Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Августа 2015 в 20:02, курсовая работа
Краткое описание
Метою курсової роботи стало вивчення наступних питань – теоретичних основ обліку коштів підприємства на рахунках в банках, зокрема документальне оформлення операцій з коштами на рахунках в банках, синтетичний облік коштів в національній та іноземній валюті, а також облік інших грошових коштів на рахунках в банках.
Содержание
ВСТУП 3 1. Документальне оформлення операцій з коштами на рахунках в банках 6 2. Синтетичний облік коштів на поточному рахунку в банку в національній валют 20 3. Особливості обліку коштів на поточному рахунку в банку в іноземній 27 4. Облік інших грошових коштів на рахунках в банка 36 ВИСНОВКИ 46 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 49
Контроль за рухом та цільовим
використанням коштів за картковим рахунком
здійснює підприємство — власник рахунка
на підставі виписок про рух коштів за
картковим рахунком. Згідно з п. 10.7 Положення
№ 223 податкові органи контролюють цільове
використання коштів, які були витрачені
за допомогою корпоративних карток.
Практичні питання використання
корпоративних карток у відрядженні. Аванс
на відрядження працівнику дозволено
виплачувати готівкою або перераховувати
у безготівковій формі на відповідний
рахунок для використання із застосуванням
платіжних карток (п. 5 р. Інструкції про
відрядження 1). Крім того, можливість використовувати
рахунки, відкриті до платіжних карток,
для виплати авансу на відрядження (зокрема
і в інвалюті), передбачено пунктами 5.4,
5.5 та 8.3 Інструкції №492.
Оплата карткою проживання
групи працівників у відрядженні. Досить
часто виникає ситуація, коли у відрядження
скеровується група працівників (двоє
і більше), і один із них оплачує корпоративною
карткою вартість проживання в готелі
всієї групи. Такі витрати обов’язково
повинні підтверджуватися оригіналами
відповідних документів згідно з абзацом
другим п. 140.1.7 ПКУ, зі стандартною умовою
про зв’язок відрядження з господарською
діяльністю підприємства (бо інакше такі
витрати не включаються до податкових
витрат згідно з п. 139.1.1 ПКУ). У цьому разі,
крім розрахункового документа про оплату,
це будуть рахунки готелів або інших осіб,
які надають послуги тимчасового проживання.
Якщо в такому рахунку будуть зазначені
прізвища працівників, чиє проживання
було оплачено за допомогою корпоративної
платіжної картки, строк та вартість проживання,
на нашу думку, всю суму рахунка можна
буде включити до складу податкових витрат,
а сам рахунок — додати до авансового
звіту лише того працівника, який здійснив
оплату (див. також лист Мінфіну від 08.01.2014
р. №31-07250-06-29/19). Усі інші працівники не
включають вартість проживання до своїх
авансових звітів, адже вони не здійснювали
відповідної оплати.
Це досить ліберальний підхід
до не надто стандартної ситуації. Щоб
зняти можливі запитання з боку контролюючих
органів, радимо перед відрядженням видати
наказ, у якому уповноважити працівника
— держателя картки оплатити вартість
проживання в готелі групи працівників
підприємства за списком, що додається
до наказу. Таким чином, цей працівник
виконуватиме звичайне доручення роботодавця
щодо здійснення господарських витрат
у відрядженні. Якщо було оплачено більшу
кількість місць, ніж кількість відряджених
працівників (наприклад, було оплачено
два двомісні номери для проживання в
них трьох працівників), то до витрат можна
включити лише 50% вартості одного з номерів.
Оскільки кошти, що є на картковому
рахунку, належать підприємству та зберігаються
на цьому рахунку, вони не можуть вважатися
такими, що видані під звіт вищезазначеному
працівнику. Кошти списуються з рахунка
в момент використання працівником корпоративної
картки, тобто коли працівник або здійснює
оплату товарів, робіт чи послуг, або отримує
готівку з карткового рахунка з банкомата
чи з каси банку. З цього моменту кошти
вважаються виданими під звіт і починається
перебіг строку, протягом якого потрібно
їх повернути підприємству або надати
авансовий звіт. Авансовий звіт подається
у строки, визначені п. 170.9.3 ПКУ, — до закінчення
третього банківського дня, наступного
за днем, у якому такий працівник завершує
відрядження. Це у випадку використання
готівки. А якщо за допомогою картки здійснювалася
оплата товарів, робіт, послуг лише в безготівковій
формі, то звіт може подаватися у строк
до 10 банківських днів, а за наявності
поважних причин роботодавець може його
продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування
питання в разі виявлення розбіжностей
між відповідними звітними документами).
Факти понесення витрат під час відрядження
підтверджуються касовим чеком (товарним
чеком, квитком на проїзд, рахунком з готелю
тощо), який був оформлений на підтвердження
відповідної розрахункової операції.
Правила документообігу за операціями
з використанням спеціальних платіжних
засобів, у т. ч. корпоративних карток,
встановлено розділом 7 Положення №223.
Згідно з нормами цього розділу операції
користувачів карток виконуються з оформленням
квитанції платіжного термінала, чека
банкомата, сліпа та інших документів,
які складають та друкують державною мовою
за місцем проведення (п. 7.3 Положення №223).
Ці документи теж слід прикріпити до авансового
звіту. Крім того, працівники, які одержали
готівку з карткового рахунка за допомогою
платіжної картки (найчастіше через банкомат
або касу банку) та здійснювали платежі
у торговельній мережі, додають до авансового
звіту ще й документи про одержання готівки
з карткового рахунка (чек банкомата, копію
видаткового ордера, довідку за встановленими
формами, сліп, квитанцію торговельного
термінала тощо) згідно з п. 2.12 Положення
No637. Кошти з карткового рахунка, зайво
використані працівником, у т. ч. понад
норми витрат на відрядження, мають бути
повернуті працівником підприємству згідно
з п. 170.9 ПКУ.
Облік типових операцій по використанню
корпоративних карток у відрядженнях
показано в таблиці 5.
Таблиця 5. Облік операцій, пов’язаних
з використанням корпоративної
картки у відрядженні
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Дт
Кт
Перераховано кошти з поточного
рахунка на картковий рахунок (сума умовна)
Грошові кошти є найбільш ліквідними
активами підприємства. Вони присутні
на початковому та кінцевому етапах облікового
циклу, який включає придбання запасів,
виробництво продукції, а також її продаж
і отримання виручки.
Юридичні та фізичні особи –
суб'єкти підприємницької діяльності
здійснюють готівкові та безготівкові
розрахунки з іншими суб'єктами за товарними
і нетоварними операціями.
Безготівкові розрахунки —
це перерахування грошових коштів з рахунку
підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача.
Фінансовим посередником в цих розрахунках
є банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.
Відкриття рахунків в банках
визначається відповідно до Інструкції
про порядок відкриття, використання і
закриття рахунків у національній та іноземних
валютах, затвердженої Постановою Правління
НБУ від 12.11.2003 №492.
Банківська система – одна
з найважливіших і невід'ємних структур
ринкової економіки. При цьому банки, проводячи
грошові розрахунки, кредитують господарство,
виступаючи посередниками в перерозподілі
капіталів, істотно підвищують загальну
ефективність виробництва, сприяють росту
продуктивності суспільної праці.
Банк, у якому відкрито рахунки
підприємств, організацій, установ усіх
форм власності, фізичних осіб – суб'єктів
підприємницької діяльності, банків та
їх установ, фізичних осіб, та який здійснює
для них на договірних умовах будь-яку
з операцій чи послуг, передбачених Законом
України "Про банки та банківську діяльність",
називають обслуговуючим.
Банки за заявами підприємств
відкривають їм поточні рахунки для зберігання
грошових коштів та їх використання. Підприємство
має право самостійного вибору банку.
Воно може відкрити потрібну для діяльності
кількість поточних рахунків у національній
та іноземній валютах.
При здійсненні безготівкових
розрахунків можуть застосовуватись акредитивна,
інкасова, вексельна форма розрахунків,
а також форми за розрахунковими чеками,
причому клієнти банків самостійно обирають
платіжні інструменти (платіжне доручення,
платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив)
і зазначають їх під час укладання договорів.
Суб'єкти підприємницької діяльності
можуть використовувати чеки для розрахунків
за товари, роботи, послуги. Чеком визнається
цінний папір, який містить нічим не обумовлене
розпорядження чекодавця банку провести
платіж зазначеної в ньому суми чекоотримувачу.
Розрізняють грошові та розрахункові
чеки.
Для обліку коштів на рахунках
у банку призначено рахунок 31 «Рахунки
в банках». Рахунок постійний, по відношенню
до балансу активний, за дебетом рахунку
відображають наявність грошових коштів
у банку. Обороти за дебетом рахунку відображають
надходження грошових коштів на рахунок
підприємства. Обороти за кредитом рахунку
– списання грошових коштів з рахунку
підприємства.
Аналітичний облік наявності
та руху грошових коштів на рахунках у
банку здійснюється за виписками банку
з виділенням кожного рахунку в окрему,
облікову одиницю. Виписки банк надає
за кожний день руху грошових коштів. Виписка
також обов'язково надається на перше
число кожного місяця. Вони (виписки) перевіряються
підприємствами за належністю. До виписки
банку додаються відповідні виправдні
документи на основі яких були зараховані
або списані кошти.
Фактично виписка – другий
екземпляр лицьового рахунку підприємства,
відкритого банком. Зберігаючи кошти підприємств,
банки вважають себе боржниками, тому
грошові кошти обліковують на кредиті,
для підприємств це – дебет. Виписка банку
з поточного рахунка має строго визначені
показники, частина з яких розписана, частина
закодована. Ці коди використовує банк
для обробітку виписок.
Обов'язкові реквізити виписки
банку: номер поточного рахунку; дата попередньої
виписки та залишок коштів; суми перерахувань,
які збільшують залишок; суми перерахувань,
які зменшують залишок; залишок коштів
на дату виписки.
Рахунок 31 «Рахунки в банках»
має такі субрахунки:
— субрахунок 311 «Поточні
рахунки в національній валюті»;
— субрахунок 312 «Поточні
рахунки в іноземній валюті»;
— субрахунок 313 «Інші рахунки
в банку в національній валюті»;
— субрахунок 314 «Інші рахунки
в банку в іноземній валюті».
Субрахунки 312 та 314 призначені
для узагальнення інформації про наявність
та рух грошових коштів в іноземній валюті.
За дебетом рахунку 31 «Рахунки в банках»
відображається надходження грошових
коштів, за кредитом – їх використання.
Під час виконання даної курсової
роботи мною було зроблено висновки про
те, що бухгалтерський облік повинен надавати
правдиву та достовірну інформацію своїм
безпосереднім користувачам, зокрема
в частині ефективного управління грошовими
коштами, направленого на оптимізацію
загального її розміру і забезпечення
своєчасної інкасації боргу. З цією метою
на підприємствах з високим обсягом обороту
грошових коштів необхідно розроблювати
і проводити особливу фінансову політику
управління і їх обліку.
Бухгалтерський облік служить
першоосновою ефективної господарської
діяльності.
Також при виконанні цієї курсової
роботи я розвинув навички самостійної
роботи з літературою, законодавчими та
нормативними актами по темі «Облік коштів
підприємства на рахунках в банках», навчилася
вирішувати проблемні питання з даної
теми курсової роботи, виявила рівень
теоретичної та практичної підготовки
з бухгалтерського обліку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Закон
України «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про платіжні
системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. №2346-III зі змінами та доповненнями.
Інструкція "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затверджена Постановою Національного банку України № 204 від 02.08.1996 p. зі змінами
та доповненнями.
Інструкція «Про безготівкові
розрахунки в Україні в національній валюті»,
затверджена Постановою Правління НБУ
№22 від 21.01.2004р. зі змінами та доповненнями.
Інструкція «Про
застосування
плану
рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських
операцій підприємств і організацій», затверджена наказом Міністерства фінансів
України від 30.11.1999 р. № 291 зі змінами та доповненнями.
Інструкція «Про порядок відкриття,
використання і закриття рахунків у національній
та іноземній валютах», затверджена Постановою
Правління НБУ №492 від 12.11.2003р. зі змінами
та доповненнями.
Методичні рекомендації по
застосуванню регістрів бухгалтерського
обліку затверджено Наказом Міністерства
фінансів України від 29 грудня 2000 року № 356.
Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової
звітності, затверджені Наказом Міністерства фінансів
України від 26 березня 2013 року №433.
Національне положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової
звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73 зі змінами.
Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні,
затверджене постановою НБУ від 15.12.2004
р. №637.
Положення про здійснення операцій
з використанням спеціальних платіжних
засобів, затверджене постановою НБУ від
30.04.2010 р. №223.
Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансовий результат» затверджений наказом Міністерства фінансів України
від 31.03.1999р. № 87 зі змінами та доповненнями.
Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» затверджений наказом Міністерства
фінансів України від 31.03.1999р. № 87 зі змінами та доповненнями.
Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у
фінансових звітах» затверджений наказом Міністерства фінансів України
від 28.05.1999р. № 137 зі змінами та доповненнями.
Положення (Стандарт) бухгалтерського
обліку 21 «Вплив змін валютних курсів»
затверджений наказом Міністерства фінансів
України від 10.08.2000р. № 193.
Бабіч В. В., Сагова С. В. Фінансовий облік (облік активів): Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2006, - 282с.
Бухгалтерський облік в Україні:
Навчальний посібник / За ред.. Р.Л. Хом’яка.
– 3-те вид., доп. і перероб. – Львів: «Інтелект-Захід»,2004. – 912с.
Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник
для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів
/ За ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП «Рута», 2002. - 688с.
Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках. Навчальний посібник: 3-те вид., – К.: А.С.К., 2000. - 504с.
Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського
обліку: Підручник / За ред. М.В. Кужельного. – К.: А.С.К.,
2004. - 266с.
Олійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на підприємствах. Навчальний посібник. – К.: 1995.- 326с.
Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. "Облік і аудит" вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-тє вид., доп. і перероб. — Житомир:
ПП "Рута", 2002. - 592 с.
Організація
обліку: навч. посібник (для студентів економічних спеціальностей, які навчаються за спеціальністю «Облік і аудит») / М. Ю. Карпушенко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ,
2011. - 241с.
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський
фінансовий облік, оподаткування і звітність:
Підручник. – 3-те вид. допов. і перероб. – К.: Алерта, 2008. - 926с.
Фінансовий облік: Підручник
/ Голов С., Костенко В., Кравченко І., Ямборко Г. – К.: Лібра, 2005. - 976 с.
Чеснакова Л. С., Алексєєва А. В., Масалітіна В. В.. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник / Київський національний торговельно- економічний ун-т. – К. : КНТЕУ, 2009. - 397с.