Бюджетно-правова політика України

Піднесення ролі місцевого  оподаткування неможливе без  запровадження податку на нерухоме майно (нерухомість), який належить до групи податків на власність. Введення податку на майно може стати найбільш стабільним доходом для місцевих бюджетів, які не враховуються при  визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Цей податковий платіж виступатиме як оплата вартості суспільних товарів і послуг, що пропонуються місцевими органами влади, оскільки домовласники й підприємці обирають місце проживання, що забезпечує оптимальне співвідношення вартості майна і якості суспільних послуг. Вартість майна збільшується, якщо місцеві органи влади пропонують якісні суспільні послуги. [17,31]

Органам місцевого самоврядування, на нашу думку, слід передати ті фіскальні  інструменти, які фактично є місцевими (тобто зараховуються до місцевих бюджетів). До таких належить плата  за землю та податок з власників  транспортних засобів. Ці податкові  платежі мають високу прибутковість  і стабільно надходять до бюджетів. Крім того, базу оподаткування плати  за землю доцільно встановлювати  на місцевому рівні, а органи місцевої влади без великих додаткових витрат (у порівнянні з іншими місцевими  платежами) можуть організувати систему  контролю за сплатою таких податків.

До основних напрямів вдосконалення  бюджетно-податкової політики як регулятора ділової активності держави, можна віднести:  [9,53]

-  легалізацію латентних форм  оподаткування (введення єдиного соціального податку замість відрахувань до діючих соціальних фондів і введення його до складу податкової системи);

-  упорядкування податкових  пільг.  Видається обґрунтованим уніфікувати  ці  пільги,  різко  скоротити  їх  кількість,  зробити  більш  прозорими  та  підвищити  їх  стимулюючі  й  регулюючі властивості.  Насамперед,  слід  відпрацювати  системну  концепцію  таких  перетворень,  в  якій визначити,  що  повинно  стимулюватися  податковими  пільгами,  а  що  –  шляхом  прямого бюджетного фінансування, визначити цілі надання пільг та їх реалістичність. В іншому разі не виключені  відміна  одних  та  поява  інших  (насамперед,  пов’язаних  з  інтересами  окремих лобістських груп) пільг; 

-  здійснення  комплексу заходів по стимулюванню  платоспроможного попиту  населення, насамперед - за рахунок істотного збільшення заробітної плати, а з цією метою - вдосконалення організації  справляння  податку  з  доходів  фізичних  осіб  та  перегляд  системи  пенсійного забезпечення;

-  спрямування фіскальної  ефективності  податків  на  залучення внутрішніх  фінансових  ресурсів для створення нових робочих місць і прискорення процесів торговельної інтеграції з ЄС, адже, як показує досвід країн Центральної та Східної Європи, залучення зовнішніх фінансових ресурсів не є обов’язковим елементом прискорення ринкових реформ;

-  підняття  ментальності  податків  шляхом  підвищення  якості  надання  освітніх  послуг,  доступності  медичного  обслуговування  населення,  фінансування  розвитку  науково-технічного потенціалу,  підтримки  розвитку  села,  проведення  земельної  реформи,  тобто  продовження проведення  структурних  реформ  в  основних  галузях  економіки  (шляхом  підвищення технологічного  рівня  виробництва,  прискореного  розвитку  машинобудування  з  метою  техніко-технологічного оновлення підприємств, розбудови інфраструктури аграрного ринку). Поряд з цим неодмінно  має  удосконалюватися  механізм  контролю  за  виконанням  державних  (цільових) програм,  упорядковуватися  структура  головних  розпорядників  коштів  державного  бюджету  та оптимізуватися кількість бюджетних програм в межах можливості їх реального виконання.

Подальші  дослідження  щодо  вдосконалення  бюджетно-податкової  політики  України спрямовуватимуться не тільки на пошук альтернативних джерел доходів, а й на посилення ролі складових  елементів  бюджету  в  адаптації  до  середньозважених  показників  ЄС.  З  цією  метою доцільними  будуть  доопрацювання  у  системі    моніторингу  факторів,  які  визначають  загрози бюджетній  безпеці,  визначення  оптимальної  кількості  податків  та  формування  виваженої державної політики видатків. [9,54]

  Недосконалість сучасної системи оподаткування унеможливлює формування оптимальних  регіональних пропорцій економічного розвитку, у результаті чого активність інвестиційних процесів на мікрорівні знижується і виникає значний дефіцит інвестиційних ресурсів. Саме тому завдання вдосконалення системи оподаткування інвестиційної діяльності на рівні регіону набуває особливої актуальності.

Експерти зазначають, що модель системи оподаткування, побудована в Україні, фіскально  орієнтована і тому є перешкодою на шляху подальшого зростання інвестиційної активності. Про це свідчать аналіз безсистемних змін у податковому законодавстві, здійснених упродовж кількох останніх років; наявність й істотне збільшення кількості необґрунтованих податкових пільг та їхніх користувачів, значне розширення повноважень і функцій Державної податкової адміністрації. [6,40]

На мій погляд, удосконалення системи оподаткування інвестиційної діяльності на рівні регіону  треба розпочати з диференціації ставок місцевих податків, а також центральних і регулюючих податків у частині, що спрямовується до регіональних бюджетів. Реформування системи оподаткування має базуватися на таких принципах, як прозорість і повнота сплати податків, стабільність та рівномірність податкових надходжень до регіонального бюджету, їхнє зростання за рахунок розширення бази оподаткування, врахування суперечностей між державними та регіональними інтересами, наукова обґрунтованість податкових ставок і простота адміністрування податків і зборів. Наведений вище перелік принципів не є вичерпним. На мою думку, виникає необхідність в комплексному підході до формування системи принципів оподаткування, яку, слід доповнити такими принципами: [4,35]

- принципом комплексності, який передбачає, що відповідний потенціал системи оподаткування  повинен використовуватися регіоном на рівні з іншими важелями стимулювання інвестиційної діяльності – грошово-кредитною політикою, формуванням ефективної інфраструктури фінансового ринку, активною промисловою і структурною політикою;

- принципом системності, який передбачає, що для переорієнтації фінансових потоків з  регіонального сектора економіки в державний, необхідне податкове стимулювання як інвестиційної діяльності регіону в цілому, так і інвестиційного попиту і пропозиції;

- принципом контролю, який передбачає стабільне і чітке податкове законодавство, а також  ефективний судовий захист інтересів платників податків регіону, оскільки приватні і значні зміни податкового законодавства можуть помітно знизити прибутковість інвестиційної діяльності;

- принципом адекватності, у відповідності до якого, для того, щоб уникнути введення не  потрібних специфічних пільг, які можуть ускладнити і без того непросту систему оподаткування, слід приймати до уваги те, що пільги для пріоритетних напрямів інвестиційній діяльності регіону ефективні лише при високій прибутковості або низькій ризикованості інвестування в дану сферу.

Розбудова системи оподаткування  на підставі зазначених принципів дасть можливість створити  інституціонально-правове та економічне середовище, яке сприятиме активізації інвестиційної діяльності регіону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок.

Досягнення економічного зростання можливе тільки за умов ефективного державного регулювання через застосування податкових важелів.  У свою чергу, податки, як знаряддя перерозподілу доходів юридичних та фізичних осіб, є обов’язковим атрибутом держави незалежно від моделі та політики її розвитку.  За цих умов основне місце в забезпеченні подальшого економічного зростання має відводитися податковій системі.

На мою думку, економічну сутність бюджетно-податкової політики слід надавати з визначення категорії бюджету. Таким чином, з вищезазначеного випливає, що податкова політика є частиною бюджетної політики держави, оскільки її метою є формування фінансових ресурсів  бюджету з одночасним стимулюванням ділової активності суб’єктів господарювання.

Податкова політика ведеться виходячи з певних принципів, що відображають її завдання. Основними принципами податкової політики є соціальна  справедливість, рівнонапруженість, економічна ефективність, стабільність та гнучкість.

Проблема модернізації сфери  оподаткування є дуже актуальною для України,  адже існуюча податкова система характеризується внутрішньою неузгодженістю її складників,  нестабільністю, складністю,  порушенням принципів економічно-соціальної справедливості та рівномірності,  негативним впливом на стан національної економіки в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1.Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.1996. №254 /96–ВР// Відомості ВРУ. – 1996.–№ 30.

2. Бюджетний кодекс України // від 21 червня 2001 року N 2542 - III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 червня 2004 року N 1801-IV)

3. Податковий кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112

4. Андрій Нікітішин: «Податкове регулювання як інструмент подолання та запобігання негативних наслідків фінансово-економічної нестабільності».// Економіст. - № 11. - 2010. С. 33-35.

5. Базілінська О. Деякі аспекти бюджетно-податкової політики в сучасних умовах / О. Базілінська // Економіка України (укр.). – 2004. – № 12. – C. 26–31.

6. Василевська Г.В. Податкова політика у регулюванні економічного зростання // Фінанси України.- 2009.- № 2. - С. 39-43.

7. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник. – К.: Вища школа.,1997.-с. 312.

8.Вдовиченко М.І. Про ефективність податкової системи в Україні // Фінанси України. – 1999. – № 3. С. 12-15.

9. Грицюк Т. В. Налогово-бюджетная политика как инструмент макроэкономического  регулирования / Т. В. Грицюк // Финансы и кредит (рус.). – 2004. – № 13. – C. 42–54.

10. Гудько А. Податкова політика та економічні інтереси // Урядовий кур’єр  –1999. – 23 січня

11. Демківський А.В. “гроші та грошовий обіг”: навчально – методичний посібник, - Київ: “ГРОТ”, 1999р – с. 160.

12. Дєгтяр,  А.  О.  Гармонізація вітчизняного податкового законодавства до міжнародних стандартів як чинник прискорення євроінтеграційних процесів в Україні [Текст] / А. О.  Дєгтяр // Державне будівництво. – 2008. – № 2. – С. 3–13.

13. Дикань Л.В., Воїнова Т.С., Бережний Є. Деякі аспекти оподаткування в Україні // Фінанси України. – 1999. – № 4. С. 18-21.

14. Єфименко Т. І. Концептуальні підходи до реформування податкової системи України  / Т. І. Єфименко // Формування ринкових відносин в Україні (укр.). – 2004. – № 9 – C. 19–28.

15. Золотько, І. А. Податкова система [Текст] : навчальний посібник / І. А. Золотько ; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К. : КНЕУ, 2005. – 204 с.

16. Конрад Ю. Податкова політика в Україні // Економіка України. -2008.-№1.-С.95-103.

17. Кириленко О.П. Фінанси: Навчальний посібник. – 2-е вид., перероблене і доповнене, – Тернопіль: “Економічна думка” 1998, - 418с.

18. Ковальчук В. “Основи економічної теорії” короткий курс, - Тернопіль, 1999р. – 266с.

19. Лазебник Л. Л. Сутність та компоненти фінансової політики  / Л. Л. Лазебник  // Фінанси  України (укр.). – 2006. – № 1. – C. 66-74

20. Ларіонова Л.Д. Податкова служба – санітар ринкових відносин // Фінанси України. – 1998. – № 10.

21. Лагутін В.Д. “Гроші та грошовий обіг”: навчальний посібник 3 – є видання, - Київ: Товариство “Знання”, 2001р, -382с.

22. Лютий І. О. Бюджетна політика і стабільність соціально-економічного розвитку України / І. О. Лютий, Л. М. Демиденко // Фінанси України. – 2006. – № 10. – С. 3–13.

23. Ляшенко Ю.І. Податкова діяльність держави в умовах ринкової трансформації економіки // Фінанси України. – 1999. – № 12.

24. . Мартинова Т. Податкова політика в Україні: як облагодіяти людство? //Українські ділові новини. - 2009. - № 5.- С.12-21.

25. Податки / Бурковський В.В., Кармазин Б., Калам бет С.В., Водолазька О.А. / За редакцією Бурковського В.В. – Дніпропетровськ: Пороги. – 1998.

26. Основи економічної теорії: Політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка.– К.: Вища шк., 1994.– С. 404

27. Стельмащук А.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. для студ. екон. спец. / Тернопільська академія народного господарства. - Т.: Економічна думка, 2000. - 316 с.

28. Тарангул Л.Л. “Регіональна податкова політика: зміст і особливості її реалізації” //Фінанси України.– 2007.–№10.- С.65-78.

29. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

30. Фіскальна політика в перехідній економіці України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / О.М. Жовтанецький / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л., 2002. — 20 с. — укp.

31. Шляхи реформування податкової системи України в трансформаційний період: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 / Ю.В. Чередніченко; Укр. акад. банк. справи. — Суми, 2005. — 22 с

32. Юрій С.І., Бескид Й.М., Дем`янишин В.Г. Бюджетна система. Вишкіл студії. Київ: Таксон, 2002, - 256 с.