Державный бюджет

                                                 ЗМІСТ

Вступ .…………………………………………………………………...............

Розділ I. Теоретично-методологічні основи формування     бюджету…......

         1.1. Роль і сутність бюджету ………….....................................................

         1.2Методи, принципи і джерела формування бюджету ....................... 

         1.3Класифікація видатків................................................................................

         1.4 Форми бюджетного фінансування .............

Розділ II. Особливості формування бюджету України ............................…

         2.1Склад і структура доходів бюджету України ....................................

         2.2Склад і структура видатків українського бюджету ..........................

         2.3Характеристика бюджетного  дефіциту .......................................

Розділ III. Шляхи збалансування державного бюджету

         3.1Стан бюджету ………………….……….......................................

         3.2Джерела покриття дефіциту бюджету …...........................................

Висновки ………………………………………………….…………..

Список використаної літератури ……………………………………….

Додатки……………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               

                                            Вступ

Тема державного бюджету завжди була актуальною, такою вона залишається і зараз, адже від цього, здавалося б, на перший погляд, звичайного документу насправді багато що залежить. Візьмемо для прикладу стан бюджету, а точніше його дефіцит, якщо він великий ( більше 3% );являється інфляція, яка призводить до знецінення грошей по всій країні та втрати заощаджень. Або інший приклад: у бюджеті змінено розміри допомоги при народженні дитини, чи допомоги по безробіттю, чи мінімальну заробітну плату, від цього відповідно змінився фінансовий стан людей у цих категоріях, а якщо змінити відсоток централізації до бюджету? І таких прикладів можна навести безліч.

Отже, можна зробити висновок, що державний бюджет безпоседньо впливає на кожного громадянина і від нього залежить будуть люди жити добре, чи не дуже( у фінансовому плані ).

Мета цієї курсової роботи розкрити структуру державного бюджету, тобто показати його дохідну і видаткову частини, а також запропонувати методи збалансування і оптимізації цих частин та шляхи досягнення стану бездефіцитності.

Об’єктом дослідження у цій курсовій є; сам державний бюджет, об’єктом дослідження виступає його структура та дефіцит державного бюджету.

 Актуальність теми даної роботи продиктована тим, що Україна, вибравши демократичний шлях розвитку після розпаду СРСР, повинна чітко визначитись із всіма сторонами функціонування бюджетів всіх рівнів, їх взаємовідносини і реалізацію бюджетного процесу на відповідні території, адже це об’єктивна необхідність формування нових для нас ринкових відносин.            Важливість теми підкреслюється ще й гостротою проблеми пошуку форм і методів зміцнення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування, необхідністю вдосконалення організації бюджетного процесу і зростання ефективності функціонування фінансів органів влади в  
         Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти функціонування бюджетів всіх рівнів України і реалізації міжбюджетних відносин на місцевому рівні.                Мета дослідження. З'ясувати сутність державного бюджету,його структуру та шляхи збалансування.

         Методологічна основа дослідження. У процесі виконання курсової роботи було вивчено відповідні нормативно-правові положення та законодавчі акти.                                                                                            Теоретичною основою дослідження є діалектичний підхід до пізнання економічних явищ і процесів, прийоми індукції та дедукції, аналізу та синтезу.  
         Практичне значення роботи полягає в тому, що у результаті дослідження визначено основні напрямки щодо подолання бюджетних проблем регіону. 

Дана курсова робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків.

В 1-му розділі розкривається суть бюджету та   теоретичні основи його складання, у 2-му; більш детальніше розглядається як, на практиці, формуються доходи і видатки бюджету України. 3-ій розділ присвячений проблемі бюджетного дефіциту та реальним шляхам виходу з неї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Методологічні основи формування державного бюджету.

1.1 Роль і сутність бюджету

Архіви донесли до нас відомості, що слово “бюджет” походить від нормандського bouge, bougtte, що в перекладі означає “кишеню”, “мішок”, “шкіряний мішок”. Це слово почали використати англійці, змінивши його на budget, що в дійсності виявилося шкіряним мішком, у якому приносили в парламент документи, де були відомості про державні доходи й витрати, а потім словом budget стали називати доповідь канцлера скарбниці, з яким він виступав у парламенті.

Перші спроби складання бюджету, у формі кошторисів доходів і витрат у Європі зафіксовані у Франції в часи Пилипа Гарного в 1302 році. Надалі це було припинено, тому що глава держави, як правило, повновладно й безконтрольно розпоряджався всіма державними коштами. Фінанси держави не були відділені від королівських.

Державний бюджет - провідна ланка фінансової системи й основна фінансова категорія. У ньому поєднуються головні доходи й витрати держави. Бюджет поєднує основні фінансові категорії (податки, державний кредит, державні витрати) у їхній дії.

Державний бюджет завжди являє собою компроміс між основними групами носіїв різних соціально-економічних інтересів у країні. Це компроміс між власниками й працюючими по найманню з питань оподатковування, власності, доходів і заробітної плати, по питанню бюджетних витрат на соціальні цілі; компроміс між загальнодержавними й місцевими інтересами компроміс між промисловими й сільськогосподарськими районами відносно розподілу податків і бюджетних дотацій; компроміс між інтересами окремих галузей і формам із приводу податків субсидій, пільгових кредитів і державних замовлень, підрядів на будівництво, інвестиційних премій.       Кожен такий компроміс супроводжується боротьбою політичної, передвиборної й у стінах парламенту, фракційної усередині партії й на сторінках печатки.

Будучи економічною формою існування реальних, об'єктивно обумовлених розподільних відносин, виконуючи специфічне суспільне призначення - по задоволенню потреб суспільства і його державно-територіальних структур, бюджет може розглядатися в якості самостійної економічної категорії. Ця категорія, будучи частиною фінансів, характеризується тими ж рисами, які властиві фінансам у цілому, але одночасно має особливості, що відрізняють її від інших сфер і ланок фінансових відносин. До числа особливостей ставляться наступні:

- державний бюджет є особливою  економічною формою перерозподільних  відносин, пов'язаної з відокремленням  частини національного доходу  в руках держави і її використанням  з метою задоволення потреб усього суспільства й окремих його державно-територіальних формувань;

- область бюджетного розподілу  займає центральне місце в  складі державних фінансів, що  обумовлено ключовим положенням  бюджету в порівнянні з іншими  ланками;

- за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу, рідше - національного багатства між галузями народного господарства, територіями країни, сферами суспільної діяльності;

- пропорції бюджетного перерозподілу  вартості в більшій мірі, чим  в інших ланок фінансів, визначаються потребами розширеного відтворення в цілому й завданнями, що коштують перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку.

Бюджет як економічна категорія, не відразу одержав своє визнання. Лише в останні роки державний бюджет з позиціями економічної сутності може розглядатися в якості самостійної економічної категорії, а з позиції законодавчого встановлення фінансової бази держави - як його фінансовий план.

 

Сутність державного бюджету, як економічної категорії, реалізується через його функції: розподільну і контрольну.

Зміст розподільної функції бюджету визначається процесами перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами суспільного виробництва.

Сфера дії розподільної функції визначається тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва.

Основним об'єктом бюджетного перерозподілу є національний доход, іноді - частина національного багатства.      Національний доход - частина валового суспільного продукту без матеріальних витрат на його виробництво. Виражає весь обсяг чистої продукції країни, тобто це знову створена вартість звичайно за рік. Національне багатство - сукупність створених працею й накопиченими матеріальними благами, який розташовує суспільство.

Основні напрямки розподільної функції: пов'язані з перерозподілом національного доходу, із втручанням у процес суспільного відтворення (державне регулювання й стимулювання економіки), з фінансовим забезпеченням соціальної політики, забезпеченням монопольного прибутку.

У ринковій економіці політична, економічна, соціальна й інша форми діяльності держави нерозривно пов'язані з перерозподілом національного доходу як частини валового внутрішнього продукту.

Найважливіше значення в перерозподілі національного доходу, що відбуває в інтересах монополій, належить державному бюджету. Це його основна функція. Розвиток цієї функції визначається еволюцією капіталізму, підвищенням ролі буржуазної держави. У цей час державні бюджети перерозподіляють до 40%, а в окремих країнах і більше, знову створеної вартості (на передодні першої світової війни - 7 - 15 %). Ще вище ця частка, якщо взяти бюджетну систему держави в цілому.

Перерозподіл національного доходу, що безпосередньо зачіпає інтереси суспільних класів, має важливе соціально-політичне значення й виражає ступінь додаткової експлуатації широких народних мас. Використовуючи бюджетну систему, держава вносить глибокі зміни в пропорції, що складаються на стадіях виробництва й первинний розподіл національного доходу. Частка національного доходу, одержувана працюючими, усе більше падає.          Одночасно швидкими темпами ростуть прибутку монополій, підсилюється концентрація багатства. Перерозподіл національного доходу за допомогою бюджету - яскравий прояв його класового характеру.

Перерозподіл національного доходу поряд із соціальним має також економічне значення.          Бюджет служить важливим інструментом централізації в руках держави сукупного суспільного капіталу, мобілізації через податки й позики коштів трудящих і доходів інших верстов суспільства й використання їх з метою втручання в господарське життя країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Методи, принципи і джерела формування бюджету

Будь-яка держава може виконувати притаманні їй функції лише за наявності відповідних коштів. При цьому існує прямий зв'язок між обсягом функцій, які виконує держава, і обсягом кошxтів: розширення функцій потребує збільшення доходів, і навпаки, для того щоб істотно зменшити потребу держави в коштах, необхідно переглянути функції, які вона виконує.

Кошти, які централізує держава, акумулюються переважно в бюджеті. Бюджет як економічна категорія з'явився набагато пізніше, ніж такі поняття, як податки або доходи держави. Основною причиною його появи була необхідність планування і контролю за загальнодержавними доходами і видатками.

Формування бюджету може здійснюватись на різних засадах, залежно від чого розрізняють доходи бюджету та джерела його фінансування. Доходами бюджету є ті кошти, що надходять державі у постійне користування на   безповоротній основі. Вони за-безпечують стабільність формування бюджету і фінансування його видатків. Джерелами фінансування бюджету, а точніше бюджетного дефіциту, є кошти, що надходять лише у тимчасове використання на поворотній основі державні запозичення. Сюди також належить використання грошової емісії, яка, по суті, є фіктивним доходом.

Мобілізація доходів бюджету може проводитись на податковій і неподатковій основі. Податковий метод характеризує перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб на користь держави, який регламентується податковим законодавством. Неподаткові доходи формуються від продуктивної діяльності держави та від реалізації її майнових прав. Доходи від продуктивної діяльності надходять від підприємницької діяльності держави (державний сектор економіки) та від надання певних послуг, а доходи від майнових прав у вигляді доходів від використання державного майна та угідь. У такий спосіб виділяються три методи форму-вання доходів держави:

-від підприємницької діяльності;

-від державного майна, угідь і послуг;

-податковий.

Доходом держави від підприємницької діяльності є прибуток державних підприємств і організацій, який належить їй на правах власника засобів виробництва. Водночас не весь цей прибуток спрямовується в бюджет, адже певна його частина залишається на потреби соціально-економічного розвитку підприємства. У сучасних умовах доходи від підприємницької діяльності держави не мають відчутного бюджетного значення, оскільки державний сектор має обмежені рамки, а державні підприємства переважно є або малоприбутковими, або функціонують на засадах неприбутковості чи взагалі збиткові, що пов'язано насамперед із соціальним спрямуванням їхньої діяльності.

  Отримання доходів у вигляді платежів за використання держав-ного майна та угідь і від надання послуг теж не має відчутного фіскального значення, хоча зараз на неї покладають велику надію. Доходи від державного майна можуть надходити на постійній основі орендна плата, чи разово — доходи від прива-тизації державного майна. Доходи від державних послуг надходять у формі державного мита за вчинення нотаріальних дій, видачу різноманітних документів, патентів, ліцензій тощо.

Окрім розглянутих вище доходів від підприємницької діяль-ності держави та від державних майна, угідь і послуг, є особлива група надходжень, які можна визначити як супутні доходи бю-джету. Це різноманітні штрафні санкції та адміністративні стяг-нення. Вони створюються не як доходи бюджету, а як засоби фі-нансового впливу на порушників чинного, у тому числі і фінан-сового, законодавства. Надходження їх до бюджету пов'язане з тим, що при встановленні відповідних санкцій держава визначає їх спрямування в бюджет (слід зазначити, що окремі види штрафних платежів можуть надходити в інші фонди чи окремим суб'єктам).