Шпаргалка по "Стратегічниму аналізу"

1. Суть, зміст стратегічного аналізу та його місце в управлінні підприємством.

Стратегічний аналіз -- це спосіб дослідження і перетворення бази даних, одержаних внаслідок  аналізу середовища, на стратегію  підприємства. Стратегія інтегрує багато конкурентоспроможних дій та підходів до бізнесу, від яких залежить успішність діяльності підприємства. В цілому, стратегія -- це план управління підприємством, спрямований на зміцнення його позицій, задоволення потреб споживачів та досягнення передбачених цілей. Стратегічний аналіз є початковим етапом розробки стратегії діяльності підприємства, яка ґрунтується на дослідженні та оцінці внутрішнього та зовнішнього середовища, в якому знаходиться підприємство. Суть стратегічного аналізу полягає у тому, що він використовується заради вибору конкретної стратегії з багатьох альтернатив і формування всієї системи стратегій. При здійсненні стратегічного аналізу визначається вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на критерії конкретних стратегій. Оскільки у системі стратегій окремі стратегії взаємопов'язані, то один і той же критерій може належати різним стратегіям.

При формуванні сукупності критеріїв  слід обмежуватися невеликою кількістю  основних критеріїв, щоб стратегічний аналіз не був громіздким і перевага стратегії була очевидною. Таким чином, стратегічний аналіз допомагає обрати напрям, у якому підприємство буде розвиватися. Без стратегії у підприємства немає обґрунтованого плану діяльності і єдиної програми досягнення бажаних результатів.

2. Сутність економічної стратегії.

Розробка прогнозів і програм становить особливий механізм державного регулювання. Об'єктами програм та прогнозів є як країна в цілому, так і окремі галузі економіки і соціальної сфери, регіони, а також певні напрями діяльності (залучення в економіку іноземних інвестицій, приватизація, зайнятість тощо).

Розробка прогнозів та програм  соціально-економічного розвитку здійснюється і в країнах з розвиненою ринковою економікою. Проте в період переходу до ринку значимість цього методу регулювання економіки особлива, оскільки саме при розробці прогнозів і програм визначаються стратегічні І тактичні цілі та завдання розвитку, етапи і заходи для їх досягнення, необхідні кошти для їх реалізації.

Визначення соціально-економічних  цілей розвитку суспільства здійснюється через узагальнення та поєднання особистих, колективних і державних інтересів відповідно до політики пріоритетів. Пріоритет - це найважливіший напрямок соціально-економічної політики. Продумана політика пріоритетів, у свою чергу, призводить до створення умов для досягнення суміжних цілей. Визначення пріоритетів здійснюється за допомогою експертних оцінок на підставі певних критеріїв (факторів).

Для впорядкування цілей  різних рівнів ієрархії будується дерево цілей. Воно будується таким чином, щоб із однієї вершини виходили не менше двох гілок, тобто цілей другого рівня. Цілі одного рівня мають бути автономними і такими, що виключають одна одну, щоб запобігти їх частковому збігу та конфлікту між ними. Ціль вважається досягнутою, коли досягнуто всі підцілі нижчого рівня.

Стратегічна ціль - це центральна вершина дерева цілей. Вона забезпечує збереження і вдосконалення суспільства. Детальний комплексний план, спрямований  на втілення місії, мети існування держави, називається стратегією. Стратегічною метою України визнано побудову соціально орієнтованої ринкової економіки на основі поєднання механізмів ринкового саморегулювання та державного регулювання. Стратегічні цілі розгортаються в тактичні, тобто такі, що найбільш відповідають конкретним обставинам на даний момент і сприяють досягненню стратегічних цілей. Оперативні цілі пов'язані з необхідністю запобігання загрозі виникнення негативних явищ та подолання наслідків форс-мажорних обставин (стихійних лих, техногенних катастроф, соціальних заворушень тощо).

Прогнозування належить до найважливіших засобів формування І реалізації стратегії соціально-економічного розвитку Для виконання функцій державного регулювання економічними процесами дуже важливо спрогнозувати наслідки багатьох економічних явищ з тим. щоб правильно вирішити поставлені завдання. Чим вищий рівень соціально-економічного прогнозування, тим вища ефективність впливу держави на хід соціально-економічних процесів.

3. Класифікація базисних стратегій.

Базисні (еталонні) стратегії  організації, пов'язані зі зміною стану  одного чи кількох елементів: продукт, ринок, галузь, технологія, становище організації в середній (за розвитком) галузі. Перша група еталонних стратегій — стратегії інтегрованого зростання. Це стратегії, пов'язані з розширенням організації за рахунок придбання або утворення нових структур із середини. Умовою вибору таких стратегій є зростання галузі, наявність сильної управлінської команди, відсутність посередницьких структур з необхідним якісним рівнем діяльності. Друга група еталонних стратегій — це стратегії концентрованого зростання. Реалізуючи ці стратегії, організація вносить зміни в продукт або ринок. Третьою групою еталонних стратегій розвитку організації є стратегії диверсифікованого зростання. Четверта група еталонних стратегій:

• стратегії скорочення. Ці стратегії реалізуються тоді, коли організація потребує перегрупування сил після тривалого періоду зростання або у зв'язку з необхідністю підвищення ефективності діяльності. Іноді реалізація стратегії скорочення — єдиний шлях оновлення організації.

4. Методи стратегічного аналізу середовища підприємства.

Підприємство існує  в середовищі, фактори якого впливають  на подальший його розвиток. Усі  такі фактори можуть діяти позитивно  або негативно. Фактори зовнішнього  середовища сприяють можливостям розвитку підприємства або створюють загрози для його діяльності.

Фактори внутрішнього середовища відображають сильні або слабкі сторони  діяльності підприємства.

Завдання стратегічного  управління полягають у тому, щоб  постійно підтримувати баланс взаємовідносин підприємства із зовнішнім середовищем для забезпечення довгострокового існування.

Стратегічний баланс - це певне поєднання негативно  та позитивно впливаючих на діяльність підприємства факторів (загроз і можливостей), що об'єктивно існують у зовнішньому  оточенні підприємства та суб'єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства. Слід відмітити, що найбільші загрози виникають тоді, коли негативний розвиток ситуації в середовищі накладається на слабкі сторони підприємства. Менеджерам потрібно своєчасно виявити загрози з метою запобігання кризи підприємства та можливості, при яких підприємство має змогу проявити свої сильні сторони.

Для вирішення цього  завдання розроблені відповідні прийоми  аналізу середовища на основі складання стратегічного балансу методом СВОТ (англ. SWOT) [61].

Методологія СВОТ передбачає спочатку виявляти сильні та слабкі сторони, можливості та загрози і після  цього встановити ланцюжок зв'язків  між ними, які в подальшому можуть бути використані для формування стратегії підприємства в перспективі.

Підприємства для забезпечення ефективного застосування стратегічного  управління виконують SWOT-аналіз за обраним

переліком і оцінками факторів один раз на квартал.

Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються такими причинами: стратегічне управління пов'язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розробки та застосування відповідних методів організації такої роботи.

5. Використання методів прогнозування в стратегічному аналізі.

Метод стратегічного  аналізу базується на певній сукупності загальнонаукових і власних (прикладних) методів та прийомів дослідження.

Загальнонаукові методи і прийоми ґрунтуються на методі філософії. Вони є універсальними і можуть застосовуватися у будь-якій сфері економіки, техніки чи мистецтва. До методів і прийомів цієї групи належать аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, спостереження, порівняння, моделювання, абстрагування, конкретизація, оцінка, класифікація та ін.

Оскільки стратегічний аналіз використовує інформацію, яка  характеризується високим рівнем невизначеності, його проведення вимагає глибокого  системного дослідження фактів та явищ із метою формулювання правил і критеріїв (індукція) для проведення досліджень та оцінки стратегій діяльності на їх основі (дедукція). За допомогою дедукції можна отримати нові факти і висновки, які в подальшому стануть основою для індукції, причому цей процес циклічний. Взаємозв'язок індукції і дедукції зумовлюється безперервністю економічних процесів, а факти і висновки, які фігурують у цій системі, потребують ретельної перевірки на кожному етапі.

Окрім загальнонаукових методів у процесі проведення стратегічного аналізу виникає  необхідність застосування різних прикладних методів і прийомів.

6. Інформаційна база стратегічного аналізу

За змістом та особливістю  формування інформаційної бази виділяють  управлінський і фінансовий аналіз.

Управлінський аналіз пов'язаний з управлінським обліком, фінансовий — з фінансовим обліком.

Суб'єкти фінансового  аналізу — адміністрація підприємства, зовнішні користувачі (кредитори, аудитори, податківці, спеціалісти ринку цінних паперів).

У країнах ринкової економіки  економічний аналіз поділяється  на внутрішній І зовнішній.

Внутрішній аналіз використовує всі джерела інформації про стан підприємства, резерви виробництва. Результати внутрішнього аналізу мають  конфіденційний характер і тому доступні лише обмеженому колу осіб, які керують  діяльністю підприємства.

Це, зазвичай, комплексний аналіз, здатний надати керівництву підприємства необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень. Деталізована аналітична інформація як результат внутрішнього аналізу служить одним із ефективних засобів конкурентної боротьби.

Зовнішній аналіз базується, зазвичай, на даних бухгалтерської звітності, тобто на тій вельми обмеженій частині інформації про діяльність підприємства, яка доступна для кола окремих зацікавлених сторонніх осіб і організацій (акціонери, інвестори, кредитори, податківці).

Результатами зовнішнього  аналізу є загальна оцінка майнового  і фінансового стану підприємства. Тому окрім сторонніх осіб і організацій  споживачами аналітичної Інформації є керівництво підприємства.

За часом дослідження  процесів і явищ економічний аналіз поділяється на ретроспективний (послідовний) і перспективний (стратегічний).

Стратегічний аналіз визначає стан і напрямок розвитку економічної системи у майбутньому. Інформаційною базою стратегічного  аналізу служать результати прогнозування.

Аналітико-прогностичне забезпечення управлінських рішень займає нині центральне місце у стратегічному управлінні передових компаній світу.

Ретроспективний аналіз поділяють на оперативний і поточний.

Оперативний аналіз проводиться  безпосередньо в ході господарської діяльності або відразу після підбиття підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні і фінансові показники діяльності підприємства та його підрозділів. Цей аналіз дозволяє оперативно визначати недоліки та їх вплив на результати діяльності, що допомагає своєчасно уникнути небажаних наслідків.

Джерелами інформації для  оперативного аналізу є щоденні (щозмінні) дані, які об'єктивно характеризують стан на дільниці, в цеху, на підприємстві. Оперативний аналіз охоплює такі інтервали діяльності об'єкта дослідження: зміна, доба, тиждень, декада, місяць.

Отже, оперативний аналіз характеризується такими особливостями: терміновістю, дієвістю, достовірністю, масовістю, цілеспрямованістю.

Поточний аналіз відрізняється  від оперативного тим, що тут використовується звітна, облікова і позаоблікова інформація. Система показників підсумкового аналізу значно ширша в порівнянні з оперативним аналізом.

За ступенем охоплення  кола діяльності підприємства економічний  аналіз поділяється на комплексний  і тематичний (цільовий, локальний).

Комплексний аналіз охоплює  всі сторони діяльності підприємства; тематичний — окремий напрямок на замовлення органів управління, наприклад, використання робочого часу, якість продукції, використання матеріальних ресурсів, забезпеченість виробничими ресурсами, рентабельність окремих видів продукції тощо.

Новим, малодослідженим  видом економічного аналізу є  функціонально-вартісний аналіз (ФВА). Суть цього аналізу полягає у  зіставленні функцій окремих  об'єктів з затратами на їх реалізацію на етапах проектування, виробництва і експлуатації з метою мінімізації останніх.

Тому основне призначення  ФВА полягає у виявленні і  мобілізації резервів економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів в  процесі виробництва продукції.

В ринкових умовах важливого значення набуває маркетинговий аналіз, який проводиться службами маркетингу підприємства. Дослідження ринків збуту продукції, її конкурентоспроможності, попиту і пропозиції продукції, цінової політики, ємності ринку служить передумовою формування виробничої програми підприємства. Маркетинговий аналіз стає складовою частиною економічного аналізу.

7. Метод SWOT в стратегічному аналізі середовища

SWOT-аналіз - це процес  встановлення зв'язків між найхарактернішими  для підприємства можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабкостями, результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій підприємства [2 ]. Він проводиться з метою дослідження підприємства як господарюючої системи у певному ринковому середовищі. SWOT-аналіз — це своєрідний інструмент; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їхніх особливостей — адаптації до середовища або  формування впливу на нього.  Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються тим, що стратегічне управління пов’язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої роботи. Головною метою проведення SWOT-аналізу є отримання достовірних даних про можливості компанії і загрози просування її на ринку товарів і послуг. Тому, для досягення цієї мети перед SWOT-аналізом ставляться наступні завдання: виявлення маркетингових можливостей, які відповідають ресурсам фірми; визначення маркетингових загроз і розробка заходів щодо знешкодження їхнього впливу; виявлення сильних сторін фірми й зіставлення їх з ринковими можливостями; визначення слабкостей фірми та розроблення стратегічних напрямів їх подолання; виявлення конкурентних переваг фірми та формування її стратегічних пріоритетів [2].