Аудит основних засобів будівельної компанії

Відтворення та оборотність необоротних  матеріальних активів – фактор, який впливає на рівень рентабельності та фінансовий стан підприємств. Для  підприємств не байдуже, скільки  власних коштів вкладено в основні  засоби. В сучасних умовах збільшується маневреність підприємств у відношенні створення та використання засобів праці, підвищується роль кредиту у формуванні необоротних матеріальних активів. Грошові кошти від реалізації непотрібних засобів поповнюють фонд розвитку підприємства.

Найбільш поширеними показниками ефективності використання необоротних матеріальних активів підприємства є показники фондовіддачі, фондомісткості і рентабельності необоротних матеріальних активів. Ці показники є загальними і використовуються для аналізу необоротних матеріальних активів в усіх галузях [17, с. 305].

Етапи обліку ефективності використання необоротних матеріальних активів:

1) визначення аналітичного періоду;

2) обчислення показників ефективності використання необоротних матеріальних активів в цілому по підприємству, по його функціональних підрозділах і за видами;

3) обчислення абсолютної і відносної зміни показників ефективності використання необоротних матеріальних активів;

4) визначення впливу зміни показників ефективності використання необоротних матеріальних активів на обсяг реалізованих товарів та прибуток.

Кількісна оцінка впливу окремих факторів проводиться методами елімінування на базі моделей зв'язку факторів та ефективності їх використання.

Проведемо аналіз впливу факторів на рентабельність необоротних матеріальних активів. Для цього побудуємо модель, де результативним показником є рентабельність, а чистий прибуток і середня вартість необоротних матеріальних активів – фактори, що впливають на неї:

, де  (2.1)

Р – рентабельність необоротних матеріальних активів;

ЧП – чистий прибуток;

НА – середня вартість необоротних  матеріальних активів.

Проведемо аналіз впливу факторів на зміну рентабельності активів в  2012 році порівняно з 2011 роком методом ланцюгових підстановок.

Таким чином, рентабельність необоротних матеріальних активів в 2010 році порівняно з 2011 роком збільшилась на 4,14%, в тому числі за рахунок збільшення чистого прибутку на 36,5 тис. грн. рентабельність збільшилась на 4,13 %, а за рахунок зменшення середньої вартості необоротних матеріальних активів на 90,5 тис. грн. рентабельність збільшилась на 0,01 %. Отже, на збільшення рентабельності більший вплив мав інтенсивний фактор – чистий прибуток.

Необоротні активи є одним з  важливих факторів будь-якого виробництва. Їх стан та ефективне використання прямо впливає на кінцеві результати господарської діяльності підприємства. Формування ринкових відносин передбачає конкурентну боротьбу між різними товаровиробниками, перемогти в якій зможуть ті, хто найбільш ефективно використовує всі види ресурсів, які є в наявності.

Витрати на реконструкцію основних засобів, їх модернізацію, дообладнання, поліпшення обліковують на рахунку 15 "Капітальні інвестиції". При  цьому їх відносять на збільшення первісної вартості основних засобів.

Облік витрат на ремонти основних засобів та їх реконструкцію в ТзОВ «КНП» відображають за наступною кореспонденцією рахунків (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Типові операції з обліку витрат на ремонт, реконструкцію і модернізацію основних засобів

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	2	3
Витрати запасних частин, будівельних матеріалів на ремонти основних засобів Одночасно	80   92, 93, 94	20   80
Нарахування оплати праці працівникам на ремонтах із відрахуваннями на соціальні заходи	81,82	66,65
одночасно	92, 93, 94	81,82
Відображення  послуг підприємств, що виконали ремонт основних засобів за договором підряду Одночасно	84  641 92, 93, 94	63   84
Витрати агрегатів, вузлів, будівельних матеріалів, запасних частин на реконструкцію і модернізацію основних засобів	15	20
Нарахування  оплати праці з відрахуваннями  на соціальні заходи	15	66,65
Відображення  послуг підприємств, що виконали реконструкцію  і модернізацію за договором підряду	15 641	63
Віднесення  витрат на реконструкцію і модернізацію на збільшення вартості об'єктів основних засобів	10	15

 

Умови переходу до ринкової економіки  спонукають трудові колективи до постійного пошуку резервів збільшення ефективності використання всіх матеріально-речових  факторів виробництва, у тому числі  і основних засобів. Виявити та практично використати ці резерви можливо за допомогою ретельного економічного аналізу.

Стан та використання необоротних  матеріальних активів – один з  найважливіших аспектів аналітичної  роботи, так як саме вони є матеріальним втіленням НТП – головного фактору підвищення ефективності діяльності будь-якого підприємства [43, с. 87].

Застосування запропонованої методики аналізу необоротних матеріальних активів на підприємстві ТзОВ «КНП» дозволить оцінити забезпечення підприємства та його структурних підрозділів необоротними активами, визначити відповідність величини, складу та технічного рівня засобів, потреби в них, з’ясувати виконання плану їх росту, оновлення, вибуття, вивчення технічного стану основних засобів, визначити ступінь використання необоротних матеріальних активів та факторів, які на неї вплинули, виявити резерви росту фондовіддачі і рентабельності.

 

2.3. Методи нарахування амортизації необоротних матеріальних активів

 

Важливим економічним  важелем у системі державного регулювання амортизації є методи нарахування амортизаційних відрахувань. Під методом нарахування амортизації розуміють методи розподілу вартості основних фондів по роках їхньої служби у певному системному порядку. Існують різноманітні методи нарахування амортизації, що можна розділити на так звані 2 основні групи: методи нормального нарахування амортизації та методи прискореного нарахування амортизації.

Перші припускають  нарахування залежно від строку нормальної експлуатації об'єкта основних засобів, як правило, рівномірно й обчислюються виходячи з початкової вартості цього об'єкта. Другі базуються на прискоренні амортизаційного процесу виходячи з різноманітних систем прискорення й обчислюються частіше усього на основі залишкової вартості.

Класифікацію  методів амортизації основних засобів наведено на рис. 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Класифікація методів амортизації основних засобів.

 

Відповідно  до пункту 26 ПБО 7 передбачено 5 методів:

• прямолінійний;

• зменшення  залишкової вартості;

• прискореного зменшення залишкової вартості;

• кумулятивний;

• виробничий [6].

Метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення  залишкової вартості і кумулятивний метод об'єднує те, що при їхньому  застосуванні має місце щорічне  зниження суми нарахованої амортизації. Це дає підставу розглядати їх як різновид одного з методів - методу дигресивної амортизації.

Ці методи можуть застосовуватися  для всіх об'єктів, що обліковуються  на рахунках 10 і 11. При цьому, для  об'єктів, що обліковуються на субрахунку 111 “Бібліотечні фонди” і субрахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” (в подальшому МНМА), може застосовуватися спрощений метод нарахування амортизації. Амортизація МНМА нараховується в першому місяці використання об’єктів 100% його вартості. Вартісний критерій (признак) предметів, що входять до складу МНМА встановлений на рівні 2000 грн.

Відповідно  до п.28 ПБО 7 “Метод амортизації вибирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання”.

Таким чином, вибір  методу амортизації, який теж є елементом  облікової політики підприємства, являє  собою не формально-правову, а економічну проблему.

Метод амортизації  об'єкта ОЗ переглядається у випадку  зміни очікуваного способу одержання  економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації по новому методі починається з місяця, що слідує за місяцем ухвалення рішення про зміну методу амортизації.

Крім того, останнім абзацом п.26 ПБО 7 підприємству надане право “застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством”, тобто ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Але застосування “норм і методів нарахування  амортизації, передбачених податковим законодавством” не усуне розходжень між бухгалтерським і податковим обліком основних фондів (засобів).

Прямолінійний метод амортизації

Цей метод забезпечує рівномірну амортизацію об'єкта протягом усього терміну його користування.

Відповідно  до пп.1 п.26 ПБО 7 прямолінійний метод означає, що річна сума амортизації визначається розподілом амортизованої вартості на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

При використанні прямолінійного методу говорять не про  річну норму, а про річну суму амортизації, що визначається по формулі:

 2.2

 

Початкова вартість інвентарного об'єкта ОС 5000 грн., ліквідаційна вартість - 500 грн., термін служби - 10 років. Річна сума амортизації А цього об'єкта складе:

А = (5 000 - 500) : 10 = 450 грн.

На практиці, проте, зручніше, використовувати прямолінійний  метод, користуватися не річною сумою  амортизації, що для кожного об'єкта індивідуальна, а річною нормою амортизації, що можна встановити на групу об'єктів  ОЗ. Річна норма амортизації при прямолінійному методі визначається множенням розрахованої річної норми амортизації на початкову вартість об'єкта (за відрахуванням його ліквідаційної вартості).

Норма амортизації (річна) визначається по формулі:

 

                                                                                         (2.3)

 

У розглянутому прикладі річна норма амортизації  дорівнює 10 % (100 : 10).

Оскільки амортизація  нараховується щомісяця, а вартість, що амортизується може змінюватися  в зв'язку з переоцінкою або витратами на поліпшення, тому зручніше користуватися місячною нормою амортизації, що визначається діленням річної норми на 12. У розглянутому випадку місячна норма амортизації складає у відсотках - 0,833 (10 : 12), а в гривнях - 37,5.

Розрахунок суми амортизації і залишкової вартості об'єктів при прямолінійному методі покажемо на прикладі.

Собівартість  придбаного устаткування 20 000 грн., а термін його корисної експлуатації - 4 роки. Очікується, що цей верстат буде мати ліквідаційну вартість 2000 грн. Норма амортизації 1/4, або 25 %. Амортизована вартість - 18 000 (20 000 - 2 000). У таблиці 2.3. наведений розрахунок амортизації методом прямолінійного списання.

Таблиця 2.3

Амортизація методом прямолінійного списання.

Роки експлуатації	Розрахунок	Амортизаційні відрахування	Накопичена  амортизація (знос), грн.	Залишкова вартість, грн.
0	-	-	-	20000
2009	18000*25%	4500	4500	15500
2010	18000*25%	4500	9000	11000
2011	18000*25%	4500	13500	6500
2012	18000*25%	4500	18000	2000
	Всього	18000

 

Таким чином, при  застосуванні прямолінійного методу амортизуєма  вартість об'єкта рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну  його корисного використання. Метод  заснований на припущенні, що сума нарахованої амортизації залежить від терміну (тривалості) експлуатації об'єкта основних засобів.

При застосуванні цього методу:

• річна сума амортизації однакова протягом усього років експлуатації об'єкта;

• сума зносу  накопичується рівномірно;

• залишкова  вартість об'єкта ОС рівномірно зменшується  до досягнення ліквідаційної вартості.

Метод прямолінійного списання має свої переваги і недоліки.

Переваги даного методу - простота розрахунку і рівномірність  розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує порівнянність собівартості продукції з прибутком від його реалізації.

Його недоліком  вважають те, що він не враховує моральний  знос, розходження у використанні виробничої потужності ОЗ у різні  роки їхньої експлуатації і необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.