Банковські системи

Наведена методика оцінки якісного розвитку системи комерційних  банків в Україні дозволяє:

1) оцінити якість управління  активами і пасивами на рівні  як всієї банківської системи,  так і окремих банків;

2) завчасно виявляти та  попереджати негативні тенденції  як у діяльності окремих банків, так і в розвитку банківської  системи;

3) стати критерієм довіри  суспільства до окремих банків  та банківської системи в цілому, тобто стати оцінкою, здатною  виконувати соціальну функцію.

Що стосується групи збиткових  банків, то, на мою думку, вкрай необхідною є розробка програми по їх консолідації цих банків. Перед такими банками постає вибір: чи банкрутство, чи структурна реорганізація. Західний досвід свідчить, що структурна реорганізація банків, які є проблемними, більш доцільна, ніж їх банкрутство, особливо з соціальної точки зору. Одним із шляхів концентрації капіталу, підвищення ефективності їхньої діяльності є створення банківських холдингів та реорганізація їх шляхом приєднання до більш потужних фінансово стійких банків.

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Не існує  точних відомостей про те, коли виникли  банки, які операції вони в и конували, що спонукало їх розвиток. Сучасна  література нагромадила значну кількість  інформації про гроші за всі часи їх існування. При цьому роль кредитних установ у цьому процесі знайшла своє специфічне пояснення. А опис процесу виникнення банків в економічній літературі настільки с у перечливий, що виникає багато питань щодо їх справжньої природи і функціонування. 

Вважається, що банк як особлива організація, що працює із специфі ч  
ним товаром, яким є гроші, виник не у зв’ язку з розвитком товарно-грошових відносин, а у той період, коли з’ явилася потреба у спеціальних установах, які б регулювали грошовий обіг і проводили у більш широких масштабах кредитно-дебітові операції . Часом робиться висновок, що без виникнення банків було б неможливим функціонування капіталістичних підприємств на ранній стадії їх існування. Інколи доводиться, що банки вперше з’являються вже при античному і феодальному господарствах як посередники у здійсненні кредит но-дебетових операцій. 

Банки являються  однією із найважливіших структур ринкової економіки. Банківська діяльність суттєво перевищує ефективність суспільного виробництва, сприяє зросту виробництва суспільної праці. Україна на сьогоднішній день знаходиться у стані переходу до нової економічної системи, що заснована не на командно-розподільних, а на ринкових відносинах. Ринковій економіці потрібна відповідна банківська система, яка поступово починає складатися.

Відомо що кредитно-банківська система має  життєво важливе для любої  країни світу, вона служить об’ єктом  пильного нагляду і регулювання  як зі сторони НБУ так і зі сторони  вищих органів державної влади  й управління.На сьогоднішній день банківська система України представлена двома рівнями, т а кими як НБУ та інші банки.

Національний  банк встановлює правила та проводить  реєстрацію інших банків, видає ліцензії на ведення валютних операцій, здійснює нагляд за діяльністю інших банків в Україні. Як банк-банків тобто центральний банк, веде рахунки інших банків, здійснює їх розрахунково– касове обслуговува н ня, надає кредити банкам, встановлює правила існування міжбанківського кредитного ринку в Україні. НБУ організовує касове виконання бюджету банківської системи України, надає кредити уряду. Головною метою Центрального банку є забезпечення стабільності грошової одиниці, це є чітко вказано в Основному Законі України – Конституції.

Другою ланкою банківської системи є інші банки. Вони є основною ланкою грошово-кредитної  системи і відносяться до особливої  категорії ділових підприємств. Інші банки заохочують вкладення капіталів, заощаджень населення і інші вільні кошти, які вивільняються в процесі господарської діяльності, й пропонують їх у тимчасове корист у вання іншим опонентам, які потребують додаткового капіталу. Головною метою інших банків є отримання максимального прибутку. 

Правові норми, що регулюють банківську діяльність містяться як у загальних так  і спеціальних, присвячених регулюванню  тільки банківських відносин, нормативних  актах. До них належать Конституція  України, закони України і постанови  Верховної Ради України, укази і  розпорядження Президента України, Постанови Кабінету Міністрів, постанови, положення, інструкції НБУ та  Міністерства фінансів України.

Отже, можна  зробити висновок, що сукупність всіх правових норм, що регулюють організацію  банківської системи, діяльність Національного  банку України, діяльність інших  банків різних форм власності і проведення банківських операцій, становлять визначених комплекс норм і предметну єдність. Крім того, норми банківського права включають також норми інших галузей національного права.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.Закон України «Про  банки і банківську діяльність»  від 7.12.2000 р. (із змінами і доповненнями  від 09.09.2010 р.)

2. Закон України "Про  Національний банк України"  від 20 травня 1999 р. № 679-XIV (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 29. — Ст. 238

3.Колісник М.Б. Банківська система України як учасник глобалізаційних процесів/ Колісник М.Б. // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - 2011. - №21.2. - С. 226-230.

4.Шаповалова С М. Банківська та фінансова системи: спільність та відмінності / Шаповалова С М., Трускалова О.І.  // Часопис економічних реформ. - 2011. - №1.- С. 66-71

5.Черничко Т.В. Державне регулювання банківської системи України. / Черничко Т.В., Ющик Р.О. // Науковий вісник НЛТУ України:Збірник науково-технічних праць. - 2010. - №20.5. - С.264-269

6.Прокопів І.І. Сучасний стан та роль банківської системи у фінансуванні реального сектора економіки / Прокопів І.І. // Економічний простір. - 2010. - №33. - С.146-159

7.Гриценко Л.Л. Банківська система України: сучасний стан і напрями розвитку / Л.Л. Гриценко, Є.Ю. Онопрієнко // Гроші, фінанси і кредит. – 2010. – № 10. – С. 111-116.

8.Панасенко Г. Основні напрями забезпечення стабільності банківської системи України на шляху інтеграції у світовий фінансовий простір / Г. Панасенко // Схід. – 2009. – № 1 (січень-лютий). – С. 51-53.

9.Банківська справа: Навч. посіб. / За ред. проф. P. І. Тиркала. — Тернопіль: Карт-бланш, 2009. — 314 с.

10. Кириченко О.А., Гіленко І.В., Роголь С., Сиротян С.В., Нємой О.Банківський менеджмент.Навч. пос. / К.: Знання-Прес, 2008.- 438 c.

11. Карчева Г.Т. Проблеми забезпечення якісного розвитку банків України // Науковоінформацийний журнал “Статистика України”. – 2008. – № 1 (20). – С. 76-79.

12.Шлапак О., Пушкарьов В., Карчева Г. Фінансовий стан, тенденції та проблеми функціонування і розвитку банків у 2010 році // Вісник Національного банку України. – 2003. – № 3. – С. 2-26.\