Бюджетування

 

ЗМІСТ 
ВСТУП

Сьогодні в умовах нестабільної економічної ситуації у будь-якого підприємства гостро постає потреба контролювати власні доходи та витрати, рух грошових коштів, розрахунковий баланс тощо. Саме з  такою метою керівництво підприємств  впроваджує бюджетування.

Проблема впровадження бюджетування на підприємствах України  є актуальною. Повноцінне бюджетування на наших підприємствах поки що рідкість. Хоча більшість фінансових проблем  наших підприємств виникає саме від недостатнього вміння управляти  фінансами. Часто неплатежі − це наслідок відсутності в керівників чіткої інформації і належного контролю за рухом фінансових потоків. Управління фінансами починається з бюджетування.

Досвід показує, що через  відсутність точної і систематичної  інформації про фінанси українські підприємства втрачають близько п’ятої частини своїх доходів. Тому актуальним є питання створення інформаційної бази.

Сьогодні бюджетування на вітчизняних підприємствах в  кращому випадку використовується для контролю окремих показників, наприклад, обсягів дебіторської і кредиторської заборгованості, або для того, щоб встановити рівень витрат в окремих структурних підрозділах, але зовсім не для того, аби управляти активами компанії, капіталізацією чи надійно визначати інвестиційну привабливість окремих напрямків господарської діяльності. Тобто, значення бюджетування на вітчизняних підприємствах недооцінюється. Але ж саме система бюджетування на підприємстві є одним з комплексних методичних підходів, що дозволяє створити механізм управління його ресурсами, який охоплює всі сфери діяльності організації. Ключовим елементом забезпечення дієвості бюджетного управління є фінансова структуризація організації за об’єктами бюджетування. Оптимізація фінансової структури підприємства забезпечується через її узгодженість із специфікою середовища управлінського обліку, що дозволяє сформувати інформаційну базу для прийняття стратегічних і оперативних управлінських рішень щодо різних напрямів бізнесу, видів продукції та мереж їх розподілу, клієнтів тощо.

Протягом останніх років теоретико-практичним аспектам бюджетування присвячено значну кількість публікацій, що дає змогу узагальнити накопичений досвід і запропонувати нові методичні підходи до бюджетування.

Бюджетування досліджували як вітчизняні вчені, серед яких С.В. Онищенко, О.О. Терещенко. Безумовно найбільшу увагу бюджетуванню приділяють зарубіжні вчені, що свідчить про значно більший накопичений управлінський досвід під час впровадження та функціонування бюджетування на іноземних підприємствах. Серед таких вчених можна відзначити Ю. Брігхема, К. Друрі, І. Мейтленда, Дж. Шима, Р. Брейдлі, Є. Брігхема, Глена Веллі, С. Гошала, Р. Гріфіна, М. Іаіна, Дж. Б. Куіна, С Майєрса, Г. Мінцберга, У. Райс-Джонстона, Джой Р. Сігела, Станса Моріса, Діккі Террі, Д. Д. Хемптона, Джай К. Шима, Б. А. Аманжолової, М. Бейкера, В. Н. Вяткіна, В. В. Гамаюнова, В. В. Ковальова, А. Косарева, М. А. Лімітовського, К. Н. О.Н. Лихачова, С. М. Лаптева, О. С. Любуня, Д. Г. Новикова, В. П. Савчука, С. П. Самофалова, В. Н. Дунаева, В.Є. Хруцький та інших.

Незважаючи на наявність  численних наукових здобутків, проблеми розробки системи бюджетування на підприємствах досліджені фрагментарно     (окремі праці узагальнюють методологічний апарат і визначають загальні теоретичні підходи до визначення структури системи бюджетування, набору бюджетів та інших регламентуючих документів, що загалом визначає термінологічну оболонку бюджетування як технології управління ) і потребують подальшого наукового вирішення у напрямі розробки прикладних методик адаптації інструментів бюджетного управління до специфіки інформаційного середовища функціонування вітчизняних підприємств.

Метою цієї роботи є сформулювання суті бюджетування, а також розгляд його як інструмента створення інформаційної бази системи управлінського обліку.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

• охарактеризувати особливості бюджетування на підприємстві;
• виявлення недоліків системи бюджетування;
• дослідити види бюджетів на підприємстві;
• розкрити роль бюджетування як інформаційної бази системи управлінського обліку.

Об'єктом дослідження є основи та загальні риси бюджетування на підприємстві.

Предметом дослідження виступає бюджетування як інструмент створення інформаційної бази системи управлінського обліку.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ БЮДЖЕТУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1. Сутність та значення бюджетування на підприємстві

 

Бюджетне планування – це безперервний циклічний процес створення бюджетів, направлений замінити приведення у відповідність можливостей організації умовам ринку нафтопродуктів та контролю над виконанням.

Бюджет - фінансовий документ, який відбиває серію спланованих  подій, які здійсняться у майбутньому, тобто. прогноз майбутніх фінансових операцій.

Цілями бюджетного планування є:

1. Планування контроль. Бюджет є втіленням довгострокового плану на нинішній рік. Контроль за результатами фінансово-господарської діяльністі підприємства здійснюється шляхом зіставлення планових і фактичних результатів роботи і подальшим детальним аналізом причин відхилень.

2. Розподіл відповідальності – делегування відповідальності за понесені витрати, отримані доходи і прибутки.

3. Оптимізація. Бюджет  забезпечує найкраще використання  обмежених ресурсів.

4. Мотивація персоналу.  Бюджет надає працівникам інформацію  про намічених цілях кількісним вираженні і відданість забезпечує можливість оцінити ефективність їхработи.[6]

Частними цілями бюджетного планування вважатимуться:

- максимізація виручки  (доходу);

- мінімізація витрат;

- утримання і розширення  ринку збуту;

- досягнення та підтримка певних темпів зростання економічних показників організації;

- технологічне лідерство  у галузі;

- створення певного  іміджу організації та ін.

Бюджетування виконує  такі основні функції:

1. Функція планування. З стратегічних цілей підприємства, система бюджетування вирішує завдання розподілу фінансових ресурсів, що у розпорядженні підприємства. Формується кількісна визначеність обраним перспективам розвитку підприємства, всі затрати і виведені результати набувають грошовий вираз.

2. Функція інформування. Формує основу управлінського обліку. Дозволяє отримувати точну інформацію: за підрозділами, видам продукції й т.д. Також дозволяє порівнювати визначені цілі зі справжніми результатами роботи підприємства.

3. Функція контролю. Бюджетом є набір показників (критеріїв), які мають використовуватися при контролі діяльності підприємства. Також, бюджетне планування дає змогу виявити відхилення від планових показників і скоригувати дії.

4. Прорахунок різних  варіантів бюджету. Тісно пов'язані  з прийняттям управлінських рішень та вибором кращої виробничої програми діяльності підприємства. Вона дозволяє чітко уявити взаємозв'язок прийнятих рішень та цільових показників, оцінити сукупний вплив та внесок кожного рішення на кінцевий результат, виявити рішення,які порушують гармонію виробничо-господарської діяльності.

5. Аналіз виконання  бюджету. Виявлені відхилення  важливо вивчити і співвіднести  з центрами фінансової відповідальності. Аналіз виконання бюджетів може  здійснюватися на різних рівнях, залежно від термінів і розв'язуваних кожному рівні різних завдань, який визначає ступінь складності реалізації методів аналізу. Аналіз виконання бюджетів сприяє прийняттю обгрунтованих коригувальних рішень. [3]

Бюджети повинні постійно переглядатися і коригуватися за необхідності задля встановлення об'єктивності витрат з досягненню поставленої мети.

Як переконує світовий досвід, одним із найдієвіших методів  успішного розвитку підприємницьких  структур є використання системи  бюджетування.

Під бюджетуванням у  сучасних умовах господарювання слід розуміти планування діяльності підприємства шляхом розробки системи взаємопов'язаних бюджетів, комплексно орієнтованих на ринкові потреби і покликаних забезпечити стійкий фінансовий стан і поступальний розвиток підприємства відповідно до його головної місії та статутних завдань. Сам бюджет являє собою плановий документ, що відображає у вартісних показниках майбутні господарські операції підприємства та фінансові результати, пов'язані з їх реалізацією.

Особливості зарубіжних концепцій бюджетування можуть застосовуватися в рамках ринкової концепції, яка формується у нашій країні, але при розробці вітчизняної концепції бюджетування необхідно враховувати національні традиції менеджменту, що, на нашу думку, унеможливлює сліпе копіювання зарубіжного досвіду.

Бюджетування в Україні  законодавчо не регламентується, але  це положення не стосується державних  підприємств. На державних підприємствах  поточне фінансове планування запроваджене як обов'язкове, починаючи з 2000 р. відповідно до Закону України від 21.09.2000 р. «Про внесення змін до статті 20 Закону України «Про підприємства в Україні». Зазначеним законодавчим актом передбачено, що державне підприємство, крім казенного, самостійно складає річний фінансовий план, який затверджується 1 липня року, що передує плановому, органом, уповноваженим управляти певним державним майном. Згідно з цим Законом, підприємства інших форм власності розробляють і затверджують фінансові плани у порядку та строки, визначені їхнім власником (власниками).

Отже, для державних  підприємств складання фінансових планів є обов'язковою процедурою. Недержавні підприємства в галузі фінансового планування самостійні і складають свої фінансові плани відповідно до своїх потреб.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» від 16.07.1999 р. підприємство самостійно розробляє систему й форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів. Це законодавче положення надає українським підприємствам самостійності у створенні системи управлінського обліку, який є основною інформаційною базою для бюджетування підприємств та їхніх об'єднань.

Не встановлюють законодавчих обмежень на шляху до створення системи  бюджетування на українських підприємствах та їхніх об'єднаннях і національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Слід зазначити, що для економії часу, фінансових та трудових ресурсів підприємства система бухгалтерського та управлінського обліку й бюджетування повинна будуватися на основі єдиних принципів. Для цілей бюджетування може бути розроблена внутрішня облікова політика підприємства, яка одночасно враховуватиме вимоги бухгалтерського обліку[4].

З урахуванням вищесказаного  можна зробити висновок про те, що недержавні підприємства мають необмежені законодавством України права щодо запровадження бюджетування у своїй системі управління.

Бюджетування є важливим елементом в управлінні підприємством. Адже основною метою впровадження бюджетних систем в організаціях є підвищення фінансової результативності,  удосконаленняуправління грошовими потоками, активами та пасивами з метою пошуку найоптимальнішого варіанту діяльності підприємства чи його окремих структурних підрозділів, реалізації конкретного проекту чи здійснення визначених видів діяльності.

Результати проведеного  соціологічного опитування керівників вітчизняних підприємств дозволяють виокремити перелік причин, що зумовили необхідність впровадження бюджетних систем чи їх елементів (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

Причини, що зумовили необхідність впровадження бюджетних систем чи їх елементів на вітчизняних підприємствах

Зміст причин	Позитивні відповіді  менеджерів, %
1. Відсутність інформації про реальні витрати, видатки та надходження на підприємстві	35,2
2. Нецільове використання  ресурсів організації	24,4
3. Необхідність вираження  у вартісному співвідношенні  усіх виробничо-господарських операцій	24,1
4. Значні фінансові втрати	21,1
5. Криза неплатежів	20,7
6. Низька фінансова  дисципліна	15,2
7. Загроза банкрутства	9,7
8. Низький рівень ліквідності	4,5
9. Інші причини, вказані  респондентами	1,5

 

На переважній більшості вітчизняних  підприємств ефективність управління витратами є досить низькою, що підтверджується низьким рівнем рентабельності виробництва, тобто високим рівнем витрат на одиницю виробленої продукції, незадовільною та нестабільною структурою витрат, негативними змінами у динаміці витрат та їх структурі. Усе це вимагає формування якісно нових підходів до управління витратами з метою підвищення рівня ефективності функціонування підприємств та досягнення встановлених цілей, визначеного рівня фінансової результативності. Управління витратами на якісно новому рівні можливе власне за рахунок впровадження та використання на вітчизняних підприємствах бюджетних систем.