Эмисионые банки

    Діяльність НБУ спрямована на створення таких грошово-кредитних механізмів, які спроможні забезпечити стабільність національної грошової одиниці (гривні) з метою цінової стабільності, стримування інфляції, платоспроможності, а це створює передумови для економічного зростання в країні. Стабільність грошової одинці, як відомо, прямо пов'язана зі стабільністю споживчих цін і курсовою політикою держави. Правління Національного банку України. Територіальні управління Національного банку України утворюються відповідно до існуючого територіального устрою України і складаються із Головного управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим, Головного управління Національного банку по місту Києву та 24 територіальних управлінь в обласних центрах України. Організація роботи Національного банку, його керівні органи, їх повноваження визначається законом України «Про НБУ».   Очолює Національний банк України Голова, який, відповідно до Конституції України, призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на 5 років. Голова Національного банку України вирішує питання оперативного керівництва банком і несе повну політичну і юридичну відповідальність перед Президентом України і парламентом за результати проведення грошово-кредитної політики в державі.

        Голова Національного банку має одного першого заступника і трьох заступників, які призначаються та звільняються ним за погодженням з Радою Національного банку. Особливий правовий статус Національного банку України, забезпечення єдиної державної грошово-кредитної політики і виконання функцій щодо управління банківською системою держави і регулювання банківською діяльністю, обумовлює необхідність функціонування таких керівних органів Національного  банку, як Рада Національного  банку України та Правління Національного банку України.

       Рада Національного банку складається з 15 осіб. До складу Ради Національного банку входять члени Ради Національного банку, призначені Президентом України та Верховною Радою України. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою. Президент України призначає сім членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідного указу. Призначення інших семи членів Ради Національного банку здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття відповідної постанови. Строк повноважень членів Ради Національного банку - сім років Засідання Ради Національного банку проводяться не рідше одного разу на квартал.Засідання Ради Національного банку є правомочними за наявності не менше десяти її членів. Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Ради Національного банку. Кожний член Ради Національного банку має один голос.На засіданні Ради Національного банку можуть бути запрошені керівники центральних органів влади, представники суб'єктів підприємницької діяльності, науковці та інші фахівці.Члени Правління Національного банку можуть брати участь в роботі Ради Національного банку з правом дорадчого голосу. Голова Ради Національного банку обирається Радою Національного банку строком на три роки. Матеріали засідань Ради Національного банку оформлюються у вигляді протоколів та рішень і підписуються головуючим на її засіданні. Рекомендації Ради Національного банку розглядаються Правлінням Національного банку протягом п'яти робочих днів. За результатами такого розгляду Правління Національного банку зобов'язане надіслати Раді Національного банку вмотивовану відповідь. Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління Національного банку. Очолює Правління Національного банку Голова Національного банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку.        

 

 

 

 

 

 

              2.2   Сучасний стан готівкового обігу в Україні

              У національній економіці відбувається безперервний кругооборот доходів і продуктів, який опосередковується відповідним оборотом грошей. Готівковий оборот - це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків, та через обіг готівки.  Рух готівки відбувається в процесі обігу товарів або виконання різних платежів. З розвитком товарного виробництва обмін товару на товар ( Т-Т ) став обслуговуватися грошима (Т-Г-Т), тому грошовий оборот пов'язаний із обігом товарів і обслуговується їм. Гроші поступають в обіг, щоб обслуговувати реалізацію товарів, а їх кількість визначається кількістю товарів, рівнем цін на товари і швидкістю обігу грошей. Грошовий оборот відрізняється від товарного тим, що кожний товар тільки тимчасово перебуває в сфері обігу, тоді як гроші знаходяться в обігу постійно. Гроші, виконуючи функцію обігу і платежу в своєму безперервному русі в рамках грошової системи кожної держави загалом забезпечують грошовий оборот. Рух грошей зумовлений рухом товарів тобто зміни в русі товарів в наслідок скорочення виробництва або його зростання спричиняють збільшення або скорочення грошей в обігу.Іншими словами для реалізації якої-небудь кількості товарів в певний період необхідна відповідна кількість грошей. Кількість грошей в обігу можна визначити по формулі:        

  Кт *Цт 

 До =-------------                      

де: До - кількість грошей в обігу;

Кт - кількість товарів;

Цт - рівень цін на товари;

О - швидкість обігу  грошей.

Грошова маса, що перебуває  в обігу, її структура і динаміка вважаються одними з головних макроекономічних показників стану народного господарства.

В основу виділення обсягу і структури грошової маси покладено  агрегатний метод вимірювання пропозиції грошей. Грошовий агрегат у даному разі є групуванням певної категорії грошових форм відповідно до рівня їхньої ліквідності. В Україні обсяг грошової маси розраховується за допомогою агрегатів:

 

М0 - готівка;

М1 = М0 + депозити до запитання.

 

В Україні кошти клієнтів за трастовими операціями банків почали враховуватися статистикою лише з 2005 р.

Таким чином, розмежування окремих грошових агрегатів визначається насамперед ступенем їх ліквідності. Найліквіднішим агрегатом є М0, найменш ліквіднім - М3. НБУ визначає структуру грошової маси в обігу агрегатним методом з 2003 р.

Аналіз структури і  динаміки грошової маси має важливе  значення при виробленні центральними банками орієнтирів кредитно-грошової політики.

Використання різних показників грошової маси дозволяє диференційовано  підійти до аналізу стану грошового обігу.

Зміна об'єму грошової маси може бути результатом як зміни  маси грошей в обігу, так і прискорення  їх обороту. Швидкість обігу грошей - показник інтенсифікації руху грошей при функціонуванні їх як засобу обігу  і засобу платежу. Він важко піддається кількісній оцінці, тому для його розрахунку використовуються непрямі дані.

У промислово розвинених країнах в основному обчислюються два показники швидкості обігу  грошей:

• показник швидкості обігу в кругообороті доходів - відношення валового національного продукту або національного доходу до грошової маси, а саме до агрегату М1 або М2; цей показник розкриває взаємозв'язок між грошовим обігом і процесами економічного розвитку;
• показник оборотності грошей в платіжному обороті - відношення суми переведених коштів по банківських поточних рахунках до середньої величини грошової маси.

Зміна швидкості обігу  грошей залежить від багатьох чинників, як загальноекономічних (циклічного розвитку економіки, темпів економічного зростання, руху цін), так і чисто монетарних (структури платіжного обороту, розвитку кредитних операцій і взаємних розрахунків, рівня процентних ставок на грошовому ринку тощо).

Наявна грошова маса в обігу України в розрізі  грошових агрегатів представлена в таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2 Наявна грошова маса в обігу України млн. грн.

Показники	2008	2009	2010	2011	2012
Готівка Грошова  маса (М0)	4041	6132	7158	9583	8777
Кошти на розрахункових і поточних рахунках	2275	2918	3174	4511	4580
Грошова маса (М1)	6315	9050	10331	14094	13357
Строкові  депозити та інші кошти	2708	3398	5100	7620	8096
Грошова маса (М2)	9023	12448	15432	21714	21453
Кошти клієнтів за трастовими операціями	341	93	274	355	596
Грошова маса (М3)	9364	12541	15705	22070	22048

 

Дані таблиці свідчать про стрімкий зріст як усієї наявної  грошової маси, так і кожного її грошового агрегату (Графік 2.1).

НБУ останніми роками вживає заходи щодо зниження темпів зростання  сукупної грошової маси, резервів, готівки, особливо у позабалансовому обороті. У підсумку зниження темпів зростання  грошових агрегатів призвело до звуження монетарних каналів інфляції. Проте, незважаючи на це, продовжує зберігатися цілий ряд негативних тенденцій у грошовому обороті України. Деформації структури грошової маси породили глибокі суперечності в розвитку національної фінансово-грошової системи і одночасно - дисбаланс між фінансовою та виробничою сферами економіки. Багато в чому втрачені важливі функціональні можливості грошової маси - забезпечення платіжно-розрахункових відносин, стимулювання схильності господарських суб`єктів до заощаджень тощо.

 

Графік 2.1. Готівковий обіг в Україні за 2008-2012 рр

 

Суттєві деформації виникли  у розподілі грошової маси між  населенням та підприємствами й організаціями. В Україні проявилася тенденція  до зростання частки грошової маси у населення, що відображає кризову ситуацію із погіршенням фінансового стану підприємств (фірм). Серйозні деформації у грошовому обороті характерні для співвідношення між готівковою і безготівковою частинами грошової маси. Чим нижча частка М0 у загальній грошовій масі, тим ефективнішою та розвиненішою вважається дана національна грошова система. І навпаки, перевищення темпів зростання М0 порівняно з іншими грошовими агрегатами свідчить про негативні процеси в грошовій сфері.

Серед найвагоміших причин зростання частки готівки в обігу - намагання багатьох суб`єктів господарювання здійснювати розрахунки готівкою з метою уникнення податків; мала довіра юридичних і фізичних осіб до комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ тощо.

Зростання готівки в  загальній грошовій масі ускладнює  стан з розрахунками у народному  господарстві, зменшує грошові надходження  на розрахункові рахунки підприємств (фірм), знижує ліквідність та послабляє кредитний потенціал банків.

Завдяки проведеним заходам фінансової стабілізації у структурі грошової маси відбувся різкий зсув на користь коштів з коротким строком обігу. Гривневі заощадження у банках, які за своїм функціональним призначенням повинні формувати нагромадження, насправді неухильно втягуються в поточний грошовий оборот і втрачають властивості інвестицій.

Розглянути структуру  грошової маси за останні роки можна  за допомогою диаграм, зображених на мал. 2.1, 2.2 та 2.3.

 

Мал. 2.1 Структура грошової маси в Україні в 2012 р.

Мал. 2.2 Структура грошової маси в Україні в 2011 р

 

Мал. 2.3 Структура грошової маси в Україні в 2010 р

 

За період з 2010 по 2012 рр. в структурі грошової маси значних змін не відбулося.

Негативні наслідки має заміщення в українській економіці засобів обігу, платежу і заощаджень іноземною валютою. Поглиблення дисбалансу фінансово-грошової системи сприяє насамперед доларизація національної економіки. Збільшення частки грошової маси, що розміщена у валютних заощадженнях, свідчить про недовіру юридичних та фізичних осіб до власної національної валюти.

Виходячи з конкретних завдань монетарної політики, НБУ  встановлює цільові орієнтири щодо регулювання грошової маси в обігу  на основі вибору певних грошових агрегатів. Комерційні банки працюють у межах тієї грошової маси, яка створюється НБУ.

Завдання формування оптимальної схеми і конкретних механізмів регулювання грошової маси в обігу є сьогодні надзвичайно  актуальним. Старі випробувані монетарні  інструменти - касовий і кредитний плани вже не придатні для ринкових умов.

Сучасна національна  грошова система України має  перехідний характер. Вона перебуває  у стадії становлення і переходу до розвинених грошових структур ринкового  типу. В перспективі система управління сукупним грошовим оборотом в Україні має відповідати міжнародним стандартам і вимогам.

Класична монетарна  теорія виходить із того, що в умовах розвиненої ринкової економіки діє  автоматичний механізм саморегуляції  попиту і пропозиції грошей. Ідеться про функцію захисних стабілізаторів, які автоматично спрямовують розвиток грошової системи в напрямку встановлення рівноваги. Звісно, мова йдеться про розвиток лише відповідної тенденції. У дійсності абсолютна рівновага попиту та пропозиції ніколи не досягається. Та річ не в цьому. Важливо зрозуміти, що у випадках, коли існує недостатність грошей або їх надлишок, грошова система включає власні важелі саморегулювання, які діють у напрямку відповідного врівноваження монетарного ринку.

У структурі врівноваження попиту і пропозиції грошей винятково важлива роль належить такому саморегулятору монетарного ринку, як швидкість обігу грошей.

Показник швидкості  обігу грошей характеризує швидкість  обігу однієї грошової одиниці. Він  показує, скільки в середньому разів на рік певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг.

Показник швидкості  грошей розраховується в банківській  статистиці як співвідношення номінальної  величини ВВП до М0 або до М1.

Теорія грошей виходить із того, що швидкість обігу грошей є змінною величиною, на розміри якої впливають декілька чинників. Вважається, що показник швидкості обігу грошей є обернено пропорційною величиною до пропозиції грошей і прямо пропорційною ставці відсотка.

Динаміка загальної  грошової маси та її готівкового компоненту за останні роки, що значного зросту загально грошова маса набула з лютого по грудень 2012 р. Так за вказані термін вона збільшилася на 44 відсотка або на 6,96 млрд. грн. За аналогічний період 2011 р. темпи зростання загальної грошової маси становили 25 %.

У динаміці грошового  агрегату М0 також спостерігається  тенденція зростання, але його темпи дещо повільніші. Так готівкова грошова маса зросла на 16,8 %.

Починаючи з 2010 р. спостерігається поступове зменшення частки готівки в загальному обсязі грошової маси. Так в 2010 р. вона скоротилася на 3,3 процентних пункти, у 2011 р. - на 2,1 процентних пункти і на кінець 2012 р. становила 43,42 відсотка. Зменшення частки агрегату М0 в загальній сумі грошової маси - це позитивне явище, але треба зауважити що зменшення питомої ваги готівки в загальній сумі грошової маси повинно досягатися не лише зменшенням суми готівки в обігу, а навпаки збільшенням суми інших грошових агрегатів і підвищенням рівня загальної грошової маси. Насамперед це може бути запровадження нових прогресивних форм безготівкових розрахунків.