Облік готової продукції та її реалізації

У додатку 6.4. наведено оборотно-сальдову відомість по рахунку 26 «Готова продукція».

Отже, у даному розділі було розглянуто питання надходження та наявності  готової продукції, охарактеризовано рахунки: 26 «Готова продукція», а також його субрахунки – 261 «Готова продукція в облікових цінах», 262 «Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін» та інші.

 

5. ОБЛІК РЕАЛІЗАЦІЇ  ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

Випущена з виробництва готова продукція здається на склад за накладними. В бухгалтерії, як уже згадувалось, на підставі накладних ведеться накопичувальна відомість випуску готової продукції, у якій випущена продукція групується за видами і сортами (номенклатурними номерами) і відображається за двома оцінками - за обліковою вартістю (плановою собівартістю або за відпускними цінами без ПДВ) і фактичною собівартістю. Такий порядок оцінки зумовлений тим, що фактичну собівартість готової продукції, випущеної протягом місяця з виробництва, визначають тільки наприкінці місяця після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат та складання звітної калькуляції. Дані відомості випуску готової продукції є підставою для її оприбуткування.

Підприємства реалізують свою продукцію покупцям на підставі укладених договорів (угод) [Додаток Д1]. Відпуск готової продукції покупцям оформляється накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М- 20), яка є підставою для списання готової продукції підгіриємством- виробником, що здійснило її відпуск, для оприбуткування її підприємством- одержувачем та для дозволу на вивезення її з території підприємства- постачальника.

У накладній зазначаються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, ціна кожного виду і сорту продукції, що відпускається. За потреби (при значній кількості назв, видів готової продукції, що відпускається) накладна за формою № 20 складається як обов'язковий додаток до товарно-транспортної накладної. Якщо дані про готову продукцію, яка відпускається і вивозиться автотранспортом на сторону, вміщуються у товарно-транспортній накладній, то накладна за формою № М-20 не складається.

Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» постачальник (продавець) повинен надати підприємству-покупцю податкову накладну, форма І порядок заповнення якої затверджені наказом ДПА України. В податковій накладній, крім інших реквізитів, вказуються ціна, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає сплаті постачальнику. Податкова накладна виписується в двох примірниках, оригінал якої надається покупцеві (одержувачу готової продукції), а копія зберігається у підприємства (продавця) як звітний і розрахунковий податковий документ [Додаток Д2]. Податкова накладна надає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту (з віднесенням на дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками») витрат по сплаті ПДВ постачальнику (продавцю) при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг). Якщо покупець не є платником податку, то податкова накладна йому не надається.

Для проведення розрахунків з покупцем постачальник виписує рахунок- фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, що підтверджують факт передачі (відпуску) матеріальних цінностей і їх оплату з зазначенням суми ПДВ [Додаток Е1]. Постачальник може включити до рахунка-фактури покупця, крім вартості відвантаженої продукції, вартість тари, відвантаженої з продукцією (якщо вона не включена у відпускну вартість продукції і оплачується понад її відпускну вартість), а також транспортні витрати.

Аналітичний облік відвантаження  і реалізації продукції, а також  розрахунків з покупцями і  замовниками підприємства ведуть у  відомості № 16 відвантаження, відпуску і реалізації продукції. Записи в цій відомості (як і в журналі - ордері№ 6) здійснюють в лінійному (позиційному) порядку, що дає можливість бачити, за яким розрахунковим документом, яка сума підлягає до сплати покупцем (замовником), а також робиться відмітка про оплату. При спрощеній формі облік відвантаження і реалізації продукції ведуть у відомості ф. № В-6.

Законодавством для обліку реалізації встановлено метод нарахування. При методі нарахування датою реалізації вважається дата передачі права власності на продукцію (роботи, послуги) згідно з базисними умовами поставки, визначеними сторонами, незалежно від строку здійснення платежів. У цьому разі датою реалізації вважається дата відвантаження готової продукції покупцям (а для робіт, послуг - дата оформлення документів, які засвідчують їх виконання).

Відповідно до національного Плану  рахунків на відпускну вартість відвантаженої (реалізованої) покупцям готової продукції  в бухгалтерському обліку підприємства робиться запис по дебету рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредиту рахунка 701 «Доход від реалізації готової продукції» [Додаток Е2]

Сума податкового зобов'язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою  до суми доходу від реалізації готової  продукції, відображається записом  по дебету рахунка 701 «Доход від реалізації готової продукції» в кореспонденції з кредитом рахунка 641 «Розрахунки за податками».

При реалізації продукції в порядку  попередньої оплати у підприємства виникає зобов'язання перед бюджетом по сплаті ГІДВ, сума якого обчислюється за встановленою ставкою до суми доходу від реалізації.

Витрати, пов'язані з реалізацією  готової продукції, які здійснюються за рахунок підприємства-постачальника, відображають на рахунку 93 «Витрати на збут». До складу витрат на збут належать:

- витрати на тару й упаковку  на складах готової продукції,  якщо вони не передбачені технологічним  процесом виробництва і не  входять до виробничої собівартості продукції. Витрати на тару належать до складу витрат на збут у тому разі, якщо затарсппя й упаковка здійснюється після її здачі на склад;

• витрати на відшкодування складських, навантажувально- розвантажувальних, перевалочних, страхових витрат постачальника, які не включаються до ціни продукції згідно з умовами поставки, передбаченими угодою сторін;
• витрати на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових і посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду);
• витрати на оплату експортного (вивізного) мита і митних зборів;

Наприкінці звітного періоду витрати, відображені на дебеті рахунка 93 «Витрати на збут», списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка 79 «Фінансові результати» [Додаток ВЗ]. Отже, на кредиті рахунка 70 «Доходи від реалізації» (субрахунки 701 «Доход від реалізації готової продукції», 703 «Доход від реалізації робіт і послуг») відображають суму доходів, одержаних підприємством від реалізації готової продукції, виконаних робіт і послуг, а на дебеті — нараховану суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету. Шляхом порівняння кредитового і дебетового оборотів рахунка 70 «Доходи від реалізації» підприємство визначає чистий доход від реалізації продукції (робіт, послуг), який списується на фінансові результати.

Наприкінці звітного періоду на дебет рахунка 79 «Фінансові результати», субрахунок 791 «Результат основної діяльності» списують:

- собівартість реалізованої продукції, робіт послуг (з кредита рахунка 90 «Собівартість реалізації» (відповідний субрахунок);

• витрати, пов'язані з реалізацією (з кредита рахунка 93 «Витрати на збут»);
• адміністративні витрати (з кредита рахунка 92 «Адміністративні витрати»);
• інші витрати операційної діяльності (з кредита рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності»), а також суму податку на прибуток від основної діяльності, нараховану за даними бухгалтерського обліку (з кредита рахунка 98 «Податки на прибуток»).

За даними рахунка 79 «Фінансові результати»  визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності. Дані рахунка 79 «Фінансові результати» використовують для складання Звіту про фінансові  результати [Додаток Б2]

Розглянемо основну кореспонденцію бухгалтерських рахунків при реалізації готової продукції:

 

Таблиця 5.1

Кореспонденція бухгалтерських рахунків при реалізації готової продукції  у порівнянні з рекомендаціями Міністерства фінансів України

		Кореспонденція рахунків
		Згідно рекомендацій Мінфіну
				На ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат»
№	Зміст господарської
п/п	операції
		Дт	Кт	Дт		Кт
1	2	3	4	5		6
1	Списано балансову вартість готової  продукції, що реалізується	901	26	901		26
2	Списано собівартість товарів, що реалізуються	902	28	902		28
3	Списано собівартість реалізованої готової  продукції і товарів на фінансові результати	791	90	791		90

 

 

 

 

 

Продовження табл. 5.1

1	2	3	4	5	6
4	Нараховано покупцям заборгованість по оплаті за відвантажений товар	36	70	36	70
5	Відображено отримання векселя від покупця в рахунок забезпечення оплати за відвантажений йому товар у майбутньому	162	36	162	36
6	Внесено покупцем належні до оплати суми у касу в рахунок погашення раніше виданого векселя	ЗО	162	30	162
7	Відображено суму податкового зобов'язання, яке виникло за результатами проведеної реалізації	70	64	70	64
8	Віднесено суму доходу від реалізації за вирахуванням ГТДВ на фінансові результати	70	791	70	791
9	Відображено отримання прибутку за результатами реалізації готової продукції і товарів	79	44	79	44
10	Відображено отримання збитку за результатами реалізації готової продукції і товарів	44	79	44	79

 

У даному розділі було описано процес реалізації підприємством готової продукції, проаналізовано основні документи, розглянуто господарські операції, охарактеризовано порядок розрахунку з покупцями.

 

6. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ  ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

В даний період часу принципово змінилось  поняття суті бухгалтерського обліку, яке направлене на забезпечення обліковою  інформацією не якогось абстрактного користувача, а на задоволення специфічних  потреб конкретних користувачів: зовнішніх (кредиторів і ін. осіб) та внутрішніх (керівників різних рівнів управління). Переорганізація завдань та функцій  бухгалтерського обліку повинна  здійснюватись з однієї сторони, в інтересах зовнішніх споживачів інформації, з іншої сторони необхідно  враховувати інтереси і внутрішніх споживачів облікової інформації, що містяться в наявності ефективного  механізму рішення проблем, які  виникають перед підприємством  та впровадження для цього управлінської  бухгалтерії, робочого плану рахунків, відповідної методології організації  обліку, контролю та аналізу витрат по місцях виникнення і центрах відповідальності.

Собівартість товару була і залишається  важливою економічною категорією, яка  характеризує результати діяльності підприємства та його рентабельність. В умовах переходу України до ринкових відносин вона придбаває особливу актуальність.

Важливою умовою успішної діяльності підприємства є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво, внаслідок  чого зросте конкурентоздатність продукції, стане реальним досягненням довгострокового  економічного зростання підприємства.

На підприємстві мало уваги приділяється для удосконалення методів планування і обліку, калькулювання і аналізу  собівартості продукції.

На мою думку, одним  із методів та шляхів удосконалення  обліку та облікової політики підприємства є удосконалення управлінського обліку. А головна увага в управлінні обліку повинна приділятись управлінню затратами як єдиного цілісного процесу, який визначатиме політику підприємства.

Помітну увагу необхідно приділити  плануванню скорочення собівартості продукції  по техніко-економічним факторам, що дозволять визначити вплив на затрати заходів по підвищенню науково-технічного рівня;  удосконалити нормування матеріальних і трудових затрат на виробництві  на основі більш широкого впровадження нормативного обліку затрат на виробництво  і його елементів. При цьому особливу увагу приділити пошуку можливостей  оперативного виявлення відхилень  від діючих норм.

Необхідно покращити методи економічного аналізу собівартості продукції, впровадити методику комплексного аналізу затрат на виробництво і собівартість продукції.

В роботі було досліджено можливість удосконалення на підприємстві управлінського обліку, який би дозволив планувати  випуск готової продукції, а саме розробляти плани. Послідовність розробки планів по різним рівням управління можна  подати у вигляді рисунок 3.1.

Управлінський облік на підприємстві організовується з метою виконання  наступних функцій:

• інформаційної;
• комунікаційної;
• контрольної;
• прогнозної.

Функції управлінського обліку представлені за допомогою рисунку 3.2.

 

Рис. 3.1. Послідовність розробки планів по термінам та структурним підрозділам підприємства 

План по цеху

План на рік