Організація аудиту і аналізу розрахунків з бюджетом

- збір за проведення  місцевого аукціону, конкурсного  розпродажу і лотерей;

- збір за проїзд  по території прикордонних областей  автотранспорту, що прямує за  кордон;

- збір за видачу  дозволу на розміщення обєктів  торгівлі та сфери послуг;

- збір за власників  собак.

2. В залежності від платника:
• податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок і т. д.);
• податки з фізичних осіб (прибутковий податок, податок на промисел і т. д.);
• змішані – податки, що припускають у якості платника і юридичних і фізичних осіб (податок з власників транспортних засобів, плата за землю).
3. За економічною ознакою обєкта оподаткування:
• податки на доходи та прибутки – обовязкові збори, які стягуються з чистого доходу в момент його отримання;
• податки на споживання – обовязкові збори, які стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата не залежить від результатів фінансово-господарської діяльності, а лише від розміру споживання ( рентні платежі, збір за спеціальне використання природних ресурсів, плата за землю...);
• податки на майно – обовязкові збори, які стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна (податок на нерухоме майно, податок з

         власників транспортних засобів).

4. За способом зарахування податкових надходжень:
• закріплені – обовязкові платежі, які закріплені за певним рівнем бюджетної системи;

рег улюючі – обовязкові платежі, які можуть надходити до різних бюджетів.

5. В залежності від способу  обкладення:

•   прямі податки – встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку тут залежить від розмірів обєкта оподаткування. Прямі податки сприяють такому розподілу податкового тягара, за якого більше платять ті члени суспільства,  котрі мають вищі доходи.
•   непрямі податки – встановляються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розміри для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Слід наголосити на тому, що тільки прямо, бо оскільки непрямі податки включаються в ціни, то їх платить в абсолютному розмірі більше той, хто більше споживає, а споживає той, хто має вищі доходи. Найхарактернішими прикладами непрямого оподаткування є податок на додану вартість, акциз, мито.

Розмежування податків  за різними ознаками показано на рис 1.7.

Безперечно, серед усіх способів класифікації податків найбільш виправданим є їх розподіл в залежності від способу обкладення. Проте  історичний розвиток системи оподаткування  призвів до поступового розмивання чітких відмінностей між прямими та непрямими податками. Універсальні форми непрямих податків - акцизів, при перенесинні їх стягнення із сфери реалізації у сферу виробництва мають багато ознак прямого оподаткування, насамперед чітко визначений обєкт оподаткування - обсяг обороту чи додану вартість. При цьому обєкти оподаткування частково збігаються: пряма форма - податок на додану вартість, частину якої становить той же прибуток.

Використання в єдиній системі різноманітних по обєктах  оподаткування та методах розрахунків  прямих і непрямих податків дає змогу державі повніше реалізовувати на практиці усі функції податків, оскільки під впливом платежів опиняютьсямайно підприємств і громадян, різні види ресурсів, що споживаються в процесі виробництва, робоча сила, отриманий дохід, тощо.

Як уже було сказано, податки – це економічна база функціонування держави і вони водночас є важливою формою регулювання ринкових відносин. Проте зауважимо, що використання податків в якості фінансових регуляторів – змусити процвітати.

 

Рис. 1.7. Методи розмежування прямих і непрямих податків.

дуже складна та тонка справа. Тут не може бути головного та другорядного – все важливо. Іноді незначні деталі в оподаткуванні можуть значним  чином змінити зміст впливу податку: зробити його прямо протилежним у порівнянні з передбаченим. Це дуже важливо, оскільки податки торкаються всього суспільства, а це безмежна гама інтересів, врахувати які дуже важко, але вкрай необхідно. Отож податки в „руках” держави можна вважати своєрідною чарівною паличкою, з допомогою якоі можна  все зруйнувати або навпаки – змусити процвітати.

 

1.3.Організація обліку та нормативно-правове  забезпечення розрахунків з бюджетом

Облік притаманний усім соціально-екномічним формаціям. Його поява була викликана суспільним поділом праці і розвитком торгівлі. Надалі, в процесі історичного розвитку людства, облік набуває все більшого і більшого значення. Зараз він виступає як надзвичайно важливий засіб керівництва і управління виробництвом.

При організації бухгалтерського  обліку на підприємстві особливе місце відводять обліку розрахунків з бюджетом.

Нарахування і сплата податків, зборів та обовязкових платежів спричиняють зміни у структурі  зобовязань та активів підприємства, отже відповідають бухгалтерському  поняттю „господарська операція”. Значить ці події підлягають відображенню у бухгалтерському обліку [42, с.186].

Облік зобовязань – одне з найбільш поширених питань, з  якими зустрічаються в ході своєї  діяльності бухгалтери-практики. При  цьому зобовязання визначаються як заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про зобовязання, а також основи відображення зобовязань у фінансовій звітності визначає П(с)БО 11 “Зобовязання”.

Безперечно, серед усіх зобовязань підприємства, зобовязанням щодо розрахунків з бюджетом необхідно  приділити особливу увагу, оскільки кожне підприємство має справу зі сплатою різних податків та платежів з моменту свого  створення. Так, всі новостворені підприємства з числа резидентів, незалежно від форми власності, повинні у двадцятиденний термін після одержання свідоцтва про державну реєстрацію звернутися до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням для постновки їх на податковий облік [61, с.222].

Для взяття на облік платників  податків юридичні особи подають  до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням такі документи:

-    заяву за  формою № 1- ОПП;

-  завірені у нотаріальному  порядку копії статуту (якщо  це потрібно для створюваної  організаційної форми підприємства), установчих договорів з відміткою  органу, що здійснив державну реєстрацію;

-   копію  свідоцтва  про державну реєстрацію;

- копію довідки про  включення до ЄДРПОУ з присвоєння  ідентифікаційного коду.

Взяття на облік платників  податків – юридичних осіб (філій) здійснюються органом ДПС протягом двох робочих днів після надходження заяви за формою № 1-ОПП за наявності всіх поданих документів.

Після взяття платника податків на облік (перереєстрації) орган ДПС  ставить на примірнику статуту платника податків штамп (відмітку) про взяття його на податковий облік за підписом відповідальної особи і видає йому відповідну довідку за формою № 4-ОПП. Одночасно видаються копії довідки для предявлення їх до установ  банків, де платник податків вирішив відкрити поточні рахунки, а також до інших органів державної влади.

Основними завданнями організації обліку розрахунків за податками і платежами є:

-   забезпечення  правильного та своєчасного нарахування  податків;

- правильне використання  синтетичних рахунків, субрахунків  та аналітичних рахунків;

-  вибір облікових  регістрів та правильне відображеннь їх даних у звітності.

Однак для ефективного  виконання завдань, поставлених  перед організацією обліку розрахунків  з бюджетом, недостатньо навіть найкращого первинного й аналітичного обліку. І тому кожен бухгалтер повинен  відповідно до  чинного законодавства розробити певні контрольні форми (табл. 1.1, 1.2, 1.3).

                                                                                                Таблиця 1.1.

Перелік податків, зборів, внесків, обовязкових платежів, що сплачуються  до бюджету

№ п/п	Види  податку, збору, внеску, обовязкового платежу	Ставка  або розмір податку, збору, внеску	Примітка

 

                                                                                                Таблиця 1.2.

Річний податковий каленар  ПП “Гетьман”

Місяць	Вид платежу	Останній  строк представлення звіту	Останній  строк сплати	Сума  платежу	Примітка
Січень
Лютий
І т. Д.

                                                                                               

                                                                                                  Таблиця 1.3.

Календарний графік подання  звітності місцевій ДПІ з питань оподаткування

№ п/п	Назва податку, збору, платежу	Терміни		Назва звітності
		Перерахування	Подання звітності

 

Якщо певний податок, збір, обовязковий платіж ліквідовується або зявляються нові податки, зменшуються  або збільшуються їх ставки, розміри, терміни сплати, тоді всі ці зміни  слід вности в подані таблиці.

Вищенаведені допоміжні  таблиці сприяють запобіганню порушень, повязаних з недотриманням термінів або несплатою певного виду податку або платежу.

У посадовій інструкції відповідного бугалтера повинно  бути передбачено проведення нарахувань та перерахувань податків і зборів у бюджети різних рівнів та відповідальність, яку несе бухгалтер у разі невиконання або неналежного виконання своїх обовязків.

У випадку, коли підприємство прийняло рішення про ліквідацію, йому необхідно для зняття з обліку як платника податку подати до органу державної податкової служби заяву за формою № 8-ОПП і документи щодо ліквідації. У десятиденний термін з дня подання такої заяви необхідно скласти ліквідаційний баланс у формі річного звіту (на дату прийняття рішення про ліквідацію) та подати його для перевірки органу державної податкової служби.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма  видами платежів до бюджету, включаючи  податки з доходів працівників  підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, призначено рахунок 64 „Розрахунки за податковими й платежами”. За кредитом цього рахунку відображають нараховані платежі до бюджету, за дебетом – належні до відшкодування з бюджету податкм, їх сплата, списання, тощо.

У структурі даного рахунку  виділено чотири субрахунки [12, с.119].

- 641 “Розрахунки за  податками”;

- 642 “Розрахунки за  обовязковими платежами”;

- 643 “Податкові зобовязання”;

- 644 “Податковий кредит”;

На субрахунку 641 „Розрахунки  за податками” ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються  відповідно до чинного законодавства (наприклад, податок на прибуток, податок на додану вартісь). Відповідно, аналітичний облік по цьому субрахунку ведеться за видами податків (рис 1.8):

На субрахунку 642 “Розрахунки  за обовязковими платежами” ведеться облік розрахунків за зборами (обовязковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”.

 

Рахунок 64 „Розрахунки  за податками і платежами”

          Субрахунок 641 „Розрахунки за податками”

                  -Аналітичний рахунок „ПДВ”

                  - Аналітичний рахунок „Податок  на прибуток”

              - Аналітичнтй рахунок „Акцизний  збір”

              - Аналітичний рахунок „Прибутковий  податок”

 

Рис.1.8. Приклад організації аналітичного обліку за рахунком 64 „Розрахунки за податками й платежами”

 

На субрахунку 643 „Податкові зобовязання” ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).