Сутність професійної етики аудиторів

Потреба в публікації пояснень до правил поведінки виникає тоді, коли перед практикуючими аудиторами постають питання щодо тих чи інших конкретних правил. Пояснення не можна примусити виконувати, але аудитору було б важко обгрунтувати у разі дисциплінарних розглядів відступи від цих пояснень.

Етичні норми — це відповіді на питання щодо правил поведінки в реальних конкретних обставинах. Вони не обов'язкові до виконання, але вимагають обґрунтованого відходу.

Аудитори в ряді випадків можуть отримувати і спеціальні юридичні повноваження від державних органів на здійснення своєї діяльності. При виявленні фактів порушень законодавства і зловживань, господарсько-адміністративних порушень, нестач і крадіжок аудитори зобов'язані сповіщати про це правоохоронні органи незалежно від наявності у них спеціальних юридичних повноважень. Тому однією з головних характеристик професійного бухгалтера-аудитора має бути розуміння його відповідальності перед суспільством. Довіра суспільства, уряду, ділових кіл до змісту фінансових звітів та порад з проблем бізнесу, важливість зазначеного для економічного і суспільного аспектів життя накладають особливу відповідальність на аудиторів. Тому представники бухгалтерської професії — аудитори — вважають за необхідне розробку відповідних етичних норм і забезпечення їх обов'язкового дотримання.

Кодекс професійної етики у будь-якій професії необхідний для забезпечення впевненості громадськості в якості послуг, які надаються представником цієї професії. Це тим більш важливо, що користувач певними видами послуг сам не може оцінити якості цих послуг через їх складність.

Кодекс професійної етики може складатися або з загальних тез, котрі визначають зразок ідеальної поведінки, або з окремих специфічних правил, котрі вказують на те, яка поведінка є неприйнятною. Перевагою загальних тез є їх зосередженість на позитивному боці професійної діяльності і, як наслідок, заохочення представників даної професії до виявлення високого рівня професіоналізму. Недоліком цих тез є їх загальний характер: дотримуватись загальних тез дуже важко, а мінімально прийнятних стандартів поведінки не встановлено. Перевагою чітко визначених специфічних правил є їх вимога дотримуватись певних мінімально встановлених стандартів поведінки. Недоліком специфічних правил є тенденція сприймати їх як максимальні, а не як мінімальні стандарти поведінки.

Кодекс професійної етики, розроблений Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів, поєднав у собі обидва ці підходи. Він містить розділ, що має назву "Концепції професійної етики". Цей розділ кодексу складається з двох частин:

- перша  частина - п'ять принципів етики;

- друга  частина - обговорення цих принципів.

Нижче перелічені ці п'ять принципів етики:

Роз'яснення правил поведінки. Потреба у роз'ясненні правил поведінки виникає тоді, коли від аудиторів-практиків надходять запитання щодо застосування якогось окремого правила. Відділ професійної етики Американського інституту дипломованих бухгалтерів дає необхідні роз'яснення з цього приводу, які перед набуттям статусу офіційних розсилаються до багатьох аудиторів-практиків, щоб отримати їхній відгук.

Аудиторська палата України рішенням № 73 від 18 грудня 1998 р. ввела в дію Кодекс професійної етики аудиторів України, який запроваджує правила надання аудиторських послуг та фундаментальні принципи етики, яких мусить дотримуватися аудитор. Норми і фундаментальні засади етики, викладені у Кодексі етики, обов'язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг.

Визначальною рисою професії незалежного аудитора є визнання ним відповідальності перед українським суспільством. Метою професії незалежного аудитора є забезпечення високого фахового рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, спрямованої на задоволення потреб українського суспільства. Для реалізації Цієї мети необхідно дотримуватись чотирьох основних вимог суспільства до професії аудитора - вірогідність (потреба в користуванні достовірною інформацією), професіоналізм, якість послуг і довіра. Для досягнення мети, що стоїть перед аудитором, він зобов'язаний дотримуватися таких фундаментальних засад етики: чесність, об'єктивність, конфіденційність, професійна поведінка, професійні норми. Аудитор, котрий успішно склав іспити в аудиторській палаті України, після одержання сертифіката зобов'язаний виголосити клятву, у якій він присягається суворо виконувати свої професійні обов'язки і закони України і вимагати цього від інших.

Клятва адресована керівникові атестаційної комісії аудиторської палати України. Після усного виголошення клятви аудитор підписує її текст.

Текст клятви:

"Я, (ім'я, прізвище) виголошую клятву аудитора  й урочисто обіцяю виконувати  свої професійні обов'язки з  честю і гідністю, дотримуватися  законів України, Національних нормативів  аудиту. Кодексу професійної етики  аудиторів України і вимагати  дотримання їх іншими"

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що сенс і призначення професійної етики пов'язані з гуманізацією суспільної праці. Закладені в традиційних морально-професійних кодексах, кодексах честі лікаря, юриста, педагога, журналіста та ін., гуманістичні імперативи мають загальнолюдське значення. У наш час, завдяки технічній могутності та ефективності, людина виявляється здатною скоїти (через неуважність, некомпетентність, безвідповідальність) багато зла, внаслідок чого гинуть люди, матеріальні й духовні цінності. Зростає диспропорція між скоєним людиною і її здатністю нести моральну відповідальність. Це стає однією з передумов виникнення морально-професійних чи етичних кодексів широкого кола сучасних професій.

 

 

 

 

2. Загальні принципи професійної етики

Професія аудитора має свої особливості і визначається взяттям на себе відповідальності як стосовно клієнта, так і широкого кола користу-вачів результатів його роботи. Оцінка достовірності фінансової звітності, що містить інформацію про фінансово-господарську діяльність підприємства вимагає неухильного дотримання аудиторської етики.

Аудиторська перевірка фінансової звітності вимагає від аудитора доримання відповідних норм та визначених принципів для підготовки обґрунтованого й об'єктивного аудиторського висновку. За будь-яких умов, при здійсненні аудиторської перевірки аудитори повинні дотримуватись принципів професійної етики, які визначені Міжнародними стандартами аудиту, забезпечення впевненості та етики і Положеннями з міжнародної аудиторської практики, які в Україні застосовуються у якості національних. Цей важливий документ впроваджує у практику аудиту багато нових положень, умов, обмежень, які раніше не розглядались в Україні. Тай й сам Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів зазнає змін у зв'язку із зростанням вимог до аудиторських перевірок, особливо в частині, яка стосується незалежності аудиторів (розділ 8) при виконанні завдань з надання впевненості. Вимагає вирішення проблема дотримання норм аудиторської етики та розробка механізмів контролю за цим. Вирішення поставлених завдань певною мірою залежить від повного розуміння положень Кодексу етики професійних бухгалтерів.

Відповідно до зазначених вище МСА, аудитори повинні дотримуватись фундаментальних принципів аудиту.

Принцип об'єктивності зобов'язує всіх професійних аудиторів бути справедливими, чесними і вільними від конфлікту інтересів, адже, вони виконують багато різних функцій та повинні демонструвати свою об'єктивність за різних обставин. Чесність передбачає не просто чесність, як моральну рису людини, а й справедливе ведення справ та яравдивість. Незалежно від послуг, які надають аудитори, вони повинні зберігати об'єктивність у всіх своїх судженнях.

При виборі ситуацій та методів роботи, на які треба звернути увагу з погляду етичних вимог щодо об'єктивності, слід належним чином розглянути такі фактори:

а)  аудитори стикаються із ситуаціями, що передбачають здійснення на них тиску, який може знизити об'єктивність;

б)  укладаючи договір на проведення аудиту та надання інших послуг,

аудитору  слід враховувати ситуації взаємовідносин,  які ймовірно можуть зашкодити об'єктивності;

в) аудитору слід уникати стосунків, які можуть призвести до не 
об'єктивності, упередженості або впливу інших осіб;

г) аудитори не повинні приймати подарунки чи розваги, які 
ймовірно, можуть усвідомлюватися як такі, що здійснюють значні^ 
вплив на їхнє професійне судження та можуть зашкодити професійній 
репутації аудиторів.

 Час від часу аудитори  стикаються із ситуаціями, в яких  виникає конфлікт інтересів. Вважається, що можуть виникати конкретні фактори, коли відповідальність аудитора вступає у конфлікт із тими чи іншими внутрішніми або зовнішніми вимогами. Отже:

• може існувати загроза тиску з боку управлінського персоналу, директора чи партнера, або у випадках, коли стосунки мають сімейний чи особистий характер;
• до аудитора можуть звернутись з проханням діяти всупереч технічним та/або професійніш стандартам;
• конфлікт може, виникнути в разі опублікування інформації, яка вводить в оману, що може бути вигідно роботодавцеві чи клієнтові та вигідно (або невигідно) для аудитора.

Застосовуючи стандарти професійної етичної поведінки, аудитори можуть зіткнутися з проблемою визначення того, що є неетичною поведінкою, або з проблемою розв'язання етичного конфлікту. За наявності серйозних етичних проблем вони для розв'язання цих конфліктів повинні дотримуватися політики, прийнятої в організації, яка їх наймала. Якщо така політика не допомагає розв'язати проблему, слід розглянути такі варіанти:

- обговорити конфлікт з безпосереднім клієнтом;

- звернутися за конфіденційними порадами та консультаціями до незалежного консультанта або професійної організації, щоб одержати уяву про можливі заходи;

-  у крайньому випадку (у разі серйозних проблем, наприклад, шахрайства), відмовитися від виконання завдання та подати доповідну.

Професійна компетентність та належна ретельність. Аудитору слід виконувати послуги  з  належною ретельністю, компетентністю та старанністю. Він повинен постійно підтримувати  професійні знання  та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві  професійних послуг компетентної особи, яка спирається на сучасні методи роботи,  тенденції  у практиці, сучасне законодавство.

  Вимоги до професійної компетентності аудитора передбачені у ст.12 і 13 Закону України "Про аудиторську діяльність" і відповідних положеннях Аудиторської палати про сертифікацію аудиторів та ліцензування аудиторської діяльності. Від міжнародної практики ці вимоги відрізняються тим, що передбачають підтвердження професійної компетентності шляхом повторної сертифікації аудиторів через кожні 5 років. У зарубіжних країнах це забезпечується обов'язковим навчанням (стажуванням) протягом трьох років за навчальною програмою не менше 120 годин. Тривалість стажування встановлюється залежно від базової освіти (економічної, технічної, гуманітарної тощо) та вимог кваліфікаційного іспиту.

  Якщо  аудитор не має необхідної  компетенції для надання професійних  послуг, то він може звернутися  за технічними консультаціями  до експертів, наприклад, інших аудиторів, юристів, інженерів, геологів, оцінювачів  та інше. Але користуючись їхніми  послугами, аудитор повинен вжити  всіх заходів, для забезпечення  того, щоб таким фахівцям були  відомі  етичні вимоги.

Аудитор повинен постійно підтримувати рівень своєї компетентності:  вивчати закони, стандарти, інструкції, набувати досвіду роботи.

Професійну компетентність можна поділити на дві різні фази:

а)досягнення професійної компетентності.

Типова модель здобуття кваліфікації професійного бухгалтера (за Кодексом етики) полягає в тому, що він повинен отримати  загальну освіту, за якою повинна йти спеціальна освіта, навчання та складання іспитів  за фахом, а також термін роботи за спеціальністю.

В Україні критерії відповідності кваліфікації аудитора відповідають цим вимогам. Так, відподно до ЗУ «Про аудиторську діяльність» аудиторами можуть бути особи, що мають сертифікат аудитора. Право на отримання сертифікату мають особи з вищою освітою (не нижче рівня магістра та спеціаліста), стаж роботи не менше 3 років підряд та склали іспит, що підтверджують достатність їх знань та вміння використати знання на практиці.

           б) підтримування професійної компетентності.

Підтримка професійної компетентності вимагає постійної обізнаності з подіями в бухгалтерській професії, в тому числі з міжнародними та національними положеннями з бухгалтерського обліку і аудиту, законодавчими та нормативними документами.

Професійний бухгалтер повинен прийняти програму, розроблену для забезпечення контролю якості за виконанням професійних послуг відповідно до міжнародних та національних стандартів.

В Україні підвищення професійної компетентності досягається тим, що аудитори щорічно обов’язково проходять перепідготовку по 40-годинній програмі із проходженням тестування за результатами перепідготовки. А також через самопідготовку та самоудосконалення в процесі роботи.

Конфіденційність.  Аудитор має доступ до великого обсягу  конфіденційної інформації про справи клієнта, що не розкривається громадськості.

 Сутність  поняття конфіденційності визначена Законом "Про підприємства в Україні" від 27.03.91 р., де згідно із ст. 30 до комерційної таємниці підприємства відносяться відомості щодо виробництва, технологічної інформації, управління, фінансові відомості тощо, що не є державними таємницями, розголошення (передача) яких може завдати шкоди інтересам підприємства.