Бюджетно-правова політика України

План.

Вступ………………………………………………………………………………2

Розділ І. Теоретичні аспекти бюджетно - податкової політики………….4

1.1. Поняття бюджетної політики, її завдання і головні напрямки………….4

1.2.Вплив бюджетної політики на соціально-економічний розвиток країни..6

1.3. Суть податкової політики…………………………………………………..8

Розділ ІІ. Бюджетно-правова політика України на сучасному етапі…..10

2.1. Стан бюджетно-податкової системи України…………………………….10

2.2.Проблемні аспекти податкової політики України на сучасному етапі…14

2.3.Бюджетна політика України: оцінка, стан та її ефективність за останні роки…………………………………………………………………………………..19

Розділ ІІІ. Перспективи вдосконалення бюджетно-податкової системи України………………………………………………………………………………..24

Висновок………………………………………………………………..………..29

Список використаних джерел…………………………………………..…….30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Зі становленням України  незалежною країною однією з першочергових  завдань постало вирішення проблеми формування ефективної державної бюджетно-податкової політики і особливо правильного вибору в її складі пріоритетів соціально-економічного розвитку. За часи незалежності України вироблено певні організаційно-правові засади і методичні підходи до формування державної бюджетної політики: щороку приймається закон про державний бюджет, який став основним фінансовим планом держави, прийнято Бюджетний кодекс України, котрий за своїм змістом є фактично бюджетною конституцією України і вирішив багато питань, пов’язаних зі становленням і поступовим покращенням бюджетної системи і бюджетного процесу, зроблено певні кроки на шляху бюджетної децентралізації.

У покращенні бюджетного та податкового процесу України приймали участь всі гілки влади: законодавча, виконавча і судова. Значним є науковий доробок українських вчених, які багато в чому сприяли вирішенню проблем розробки ефективної бюджетної політики. Це, насамперед, Бабич Л.М., Бескид Й.М., Буковинський С.А., Булгакова С.О., Василик О.Д., Гальчинський А.С., Геєць В.М., Єрмошенко М.М., Кириленко О.П., Кравченко В.І., Луніна І.О., Міщенко В.І., Науменкова С.В., Огонь Ц.Г., Опарін В.Н., Павлюк К.В., Пасічник Ю.В., Полозенко Д.В., Радіонова І.Ф., Сало І.В., Соколовська А.М., Жовтяк Є.Д., Юрій С.І. В їх роботах запропоновано вирішення багатьох проблем удосконалення бюджетного процесу і податкової системи в Україні. Однак вирішення проблеми формування ефективної державної бюджетноподаткової політики залишається некомплексним.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю пошуку адекватних сучасним умовам напрямків удосконалення буджетно-податкової політики.

Об’єктом курсової роботи є процес формування державної бюджетно-податкової політики.

Предмет дослідження - розробка і обґрунтування механізму формування державної політики в Україні з врахуванням зарубіжного досвіду.

Метою курсової роботи є розробка теоретичних і методичних положень і засад механізму формування державної бюджетно-податкової політики в Україні.

Згідно з поставленою  метою в роботі було визначено  наступні задачі:

1)  обґрунтувати в теоретичному аспекті засади функціонування бюджетної політики країни;

2)  визначити і обґрунтувати основні реалізації податкової політики;

3)  дослідити практику формування державної бюджетної політики в Україні;

4)  визначити пріоритети державної бюджетно-податкової політики України у перехідний період;

5)  визначити засади удосконалення та перспективи розвитку бюджетної та податкової політики держави.

Дослідження проводилося з використанням діалектичного методу пізнання, логічного і історичного методів, порівняльного аналізу, економіко-статистичного методу, методу аналізу і синтезу.

Інформаційну  базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти з питань бюджетно-податкової політики. При написанні роботи проаналізовано монографії та статті вітчизняних і зарубіжних авторів з питань бюджетного регулювання.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел, який містить 32 положення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Теоретичні аспекти бюджетно - податкової політики.

1.1. Поняття бюджетної  політики, її завдання і головні  напрямки.

Бюджетна політика - як система  науково-обґрунтованих і законодавчо  визначених засад (функцій, принципів, методів, інструментів) та заходів щодо удосконалення розвитку взаємовідносин між різними ланками зведеного  бюджету, яка розробляється з  метою оптимального збалансування  бюджетних параметрів з урахуванням  бюджетних пріоритетів, розвитку бюджетної  сфери та необхідності забезпечення ефективного виконання державою головних її функцій.

Стратегічною ж метою  бюджетної політики є створення  державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування і оптимального розподілу фінансових ресурсів між різними ланками  бюджетної системи для ефективного  її розвитку, спрямованого та економічне зростання та підвищення життєвого  рівня населення.

За цих умов активний вплив  бюджетної системи на фінансові  зв'язки і потоки між різними секторами економіки виступає необхідною умовою для забезпечення економічного росту [5, 33].

Таким чином, бюджетна система  повинна бути визначальною формою відносин, що реалізують фінансові інтереси і  цілі держави. Звідси головним пріоритетним напрямком бюджетної політики України  має стати фінансове оздоровлення підприємств реального сектора  шляхом створення сприятливих макроекономічних умов і проведення зваженої податкової реформи.

Поряд з цим пріоритетами розвитку бюджетної політики слід вважати  також ті, що відповідають вимогам  збереження загальноекономічної рівноваги, забезпечення збалансованості і  разом з тим соціальної спрямованості  бюджету за умов певного скорочення податкових надходжень, а також збереження високого боргового навантаження при  обмеженій можливості залучення  зовнішніх ресурсів та чіткій орієнтації України на інтеграцію у Європейський союз з набуттям в ньому статусу  спочатку асоційованого, а згодом і  повноправного членства.

Отже, основним завданням  щодо пріоритетів бюджетної політики відповідно до поставленої мети є  забезпечення збалансованості зведеного  бюджету. Досягти ж максимального збалансування бюджету можливо за рахунок вирішення таких завдань [32, 146]:

- забезпечення на рівні  не менш, ніж 28% частки перерозподілу  ВВП через доходну частину  зведеного бюджету шляхом чіткого  визначення меж втручання держави  у розподільчі та перерозподільчі  процеси фінансових ресурсів, що  створюються в різних секторах  економіки;

- забезпечення бездефіцитності  бюджету, коли формування видатків  зведеного бюджету здійснюється  в межах доходів, і тим самим  забезпечується принцип збалансованості,  що є необхідною умовою зниження  інфляції і досягнення економічного  зростання, а також позитивної  динаміки державного боргу, зниження  рівня його обслуговування, проведення  реформ у податковій сфері,  стабільності державних фінансів, підвищення довіри до держави  і переорієнтації фінансових  ресурсів на інвестиції та  інновації;

- збільшення частки видатків бюджету, що спрямовуються на соціальну сферу: освіту, охорону здоров'я, культуру з метою посилення соціального курсу реформ;

- узгодження з завданнями адміністративної реформи видатків на управління.

Необхідно завдання і пріоритети бюджетної політики визначити за етапами розвитку бюджетної системи.

Так, на першому етапі  необхідними завданнями бюджетної політики було створення інституціональних умов для оптимізації бюджетної і податкової системи, спрямованих на формування інституцій, що забезпечать формування передумов утворення високоефективної системи державних фінансів. На наступному етапі на основі створених на попередньому етапі передумов щодо підвищення ефективності бюджетного процесу за допомогою удосконалення бюджетного планування та цільового використання коштів бюджету здійснювати формування і перерозподіл централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів якомога більш ефективно, що перетворить бюджет в реальний механізм стимулювання економічного зростання [9, 43].

 

1.2. Вплив бюджетної  політики на соціально-економічний  розвиток країни.

Однією з найважливіших  складових економічної політики держави є бюджетна політика, яка  за своїм призначенням має суттєво  впливати на визначення курсу розвитку країни, відображати інтереси держави, забезпечувати реалізацію її функцій, що потребує бюджетних коштів.

Об'єктивно бюджетна політика ґрунтується на економічних, фінансових бюджетних відносинах.

За останні роки (2008-2012) бюджетна політика в Україні під впливом політичних та організаційних чинників зазнала значних змін. При цьому вона не відзначалася стабільністю та послідовністю. Зміни у складі урядових команд призводили не тільки до запровадження різних важелів її реалізації. Суттєві корективи вносилися також у визначення цілей та пріоритетів бюджетної політики. Це стало основою різноспрямованого її впливу на розвиток економіки та розв'язання соціальних проблем в Україні. [18,75]

У 2008-му - першій половині 2009 року відзначалося зниження результативності бюджетної політики, передусім у сфері розвитку економіки. Мало місце різке погіршення показників економічної динаміки. Намагання розв'язати гострі соціальні проблеми шляхом істотного збільшення обсягів перерозподілу ресурсів через державний бюджет без забезпечення реального підґрунтя для досягнення цієї мети не дало очікуваного результату. Натомість У здійсненні бюджетної політики стали активніше використовуватися адміністративні важелі; значно загострилися проблеми фінансового розвитку місцевого самоврядування; знизилася ефективність міжбюджетного регулювання. Наслідком стало погіршення не лише економічного, а й соціального розвитку країни :темпи зростання ВВП скоротилися в 4,65 разу й досягли рівня вдвічі меншого, ніж у країнах ЄС, спостерігалося підвищення номінального обмінного курсу гривні,зріс індекс споживчих цін, значно збільшилося податкове навантаження,погіршилася ситуація й у сфері інвестиційної діяльності. Результатом стало зниження темпів приросту реальних доходів населення.

Слід наголосити, що такі зміни супроводжувалися зменшенням прямого й гарантованого державного боргу, а також підвищенням пенсійних  витрат і зарплати в державному секторі  економіки. Проте скорочення боргу  за умов істотного зменшення приросту ВВП і погіршення багатьох інших  ключових показників розвитку країни навряд чи можна віднести до позитивних результатів. А що стосується пенсійних  витрат та заробітної плати в державному секторі економіки, то зростання  цих показників значною мірою  було нівельовано ростом споживчих  цін та ревальвацією курсу гривні. [22,5]

За таких умов постало  питання переорієнтації бюджетної  політики на нові цілі та пріоритети. Уряд підкреслив необхідність переходу від  моделі економічного розвитку орієнтованого  на стимулювання споживання, до моделі стимулювання інвестиційної активності й розвитку вітчизняного виробництва. Для цього, на його переконання, слід проводити активну політику підтримки  національного виробника, вітчизняного експорту й розвитку імпортозамінного виробництва.

Такий підхід передбачає запровадження  радикальних змін у проведенні державної  бюджетної політики. Цей курс повинен  забезпечити не лише поступальний економічний, а й соціальний розвиток України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Суть податкової політики.

Податки в умовах переходу до ринкової економіки слід використовувати  не лише як джерело поповнення доходів  бюджету, а й як важливу складову фінансового регулювання економіки. В цих умовах особливої актуальності набувають дослідження методологічних, теоретичних і прагматичних підвалин податкової політики та формування податкової системи в державі.

Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації  справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову  політику держава шляхом збільшення або скорочення маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування  окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню  чи спаду господарської активності, створенню необхідної кон’юнктури  на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, формування збалансованої  соціальної політики. Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава  регулює пропорції як у економічній  структурі виробництва й обміну, так і у розвитку продуктивних сил [14, 20]

Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів  оптимального оподаткування. З одного боку, податки мають забезпечити  сталу фінансову базу держави, з  іншого — залишити достатньо коштів підприємствам і громадянам з  метою збереження максимальної заінтересованості  в результатах діяльності. При  цьому держава не може задовільнитися лише загальними пропорціями розподілу  ВНП. Вона повинна враховувати інтереси кожного підприємства, кожного члена  суспільства. Це досягається за умови наукового поєднання критеріїв податкової політики: фіскальної досконалості, економічної ефективності, соціальної справедливості, стабільності, гнучкості.[23, 11]