Бухгалтерський облік, його сутність і основи організації

При подальшому вдосконаленні  облікових записів стало звичним, що розрахунки з дебіторами набули форми, подібної до майнового рахунка. Тут так само зліва записувались очікувані надходження від боржника, а справа - погашення боргу. 
Коли торговець сам одержував товари в кредит, то такий самий спосіб він застосовував до кредиторів: справа вносились зобов'язання кредитору, а зліва - надходження від кредитора.

До цього моменту, ймовірно, можна віднести виникнення балансового узагальнення. Від суми власності торговець просто віднімав свої борги і різницю називав "чистою власністю". Отже, два зіставлення його майна виглядали так:

а) перед використанням  кредиту:

готівка 300

власні товари 200

б) після використання кредиту: 
готівка 300 
власні товари 200

Отже, тут висхідною  точкою є те, що власність торговця не повинна змінитися при придбанні  товарів у кредит. Водночас поряд  з власним майном і грошовими  коштами існують товари (причому, зазвичай неможливо відрізнити власні товари від прокредитованих), що виглядають як власні. Так почали розрізняти всю власність і чисту власність. 
Тепер, коли припустити, що торговець отримав товари в кредит (400 умовних грошових одиниць) і ті ж товари відпустив у кредит боржникові за вищу ціну (600 умовних грошових одиниць), то він повинен був зробити наступні записи:

600       400 
вимагати від боржника заплатити 600 
кредитору 400 
200 
Отже, чиста власність 200 
(прибутковий капітал) 
На підставі цих нотаток торговець повинен зробити записи на рахунках дебітора і кредитора. 
Такі записи, очевидно, повинні були привести до об'єднання цих рахунків: 
Надходження 
(акт цей) | 
Баланс | 
Видатки (пасиви) 
1) до вимоги від боржника | 
600 | 
1) до оплати кредитору | 
400 
2) чиста власність (прибутковий капітал) | 
200 
Разом: | 600 | Разом: | 600 
Поєднавши першопочаткове майно і прокредитовані товари отримаємо баланс: 
 
Актив | Баланс Пасив 
1) готівка | 300 | 1) власний капітал | 500 
2) власні товари | 
200 | 
2) заборгованість за прокредитовані товари (минула заборгованість) | 
100 
3) прокредитовані товари | 
100 | 
3) до оплати кредитору | 
400 
4) до вимоги від боржника (заборгованість покупців) | 
600 | 
4) чиста власність (прибутковий капітал) | 
200 
Разом: | 
1200 | 
Разом: | 
1200

Такому поєднанню  власності, боргів і прибутку (додаткового капіталу), ми, можливо, і завдячуємо появі нинішнього балансу. Потрібно би уважно ставитися до переваг такого зіставлення, де суми обох сторін вирівнюють одна одну через введення рахунка чистої власності (прибуткового капіталу), що має на меті пов'язування активного (продуктивного) майна і боргів.

У певний момент грошові  кошти вийшли за межі звичайної торгової діяльності. Внаслідок цих змін з'явилася  примітивна форма, прототип банківських  операцій у вигляді дій заможних купців, які наділяли своїм прибутком від минулих операцій інших власників, яким потрібен був капітал для розширення своїх справ. Початково кредитори могли особисто оглянути майно боржників і оцінити можливість повернення боргу. З часом кредитування стало більш складним: позичальники збільшили розміри свого бізнесу і кредитори не могли оглянути майно, яке гарантує позику чи часткову участь у прибутках. Так постала потреба у фінансових звітах (балансах) за напрямом “забезпечення інформацією мінімальних гарантій кредиторам”.

У такий спосіб із простих (купецьких) записів (нотаток) мала виникнути система рахунків, що одержала назву подвійної бухгалтерії. Звідси видно фундаментальні засади подвійної бухгалтерії.