Податки в системі доходів держави

 

ВСТУП

 

Головним джерелом доходів  які надходять у розпорядження держави і використовуються для фінансування суспільних, загальнонаціональних, урядових потреб, є податки. Одночасно податки є одним із способів регулювання економічних процесів у господарському житті. Це одна з форм вирівнювання доходів юридичних та фізичних осіб із метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку. Податки  - найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки й техніки, зростання суспільного добробуту народу.

 Вплив податків на розвиток економіки та розмір бюджетних надходжень залежить від ступеня розвитку підприємницької діяльності. З одного боку, податковий тиск має бути помірним, а з іншого – податкові надходження повинні бути стабільними і достатніми для виконання державою своїх функцій. Існування й розвиток сучасного суспільства без податків, податкових надходжень уявити неможливо. Але головною проблемою чинної в Україні податкової системи є відсутність балансу інтересів платника податків і державного бюджету. Таким чином, важливість згаданих проблем зумовлює актуальність дослідження даної теми.

Вивчення літературних джерел свідчить про наявність фундаментальних  досліджень, присв`ячених питанням удосконалення системи податкових надходжень України, авторами яких є Кисельова О. М., Процьків А. Р., Єфименко Т. І., Іванческул О. І., Кміть В. М. та інші. Водночас багато питань, що стосуються функціонування даної системи на сьогоднішній день залишаються проблематичними.

Основною метою роботи є дослідження особливостей системи податкових надходжень як основного  джерела державних доходів.

Виходячи з указаної мети курсової роботи, її основними завданнями є:

1. дослідити теоретичні основи формування доходів Державного бюджету України та охарактеризувати податкові надходження;
2. проаналізувати фінансовий та податковий потенціал Державного бюджету;
3. виявити проблеми функціонування системи податкових надходжень в Україні та  напрацювати можливі шляхи її оптимізації.

Предметом дослідження є відносини між державою та платниками податків (юридичними і фізичними особами), в результаті яких наповнюється доходна частина бюджету.

Об’єктом дослідження є основні податкові джерела формування доходів держави.

Методи дослідження: при написанні першого розділу, в якому розглядаються теоретичні основи формування доходів  Державного бюджету, був використаний  аналітичний метод. У другому розділі проведено моніторинг фінансового та податкового потенціалу відповідного бюджету, тобто використано методи аналізу та синтезу. У третьому розділі, при розгляданні проблем та перспектив розвитку системи податкових надходжень в Україні були використані дедуктивний та індуктивний методи.

Науково - методологічною та інформаційною базою дослідження є

 законодавчі та нормативно - правові акти та документи,  що стосуються питань формування  доходів держави, а саме: Бюджетний  кодекс України, Податковий кодекс України, інші нормативно-правові акти, в яких розглядається нарахування та сплата різних видів податкових надходжень; статистичні дані та розрахунки ДКС про виконання Державного бюджету України. Також при написанні курсової роботи були використані підручники, наукові публікації, матеріали періодики та локальна мережа Internet.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

 

1. Законодавча основа формування дохідної бази Державного бюджету

 

Доходи державного бюджету  — це фінансові ресурси держави, що використовуються для виконання  функцій, закріплених законами за державою. Доходи державного бюджету утворюються  за рахунок надходжень на безповоротній  основі, справляння яких передбачене  законодавством України. Завдяки бюджету  відповідно до Конституції України  держава повинна мати можливості зосередити фінансові ресурси на важливих ділянках економічного та соціального  розвитку[1].

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження  на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Згідно статті 9 Бюджетного кодексу  доходи будь якого бюджету  класифікуються за такими розділами: податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від  операцій з капіталом; трансферти.

Податковими надходженнями  визнаються передбачені податковими  законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Неподатковими надходженнями  визнаються: доходи від власності  та підприємницької діяльності; адміністративні  збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження  від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.

Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної  влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого  самоврядування, інших держав або  міжнародних організацій на безоплатній  та безповоротній основі. [2]

Крім бюджетної класифікації дослідники виділяють інші класифікаційні ознаки доходів бюджету.[10] Їх зображено на рисунку 1.1.

Першочергове значення у  формуванні доходів державного бюджету  має бюджетне планування. Бюджетне планування включає складання бюджету, його розгляд і затвердження. Завданнями бюджетного планування є: достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів  бюджету; оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями; збалансування бюджету.

При складанні проекту  Державного бюджету Кабінет  Міністрів  України  розробляє  проект  закону про Державний бюджет України. Міністерство  фінансів  України відповідає  за  складання проекту закону  про  Державний  бюджет України,  визначає основні організаційно-методичні   засади   бюджетного   планування, які використовуються  для  підготовки  бюджетних запитів і розроблення проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного  бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Міністерство   фінансів   України   на  підставі  основних  
прогнозних макропоказників  економічного  і  соціального  розвитку  
України на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди та  
аналізу виконання бюджету  у  попередніх  та  поточному  бюджетних  
періодах   визначає   загальний   рівень   доходів,   видатків   і  
кредитування бюджету та дає оцінку обсягу фінансування бюджету для  
складання  проекту  Державного  бюджету  України[2].

Розгляд   та   затвердження   Державного  бюджету  України  
відбувається у Верховній Раді України за  спеціальною  процедурою,  
визначеною Регламентом Верховної Ради України.  
        Протягом  трьох днів  з дня прийняття Верховною Радою 
України закону про  Державний  бюджет  України  Кабінет  Міністрів  
України  подає  Президенту України обґрунтування і розрахунки щодо  
бюджетних показників такого закону,  змінених порівняно з проектом  
закону  про Державний бюджет України,  поданим Кабінетом Міністрів  
України до Верховної Ради України на розгляд у першому читанні.

Якщо Президент України  повернув до Верховної Ради  України  
для  повторного  розгляду  закон  про  Державний бюджет України із  
вмотивованими і  сформульованими  пропозиціями,  які  передбачають  
зміни  бюджетних показників,  Кабінет Міністрів України у тижневий  
строк подає Верховній Раді України зміни до показників, зазначених  
у  текстових  статтях такого закону,  та оновлені додатки до нього  
відповідно до пропозицій Президента України[2].

При виконанні Державного бюджету України за доходами існують певні положення.

Міністерство фінансів України  здійснює  прогнозування  та  
аналіз  доходів  бюджету.

Державна  казначейська служба України веде бухгалтерський  
облік  усіх  надходжень  Державного бюджету України та за поданням  
органів,  що  контролюють  справляння надходжень бюджету, здійснює  
повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Податки і  збори  (обов'язкові  платежі)  та  інші  доходи  
державного   бюджету   зараховуються   безпосередньо   на   єдиний  
казначейський  рахунок  і  не  можуть  акумулюватися  на  рахунках  
органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком  
установ України, які функціонують за кордоном).

Порядок зарахування  до   державного   бюджету   коштів,   що  
отримуються  установами  України,  які  функціонують  за  кордоном, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Податки і  збори  (обов'язкові  платежі)  та  інші  доходи  
державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з  
дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Забороняється  проведення   розрахунків   з   бюджетом   у  
не грошовій формі,  у тому числі шляхом взаємозаліку,  застосування  
векселів,  бартерних операцій та зарахування зустрічних  платіжних  
вимог у фінансових установах,  за винятком операцій,  пов'язаних з  
державним боргом,  та випадків, передбачених законом про Державний  
бюджет України.

Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших  
доходів  бюджету  згідно  з  бюджетною  класифікацією  в   розрізі  
органів,  що  контролюють  справляння надходжень бюджету,  а також  
загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом  
Міністрів України).

У  разі  зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання -  
платників податків сплата  визначених  законодавством  податків  і  
зборів  (обов'язкових  платежів)  після реєстрації здійснюється за  
місцем попередньої реєстрації до закінчення  поточного  бюджетного  
періоду[2].

Практика організації, здійснення планування та забезпечення виконання  доходів бюджету свідчить про  наявність проблем, які мають  місце в бюджетному процесі при  реалізації фінансової політики, функціонуванні системи оподаткування та адміністрування  податків і зборів юридичних і  фізичних осіб.

У цьому зв'язку дуже важливо  знайти найдосконаліші й економічно виправдані форми і методи мобілізації коштів у розпорядження держави, а для стійкості її фінансового становища правильно визначити фактори, що впливають на процес мобілізації ресурсів.

Отже, для ефективного  формування доходів Державного бюджету  України мають дотримуватись  таких принципів:

- забезпечення економічної  та політичної стабільності;

- створення умов для легалізації тіньової економіки;

- збільшення внутрішніх інвестицій;

- зростання платоспроможного попиту,

- посилення конкуренції;

- підвищення продуктивності праці;

- підвищення ефективності базових функцій держави[19].

Оскільки основним джерелом формування доходів Державного бюджету  є податкові находження то доцільно буде визначити фактори, які впливають  на їх обсяг.

На рівень доходів державного бюджету, а саме на рівень податкових надходжень зокрема  впливають зовнішні та внутрішні фактори вони можуть мати економічне, соціальне, політичне, національне спрямування. Усі фактори, які впливають на виконання дохідної частини бюджету, можна поділити на дві групи: економічні та організаційні. До економічних слід віднести склад  і структуру доходів, зміну об'єкта оподаткування і зміну ставок податку. До організаційних факторів відносяться стабільність податкової системи, платіжна дисципліна, організація взаєморозрахунків в економіці, податкова культура, наявність санкцій, у тому числі кримінальної відповідальності за несвоєчасну сплату податків та інших платежів, оптимізація податкового процесу[18].

Отже, Державний бюджет України  розробляється на базі наявної дохідної частини, тому важливим є її реальне визначення та повне виконання. Мобілізація фінансових ресурсів необхідних державі забезпечуватиметься набором фінансово-правових норм, що регулюють відносини, які виникають при: встановленні та введенні податків, неподаткових доходів до бюджетів та цільових фондів; визначенні принципів мобілізації фінансових ресурсів, структури доходів бюджетної системи; справлянні податків та обов'язкових зборів тощо; здійсненні контрою за надходженням коштів до бюджету; застосуванні уповноваженими органами санкцій за порушення фінансового законодавства. Дотримуючись даних норм держава зможе отримати необхідні доходи для найповнішого виконання функцій та завдань покладених на неї законодавством.

 

1.2. Сутність види та  функції податків на сучасному  етапі розвитку економіки

 

Основним джерелом формування фінансових ресурсів для існування  держави і виконання нею своїх  функцій є податки, отримувані від  фізичних і юридичних осіб, суб'єктів  економічного життя. Податкові надходження  є основою доходної частини державного бюджету, і водночас найбільш важливим регулятором соціально-економічних  процесів на макроекономічному та мікроекономічному  рівнях.

За економічним змістом  податки – це фінансові відносини  між державою і платниками податків з приводу примусового відчуження частини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових ресурсів, необхідних для виконання державою своїх функцій.