призводить до змін вікової структури працездатного населення: у складі стає більше частка престарілих, потребують їх соціальної допомогу й соціального захисту.

У багатьох країнах соціального  забезпечення змінювало своїх функцій, форми і схеми фінансування, але  мета не змінилася – поліпшення життя людей.

Уперше термін “соціальна захищеність” чи “соціальна безпека” виник навіть поступово почав поширюватися переважають у всіх західні країни. Він мав для позначення системи заходів, захищають кожного громадянина від економічної та соціальній деградації, внаслідок безробіття, хвороби, народження дитини, професійного захворювання, виробничої травми, старості, втрати годувальника. Сторони, що у фінансуванні соціального захисту – це:

1. працездатний громадянин, потенційний одержувач пенсії;

2. роботодавець;

3. держава.

Однак у країнах пострадянського  простору що працює соціальний захист, де головний суб'єкт фінансових ресурсів – держава. Але це система йтиметься  далі реформуватися відповідно до економічної  незалежністю країн, зокрема й України.

Саме таке схема дісталася  від колишнього СРСР, але вона реформована. Уже мічені основні етапи його розвитку.

У ст. 46 Конституції закріплено право громадян на соціальний захист. Воно гарантується і забезпечується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням з допомогою страхових внесків громадян, підприємств, установ і закупівельних організацій, і навіть бюджетних та інших джерела фінансування. Універсальним методом фінансування соціального захисту є соціальна страхування працівників.

Ідея про нові комплексні галузі права соціального забезпечення як визначеною системою правових норм виникла, під час активних наукових дискусій учених-юристів і економістів в середині п'ятдесятих років. Саме тоді СРСР розроблено й прийнято законодавчі акти, які поклали початок створенню єдиної державної пенсійної системи соціального забезпечення.

На погляд, термін “соціальний  захист” відноситься до функції держави, що означає піклування про матеріальне забезпеченні непрацездатних громадян. Для цієї функції створено спеціальну орган державної виконавчої — Міністерство праці та соціальної політики України. Його статус визначено

 
1.2. Основні риси соціального  забезпечення

Для кожної самостійної  галузі основне значення має тут дослідження її вихідних понятійних категорій, до яких належить предмет і метод правовового регулюванням.

Теоретичне обґрунтування предмета права соціального забезпечення був із з'ясовуванням питання у тому, що таке соціальне забезпечення, який його обсяг, мета, завдання й т.д. Слід сказати, що в умовах ринкових відносин характер і зміст соціального забезпечення не змінюється, але змінюється його об'єм і умови забезпечення.

Основним видом громадських відносин, складових предмет права соціального забезпечення є пенсійні відносини. Крім корінних відносин соціального характеру у предмет права соціального забезпечення входять деякі похідні, процедурні відносини, які нерозривно пов'язані з основними загальними відносинами.

Динамічний розвиток права соціального забезпечення залежить від багатьох чинників. Визнаючи право соціального забезпечення з усіма юридичними ознаки самостійною галуззю права, необхідно відділити його від суміжних галузей, і від трудового, адміністративного і фінансового права. Проте, право соціального забезпечення, як будь-яка інша галузь права, має власну галузеву специфіку регулювання громадських відносин, визнану в юридичній літературі. І все-таки треба сказати, що характерними признаками розмежування суміжних галузей права прийнято вважати предмет і метод регулювання.

У трудових відносинах учасниками є працівник і роботодавець, а у соціальному забезпеченні — непрацездатний громадянин з однієї сторони, і орган соціального захисту населення — з іншого. Трудові відносини входять до числа виробничих відносин суспільства, натомість взаємини із соціального забезпечення — до соціально-забезпечуючих. За природою вони близькі, але не ідентичні.

Відносини соціального  забезпечення виникають при реалізації громадянином свого конституційного права на соціальний захист при втраті працездатності. У межах ж трудових відносин громадянин реализує конституційне декларацію про працю, у тому числі можливість заробляти собі працею на життя, що він вільно обрав чи на яку вільно погодився.

 

1.3. Основні  форми та види соціального забезпечення

Україна має є такі форми соціального забезпечення

1) обов'язкове державне  пенсійне страхування;

2) обов'язкове державне  соціальне страхування працівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності;

3) забезпечення рахунків коштами соціальних фондів підприємств, творчих об'єднань, добродійних організацій і приватних добровільних пожертв;

4) утримання непрацездатних громадян у державних, комунальних та інших установах соціального призначення;      

5) адресні соціальні допомоги малозабезпеченим сім'ям, непрацездатним громадянам рахунок коштів державного устрою і до місцевих бюджетів;

6) недержавне пенсійне  забезпечення громадян за договорами працівників з роботодавцями, недержавними пенсійними фондами й навіть приватними пенсійними системами.

Обов'язкове Державне пенсійне страхування, здійснюване державою, Пенсійним фондом України, є системою матеріального забезпечення непрацездатних громадян пенсіям, допомогами, іншими видами забезпечення і обслуговування, передбачених законодавством. Пенсійне страхування має державно-обовязковий характер: кожне підприємство, установа, організація, фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю підлягають обов'язкової реєстрації як страхувальнка, проте працівники найманої праці з моменту вступу на роботу вважаються застрахованими.

Пенсійне забезпечення здійснюється з допомогою Пенсійного фонду, утвореного з зборів страхувальників на обов'язкове державне пенсійне страхування, розмір яких порівнянний з сумою виплаченої заробітної плати й на інші види доходів.

За рахунок коштів Пенсійного фонду виплачуються пенсії по старості, за інвалідністю, із нагоди втрати годувальника, соціальні пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” і “Про статус і захист громадян, потерпілих у результаті Чорнобильської катастрофи”, пенсії військовослужбовцям термінової служби, допомоги сім'ям з дітьми, решта видів соціальних виплат, передбачені законодавством.

Другою суміжною формою соціального забезпечення є обов'язкове державне соціальне страхування працівників підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності. Джерелом фінансування тому випадку служить Фонд соціального страхування України.

Фонд України соціального  захисту інвалідів э державною організацією соціальної допомоги. Його створено у відповідносты до Законому України “Про основи соціального захисту інвалідів у Україні” від 21 березня 1991 р. Бюджет формується за рахунок коштів держбюджету, благодійних внесків підприємств і громадян, інших надходжень.