Облік основних засобів на підприємстві

Суми нарахованої за рік амортизації закожною групою основних засобів та інших необоротних матеріальних активів відображають у графі 10 «Нараховано амортизації за рік». Для її заповнення вибирають суми, відображені за кредитом субрахунків 131, 132 в кореспонденції з дебетом рахунків 15, 23, 91, 92, 93, 94.

У графі 11 «Втрати від зменшення корисності» наводять суму втрат від зменшення корисності окремих об’єктів основних засобів та інших необоротних матеріальних активів за звітний період. Для її заповнення використовують суми, відображені протягом року: – для не переоцінених раніше об’єктів: Д-т 975 «Уцінка необоротних активів та фінансових інвестиції» та К-т 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»; –  для переоцінених об’єктів: Д-т 423 «Дооцінка активів»; 975 «Уцінка необоротних активів та фінансових інвестиції» та К-т 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів».

Для узагальнення інформації про зміни первісної вартості та накопиченої амортизації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів,  які відбулися протягом року, але не були відображені в графах 5–11, виведено графи 12 і 13 «Інші зміни за рік». У графі 12 показують інші обороти за дебетом і кредитом відповідних рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», які не знайшли відображення в графах 5, 6, 8, 11,наприклад, зміни вартості основних засобів унаслідок виправлення помилок минулих звітних періодів, зміни облікової політики та інші зміни.

У графі 13 показують інші обороти за дебетом і кредитом субрахунків 131, 132, суми яких не були вказані в попередніх графах. Графу 14 «Залишок на кінець року» формують за даними залишків на 31.12 звітногоперіоду за рахунками 10 «Основні засоби».

Підсумкове значення рядка 260 необхіднозвірити з даними рядка 031 графи 4 активуформи 1 Баланс.

У графу 14 слід перенести кредитове сальдо на 31.12 звітного періоду за субрахунками 131 «Знос  (амортизація) основних засобів», 132 «Знос  (амортизація) інших необоротних матеріальних активів».  Підсумок рядка260 за графою 15 має бути ідентичним значенню рядка 032 графи 4 активу Баланс.

За умови, що всі зміни в складі кожної групиосновних засобів та інших необоротних матеріальних активів відображені й не дублюються, за кожним рядком граф 14 і 15 розділу II Приміток до річної фінансової звітності буде отримана рівність: Графа 14 = Графа 3 + Графа 5 +/–  Графа 6 –  Графа 8 +/–Графа 12,  а такожГрафа 15 = Графа 4 +/– Графа 7 – Графа 9 + Графа 10 + Графа 11+/– Графа 13.

У графах 16 і 17 «Одержані за фінансовою орендою» відображають, відповідно, первісну вартість та суму зносу за основними засобами, що використовують підприємства на умовах фінансової оренди. Тобто в графу 16 переносять сальдо накінець року за рахунком 10, використовуючи дані аналітичного обліку щодо основних засобів, які надійшли за фінансовою орендою, а в графу 17 –  сальдо рахунку 13,  що стосуються зносу основних засобів, отриманихна умовах фінансової оренди.

Графи 18 і 19 відведені для розшифрування інформації щодо основних засобів, переданих підприємством в оперативну оренду. У графі 18 показують за даними аналітичного обліку первісну вартість таких засобів, відображену на рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Для заповнення графи 19 показують залишки зносу станом на 31.12 звітного періоду закредитом субрахунків 131, 132 в частині зносу основних засобів, переданих підприємством в оперативну оренду.

В окремих рядках під табличною частиною розділу II наводять інформацію про вартість основних засобів, щодо яких існуютьпередбачені чинним законодавством обмеження права власності (рядок 261); оформлених під заставу станом на кінець року(рядок 262). Підставою для заповнення рядка 261 є угоди або рішення відповідних органів, згідно з якими підприємство має обмежені права на використання окремихоб’єктів основних засобів, а рядка 262 – сальдо по операціях з основними засобами за позабалансовим рахунком 05 «Гарантії та забезпечення надані». У рядку 263 наводять сальдо залишкової вартості основних засобів, що тимчасово невикористовуються, наприклад, залишкова вартість засобів, які законсервовані, перебувають у процесі реконструкції, модернізації. Для його заповнення використовують дані аналітичного обліку за дебетом рахунків 10, 11 та кредитом субрахунків 131, 132. Сума за цим рядком не може перевищувати суми, наведеної в графі 14 за рядком 260.

Залишкову вартість основних засобів, вилучених з експлуатації для продажу, показують у рядку 264. Для його заповнення використовують аналітичні дані рахунку 10, з урахуванням даних субрахунків 131, 132.

У рядку 265 відображають залишок на кінець року первісної вартості повністю замортизованих основних засобів. За даними аналітичного обліку за рахунками 10, 11 слід вибрати суми первісної вартості за повністю замортизованими об’єктами.

У рядку 266 наводять вартість основних засобів, придбаних підприємством за рахунок сум цільового фінансування протягом звітного року. Оприбуткування основних засобів, одержаних за цільовими програмами, протягом року відображалося за дебетом рахунків 10, 11 та кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування (цільові надходження)». Проте при придбані основних засобів за рахунок коштів цільового фінансування первісна вартість таких об’єктів формується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Тому необхідно за даними аналітичного обліку вибрати саме ті об’єкти, джерелом придбання яких були кошти цільового фінансування.

У рядку 267 на підставі даних позабалансового рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» відображають вартість основних засобів, що взяті в операційну оренду.

У рядку 268 за даними аналітичного обліку показують залишок суми зносу основних засобів, щодо яких існують обмеження права власності. Первісна вартість такихоб’єктів основних засобів має бути відображена в рядку 261.

Недоліком Приміток до річної фінансової звітності, на нашу думку, є те, що в них відображають дані про наявність, надходження, вибуття та зміну вартості лише тих основних засобів, якіобліковуються на балансі підприємства. Водночас переважну частину основних засобів у період становлення підприємства (найчастіше) та певну їх частку протягом усього періоду його функціонування використовують на умовах операційної оренди та лізингу, а інформацію щодо цих засобів наводять лише одним рядком, що не дає можливості проаналізувати їх склад, структуру та показники використання, не наводяться строки сплати оренди, сума помісячних виплат орендодавцям.

Інформація про стан і рух основних засобів наводиться також і в статистичній звітності, а саме, у звіті за формою № 11–ОЗ «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)». Заповнення цього звіту проводиться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. У формі наводиться первісна (переоцінена) і залишкова вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, та інших необоротних матеріальних активів згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Таким чином, інформація про основні засоби є досить важливою для суб’єктів господарювання. Одним з інформаційних ресурсів є фінансова звітність. Для того, щоб сформулювати правдиву фінансову інформацію про основні засоби, слід досить детально розкривати описову інформацію про такі необоротні активи в примітках до фінансової звітності. Саме порушення цієї вимоги українськими підприємствами призводить до обмеженості інформації для користувачів фінансової звітності.

Користувачі фінансової звітності повинні отримувати повну інформацію як про основні засоби, що використовуються в певний момент часу підприємством, так і про ті, що перебувають у консервації. Докладний опис обліку об’єктів основних засобів робиться для того, щоб правильно визначити порядок організації обліку витрат, безпосередньо пов’язаних з консервацією.

2.3. Автоматизація обліку основних засобів на підприємстві

 

Досягнення підприємством стратегічних і тактичних цілей вимагає від них постійного поповнення новими засобами праці для оновлення технології управління, збільшення обсягу реалізації продукції та підвищення конкурентоспроможності на ринку.

У зв‘язку з цим, на перший план виходить поінформованість зацікавлених осіб про наявність основних засобів (обладнання, торгівельних площ та ін.) та постійний контроль за їх відповідним використанням. Правильно побудований облік основних засобів, і як наслідок, різнобічне використання наданої інформації повинно сприяти  ефективному управлінню торгівельню діяльністю, а також обґрунтованої зваженої інвестиційної політики щодо них.

Автоматизація управління підприємством є невід‘ємною частиною процесу удосконалення діяльності.Останнім часом намітився якісно новий етап, який характеризується прагненням до створення інтегрованих автоматизованих систем, що поєднують усі завдання управління.

Впровадження інтегрованої автоматизованої системи для будь-якого підприємства є однією з найбільш трудомістких і дорогих програм розвитку.

У цих умовах надзвичайно велика роль керівництва підприємства, яке приймає рішення стратегічного характеру в області комп‘ютеризації. Головне – вироблення стратегії розвитку автоматизації, яка б гарантувала досягнення цілей підприємства. Ця стратегія повинна базуватися на досягнутому рівні автоматизації управління, досвіді розроблювачів, особливостях організації впровадження, фінансових і кадрових можливостях підприємства.

Для вирішення проблем автоматизації обліку використовують поняття «задача», яке означає алгоритм перетворення вхідних даних за допомогою процедур обробки даних у вихідні показники, що мають певне функціональне призначення для бухгалтерського обліку і управління підприємством.

Виділяють наступні задачі автоматизації обліку основних засобів:

1. облік і контроль об’єктів основних засобів за місцями зберігання та класифікаційними групами.

2. облік і контроль за правильністю  та своєчасністю відображення  руху основних засобів.

3. облік амортизації основних  засобів і контроль за правильністю  її нарахування й відображення.

4. облік витрат на ремонт, модернізацію  основних засобів і контроль  раціонального використання грошових  коштів щодо даних цілей.

5. облік переоцінки основних  засобів.

6. облік операційної та фінансової  оренди основних засобів.

7. виявлення морально застарілих основних засобів.

Взаємозв‘язок задач обліку основних засобів зображений на рис. 2.14.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.14. Взаємозв‘язок задач обліку основних засобів

 

 

Технологічний процес обробки інформації складається з наступних етапів:

1) підготовка первинної інформації;

2) створення нормативно-довідкової  інформації;

3) створення набору даних руху  основних засобів;

4) проведення розрахунків і введення  інформації в базу даних;

5) проведення аналізу результатної  інформації;

6) прийняття управлінських рішень  за отриманими результатами;

7) передача даних у суміжні  завдання обліку.

Підготовка первинної інформації включає наступні процедури:

• введення даних у відповідності зі структурою первинного документа;
• контроль реквізитів, які вводяться, на основі існуючих документів;
• коректування даних первинного обліку;
• алгоритмічну обробку показників первинного обліку;
• організацію бази даних;
• вивід на екран або друк введенних даних первинного обліку.

Автоматизоване рішення задач обліку основних засобів базується на створенні і веденні інформаційної бази про наявність основних засобів, яка формується на підставі інвентарної картотеки.

На рис. 2.15 наведено схему, яка містить всі операції, довідники, документи та звіти, що відображають облік основних засобів у середовищі інформаційної системи «1С: Підприємство».

Сприятливим фактором автоматизації є стабільність облікової інформації, що формується на підприємстві. Це створює умови для її багаторазового використання і, тим самим, сприяє підвищенню ефективності застосування комп‘ютерної техніки на цій ділянці облікової роботи. Характерним для цієї ділянки обліку є можливість отримання у середовищі інформаційної системи повного комплексу облікових регістрів, необхідних для організації раціонального управління основними засобами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.15. Схема організації обліку основних засобів у середовищі програми «1С: Підприємство»