Сутність професійної етики аудиторів

 

 

 

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………...3

1.Сутність професійної етики аудиторів………………………………………....4

2. Загальні принципи професійної етики …………………………………...12

3. Принцип незалежності в професійній діяльності аудиторів…………...19

4. Напрям удосконалення етики аудитора…………………………………28

Висновки та пропозиції…………………………………………………………..33

Список  використаної літератури…………………………………………..…..35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Термін «аудит» в перекладі з латинської означає «слухати», «слухач», тому зміст цього слова вказує на особливу довіру у взаємовідносинах з клієнтом і означає уважність, зацікавленість у справах клієнта, який звернувся до аудитора.

Сьогодні інформація про фінансовий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи та ін. Причому інтереси користувачів фінансової інформації часто не збігаються, тому необхідною є об’єктивна оцінка фінансової звітності фірми, яку надають аудитори.

Cутність  аудиту полягає в перевірці  бухгалтерської звітності, обліку, первинних бухгалтерських документів  та іншої інформації, що стосується  фінансово-господарської діяльності  підприємства з метою висловлення  думки аудитора про її достовірність  в усіх суттєвих аспектах і  відповідність вимогам законів  України та національним положенням  бухгалтерського обліку.

Аудитор виступає помічником і захисником свого клієнта і зобов’язаний захищати його інтереси. Але це не означає, що він повинен захищати клієнта у всіх випадках, адже іноді клієнт може допускати протиправні дії і допускати відхилення від норм. В такій ситуації аудитор повинен своєчасно попередити клієнта про незаконність його дій і можливість негативних наслідків. У зв’язку з цим вивчення етичних норм аудиту є нині надзвичайно актуальними.

Але святий обов’язок аудитора - зробити все, що в його силах з метою недопущення відхилень підприємством-клієнтом від законодавства: пояснити, попередити, розказати.

Найважливішою умовою, від якої залежить подальша доля аудиторської професії в Україні, є забезпечення і підтримка впевненості суспільства у тому, що послуги виконуються на високому фаховому рівні. Аудит повинен базуватись на добросовісній та якісній роботі, адже недобросовісність одного аудитора призводить до недовіри до аудиту взагалі.

 

1. Сутність професійної етики аудиторів

Професійна етика - це прикладна соціально-філософська дисципліна, яка вивчає походження, сутність, специфіку, суспільні функції морально-професійних норм і стосунків, закономірності їх розвитку на різних історичних етапах. Із цього визначення випливає, що об'єктом вивчення професійної етики є специфічні, морально-професійні норми, стосунки, а також норми, принципи, заповіді пануючої у суспільстві моралі, трансформовані до особливостей того чи іншого виду професійної діяльності, що регулюють поведінку професіоналів при виконанні ними функціональних обов'язків, санкціонованих громадською думою і особистими переконаннями професіоналів.

Морально-професійні кодекси, що стали частковим еквівалентом суспільної моралі, виковують такі соціальні функції:

- пізнавальну, яка реалізується  у відображенні об'єктивних процесів  суспільно-професійного розподілу  праці за конкретних історичних  умов;

-  регулятивну (забезпечується  взаємозв'язок спеціалістів з  суспільством; набір специфічних  прийомів праці);

- ціннісно-орієнтаційну (даються уявлення  про моральний ідеал професіонала, професійні обов'язок, честь, совість, справедливість тощо).

Професійна етика покликана дати теоретичне обгрунтування сутності трансформації загальних норм і принципів моралі до специфічних умов професійної діяльності людей відповідно до уявлень про професійний обов'язок, благо, добро і зло, справедливість, совість, честь та інші моральні цінності.

Слід підкреслити, що професійна етика розвивається на перетині теоретичного, нормативного і прикладного складників (компонентів) етики, її зміст визначається специфічними завданнями конкретного виду професійної діяльності. На теоретичному рівні розглядаються сутність, специфіка морально-професійних відносин, їх місце і роль у житті суспільства, сучасний стан і тенденції розвитку.

Завдання професійної етики в тому, щоб вивчити складний процес віддзеркалення професійних стосунків у моральній свідомості, у морально-професійних нормах, провести чітку межу між морально-професійними явищами і явищами професійної майстерності, вивчити суспільні завдання, цілі професії і їх значущість у соціальному прогресі, саме цим сприяючи їх успішному виконанню.

Нормативний рівень концентрує в собі вивчення та обгрунтування практичних рекомендацій, конкретних моральних норм. При цьому важливо підкреслити, що професійна етика не створює норм, особливих нормативів для спеціалістів тієї чи іншої професії. У такому разі вона перестає бути наукою, перетворюється на моралізаторство.

Завдання професійної етики щодо свого об'єкта - морально-професійних стосунків на прикладному рівні полягає у сприянні й втіленні гуманістичних імперативів у специфічні умови професійної діяльності, встановленні меж бажаного, дозволеного і неприпустимого, обгрунтуванні морально-професійного ідеалу та певного зразку, еталону, взірця поведінки, нормативного ідеалу в конкретній сфері професійної діяльності.

Професійна етика далека від дріб'язкової регламентації поведінки людей. Вона своїми рекомендаціями виробляє у працівників здатність до максимальної моральної орієнтації, до встановлення моральних кордонів застосування творчих прийомів, тим самим визначаючи лише основні моральні норми і принципи професійної поведінки. Спосіб же поведінки у кожному окремому випадку визначається самою особистістю, стає справою її морального досвіду, професійного такту.

У професійній етиці можна простежити зв'язок тих чи інших видів діяльності й морально-психологічних якостей, поєднання суспільних інтересів із спрямованістю, інтересами і покликанням окремої особистості. Потреби практики визначають ціль тієї чи іншої професії і вимагають від працівників відповідного профілю необхідної кваліфікації (професіоналізму, компетенції), з одного боку, її етичної підготовки, що передбачає теоретичне освоєння норм і принципів моралі для застосування їх у професійній практиці, — з іншого. Кожна людина в силу обставин життя постійно тією чи іншою мірою втягується у рольове спілкування з різними професіоналами, наприклад, з лікарем, юристом, педагогом тощо. При цьому вона очікує від них не тільки кваліфікованого виконання їх обов'язків щодо задоволення її потреб, інтересів, а й уважного, увічливого до неї ставлення. Тому професійна етика покликана дати рекомендації професіоналам, посадовим особам, у тому числі й керівникам, щодо моральної складової у виконанні професійних функцій.

Внаслідок цього моральна характеристика працівника не може обмежуватися його широкими соціальними позиціями, а за необхідності має поширюватися на його суто професійні властивості, розглядатися завжди під кутом зору стосунків, що формуються у рамках даної професії, її місця і ролі у житті суспільства.

Призначення професійної етики полягає не тільки в тому, щоб розкрити об'єктивні причини виникнення, закономірності й тенденції розвитку морально-професійних відносин, не тільки конкретизувати зв'язки моральних норм, принципів та оціночних суджень сучасної моралі, уявлень про добро, справедливість відповідно до особливостей професійної діяльності, а й показати сам характер впливу цих загальнолюдських моральних норм і принципів на практику професійних стосунків, розкрити те, як вони відбиваються у свідомості представника тієї чи іншої професії та втілюються в його поведінці, ставленні до людини як споживача професійних послуг.

Професійну етику не меншою мірою цікавлять і «антиномії професійних вчинків», які виявляються у конфліктних формах поведінки, і в зв'язку з цим -  розкриття засобів розв'язання конфліктів у рамках конкретної професії. На підставі цього вона пропонує практичні рекомендації з урахуванням конкретних історичних умов і суспільних завдань. Професійна етика покликана також дати рекомендації щодо розкриття причин деформації морально-професійної свідомості, і шляхів, методів її викорінення.

Існують певні ознаки того, що звичайно називають професією. Теоретично професії сформувались на основі оволодіння деякої групи людей певними знаннями чи навичками — юриспруденція, архітектура, медицина, бухгалтерія та ін. Професії являють собою визнані суспільством монополістські групи. Таким чином, тільки професійно кваліфікований бухгалтер, який пройшов певний курс теоретичної і практичної підготовки, може стати зареєстрованим аудитором.

Право на монопольну практику надається державою професійним організаціям тільки в обмін на обов'язкове виконання таких умов: розроблення програми з підготовки і перепідготовки спеціалістів, а також здійснення контролю за впровадженням цих програм у життя; складання правил професійної поведінки, які звичайно називають етичним кодексом; дотримання правил і процедур, що гарантують дійсне покарання тих, хто недотримується професійних вимог. Таким чином, усі професійні організації мають у своєму складі й слідчі, й дисциплінарні комітети, які розглядають всі порушення і приймають рішення щодо покарання (письмова догана, штраф, позбавлення ліцензії і/чи права членства в професійній організації).

В професійній сфері існує два етичних аспекти

— загальна етика (духовний аспект) і професійна етика (практичний аспект). Етика поведінки аудиторів і представників іншої професії є частковим застосуванням понять етики поведінки, розроблених філософами для всіх людей. Загальна теорія етики є джерелом етичних норм і для аудиторів.

Загальна етика є галуззю філософії, яка займається систематичним вивченням проблеми людського вибору понять про добре і погане, якими людина керується, і змісту, що зрештою вкладається.

Етична проблема виникає, коли необхідно зробити вибір. При цьому етичною поведінкою буде така, яка принесе більше користі, відповідає моральним нормам і принципам.

Кодекс професійної етики дає відповідні рекомендації, які конкретно визначають критерії поведінки, специфічні для цієї професії. В кодексах професійної етики, на відміну від загальної етики, можна знайти вирішення конкретних проблем. Крім того, там містяться і професійні вимоги. З точки зору певної професії кодекс є декларацією твердих норм поведінки і сприяє виконанню цих норм. Без цього професійна дисципліна була б неможливою.

Хоч одна з основних цілей етики — бути керівництвом при прийнятті рішень, слід врахувати, що функції осіб, які приймають рішення, не вичерпуються повністю їх професійними обов'язками. Кожна людина не тільки окрема особистість, а й представник якої-небудь професії і член суспільства. Так, незалежні громадські бухгалтери і аудитори є також спостерігачами (за рішеннями, які приймають їх колеги), консультантами (спільно з колегами), викладачами (навчання студентів і молодих співробітників), експертами (в дисциплінарних комітетах професійних організацій). Всі ці функції досить важливі з точки зору професійної етики.

Зарубіжний досвід свідчить про значну увагу, яка приділяється питанням професійної етики аудиторів. Так, у Великобританії зазначені проблеми регулюються Актом про компанії 1985р. та 1989 р., Інструкцією Асоціації присяжних бухгалтерів, Правилами професійної поведінки Асоціації присяжних бухгалтерів (1992 р.).

Теоретично упорядковані і зведені в один документ питання професійної етики в США. В 1988 р. Американським інститутом присяжних бухгалтерів був прийнятий Кодекс професійної поведінки. Цей кодекс складається з загальних положень, які визначають ідеальні форми поведінки, а також із конкретних правил, в яких наводяться недопустимі форми поведінки В Україні принципи професійної етики викладені в Кодексі професійної етики аудиторів України, затвердженому рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.98, професійні права та обов'язки — в ст. 22—24: Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р.

Запозичення зарубіжного досвіду є одним із шляхів вдосконалення методики та практики проведення аудиту в Україні. У зв'язку з цим проведено порівняльний аналіз національних положень професійної етики та розвинених зарубіжних країн.

Найважливішими принципами професійної етики, якими має керуватись у своїй діяльності кожен аудитор України, визнані такі:

- незалежність;

- об'єктивність;

- компетентність;

- конфіденційність;

- доброзичливість.

Зазначені принципи в основному збігаються з аналогічними принципами зарубіжних країн, але потребують належного тлумачення та пояснення. Так, Кодекс професійної етики присяжних бухгалтерів (аудиторів) США складається з чотирьох частин: концепцій, правил поведінки, пояснень та етичних норм. При цьому концепції описують ідеальні стандарти поведінки; правила наводяться в порядку зростання рівня їх конкретності; етичні норми найбільш конкретні.

Перевага загальних формулювань полягає в особливій увазі до бездоганної діяльності: вони вимагають високого рівня професіоналізму. Їх недолік у тому, що дуже важко змусити людей відповідати ідеалам. Ідеальнії стандарти етичної поведінки — це, скоріше, філософські роздуми, ніж тверді правила. Перевага ретельно сформульованих конкретних правил полягає в тому, що вони можуть примусити спеціаліста дотримуватись мінімальних норм і стандартів професійної діяльності. При цьому деякі спеціалісти мають схильність розглядати ці правила як максимальні, а не мінімальні стандарти, якими вони насправді є.