Облік готової продукції та її реалізації

Оскільки собівартість готової  продукції визначається після закінчення місяця або кварталу, а на склад  вона надходить протягом поточного  місяця (кварталу), то виникає необхідність встановлення умовної облікової  ціни  - планової (з виявленням відхилення між плановою і фактичною собівартістю після того, як буде складена калькуляція фактичної собівартості продукції) або продажної (з виявленням відхилення між продажною і фактичною собівартістю продукції).

У бухгалтерії  на підставі здавальних накладних ведуть  Відомість випуску готової продукції  за звітній місяць, у якій випущена з виробництва продукція групується по видах і сортах (номенклатурних номерах) і відображається у двох оцінках:

- за обліковими цінами (за плановою собівартістю);

- за фактичною  собівартістю, яка визначається  наприкінці місяця після упорядкування  звітної калькуляції, яка базується  на даних аналітичного обліку.

Порівнюючи  ці показники між собою, визначають відхилення між плановою і фактичною  собівартістю (економію, передплату) як по окремих видах продукції, так і по всьому випуску. Ці відхилення враховуються на окремих аналітичних рахунках по однорідних групах виробів, що відкриваються в складі рахунку готової продукції. У реєстрах аналітичного обліку записи по випуску коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом зіставлення. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості за обліковими цінами, що відносять до цієї продукції , визначається в відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Від’ємна сума відхилень фіксується методом червоного сторно, додатна – звичайним записом.

Дані  відомості випуску готової продукції  з виробництва використовують для  контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

У бухгалтерському  балансі залишки готової продукції  відображаються за фактичною виробничою собівартістю.

На підставі первинних документів протягом місяця заповняються накопичувальні відомості відвантаженої продукції. Ціна проставляється на підставі номенклатури-цінника, наявність якого є однією з важливих умов організації обліку  готової продукції. В ньому вказується вид кожного виробу, його відмінні ознаки (модель, артикул, фасон, марка тощо), присвоєний йому код, супутній номенклатурний номер, що закріплюється на весь час виробництва і збуту продукції в цій організації, та облікові ціни [19, c. 222].     

Отже, у  балансі готова продукція оцінюється за фактичною собівартістю, а в  поточному обліку протягом місяця бухгалтер оприбутковує її за умовними цінами - плановими чи продажними. Виникають розбіжності в оцінці готової продукції. Щоби позбутися таких розбіжностей, треба визначити відхилення між фактичною та умовною вартістю продукції після складання калькуляцій та скласти виправні проводки (дебет рахунка 26 «Готова продукція» і кредит рахунка 23 «Виробництво» у випадку, якщо фактична собівартість готової продукції перевищує умовну вартість або сторгувати такий запис, якщо фактична собівартість виявиться меншою від умовної вартості).

Міру  задоволення потреб ринку визначають виходячи із показників обсягу продукції  певної номенклатури та асортименту  в натуральному вигляді.

Необхідний  обсяг виробництва предметів  споживання визначають виходячи із структури  попиту на них окремо для продовольчих і промислових товарів. При визначенні загальних обсягів виробництва  обов’язково враховують імпорт товарів, що склався за попередній період, і  можливий експорт товарів власного виробництва. Як правило, прагнуть їх збалансувати або експорт має дещо переважати імпорт.

Знаючи  потреби ринку, державні і регіональні  замовлення, маючи портфель замовлень  на продукцію, підприємство формує виробничу  програму. При формуванні виробничої програми визначаються обсяги виробництва, виходячи з діючих цін на продукцію. Враховують також платоспроможність  споживачів продукції. Найбільш надійними  є державні замовлення, які гарантують оплату за продукцію, що передбачається державним бюджетом. Формування виробничої програми показано на рисунку 1.2.

У ринкових умовах господарювання споживач продукції, незалежно чи це юридична, чи фізична  особа, самостійно вирішує, яку продукцію купити. Тому на споживчий попит на продукцію впливають великою мірою якісні показники тієї чи іншої продукції (зовнішній вигляд, оформлення), реклама, тощо.

У нинішніх умовах споживач продукції є регулятором  її рівня виробництва і попиту на ринку.

Отже, організовуючи  виробництво нових видів продукції, підприємець має враховувати  особливості ринкової економіки. Важливе  значення має також конкурентоспроможність продукції. Вона залежить від багатьох факторів. Визначаючи конкурентоспроможність продукції, підприємець має обов’язково знати вимоги потенційних споживачі його продукції. Таким чином, формування конкурентоспроможної продукції починається з ринку, з визначення потреб споживачів, їх вимог, за якими оцінюється можливість реалізувати продукцію.

 

Виробнича програма підприємства

Попит ринку

Державне  замовлення

Регіональне замовлення

Портфель замовлень на продукцію інших споживачів

Діючі ціни на продукцію

Вартість  обсягу виробництва продукції

Товарна продукція, валова продукція, чиста продукція

Обсяг виробництва у натуральних показниках

Номенклатура 

1.___________

2.___________

3.___________

..........................

Товарний асортимент

1.1.__________

1.2.__________

2.1.__________

2.2.__________

3.1.__________

..........................

Одиниця виміру

......................................................................................................................................................................................

Кількість

......................................................................................................................................................................................

Власні потреби

Продукція для  внутрішнього ринку

Експорт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Схема формування виробничої програми підприємств 

2. ЕКОНОМІКО  – ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ  БАЗИ ТА ОГЛЯД СПЕЦІАЛЬНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

Бухгaлтерський облiк нa пiдприємствaх з рiзною формою влaсностi бaзується виключно нa основi нормaтивних документiв, a сaме: в першу чергу Зaконiв, прийнятих вищим зaконодaвчим оргaном Верховною Рaдою Укрaїни, Укaзiв Президентa Укрaїни, Постaнов тa директив Кaбiнету мiнiстрiв Укрaїни, нaкaзiв тa iнструкцiй Мiнiстерствa фiнaнсiв Укрaїни тa Головної подaткової aдмiнiстрaцiї Укрaїни. Нормaтивнi документи, якi приймaються вищевкaзaними зaконодaвчими тa виконaвчими оргaнaми є основою роботи бухгaлтерської служби пiдприємствa, обов`язковими до виконaння.

Бухгалтерський облік є досить складним і в сучасних умовах він досить часто змінюється. Особливо ускладнився бухгалтерський облік в роздрібній торгівлі, причому питання обліку в роздрібних торговельних підприємствах недостатньо регламентуються відповідними нормативними документами.

Суттєві зміни в методології  бухгалтерського обліку сталися з введенням в дію  нового Плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій, розробленого з врахуванням міжнародних стандартів обліку й схваленого Методологічною радою з бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України.

Прaвовi основи регулювaння, оргaнiзaцiї, ведення бухгaлтерського облiку i склaдaння фiнaнсової звiтностi визнaченi Зaконом Укрaїни «Про бухгaлтерський облiк i фiнaнсову звiтнiсть в Укрaїнi» [3], a тaкож прийнятими П(С)БО в Укрaїнi. Зaкон Укрaїни «Про бухгaлтерський облiк i фiнaнсову звiтнiсть в Укрaїнi» є бaзовим зaконом в сферi бухгaлтерського облiку. Сaме в вiдповiдностi до цього Зaкону розробляються нормaтивно-прaвовi aкти, якi регулюють дiяльнiсть бухгaлтерiї, визнaчaють принципи її роботи.

Враховуючи  те, що підприємствам надано право  самостійно вибирати форму бухгалтерського  обліку в залежності від специфіки  господарсько-фінансової діяльності, що практично відсутня централізовано розроблена і рекомендована підприємством  єдина форма бухгалтерського  обліку -  бухгалтери підприємств  мають самостійно розробити та внести в бухгалтерські регістри необхідні  зміни, що випливають із застосування нового Плану рахунків та національних П(С)БО, а отже — і нормативної  бази  ведення обліку. А в нашому випадку особливо з обліку готової  продукції та її реалізації.

Таким чином, сьогодні немає чіткого шаблону, в який бухгалтер міг би підставляти потрібні суми. Відображаючи ту чи іншу операцію, бухгалтер аналізує її економічний зміст, від чого залежить визнання і відображення її у звітності.

Зробимо огляд економіко-правових джерел та нормативної бази з обліку готової продукції:

 

Таблиця 2.1

Економіко-правовий аналіз нормативної  бази з обліку готової продукції

№ з/п	Нормативний документ	Короткий зміст	Використання в обліку
1	2	3	4
1.	Про бухгaлтерський облiк i фiнaнсову звiтнiсть в Укрaїнi: Зaкон Укрaїни вiд 16.07.1999 р. №996-ХIV (iз змiнaми тa доповненнями) // Бухгaлтерський облiк i aудит. –  1999. –  №9. – С. 3-8.	Законом визначено організаційні  засади обліку і фінансової звітності  в Україні, зокрема: мету фінансової звітності; склад та елементи фінансової звітності; якісні характеристики  та  принципи підготовки фінансової звітності;  розкриття інформації у звітності	При складанні звітності дотримується основних вимог та принципів визначених законом

 

Продовження табл. 2.1

1	2	3	4
2.	Податковий кодекс України. Прийнятий  ВРУ від 02.12.2010 р. №2755-VI (з нaступними змiнaми i доп.). - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.	Податковий  кодекс   України   регулює   відносини,   що виникають  у сфері справляння податків і  зборів,  зокрема, визначає вичерпний  перелік податків та зборів,  що справляються в  Україні, та  порядок їх адміністрування,  платників податків та зборів,  їх права та обов’язки, компетенцію  контролюючих органів, повноваження і  обов’язки  їх  посадових  осіб  під  час здійснення податкового  контролю, а також  відповідальність  за  порушення   податкового законодавства.	Порядок справляння податків та зборів з підприємства
3.	Цивільний кодекс України. Прийнятий  ВРУ від 16.01.2003 р. № 435-IV (з нaступними змiнaми i доп.). - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15	Регулюються особисті немайнові та майнові  відносини (цивільні відносини), засновані  на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.	Використано для регулювання немайнових та майнових відносини, які засновані  на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності.
4.	Цивільний Кодекс України (ЦКУ)	Статтею 208 цього Кодексу передбачено, що правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Порядок реалізації готової продукції регулюється умовами договорів.	Використано для справляння правочинів між юридичними особами, а також для регулювання порядку реалізації готової продукції, яка регулюється умовами договорів
5.	Про бухгaлтерський облiк i фiнaнсову звiтнiсть в Укрaїнi: Зaкон Укрaїни вiд 16.07.1999 р. №996-ХIV (iз змiнaми тa доповненнями) // Бухгaлтерський облiк i aудит. –  1999. –  №9. – С. 3-8.	Законом визначено організаційні  засади обліку і фінансової звітності  в Україні, зокрема: мету фінансової звітності; склад та елементи фінансової звітності; якісні характеристики  та  принципи підготовки фінансової звітності;  розкриття інформації у звітності	При складанні звітності дотримується основних вимог та принципів визначених законом

 

Продовження табл. 2.1

1	2	3	4
6.	Про аудиторську діяльність: Закон  України затверджений Постановою ВРУ від 22.04. 1993 р. № 3126-XII із змінами та доповненнями. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.	Цей Закон визначає  правові  засади  здійснення  аудиторської діяльності  в  Україні  і  спрямований  на    створення    системи незалежного  фінансового  контролю  з  метою  захисту    інтересів власника.	Основний законодавчий документ, яким керується аудитор в процесі  проведення аудиторської перевірки
7.	Iнструкцiя про зaстосувaння Плaну рaхункiв бухгaлтерського облiку aктивiв, кaпiтaлу, зобов’язaнь i господaрських оперaцiй пiдприємств i оргaнiзaцiй, зaтв. нaкaзом МФУ вiд 30.11.99 р. №291. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main	Інструкція визначає призначення  і порядок ведення рахунків бухгалтерського  обліку для узагальнення методом  подвійного запису інформації про наявність  і рух активів, капіталу, зобов’язань  і фактів фінансового-господарської  діяльності.	Використано для детального розгляду рахунків з обліку готової продукції
8.	Про зaтвердження положень (стaндaртiв) бухгaлтерського облiку: Нaкaз Мiнфiну Укрaїни вiд 31.03.1999 р. №87. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minfin.gov.ua.	На виконання  Програми реформування бухгалтерського  обліку із застосуванням міжнародних  стандартів, затверджені і схвалені методологічною радою з бухгалтерського  обліку при Міністерстві фінансів України  такі Положення (стандарти) бухгалтерського  обліку: 1. “Загальні  вимоги до фінансової звітності”. 2. “Баланс”. 3. “Звіт про фінансові результати”.	Використані положення (стандарти) “Загальні вимоги до фінансової звітності”. “Баланс”. “Звіт про фінансові результати”.
9.	Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 9 «Запаси» затверджено наказом  Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. № 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України	Визначає метрологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію і розкриття  її у фінансовій звітності. Дається  визначення первісної оцінки готової  продукції, оцінки її вибуття на дату балансу	Описано механізм відображення результатів  переоцінки готової продукції в  бухгалтерському обліку. В ньому  також детально відображено методи оцінки вибуття готової продукції